Підприємництво > Підприємства як суб'єкти господарського права

Так, з огляду на те, яку форму власності обрано, підприємства є: державні, колективні, приватні, комунальні.

Відповідно до чинного законодавства, також визнане видом підприємства господарське товариство, в усіх його видах і формах, що надає право господарському товариству вступати до такого специфічного суб’єкта підприємництва, як об'єднання підприємств.

Згідно з законодавством підприємства мають право на добровільних засадах об’єднувати свою виробничу, наукову, комерційну діяльність та інші її види, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України. Тобто, результатом такого об'єднання є створення нових утворень – об'єднань підприємств, які мають власний, визначений в законодавстві правовий статус, специфічні властивості і види. Так, як об'єднання підприємств в Україні, діють асоціації, корпорації, концерни, консорціуми. Але при цьому слід враховувати, що підприємства, які входять до складу об'єднань, зберігають права юридичних осіб.

Важливе місце в розглянутій темі займають питання щодо організаційних аспектів створення підприємств.

Необхідно зазначити, що законодавством передбачається певний порядок створення підприємства, тобто якими саме способами вони можуть створюватися.

Оскільки, в умовах ринкової економіки підприємства складають основу існування господарського комплексу країни, їх діяльність завжди тією чи іншою мірою знаходиться в полі зору державних владних структур. Контроль цих владних структур починається з процедури реєстрації, тобто підтвердження законності створення підприємства, як суб’єкта підприємницької діяльності та законності планованої ним до здійснення діяльності.

Що стосується спроб уникнути державної реєстрації, організовуючи так звану тіньову діяльність, варто зауважити, що такі дії шкодять не лише державним інтересам, але й інтересам самого порушника. По-перше, чинне законодавство передбачає відповідальність (у тому числі кримінальну) за зайняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації чи без спеціального дозволу (ліцензії). По-друге, відсутність легального статусу підприємця, ліцензій, патентів та інших документів означає і відсутність можливості державного захисту його бізнесу, як з боку органів виконавчої влади, в тому числі правоохоронних органів, так і господарського суду. Без цього неможливо отримати кредит у банку, укласти господарський договір із партнером. Це – відсутність можливості здійснювати зовнішньоекономічні операції, позбавлення перспектив легального розвитку бізнесу. За таких умов не можна створити необхідний імідж, здобути визнання в підприємницьких колах і суспільстві.

Державне регулювання діяльності підприємств полягає у встановленні згідно з діючим законодавством відповідного порядку реєстрації підприємств, ліцензування та патентування їх діяльності.

Державне регулювання процесу реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, в тому числі і підприємств, є необхідною вимогою і водночас невід’ємним правом певної категорії громадян України.

Як в процесі створення, так і в процесі реєстрації для підприємства є необхідною наявність установчих документів і статутного фонду.

Законодавством регламентується для кожного виду підприємства певний порядок формування статутного фонду – основного першопочаткового капіталу підприємства.

Установчі документи підприємства є також невід’ємною складовою пакету документів, що подається під час державної реєстрації підприємства. В даних документах встановлюється організаційні засади діяльності підприємства, його форма власності та інші важливі умови його діяльності.

Діяльність підприємств підлягає ліцензуванню. В законодавстві встановлюється порядок ліцензування господарської діяльності підприємств, як саме видаються ліцензії, умови переоформлення та анулювання ліцензії.

Для здійснення певних видів діяльності для підприємств передбачена наявність патенту. Патент, так само як і ліцензія, є своєрідним засобом обмеження і державного регулювання підприємницької діяльності.

Отже, з усього вище сказаного слідує, що підприємство в Україні може діяти в різних організаційно-правових формах, при цьому дотримуючись діючого законодавства у своїй діяльності. Також регулювання діяльності підприємства відбувається з боку держави, так як кожне підприємство повинно пройти визначену процедуру легітимації суб’єкта підприємницької діяльності.

Список використаної літератури

Закон України від 7 лютого 1991 р. №697-ХІІ “Про власність” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №20. – С.249.

Закон України від 7 лютого 1991 р. №698-ХІІ “Про підприємництво” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №14. – С.168.

Підприємницьке право: Навч. посібн. / Ніколаєва Л.В., Старцев О.В., Пальчук П.М., Іванченко Л.М. – Київ: Істина, 2001. – 480 с.

Підприємницьке право України / За ред. Шишки Р.Б. – Харків: Еспада, 2000. – 480 с.

Садиков О. Учредительный договор и его правовые особенности // Государство и право. – 1994. - №6. – С.15.

Спасибо-Фатеева И. Метаморфозы собственности или доморощенные холдинги // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. - №4. – С.30.

Спасибо-Фатеева И. Правовая природа акционерных обществ // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. - №12. – С.3.

бізнес. – 1999. - №2. – С.11.

[1] Підприємницьке право України / За ред. Шишки Р.Б. – Харків: Еспада, 2001. – с.150-151.

[2] Підприємницьке право: Навч. посібник / Ніколаєва Л.В., Старцев О.В., Пальчук П.М., Іваненко М. – К.: Істина, 2001. – с.48.

[3] ст.1 Закону України “Про підприємства в Україні” від 27.03.1991 р. зі змінами та доповненням внесеними Законом від 04.02.1991 р. за №72/98-ВР.

[4] Підприємницька право України / За ред. Шишки Р.Б. – Харків: Еспада, 2001. – С.253-255.

10 Ст. 2 Закону України “про підприємства в Україні” від 27.03.1991 р. №887 – ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №34. –С.504.

12 ч.1 ст. 15 Закону України “Про підприємства в Україні” від 27.03.1991 р. №887-ХІІ.

16 Підприємнецька право: Навч. посібник /Ніколаєва Л.В., Старцев О.В., Пальчук П.М., Іваненко Л.М. – К.: Істина, 2001. – С.68.

17 Підприємнецька право України / За ред. Шишки Р.Б. – Харків: Еспада, 2000. – С.159.

22 Кравчук В., Красовська А. Звернення стягнення на частку учасника у статутному фонді господарського товариства // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. - №12. – с.42.

23 Винник О. Общество с ограниченной ответственностью: преимущества и недостатки // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. - №7. – с.7.

24 Яблонський Б. Обмежена відповідальність завжди приваблює // Закон і бізнес. – 1999. - №2. – С.11

25 п.31 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 р. №280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №24. – ст.170.

26 Первомайский О. Перспективы развития коммунальной собственности в Украине // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - №2. – С.30.

27 ст. 37 Закону України від 7.02.1991 р. №697-12 “Про власність”; ч.2 ст.10 Закону України “Про підприємства в Україні” від 27.03.1991 р. №887-ХІІ.

1	2	3	4

Назва: Підприємства як суб'єкти господарського права
Дата публікації: 2005-03-17 (3715 прочитано)