ѕ≥дприЇмництво > ‘ормуванн¤ структур п≥дприЇмницького бiзнесу

‘ормуванн¤ структур п≥дприЇмницького бiзнесу

‘ормуванн¤ структур п≥дприЇмницького бiзнесу

ќрган≥зац≥¤ б≥знесу за своЇю природою маЇ процесуальний харак≠тер. ÷е в≥дпрацюванн¤, насамперед, правил формуванн¤ п≥дприЇм≠ницьких структур, обов'¤зкових дл¤ вс≥х суб'Їкт≥в б≥знесу. ÷≥ правила (принципи) регулюютьс¤ законодавчими актами в≥дпов≥дно до норм, прийн¤тих у сусп≥льств≥.

ƒжерелом законодавчих акт≥в Ї в≥дносини, ¤к≥ склалис¤ у сусп≥ль≠ств≥, передус≥м - економ≥чн≥. ёридичн≥ акти закр≥плюють ц≥ в≥дносини, даючи прост≥р дл¤ розвитку або гальмуючи њх.

≈коном≥чн≥ в≥дносини не ≥снують поза формами њх про¤ву. ‘орми ж економ≥чних в≥дносин р≥зноман≥тн≥, рухом≥, м≥нлив≥. ¬они не завжди знаход¤ть в≥дображенн¤ у законодавчих актах, ¤к≥ пост≥йно в≥дстають в≥д економ≥чного розвитку ≥ тим самим стримують зд≥йсненн¤ ре≠форм, гальмуючи перех≥д до ринку.

¬≥дносини б≥знесу - одна з форм про¤ву економ≥чних в≥дносин, ¤к≥ почали розвиватис¤ у наш≥й економ≥ц≥.

ѕринципи та умови орган≥зац≥њ п≥дприЇмницького б≥знесу

ќрган≥зац≥йний механ≥зм зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницького б≥знесу в умовах переходу до ринковоњ економ≥ки закладений у «акон≥ ”крањни Дѕро п≥дприЇмництво". ¬≥дпов≥дно до нього п≥дприЇмництво зд≥йсню≠Їтьс¤ на основ≥ таких принцип≥в:

в≥льний виб≥р вид≥в д≥¤льност≥;

залученн¤ на добров≥льних засадах до зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ майна та кошт≥в юридичних ос≥б ≥ громад¤н;

самост≥йне формуванн¤ програм д≥¤льност≥ та виб≥р постачальни≠к≥в ≥ споживач≥в вироблюваноњ продукц≥њ;

встановленн¤ ц≥н в≥дпов≥дно до законодавства;

в≥льний найм прац≥вник≥в;

залученн¤ та використанн¤ матер≥ально-техн≥чних, ф≥нансових, трудових, природних та ≥нших вид≥в ресурс≥в, використанн¤ ¤ких не заборонено або не обмежено законодавством;

в≥льне розпор¤дженн¤ прибутком, що залишаЇтьс¤ п≥сл¤ внесенн¤ платеж≥в, встановлених законодавством;

самост≥йне зд≥йсненн¤ п≥дприЇмцем - юридичною особою зовн≥шньо-економ≥чноњ д≥¤льност≥;

використанн¤ п≥дприЇмцем частки валютноњ виручки, що йому на≠лежить, за власним розсудом.

ѕринципи орган≥зац≥њ б≥знесу не можна абсолютизувати. ¬они розвиваютьс¤, взаЇмод≥ють м≥ж собою ≥ в≥дображають в≥дносини, що склалис¤ у сусп≥льств≥ на певний пер≥од.

ƒл¤ розвитку п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ необх≥дн≥ певн≥ умови, ¤к≥ в основному можна звести до наступного: потреба створенн¤ зако≠нодавчоњ та нормативноњ баз; додержанн¤ конкурентного режиму гос≠подарюванн¤; формуванн¤ ринковоњ ≥нфраструктури, стимулюванн¤ б≥знесу. ѕотреба створенн¤ законодавчоњ бази продиктована потре≠бою надати вс≥м господарюючим суб'Їктам гарант≥њ дл¤ збереженн¤ њх власност≥, виключенн¤ можливост≥ нац≥онал≥зац≥њ, експропр≥ац≥њ, ство≠ренн¤ дл¤ вс≥х учасник≥в б≥знесу однакових прав, повноњ економ≥чноњ свободи, неприпустимост≥ втручанн¤ орган≥в державного управл≥нн¤ в д≥¤льн≥сть п≥дприЇмницьких структур.  онкурентний режим господа≠рюванн¤ передбачаЇ в≥льне суперництво м≥ж учасниками б≥знесу: за джерела сировини; виг≥дн≥ умови вкладенн¤ кап≥талу; за б≥льшу час≠тину прибутку. ‘ормуванн¤ елемент≥в ринковоњ ≥нфраструктури в≥д≠криваЇ можлив≥сть дл¤ б≥знесмена брати участь у систем≥ товарних ≥ фондових б≥рж, користуватис¤ послугами комерц≥йних банк≥в, п≥д≠приЇмств оптовоњ торг≥вл≥; доступ до ресурс≥в, кредит≥в, ≥нформац≥њ тощо. —тимулюванн¤ б≥знесу передбачаЇ заохоченн¤ та розвиток п≥д≠приЇмництва, малого б≥знесу, створенн¤ спри¤тливого економ≥чного середовища (податков≥ п≥льги), пр¤м≥ державн≥ дотац≥њ, ф≥нансуванн¤ ризикових проект≥в ≥нновац≥йного характеру та ≥н.

