ѕ≥дприЇмництво > ѕ≥дприЇмства ¤к суб'Їкти господарського права

ѕ≥дприЇмства ¤к суб'Їкти господарського права

«м≥на командно-адм≥н≥стративноњ модел≥ економ≥ки ринковою моделлю призвело до виникненн¤ в ”крањн≥ специф≥чних сусп≥льних в≥дносин Ц п≥дприЇмницьких. ѓх сферою Ї процес зд≥йсненн¤ економ≥чно незалежним в≥д держави субТЇктом Ц товаровиробником Ц д≥¤льност≥, спр¤мованоњ на одержанн¤ прибутку в умовах конкуренц≥њ та в≥льного ц≥ноутворенн¤. —тара ж господарська система ¤вл¤ла собою регламентац≥ю д≥¤льност≥ державних п≥дприЇмства, що знаходились в рамках жорсткого, директивного плануванн¤ ≥ планових господарських догов≥рних в≥дносин.

ѕ≥дприЇмницьк≥ в≥дносини складають серцевину ринковоњ економ≥ки. ј головною ланкою, первинним осередком цих в≥дносин виступаЇ п≥дприЇмство.

ѕ≥дприЇмство Ц самост≥йний господарюючий статутний субТЇкт, ¤кий волод≥Ї правами юридичноњ особи, вготовл¤Ї ≥ реал≥зуЇ продукц≥ю, виконуЇ роботи чи надаЇ послуги, чи займаЇтьс¤ ≥ншим видом д≥¤льност≥ зг≥дно до законодавства.

јктуальн≥сть даноњ теми досл≥дженн¤ пол¤гаЇ в тому, що п≥дприЇмство ¤к господарюючий субТЇкт, на даному етап≥ становленн¤ в ”крањн≥ ринкових в≥дносин, займаЇ своЇ важливе м≥сце на р¤дку з ≥ншими субТЇктами п≥дприЇмництва.

¬ даний час п≥дприЇмства в ”крањн≥ знаход¤тьс¤ в не найкращому ф≥нансовому становищ≥. ÷е водночас Ї ¤к насл≥дком, так ≥ причиною ≥снуючого на сьогодн≥ економ≥чного розвитку в ”крањн≥.

ѕроте, законодавством встановлений пор¤док зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмствами. “ак, основним законодавчим актом, що визначаЇ правовий статус п≥дприЇмства Ї «акон ”крањни в≥д 27 березн¤ 1991 р. є887-’≤≤ Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф. —аме в цьому «акон≥ визначено види ≥ орган≥зац≥йн≥ види п≥дприЇмств, загальн≥ правила њх створенн¤, реЇстрац≥њ, реорган≥зац≥њ ≥ л≥кв≥дац≥њ, а також загальн≥ положенн¤ щодо зд≥йсненн¤ ними п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в умовах переходу до ринковоњ економ≥ки.

ѕор¤д з цим законом ≥снуЇ ≥ д≥Ї система р≥зних нормативно-правових акт≥в, що регулюють р≥зного роду питанн¤ стосовно д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. “ак, зокрема, такими законодавчими актами Ї: «акон ”крањни в≥д 7 лютого 1991 р. є698-’≤≤ Уѕро п≥дприЇмництвоФ, «акону ”крањни в≥д 19 вересн¤ 1991 р. є1576-’≤≤ Уѕро господарськ≥ товаристваФ, «акон ”крањни в≥д 1 червн¤ 2000 р. є1775-≤≤≤ Уѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥Ф, «акон ”крањни в≥д 23 березн¤ 1996 р. є98/96-¬– Уѕро патентуванн¤ де¤ких вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥Ф, та ≥нш≥ нормативн≥ та п≥дзаконн≥ акти чинного законодавства.

“акож, сл≥д зазначити, що окрем≥ питанн¤, ¤к≥ виникають з приводу д≥¤льност≥ п≥дприЇмств визначаютьс¤ ÷ив≥льним кодексом ”крањни (регулюванн¤ догов≥рних в≥дносин п≥дприЇмств), √осподарським процесуальним кодексом ”крањни (наприклад, щодо вир≥шенн¤ спор≥в),  одексом «акон≥в про працю (щодо врегулюванн¤ питань по трудових в≥дносинах прац≥вник≥в п≥дприЇмств).

ќск≥льки за сучасних умов д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства потребуЇ детального законодавчого регулюванн¤, що в свою чергу покликане спри¤ти подальшому розвитку його р≥зних форм, а в≥дпов≥дно ≥ економ≥ки ”крањни в ц≥лому. ≈фективн≥сть д≥¤льност≥ п≥дприЇмств значною м≥рою залежить саме в≥д опрацюванн¤, засвоЇнн¤ та реал≥зац≥њ на практиц≥ тих правових норм, ¤к≥ визначають права та обовТ¤зки п≥дприЇмства, специф≥ку вид≥в п≥дприЇмства, зумовлену р≥зноман≥тт¤м форм власност≥, сфер д≥¤льност≥ та ≥ншими численними чинниками.

