ѕ≥дприЇмництво > ≈коном≥чна свобода ≥ п≥дприЇмництво

ƒержавн≥ структури можуть мати ≥ непр¤мий вплив на суб'Їкт≥в д≥лових в≥дносин, виступаючи гарантами зд≥йсненн¤ законного б≥знесу.

ќтже, суб'Їктами б≥знесу можуть бути: др≥бний власник, роб≥тник, службовець, кооператор, керуючий акц≥онерним товариством, орендатор, колективи об'Їднань, сп≥лок, п≥дприЇмств, ф≥рм тощо. «агальним дл¤ вс≥х Ї бажанн¤ стати п≥дприЇмцем, ризикнути створити свою справу, бажанн¤ отримати вигоду, про¤вити ≥н≥ц≥ативу, наполеглив≥сть.

ѕ≥дприЇмницький, споживчий, трудовий та державний б≥знес

≈лементи системи б≥знесу - це п≥дприЇмницький, споживчий, трудовий, державний.

ѕ≥дприЇмницький б≥знес - один ≥з найб≥льш динам≥чних вид≥в б≥знесу. …ого суб'Їктами виступають ¤к ф≥зичн≥, так ≥ юридичн≥ особи, њх д≥ловий ≥нтерес - одержанн¤ продукту (доходу) - реал≥зуЇтьс¤ через виробництво ≥ продаж продукц≥њ (виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг). «в≥дси п≥дприЇмницький б≥знес под≥л¤ють на виробниче, комерц≥йне ≥ ф≥нансове п≥дприЇмництво.

¬иробниче п≥дприЇмництво поширюЇтьс¤ в основному на виробництво, споживанн¤ товар≥в ≥ послуг - це виробнич≥ п≥дприЇмства, ф≥рми, установи.

 омерц≥йне п≥дприЇмництво - обм≥н, розпод≥л ≥ споживанн¤ товар≥в. ÷е торгов≥ заклади, б≥рж≥.

‘≥нансове п≥дприЇмництво поширюЇтьс¤ на об≥г, варт≥сний обм≥н. ÷ьому спри¤ють банки, фондов≥ б≥рж≥.

¬иробниче п≥дприЇмництво складне ≥ потребуЇ часу. “ому в наш≥й реальн≥й д≥йсност≥ п≥дприЇмц≥-б≥знесмени створюють переважно комерц≥йн≥ та торгово-посередницьк≥ п≥дприЇмства.

ѕ≥дприЇмницький б≥знес у великих та середн≥х ф≥рмах грунтуЇтьс¤, ¤к правило, на розмежуванн≥ влади та управл≥нн¤ (власност≥ безпосереднвого п≥дприЇмництва). ÷ьому найб≥льшою м≥рою спри¤Ї значне поширенн¤ акц≥онерноњ власност≥. “ак, у —Ўј майже 25 % працездатних громад¤н Ї власниками акц≥й, причому близько 10 % з них не т≥льки не Ї заможними людьми, а нав≥ть навпаки, перебувають нижче в≥д оф≥ц≥йноњ меж≥ б≥дност≥.

ѕ≥дприЇмницький б≥знес у малих ф≥рмах Ї загальнодоступною справою, всеб≥чно заохочуЇтьс¤ та п≥дтримуЇтьс¤ державою, становить основу пост≥йного в≥дтворенн¤ п≥дприЇмницького середовища. ¬ сучасних умовах в таких крањнах, ¤к —Ўј, Ќ≥меччина, мале п≥дприЇмництво забезпечуЇ робочими м≥сц¤ми близько 60-70 % вс≥х зайн¤тих громад¤н, половина з ¤ких Ї др≥бними п≥дприЇмц¤ми.

ќсновою п≥дприЇмницького б≥знесу Ї приватна власн≥сть на засоби виробництва. ѕроте приватна власн≥сть у њњ класичному розум≥нн≥ -¤к власн≥сть одн≥Їњ-Їдиноњ приватноњ особи - значно поширена лише у малому б≥знес≥. ” великому б≥знес≥ це ¤вище надзвичайно р≥дк≥сне.

