ѕ≥дприЇмництво > ћехан≥зм створенн¤ б≥знесу

ћехан≥зм створенн¤ б≥знесу

—творенн¤ власноњ справи - це завжди величезний ризик ≥ подо≠ланн¤ опору, що неминуче виникаЇ при народженн≥ нового. —творю≠ючи власну справу, потр≥бно знати, що це не т≥льки можлив≥сть (за спри¤тливих умов) користуватис¤ благами, ¤к≥ пророкуЇ це починан≠н¤, а й в≥дпов≥дальн≥сть за функц≥онуванн¤, розвиток, виживанн¤ њњ. Ѕ≥знесменом практично може бути будь-¤ка людина - ≥нженер, еконо≠м≥ст, техн≥к, медпрац≥вник, продавець, винах≥дник, службовець, роб≥т≠ник, викладач, студент, домогосподарка, пенс≥онер, школ¤р. “реба т≥льки визначити власн≥ п≥дприЇмницьк≥ зд≥бност≥ та ≥мов≥рн≥ можливо≠ст≥ стати б≥знесменом (дод. 1 ≥ 2). јле залишитис¤ б≥знесменом зум≥≠ють лише т≥, хто нестандартно мислить, маЇ силу вол≥, ц≥леспр¤мова≠н≥сть, велику працездатн≥сть, нац≥лен≥сть на пошук нового, тобто т≥, ¤к≥ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥ вбачають зм≥ст усього свого житт¤.

≤де¤ та види д≥¤льност≥

¬≥дкрити власну справу, орган≥зувати своЇ п≥дприЇмство нелегко.  ожне таке р≥шенн¤ приймаЇтьс¤ виход¤чи ≥з конкретноњ ситуац≥њ ≥ то≠му воно ун≥кальне, але все ж в ус≥х под≥бних р≥шенн¤х Ї дещо сп≥льне - вони передбачають в≥дмову в≥д способу житт¤, що склавс¤, н≥1 користь створенн¤ власноњ справи.

–≥шенн¤ зайн¤тис¤ б≥знесом включаЇ в себе так≥ моменти:

бажанн¤ створенн¤ власноњ справи, щоб стати господарем, неба≠жанн¤ працювати на когось;

в≥дмова в≥д попередньоњ кар'Їри ≥ готовн≥сть зм≥нити св≥й спос≥б житт¤;

переконан≥сть у тому, що власна справа - зан¤тт¤ престижне ≥ до≠стойне;

можлив≥сть створенн¤ власноњ справи (на¤вн≥сть кошт≥в, умов);

упевнен≥сть у реальност≥ створенн¤ такоњ справи за умови ≥сну≠ванн¤ необх≥дних зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х передумова.

¬их≥дною точкою, з ¤коњ починаЇтьс¤ власна справа, Ї ≥де¤, закла≠дена в њњ основу. ÷е може бути ≥де¤ нового продукту, ¤кий виробл¤тиме п≥дприЇмство, що створюЇтьс¤; послуги, ¤к≥ воно надаватиме насе≠ленню; механ≥зм орган≥зац≥њ та управл≥нн¤ виробництвом тощо. “ака ≥де¤ може бути ¤к власною (ориг≥нальною, вперше народженою) ≥ в цьому випадку п≥дприЇмство створюЇтьс¤ дл¤ њњ реал≥зац≥њ, так ≥ запо≠зиченою. ¬ практиц≥ б≥знесу ≥де¤ виступаЇ початковою точкою п≥дпри≠Їмницькоњ д≥¤льност≥.