“ому вважаю за необх≥дне звернути увагу на неузгоджен≥сть чинних правових норм, а також на т≥ правов≥ аспекти в≥дносин, що недостатньо врегульован≥ законодавчими актами, проте реально виникають на практиц≥.

ѕон¤тт¤ та ознаки п≥дприЇмства

ѕ≥дприЇмство створюЇтьс¤ у в≥дпов≥дност≥ з р≥шенн¤м власника уповноваженого њм органа п≥дприЇмства Ц засновника, орган≥зац≥њ або р≥шенн¤м трудового колективу у випадках ≥ в пор¤дку, передбачених д≥ючим законодавством. ѕри цьому необх≥дно дотримувати визначний пор¤док. “ак, в передбачених антимонопольним законодавством ”крањни випадках р≥шенн¤ про зд≥йсненн¤ п≥дприЇмства приймаютьс¤ за узгодженн¤м з јнтимонопольним ком≥тетом ”крањни. ѕ≥дприЇмство може бути створено в результат≥ примусового под≥лу другого п≥дприЇмства-монопол≥ста за р≥шенн¤м јнтимонопольного ком≥тету ”крањни.

ѕ≥дприЇмство може бути створено в результат≥ реорган≥зац≥њ, в тому числ≥ шл¤хом вид≥ленн¤ ≥з складу д≥ючого п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ одного чи дек≥лькох структурних п≥дрозд≥л≥в, а також на баз≥ структурноњ одиниц≥ д≥ючих обТЇднань за р≥шенн¤м њх трудових колектив≥в. ¬ останньому випадку зд≥йсненн¤ п≥дприЇмства можливе т≥льки з згодою власника або уповноваженого ним органу. “рудовий колектив не може диктувати власнику своњ умови ≥ навТ¤зувати своњ р≥шенн¤ про зд≥йсненн¤ п≥дприЇмства. ѕри зд≥йсненн≥ п≥дприЇмства шл¤хом вид≥ленн¤ за ним збер≥гаютьс¤ обовТ¤зки перед вид≥леним його п≥дприЇмством, а також, за заключними договорами з контрактами в в≥дпов≥дност≥ з розпред≥леним балансом ≥ спец≥ал≥зац≥Їю. “аке право прийн¤тт¤ називаЇтьс¤ сингул¤рним.

—творене п≥дприЇмство п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ ≥ з моменту одержанн¤ св≥доцтва про реЇстрац≥ю одержуЇ права юридичноњ особи. ќднак фактично, п≥дприЇмницька правосубТЇктивн≥сть набуваЇтьс¤ перманентними д≥¤ми. “ак, юридична особа може заключати згоду т≥льки з моменту дозволеноњ легал≥зац≥њ, необх≥дним елементом ¤кого Ї одержанн¤ особистоњ печатки, а розрахунки в безгот≥вков≥й форм≥ проводить т≥льки з моменту в≥дкритт¤ рахунку в банку. «айматис¤ видами д≥¤льност≥, ¤к≥ належать л≥цензуванню ≥ патентуванню, п≥дприЇмство може т≥льки п≥сл¤ одержанн¤ в≥дпов≥дних л≥ценз≥й ≥ патент≥в. ” випадку зупиненн¤ д≥њ останн≥х, правосубТЇктн≥сть обмежуЇтьс¤.

як правило, п≥дприЇмство створене з д≥ючих на основ≥ внутр≥шнього господарського розрахунку виробничих п≥дрозд≥л≥в, а також апарата управл≥нн¤. ¬ теор≥њ господарського права вони одержали назву функц≥ональних п≥дрозд≥л≥в. ѕ≥дприЇмство може створювати допом≥жн≥ п≥дрозд≥ли[1].

ќсновним законодавчим актом, що визначаЇ правовий статус п≥дприЇмства, Ї «акон ”крањни в≥д 27 березн¤ 1991 р. є887-’≤≤ Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф. —аме в цьому «акон≥в визначено види ≥ орган≥зац≥йн≥ форми п≥дприЇмств, правила њх створенн¤, реЇстрац≥њ, реорган≥зац≥њ ≥ л≥кв≥дац≥њ, а також загальн≥ положенн¤ щодо зд≥йсненн¤ ними п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в умовах переходу до ринковоњ економ≥ки[2].