—поживчий б≥знес - масове ¤вище в ринкових в≥дносинах, оск≥льки в≥н, по-перше, зд≥йснюЇтьс¤ вс≥ма громад¤нами, на противагу п≥дприЇмницькому б≥знесу, в≥дображуЇ загальну участь людей у систем≥ д≥лових в≥дносин. ѕо-друге, споживчий б≥знес показуЇ зац≥кавлен≥сть людей у к≥нцевих результатах виробництва ÷¤ д≥¤льн≥сть безпосередньо спр¤мована на пошук найкращих умов дл¤ дос¤гненн¤ цих результат≥в. ѕо-третЇ, споживчий б≥знес Ї одночасно ≥ силою, ¤ка вр≥вноважуЇ ≥ стимулюЇ п≥дприЇмницький б≥знес, примушуючи п≥дприЇмц≥в не т≥льки враховувати заходи споживач≥в, а ≥ сприймати њх ¤к партнер≥в по д≥лових зв'¤зках. ѕо-четверте, учасниками споживчого б≥знесу виступають ≥ п≥дприЇмц≥ - ¤к споживач≥ продукц≥њ ≥нших ф≥рм. ÷е е важливим фактором, ¤кий збалансовуЇ п≥дприЇмницьк≥ ≥нтереси кожного з д≥лових людей. “ому сл≥д зазначити, що споживач≥, ¤к правило, не лише пасивна сторона в угодах з п≥дприЇмц¤ми, вони Ї р≥вноправними учасниками д≥лових в≥дносин. ƒ≥ловий ≥нтерес споживач≥в - придбанн¤ товар≥в та послуг - реал≥зуЇтьс¤ самост≥йним встановленн¤м контакт≥в з виробниками ≥ продавц¤ми продукц≥њ (послуг) та пошуком контрагент≥в за принципом максим≥зац≥њ вигоди.

якщо дл¤ п≥дприЇмц≥в вигодою Ї доход (¤к правило, у грошов≥й форм≥), то дл¤ споживач≥в такою вигодою Ї товар (послуга), що найкраще задовольн¤Ї потребу.

–еал≥зуючи своњ споживч≥ ≥нтереси, д≥стаючи вигоду з угод, що зд≥йснюютьс¤, ц¤ категор≥¤ громад¤н робить св≥й специф≥чний споживчий б≥знес. ќсновою споживчого б≥знесу Ї приватна власн≥сть на предмети споживанн¤ ≥ послуги.

“рудовий б≥знес - це б≥знес громад¤н, ¤к≥ працюють за наймом. як ≥ споживач≥, вони Ї не пасивною стороною в угодах з п≥дприЇмц¤ми, а р≥вноправними учасниками в≥дносин з ними. ƒ≥ловий ≥нтерес найманих прац≥вник≥в - одержанн¤ доход≥в - реал≥зуЇтьс¤ працею у п≥дприЇмницьк≥й ф≥рм≥ на контрактн≥й або ≥нш≥й основ≥. якщо дл¤ п≥дприЇмц≥в виграшем в угодах Ї к≥нцевий доход ф≥рми п≥сл¤ збуту продукц≥њ, то дл¤ найманих прац≥вник≥в - особистий доход, ¤кий вони одержують за виконанн¤ своњх посадових обов'¤зк≥в.

–еал≥зуючи своњ трудов≥ ≥нтереси, д≥стаючи виграш в≥д зд≥йсненн¤ угод з п≥дприЇмц¤ми, ц¤ категор≥¤ громад¤н робить св≥й специф≥чний трудовий б≥знес. ” чому ж його суть?

ѕо-перше, предметом угоди м≥ж прац≥вником ≥ п≥дприЇмцем Ї не Дтовар - робоча сила", а просто робоча сила. –обоча сила не може бути товаром, оск≥льки, не маючи суттЇвоњ ознаки, притаманноњ ус≥м товарам, вона не в≥дчужуЇтьс¤ назавжди в≥д свого нос≥¤ п≥сл¤ укладанн¤ трудового контракту. –обоча сила лише здаЇтьс¤ в оренду. ”года м≥ж п≥дприЇмцем ≥ прац≥вником - це орендна угода, в ¤к≥й обумовлюютьс¤ строки, умови оренди та ≥нш≥ моменти, властив≥ цим в≥дносинам.

“епер поширеною Ї одночасно оренда п≥дприЇмц¤ми не т≥льки робочоњ сили, а й засоб≥в виробництва. «начно поширен≥, зокрема, л≥зингов≥ угоди, за ¤ких оренда п≥дприЇмц¤ми обладнанн¤ сплачуЇтьс¤ за рахунок залученн¤ банк≥вських кошт≥в. “ерм≥н Дринок робочоњ сили" Ї не зовс≥м коректним.