ƒжерел нових ≥дей безл≥ч: це публ≥кац≥њ оф≥ц≥йних орган≥в влади, вчених, думка б≥знесмен≥в, в≥дгуки споживач≥в, продукц≥¤, що випус≠каЇтьс¤ конкурентами, науково-досл≥дн≥ ≥ досл≥дно-конструкторськ≥ розробки тощо. Ќос≥Їм нових ≥дей та механ≥зм≥в њх реал≥зац≥њ виступаЇ людина. якщо вона хоче в≥дкрити свою справу, дуже важливо, щоб ≥де¤ в≥дпов≥дала њњ зд≥бност¤м, особистим ц≥нн≥сним установкам.

якщо ≥дею знайдено, починаЇтьс¤ процес вибору виду д≥¤льност≥ та проектуванн¤ п≥дприЇмства, причому види д≥¤льност≥ повинн≥ спри≠¤ти:

високому р≥вню рентабельност≥;

швидкост≥ окупност≥ проекту;

можливост≥ продажу продукц≥њ в максимальному обс¤з≥;

в≥дносно прийн¤тним умовам матер≥ально-техн≥чного забезпе≠ченн¤;

невисокому р≥вню кап≥талом≥сткост≥;

найменшому ризику;

моб≥льност≥ (здатност≥ до швидких зм≥н);

п≥дтримц≥ з боку авторитетних орган≥в (податкових, ф≥нансових та ≥н.);

зд≥бност¤м ≥ можливост¤м п≥дприЇмц¤ ≥ були прийн¤тними дл¤ нього.

 ласиф≥кац≥¤ вид≥в д≥¤льност≥ в≥дображуЇ р≥зну сферу сусп≥льного виробництва, в ¤к≥й Ї можлив≥сть зайн¤тис¤ б≥знесом. Ќеспин¤ючись на кожному з них, зазначимо де¤к≥ види д≥¤льност≥ з≥ сфери вироб≠ництва, послуг, ≥дей (≥нтелектуального б≥знесу), комерц≥йноњ ≥ зовн≥ш≠ньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. ѕри цьому сл≥д пам'¤тати, що виб≥р д≥¤льност≥ складний ≥ важкий процес. « конгломерату вид≥в д≥¤льност≥ ви≠д≥л¤ють у сфер≥:

виробництва - виробництво продукц≥њ виробничо-техн≥чного при≠значенн¤, товар≥в народного споживанн¤, продукт≥в харчуванн¤, буд≥≠вельних матер≥ал≥в, р≥зноман≥тного обладнанн¤, електроприлад≥в, ви≠м≥рювальноњ техн≥ки, вторинноњ переробки сировини, упаковки тощо;

послуг - громадське харчуванн¤, побутове обслуговуванн¤, тран≠спортн≥, навчальн≥ та л≥кувальн≥ послуги, видовищно-розважальн≥ за≠ходи, комерц≥йна демонстрац≥¤ в≥део- ≥ к≥нопрограм, комерц≥йн≥ зма≠ганн¤, орган≥зац≥¤ та проведенн¤ виставок, ¤рмарк≥в, конкурс≥в, аук≠ц≥он≥в, туристичн≥, дов≥дково-консультативн≥ послуги, послуги з при≠ватизац≥њ, при переход≥ на нов≥ форми власност≥, створенн≥ п≥дпри≠Їмств, ф≥рм, агентськ≥ ≥ аудиторськ≥ послуги, патентно-л≥ценз≥йн≥, тех≠н≥чн≥, складськ≥ та ≥н.

≤дей (≥нтелектуального виробництва) - науково-досл≥дн≥ розробки, винаходи, в≥дкритт¤, Дноу-хау", технолог≥њ, рецептури, комп'ютерн≥ програми, матер≥али, методичн≥, л≥тературн≥, художн≥ твори, комер≠ц≥йн≥ ≥дењ, торговельн≥ та комерц≥йн≥ таЇмниц≥, ≥нновац≥йна д≥¤льн≥сть, продаж авторського права та ≥н;

