ѕ≥дприЇмництво > ‘ормуванн¤ структур п≥дприЇмницького бiзнесу

формуванн¤ ц≥л≥сного др≥бнотоварного укладу, що поЇднуЇ р≥зн≥ форми власност≥;

використанн¤ у б≥льшост≥ випадк≥в суто ринкових метод≥в в≥дтворенн¤, незалежн≥сть ≥ свобода д≥й;

характеру технолог≥њ, форми знар¤дь прац≥, њх спец≥ал≥зац≥њ, адаптац≥њ до особливостей м≥сцевих умов та характеристики м≥сцевого ринку;

р≥зкого п≥двищенн¤ ефективност≥ науково-техн≥чного прогресу (ресурсозбер≥гаючий тип Ќ“ѕ);

соц≥альноњ результативност≥ економ≥ки;

високоњ швидкост≥ об≥гу авансового кап≥талу,

низьких витрат на виробничу ≥нфраструктуру, управл≥нськ≥ ви≠датки;

повн≥шого завантаженн¤ ≥ високоњ продуктивност≥ Дживоњ" прац≥ та обладнанн¤, невеликих ≥нвестиц≥й в обладнанн¤;

низьких питомих витрат на транспорт ≥ управл≥нн¤;

моб≥льност≥ у прийн¤тт≥ виробничих р≥шень п≥д впливом зм≥н кон'юнктури ринку, можливост≥ прийн¤тт¤ гнучких та оперативних р≥шень.

¬икористанн¤ переваг п≥дприЇмств малого б≥знесу може дати до≠сить позитивний ефект безпосередньо вже в умовах нин≥шнього ета≠пу економ≥чноњ реформи. ÷≥ п≥дприЇмства рухлив≥ш≥, гнучк≥ш≥, вони швидко реагують на зм≥ни, що в≥дбуваютьс¤ на ринку. —аме невелик≥ п≥дприЇмства ви¤вл¤ютьс¤ найб≥льш моб≥льними до впровадженн¤ прогресивних метод≥в господарюванн¤. ¬они можуть швидко ≥ без негативних насл≥дк≥в зм≥нити своњ виробнич≥ програми, освоњти вироб≠ництво високорентабельних товар≥в, що користуютьс¤ попитом, в≥дмовитис¤ в≥д випуску нерентабельноњ продукц≥њ.

—уб'Їктами др≥бного б≥знесу виступають ¤к окрем≥ громад¤ни, так ≥ мал≥ п≥дприЇмства ¬иход¤чи з цих особливостей, можна вид≥лити два шл¤хи утворенн¤ малих п≥дприЇмств. ѕерший - створенн¤ на новому м≥сц≥, другий - вид≥ленн¤ п≥дрозд≥лу з вже д≥ючого п≥дприЇмства.

∆иттЇвий цикл п≥дприЇмств малого б≥знесу 3-5 рок≥в. ѕ≥сл¤ зак≥н≠ченн¤ цього строку невелика частина п≥дприЇмств, накопичивши по≠чатковий кап≥тал, продовжуЇ функц≥онувати або набуваЇ ≥ншого ста≠тусу ≥ зм≥нюЇ форму п≥дприЇмництва. ƒруга, б≥льша, частина - при≠пин¤Ї своЇ ≥снуванн¤. ѕроте к≥льк≥сть п≥дприЇмств, що народжуютьс¤, пост≥йно перевищуЇ к≥льк≥сть тих, що припинили свою д≥¤льн≥сть.

ќтже, п≥дприЇмствам малого б≥знесу притаманне ≥ндив≥дуальне п≥дприЇмництво. “ут, особливо в наших умовах, характерною може бути приватна власн≥сть ¤к власн≥сть одн≥Їњ особи. ” крањнах з розви≠неною ринковою економ≥кою класична приватна власн≥сть ¤к влас≠н≥сть одн≥Їњ особи маЇ обмежен≥ можливост≥ та поширенн¤, а в серед≠ньому ≥ великому б≥знес≥ - це ¤вище надто р≥дк≥сне.

ѕартнерство ≥снуЇ ¤к у малому, так ≥ у великому б≥знес≥. ¬оно ¤в≠л¤Ї собою колективне п≥дприЇмництво, засноване на р≥зних формах власност≥. ѕри цьому партнери, члени колективного б≥знесу несуть повну сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за результати своЇњ господарсько-ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ або у частках, вкладених у кап≥тал ф≥рми. ƒл¤ малого б≥знесу партнерство характерне ¤к об'Їднанн¤ зусиль к≥лькох приватних ос≥б, в основному з невеликим кап≥талом, з метою створенн¤ загальноњ справи, а також об'Їднанн¤ ос≥б, що перебувають у спор≥дненост≥, або член≥в одн≥Їњ с≥м'њ (див. рис. 5).