ѕо-друге, укладаючи угоду, обидв≥ сторони - ≥ прац≥вники, ≥ п≥дприЇмц≥ - робл¤ть ≥н≥ц≥ативний виб≥р ≥ йдуть на економ≥чний ризик, обм≥нюютьс¤ своњми надбанн¤ми, прагнуть нав'¤зати один одному своњ ≥нтереси, використовують р≥зноман≥тн≥ прийоми тиску один на одного (наприклад, укладанн¤ колективних договор≥в м≥ж п≥дприЇмц¤ми ≥ профсп≥лками), несуть взаЇмну в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ умов угоди про найм. ќбидв≥ сторони зд≥йснюють за допомогою угоди свою д≥лову стратег≥ю ≥ тактику, ≥ншими словами, присутн≥ ознаки б≥знесу ¤к з одного боку, так ≥ з ≥ншого.

ѕо-третЇ, найман≥ прац≥вники мають можлив≥сть зм≥нити св≥й соц≥альний статус, перетворюючись у власник≥в внасл≥док придбанн¤ акц≥й п≥дприЇмницьких ф≥рм, або п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку угоди про найм, в≥дкрити свою справу, вливаючись в арм≥ю малих п≥дприЇмств.

” марксистськ≥й теор≥њ система найманоњ прац≥ традиц≥йно трактувалась ¤к Дкуп≥вл¤-продаж" робочоњ сили. ѕор¤д з науковими аргументами на користь такого розум≥нн¤ значного поширенн¤ в л≥тератур≥ набули ≥ емоц≥йн≥ характеристики (наприклад, систему найманоњ прац≥ часто визначали ¤к Дсистему найманого рабства"). ƒинам≥ку в≥дносин м≥ж п≥дприЇмц¤ми ≥ найманими прац≥вниками розгл¤дали кр≥зь призму Дабсолютного ≥ в≥дносного пог≥ршенн¤ становища пролетар≥ату", ¤ке з неминуч≥стю ставить питанн¤ про його об'Їднанн¤ дл¤ поваленн¤ кап≥тал≥зму.

ќднак Ї й ≥нша позиц≥¤. Ќемарксистська наука виходить ≥з того, що укладанн¤ прац≥вниками ≥ п≥дприЇмц¤ми трудовоњ угоди не св≥дчить про нер≥вноправн≥ в≥дносини учасник≥в угоди, оск≥льки н≥¤кого Дпродажу" робочоњ сили (тим б≥льше Днайманого рабоволод≥нн¤") в умовах ринковоњ економ≥ки не в≥дбуваЇтьс¤. ™ ≥нше - один ≥з учасник≥в угоди робить св≥й специф≥чний б≥знес ¤к п≥дприЇмець, ≥нший - ¤к найманий роб≥тник.

ќснову трудового б≥знесу становить приватна власн≥сть на робочу силу.

ƒержавний б≥знес зд≥йснюють державн≥ органи, ¤к≥ також безпосередньо виход¤ть на ринок з д≥ловими пропозиц≥¤ми. ѕри цьому органи Ї р≥вноправними партнерами ≥нших учасник≥в д≥лових в≥дносин. ѕроте д≥ловий ≥нтерес держави не може не в≥др≥зн¤тис¤ в≥д д≥лових ≥нтерес≥в ≥нших суб'Їкт≥в. ќсновою д≥лового ≥нтересу держави Ї потреба у зд≥йсненн≥ пр≥оритетних загальнодержавних науково-техн≥чних, науково-виробничих (¤к правило, науко- ≥ кап≥талом≥стких) та ≥нших програм, здатних принести користь держав≥ ≥ його громад¤нам.

ѕринцип взаЇмноњ вигоди стор≥н за такими угодами ≥нший - п≥дприЇмницьк≥ ф≥рми стимулюютьс¤ державою дл¤ участ≥ у цих програмах, а сама держава не маЇ можливост≥ реал≥зувати так≥ програми. ќсновою державного б≥знесу Ї державна власн≥сть на засоби виробництва, ≥нформац≥ю, продукц≥ю ≥нтелектуальноњ прац≥, ц≥нн≥ папери, грошов≥ фонди.

1	2	3

Ќазва: ≈коном≥чна свобода ≥ п≥дприЇмництво
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2913 прочитано)