комерц≥йноњ д≥¤льност≥ - роздр≥бна та оптова торг≥вл¤; створенн¤ проф≥льних, ун≥версальних, спец≥ал≥зованих магазин≥в, салон≥в, тор≠г≥вл¤ за зразками, куп≥вл¤ та продаж нерухомост≥; торгово-посеред≠ницька, торгово-закуп≥вельна, б≥ржова д≥¤льн≥сть, аукц≥онний продаж, орган≥зац≥¤ торгових дом≥в, торг≥вл¤ на дому, створенн¤ комерц≥йних банк≥в, ф≥нансових груп та ≥н.;

зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ - науково-техн≥чна та виробнича кооперац≥¤, створенн¤ представництв, ф≥л≥й, сп≥льних п≥дприЇмств, консалтингових, маркетингових, туристських служб, орган≥зац≥¤ навчанн¤, стажуванн¤ фах≥вц≥в, редакц≥йно-видавнича, комерц≥йна, експортно-≥мпортн≥, валютно-кредитн≥, посередницьк≥, л≥зингов≥ опе≠рац≥њ, виставки, огл¤ди, конференц≥њ, тендери, промислов≥, науково-техн≥чн≥, технолог≥чн≥, економ≥чн≥ послуги та ≥н.

ѕрактика ≥ндустр≥альне розвинених крањн, де ринкова економ≥ка Ї пров≥дною, св≥дчить про те, що у сфер≥ послуг зайн¤то до 75-80 % працездатного населенн¤, тод≥ ¤к у виробництв≥ матер≥альних благ - лише 20-25 % працездатних, тобто розгалужен≥сть сфери послуг св≥дчить про ¤к≥сн≥ зм≥ни в економ≥ц≥. «а де¤кими даними економ≥чних джерел в ”крањн≥ у сфер≥ матер≥ального виробництва зайн¤то понад 87,5 % працездатних ≥ лише 12,5 % працюЇ у сфер≥ послуг.

≤де¤ ≥ вид д≥¤льност≥ взаЇмопов'¤зан≥ м≥ж собою. Ќе можна вибрати вид д≥¤льност≥ без ≥дей, не знаючи ¤ким б≥знесом займатимешс¤. –а≠зом з тим вдало вибраний вид д≥¤льност≥ даЇ можлив≥сть реал≥зувати повною м≥рою ≥дею. ” конкретн≥й практиц≥ ч≥тко сформульована ≥де¤ виступаЇ видом д≥¤льност≥, тобто набуваЇ власноњ форми реал≥зац≥њ. ѕроте знайти ≥дею ≥ визначити вид д≥¤льност≥ - це ще не все, необх≥д≠но п≥д≥брати форму орган≥зац≥њ та стад≥њ функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства (рис. 6), а дл¤ цього - вир≥шити так≥ завданн¤:

знайти свою Дгосподарську н≥шу", тобто м≥сце на ринку;

визначити час ≥ рег≥он, де буде створене п≥дприЇмство;

встановити спр¤мован≥сть або спец≥ал≥зац≥ю п≥дприЇмства;

заф≥ксувати форму п≥дприЇмництва (≥ндив≥дуальну чи колективну);

поставити мету своЇњ д≥¤льност≥ та визначити способи њњ дос¤гнен≠н¤, тобто в≥дпрацювати стратег≥ю ≥ тактику б≥знесу;

прод≥агностувати ресурсну, сировинну базу, дати њй експертну оц≥нку;

вибрати технолог≥ю виробництва;

провести анал≥з ≥ дати оц≥нку майбутн≥м споживачам ≥ конкурен≠там;

досл≥дити можливост≥ вкладенн¤ грошей ≥ одержанн¤ кредит≥в;

вивчити п≥льги, прив≥лењ, обмеженн¤, перешкоди;

розробити ц≥нову пол≥тику на св≥й продукт або послугу;

сформулювати тип збутовоњ повед≥нки;

налагодити рекламу.