¬еликий б≥знес - це в основному колективне п≥дприЇмництво. ќдноос≥бна приватна власн≥сть тут майже не трапл¤Їтьс¤. ” крањнах з ринковою економ≥кою такий тип б≥знесу представлений товарист≠вами на па¤х (партнерством), кооперативами, колективними народ≠ними п≥дприЇмствами. “ак, в американськ≥й економ≥ц≥ нал≥чуЇтьс¤ близько 2 млн партнерств, майже 10 % з них у малому б≥знес≥.  оопе≠ративний сектор охоплюЇ лише 5-6 %.  олективн≥ (народн≥) п≥дприЇм≠ства, що виникли внасл≥док викупу п≥дприЇмств трудовими колекти≠вами, становл¤ть 3-4 %. ¬ економ≥ц≥ ”крањни функц≥онують 85080 партнерських п≥дприЇмницьких структур, з них 24500 - у малому б≥знес≥.

ѕартнерство виступаЇ в р≥зних формах, основними з ¤ких (що одержали закр≥пленн¤ у «акон≥ ”крањни Дѕро господарськ≥ товарист≠ва") Ї товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, товариство з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю, повне товариство, командитне товариство.

ќрган≥зац≥¤ простих товариств ≥ товариств з необмеженою в≥дпов≥дальн≥стю законодавством ”крањни не передбачена

“овариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю маЇ статутний фонд, розпод≥лений на частини (частки), розм≥р ¤ких визначаЇтьс¤ заснов≠ницькими документами. ”часники товариства несуть в≥дпов≥дальн≥сть за результати господарсько-ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ в межах њх вклад≥в. Ќа обмежений характер в≥дпов≥дальност≥ вказуЇ абрев≥атура ДЋ“ƒ", ¤ка нер≥дко ставитьс¤ у назв≥ створюваноњ ф≥рми. ÷е одна з найпоши≠рен≥ших форм партнерства, особливо в «ах≥дн≥й ™вроп≥.

¬раховуючи поширенн¤ ц≥Їњ форми б≥знесу в ринков≥й економ≥ц≥, можна оч≥кувати значного њњ розвитку також в ”крањн≥.

“овариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю працюЇ за статутом, прийн¤тим на зборах вс≥х учасник≥в, та засновницьким договором, ¤кий регламентуЇ взаЇмн≥ в≥дносини засновник≥в. ќсоблив≥стю цього товариства Ї те, що, ¤к правило, сп≥ввласники прот¤гом багатьох ро≠к≥в знайом≥ м≥ж собою ≥ тому конфл≥кти м≥ж ними виникають р≥дко, особливо у заруб≥жн≥й практиц≥.

¬ищий орган управл≥нн¤ товариством - збори учасник≥в.

«агальн≥ збори вибирають свого голову ≥ встановлюють строк ви≠конанн¤ ним своњх повноважень. «вичайно збори учасник≥в скликають не р≥дше двох раз≥в на р≥к. ¬они вважаютьс¤ правом≥рними, ¤кщо на них присутн≥ учасники (представники учасник≥в), що волод≥ють б≥льш н≥ж 60 % голос≥в, а з питань, що потребують одностайност≥, - вс≥ учас≠ники. ¬имога одностайност≥ необх≥дна при визначенн≥ основних нап≠р¤м≥в д≥¤льност≥ товариства, затвердженн≥ його план≥в ≥ зв≥т≥в про ви≠конанн¤ њх, зм≥н у статут≥, виключенн≥ учасник≥в ≥з товариства

” товариств≥ з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю створюЇтьс¤ виконавчий орган, ¤кий п≥дзв≥тний зборам учасник≥в ≥ орган≥зовуЇ виконанн¤ його р≥шень. ÷е дирекц≥¤, очолювана генеральним директором, або директор. ƒирекц≥¤ зд≥йснюЇ поточне кер≥вництво д≥¤льн≥стю товари≠ства ¬она не маЇ права приймати р≥шенн¤, ¤к≥ обов'¤зков≥ дл¤ учасник≥в товариства ƒиректор (генеральний директор) вибираЇтьс¤, ¤к правило, з складу учасник≥в товариства  онтроль за д≥¤льн≥стю дирекц≥њ (директора) зд≥йснюЇтьс¤ рев≥з≥йною ком≥с≥Їю, ¤ка створюЇтьс¤ зборами учасник≥в ≥з њх складу. „лени дирекц≥њ не можуть бути членами рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ

“овариство з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю - це товариство, статутний фонд ¤кого под≥лений на частини (частки), розм≥ри ¤ких визна≠чен≥ засновницькими документами. ”часники такого товариства в≥д≠пов≥дають за його борги своњми внесками в статутний фонд, а в раз≥ недостатност≥ цих сум - додатково майном, що њм належить, в одна≠кових дл¤ вс≥х учасник≥в розм≥рах. ” цьому форма партнерства н≥чим не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю.