ѕринципи та умови орган≥зац≥њ б≥знесу не залишаютьс¤ незм≥нни≠ми. « розвитком сусп≥льства розвиваютьс¤ та зм≥нюютьс¤ в≥дносини, створюютьс¤ нов≥ умови дл¤ вдосконаленн¤ ≥ розвитку б≥знесу. ”се це знаходить в≥дображенн¤ у законодавчих актах

ќбмеженн¤ в зд≥йсненн≥ б≥знесу

ѕ≥дприЇмц≥-б≥знесмени мають право без обмеженн¤ приймати р≥≠шенн¤ ≥ самост≥йно займатис¤ будь-¤кою д≥¤льн≥стю, ¤ка не супере≠чить чинному законодавству. –азом з тим законодавчими актами пе≠редбачено обмеженн¤ у п≥дприЇмницькому б≥знес≥, зокрема, д≥¤ль≠н≥сть з виготовленн¤ та реал≥зац≥њ наркотичних засоб≥в ≥ зброњ та боЇ≠припас≥в до нењ, вибухових речовин може зд≥йснюватис¤ т≥льки дер≠жавними п≥дприЇмствами, а проведенн¤ ломбардних операц≥й - пов≠ним товариством. “≥льки з дозволу (л≥ценз≥њ)  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”кра≠њни можуть зд≥йснюватис¤: пошук (розв≥дка) та експлуатац≥¤ родовищ корисних копалин; виробництво, ремонт та реал≥зац≥¤ спортивноњ, мисливськоњ вогнепальноњ зброњ та боЇприпас≥в до нењ, а також холод≠ноњ зброњ; виготовленн¤ та реал≥зац≥¤ медикамент≥в ≥ х≥м≥чних речовин; виготовленн¤ пива та алкогольних напоњв, внутр≥шн≥ та м≥жнародн≥ перевезенн¤ пасажир≥в ≥ багажу пов≥тр¤ним, р≥чковим, морським, за≠л≥зничним та автомоб≥льним транспортом; фрахтуванн¤ морського торговельного флоту; виготовленн¤ ц≥нних папер≥в, грошових знак≥в ≥ знак≥в поштовоњ оплати; посередницька д≥¤льн≥сть з приватизац≥йни≠ми паперами; наданн¤ послуг з охорони державноњ, колективноњ та приватноњ власност≥; монтаж, ремонт та проф≥лактичне обслуговуван≠н¤ охоронноњ сигнал≥зац≥њ; видобуванн¤ дорогоц≥нних метал≥в та доро≠гоц≥нного кам≥нн¤, зб≥р, переробка твердих ≥ р≥дк≥сних в≥дход≥в вироб≠ництв, що м≥ст¤ть дорогоц≥нн≥ метали та дорогоц≥нне кам≥нн¤, вико≠нанн¤ ав≥ац≥йно-х≥м≥чних роб≥т та агрофотозйомок; проектуванн¤, бу≠д≥вництво та експлуатац≥¤ об'Їкт≥в атомноњ енергетики, а також на≠данн¤ послуг на обслуговуванн¤ њх; аудиторська та страхова д≥¤ль≠н≥сть, виготовленн¤ та реал≥зац≥¤ ветеринарних медикамент≥в ≥ пре≠парат≥в та ≥нш≥ види д≥¤льност≥, зазначен≥ у доповненн≥ до «акону ”к≠рањни Дѕро п≥дприЇмництво". Ѕез спец≥ального дозволу не може зд≥й≠снюватис¤ медична, ветеринарна та юридична практика; потребуЇ дозволу орган≥зац≥¤ азартних ≥гор та ≥нших ≥горних заклад≥в.

«д≥йсненн¤ обмежень у б≥знес≥ не Ї пр¤мою забороною. ÷¤ акц≥¤ передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за справу, ¤ку хоче орган≥зувати п≥дпри≠Їмець, ≥ ¤кщо у нього дл¤ цього Ї засоби виробництва, грош≥ та умо≠ви, що в≥дпов≥дають вимогам виробництва, то такий дозв≥л в≥н може отримати прот¤гом 30 дн≥в з дн¤ поданн¤ за¤ви. ¬≥дмова, ¤к правило, даЇтьс¤ у письмовому вигл¤д≥ ≥ в той самий строк. —п≥рн≥ питанн¤ з приводу в≥дмови у видач≥ л≥ценз≥њ розгл¤даютьс¤ арб≥тражним судом.