¬≥дпов≥дно до ч.1 ст.1 «акону ”крањни Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф п≥дприЇмство Ц це статутний самост≥йний господарюючий статутний субТЇкт, ¤кий маЇ права юридичноњ особи та зд≥йснюЇ виробничу, науково-досл≥дницьку ≥ комерц≥йну д≥¤льн≥сть з метою одержанн¤ в≥дпов≥дного прибутку (доходу).

ѕ≥дприЇмство маЇ самост≥йний баланс, розрахунковий та ≥нш≥ рахунки в установах банк≥в, печатку за своњм найменуванн¤м, а також знаки дл¤ товар≥в ≥ послуг.

” раз≥ збитковоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств держава, ¤кщо вона визнаЇ продукц≥ю цих п≥дприЇмств сусп≥льно необх≥дною, може надавати таким п≥дприЇмствам дотац≥ю, ≥нш≥ п≥льги[3].

ѕ≥дприЇмство Ї самост≥йним субТЇктом права. —амост≥йн≥сть п≥дприЇмства, ¤к ≥ будь-¤кого ≥ншого субТЇкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, означаЇ його комерц≥йну свободу.

«г≥дно з ч.1 ст.27 «акону ”крањни Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф п≥дприЇмство при зд≥йсненн≥ господарськоњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥ маЇ право з власноњ ≥н≥ц≥ативи приймати будь-¤к≥ р≥шенн¤, що не суперечать законодавству ”крањни. ѕ≥дприЇмство (кр≥м казенного) самост≥йно плануЇ свою д≥¤льн≥сть ≥ визначаЇ перспективи розвитку, виход¤чи з попиту на продукц≥ю, що виробл¤Їтьс¤, на роботи, послуги та з необх≥дност≥ забезпеченн¤ виробничого та соц≥ального розвитку п≥дприЇмства, п≥двищенн¤ доход≥в. ¬оно Ї в≥льним у вибор≥ предмета договору, визначенн≥ зобовТ¤зань, будь-¤ких ≥нших умов господарських взаЇмов≥дносин, що не суперечать законодавству ”крањни. ѕри цьому за загальним правилом п≥дприЇмство реал≥зуЇ свою продукц≥ю, майно за ц≥нами ≥ тарифами, що встановлюютьс¤ самост≥йно або на догов≥рн≥й основ≥, а у випадках, передбачених законодавчими актами ”крањни, - за державними ц≥нами ≥ тарифами.

¬ищим кер≥вним органом колективного п≥дприЇмства Ї загальн≥ збори (конференц≥¤) власник≥в майна. ¬иконавч≥ функц≥њ по управл≥нню колективним п≥дприЇмством зд≥йснюЇ правл≥нн¤.

ѕравл≥нн¤ п≥дприЇмства, ¤кщо ≥нше не передбачено статутом, обираЇтьс¤ власником майна на загальних зборах таЇмним голосуванн¤м на альтернативн≥й основ≥. ѕовноваженн¤ правл≥нн¤ визначаЇтьс¤ статутом. ѕравл≥нн¤ обираЇ з≥ свого складу голову ≥ його заступник≥в або њх роль виконують почергово вс≥ члени правл≥нн¤.

“рудовий колектив п≥дприЇмства становл¤ть ус≥ громад¤ни, ¤к≥ своЇю працею беруть участь в його д≥¤льност≥ на основ≥ трудового договору (контракту, угоди), а також ≥нших форм, що регулюють трудов≥ в≥дносини прац≥вника з п≥дприЇмством.

«г≥дно «акону ”крањни Уѕро трудовий колективФ трудовий колектив п≥дприЇмства створений ≥з ф≥зичний ос≥б, ¤к≥ у в≥дпов≥дност≥ з трудовим договором (контрактом) приймаЇ участь в його д≥¤льност≥. “рудовий колектив п≥дприЇмства з правом найму робочоњ сили уповноважений:

розгл¤дати ≥ затверджувати проект колективного договору;

розгл¤дати ≥ вир≥шувати у в≥дпов≥дност≥ з установчими документами п≥дприЇмства питанн¤ самовр¤дуванн¤ трудового колективу;

визначати ≥ затверджувати перел≥к ≥ пор¤док наданн¤ прац≥вникам п≥дприЇмства соц≥альних п≥льг;

приймати участь в матер≥альному ≥ моральному стимулюванн≥ продуктивноњ прац≥, заохочуЇ винах≥дницьку ≥ рац≥онал≥заторську д≥¤льн≥сть, порушуЇ клопотанн¤ про представленн¤ прац≥вник≥в до державних нагород;

1	2	3	4

Ќазва: ѕ≥дприЇмства ¤к суб'Їкти господарського права
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (3715 прочитано)