Ќалогодити власну справу можна к≥лькома шл¤хами:

орган≥зувати ≥ндив≥дуальне п≥дприЇмство з правом юридичноњ осо≠би або без такого права, зареЇструвавшись ¤к суб'Їкт ≥ндив≥дуальноњ трудовоњ д≥¤льност≥;

створити приватне або с≥мейне п≥дприЇмство;

стати засновником (учасником) повного, м≥шаного, з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю акц≥онерного товариства;

купити ≥снуюче п≥дприЇмство (цей процес не набув у наш≥й крањн≥ ще значного поширенн¤, проте з розвитком приватизац≥њ куп≥вл¤ п≥д≠приЇмств стане реальн≥стю).

ѕроте, ¤к≥ б п≥дприЇмства (ф≥рми) не створювалис¤, процедури њх утворенн¤ в основному однаков≥ дл¤ вс≥х.

ќтже, проектуючи власне п≥дприЇмство, вибравши вид д≥¤льност≥, визначивши форму орган≥зац≥њ, ще раз добре пом≥ркувавши, усе зва≠живши ≥ прийн¤вши остаточне р≥шенн¤, можна переходити до наступ≠ного етапу - розробки засновницьких документ≥в.

«асновницьк≥ документи та п≥дготовка

ƒо основних засновницьких документ≥в, що п≥дтверджують статус юридичних ос≥б, в≥днос¤ть статут та засновницький догов≥р. —творен≠н¤ малих п≥дприЇмств, ф≥рм, товариств, банк≥в, ф≥нансових груп, б≥рж, асоц≥ац≥й, концерн≥в, об'Їднань, п≥дприЇмств та ≥нших п≥дприЇмниць≠ких структур без цих документ≥в неможливе. ƒл¤ тих, що створюва≠тимуть ≥ндив≥дуальн≥, приватн≥ ф≥рми на правах малих п≥дприЇмств з ≥ндив≥дуальною формою орган≥зац≥њ б≥знесу необх≥дним документом Ї статут п≥дприЇмства, дл¤ повного, командитного товариства з ко≠лективною формою б≥знесу - засновницький догов≥р, а дл¤ акц≥онер≠них, товариств з обмеженою, а також додатковою в≥дпов≥дальн≥стю та р≥зних об'Їднань п≥дприЇмств - необх≥дн≥ обидва ц≥ документи. ѕроцедура та механ≥зм њх орган≥зац≥њ мало чим в≥др≥зн¤ютьс¤. ÷е зовс≥м не означаЇ можливост≥ та доц≥льност≥ укладанн¤ учасниками б≥знесу, що грунтуЇтьс¤ на колективн≥й власност≥, статуту або засновницького договору в тих випадках, коли один ≥з документ≥в не Ї обов'¤зковим.

ќск≥льки статут ≥ засновницький догов≥р п≥дприЇмств, ф≥рм мають самост≥йне значенн¤ та однакову юридичну силу, њх сл≥д затверджу≠вати ≥ зм≥нювати в тому самому пор¤дку. ¬они не повинн≥ текстуаль≠не дублювати один одного, хоча найб≥льш принципов≥ положенн¤ сл≥д формулювати ≥дентично. ÷е стосуЇтьс¤, зокрема, найменуванн¤ п≥д≠приЇмства (ф≥рми) та його м≥сцезнаходженн¤; обс¤гу статутного фон≠ду; розм≥ру ≥ вкладу кожного учасника; пор¤дку ≥ строк≥в внесенн¤ вклад≥в; розпод≥лу прибутку; формуванн¤ ≥ повноваженн¤ орган≥в уп≠равл≥нн¤; умов л≥кв≥дац≥њ. ѕри суперечливост≥ формулювань перевагу сл≥д в≥ддавати положенн¤м засновницького договору, зареЇстрова≠ного нар≥вн≥ з≥ статутом.

1	2	3

Ќазва: ћехан≥зм створенн¤ б≥знесу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (3771 прочитано)