ѕ≥дприЇмство ¤к орган≥зац≥йна структура б≥знесу

ѕ≥дприЇмницький б≥знес Ї не що ≥нше ¤к орган≥зац≥¤ власного п≥д≠приЇмства (ф≥рми) ≥, залежно в≥д виду д≥¤льност≥, воно може бути про≠мисловим п≥дприЇмством, адвокатською конторою, консалтинговою ф≥рмою, фермерським господарством, банком, видавництвом, торго≠вельною точкою, акц≥онерним товариством, товариством з обмеже≠ною в≥дпов≥дальн≥стю тощо.

¬≥дпов≥дно до форм власност≥, встановлених «аконом ”крањни Дѕро власн≥сть", ≥ орган≥зац≥йноњ структури розр≥зн¤ють п≥дприЇмства:

≥ндив≥дуальне - на особист≥й власност≥ ф≥зичноњ особи та виключно його прац≥;

с≥мейне - на власност≥ та прац≥ громад¤н - член≥в одн≥Їњ с≥м'њ, що проживають разом ≥ ведуть сп≥льно своЇ господарство;

приватне - на власност≥ окремого громад¤нина, з правом найму робочоњ сили;

колективне - на власност≥ трудового колективу п≥дприЇмства, кооперативу, ≥ншого статутного товариства, сусп≥льноњ та рел≥г≥йноњ орган≥зац≥њ;

державне комунальне - на власност≥ адм≥н≥стративно-територ≥≠альних одиниць;

державне - на загальнодержавн≥й (республ≥канськ≥й) власност≥;

сп≥льне - на баз≥ об'Їднанн¤ майна р≥зних власник≥в (м≥шана фор≠ма власност≥);

орендне - на орендних в≥дносинах, що передбачають передачу в оренду ≥ повне господарське волод≥нн¤ колективу засоб≥в вироб≠ництва та ≥ншого майна, що залишаЇтьс¤ власн≥стю орендодавц¤.

ѕ≥дприЇмницьк≥ структури розпод≥л¤ють за такими ознаками:

економ≥чним призначенн¤м - на виробництво засоб≥в виробництва; предмет≥в споживанн¤; продукц≥њ воЇнно-промислового комплексу (¬ѕ ); виробництво ≥дей та послуг, духовне виробництво;

масштабами виробництва - ≥ндив≥дуальн≥, сер≥йн≥, масов≥;

р≥внем спец≥ал≥зац≥њ - спец≥ал≥зован≥, ун≥версальн≥, м≥шан≥;

к≥льк≥стю персоналу - мал≥, середн≥, велик≥;

галуз¤ми виробництва - промислов≥, буд≥вельн≥, с≥льськ≥, громадського харчуванн¤, торг≥вл≥, побутового обслуговуванн¤ та ≥н.;

сферами виробництва - виробнич≥, невиробнич≥;

новими формами господарюванн¤ - ф≥рми, контори, бюро, агент≠ства, б≥рж≥, групи, фонди, кооперативи, товариства, банки, шопи тощо (табл. 2).

ѕ≥дприЇмство - основна ланка б≥знесу, тому що саме на п≥дпри≠Їмств≥ в≥дбуваЇтьс¤ процес виробництва матер≥альних благ та по≠слуг, ≥ воно виступаЇ ¤к самост≥йний господарський осередок, ¤к орган≥зац≥йна структура п≥дприЇмницького б≥знесу.

Ќабувши господарськоњ самост≥йност≥ та вив≥льнившись в≥д в≥дом≠чоњ оп≥ки, багато п≥дприЇмств, включившись у п≥дприЇмницьку д≥¤ль≠н≥сть, почали зм≥нювати св≥й статус та форми функц≥онуванн¤. “ак почали формуватись нов≥ структури п≥дприЇмницького б≥знесу. –¤д п≥дприЇмств перетворились у ф≥рми, компан≥њ, товариства, акц≥онерн≥ товариства ≥ залишаютьс¤ основною ланкою б≥знесу. «акон ”крањни Дѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" створюЇ однаков≥ правов≥ умови дл¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств незалежно в≥д форм власност≥ та орган≥зац≥йноњ форми п≥дприЇмства

як особлива форма п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ розгл¤даютьс¤ об'Їднанн¤ п≥дприЇмств. ƒо них в≥днос¤ть:

асоц≥ац≥њ - догов≥рн≥ об'Їднанн¤, створен≥ з метою пост≥йноњ коор≠динац≥њ господарськоњ д≥¤льност≥. јсоц≥ац≥¤ не маЇ права втручатис¤ у виробничу та комерц≥йну д≥¤льн≥сть будь-кого з њњ учасник≥в;

1	2	3	4

Ќазва: ‘ормуванн¤ структур п≥дприЇмницького бiзнесу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1945 прочитано)