ѕовне товариство - учасники його займаютьс¤ сп≥льною п≥дпри≠Їмницькою д≥¤льн≥стю та несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за зобо≠в'¤занн¤ми товариства вс≥м своњм майном. “овариство працюЇ за засновницьким договором, ¤кий регламентуЇ розм≥р частки кожного учасника та форму участ≥ њх у справах товариства ƒогов≥р прийма≠Їтьс¤ на зборах ≥ п≥дтверджуЇтьс¤ нотар≥альним записом.

¬еденн¤ справ у повному товариств≥ зд≥йснюЇтьс¤ за погоджен≠н¤м ус≥х учасник≥в. ”с≥ члени товариства можуть брати участь у спра≠вах або справи можуть вести один чи к≥лька учасник≥в товариства, повноваженн¤ ¤ких у такому випадку п≥дтверджуЇтьс¤ дорученн¤м, що п≥дписуЇтьс¤ рештою учасник≥в товариства ¬ засновницькому до≠говор≥ необх≥дно вказати, що певн≥ учасники мають право зд≥йснюва≠ти роботу в≥д ≥мен≥ товариства самост≥йно або лише сп≥льно. –ешта учасник≥в мають право одержувати повну ≥нформац≥ю про стан веден≠н¤ справ. ”часникам повного товариства заборонено конкурувати з ≥ншими повними товариствами.

“овариства з додатковою та повною в≥дпов≥дальн≥стю не набули поширенн¤ на «аход≥ ≥ навр¤д чи набудуть його в ”крањн≥.

 омандитне товариство - це об'Їднанн¤ к≥лькох громад¤н ≥ (або) юридичних ос≥б на основ≥ договору м≥ж ними дл¤ сп≥льноњ господарськоњ д≥¤льност≥, що включаЇ д≥йсних член≥в ≥ член≥в-вкладник≥в (командитор≥в). „лени товариства несуть повну в≥дпов≥дальн≥сть за його зобов'¤занн¤ми ус≥м своњм майном, а члени-вкладники (командитори) - у межах своњх вклад≥в у кап≥тал товариства ÷ей р≥зновид п≥д≠приЇмницького б≥знесу визначають ще ¤к м≥шане товариство. ¬ еко≠ном≥ц≥ –ос≥њ ц¤ форма була в≥дома п≥д назвою Дтовариство на в≥р≥". Ќин≥ вона використовуЇтьс¤ в заруб≥жн≥й економ≥ц≥ ¤к спос≥б акуму≠л¤ц≥њ кап≥тал≥в, з одного боку, окремих громад¤н, що бажають зд≥йс≠нити д≥лов≥ проекти, але не мають дл¤ цього достатн≥х кошт≥в, а з дру≠гого - р≥зних ф≥рм, що бажають вкласти своњ кап≥тали у справу, але не мають проект≥в, п≥д ¤к≥ могли б бути вид≥лен≥ кап≥тали. ‘≥рма-командитор бере участь у б≥знес≥ своњми кап≥талами, причому вона може в будь-¤кий момент вийти ≥з справи з≥ своњм майном. ” де¤ких крањнах командитн≥ товариства використовуютьс¤ дл¤ Дв≥дмиванн¤" маф≥≠озних кап≥тал≥в. ” наш≥й крањн≥ ц¤ форма набула поширенн¤ завд¤ки не ст≥льки своњм достоњнствам в сфер≥ акумул¤ц≥њ кошт≥в, ск≥льки мож≠ливост≥ маневруванн¤ ресурсами п≥дприЇмств.

–озгл¤нут≥ товариства Ї формою функц≥онуванн¤ п≥дприЇмницьких структур (ф≥рм), заснованих на колективн≥й власност≥ та партнер≠ських в≥дносинах. «агальним дл¤ них Ї способи, методи орган≥зац≥њ, на¤вн≥сть вищого (збори), виконавчого (дирекц≥¤), контрольного (ре≠в≥з≥йна ком≥с≥¤) орган≥в. ”с≥ товариства Ї юридичними особами. ¬≥д≠м≥нност≥ - у в≥дпов≥дальност≥ за насл≥дки господарсько-ф≥нансовоњ д≥¤льност≥, у на¤вност≥ документ≥в, що регламентують њх роботу (това≠риства з обмеженою ≥ додатковою в≥дпов≥дальн≥стю керуютьс¤ стату≠том ≥ засновницьким договором, а повне ≥ командитне товариство - засновницьким договором).

1	2	3	4

Ќазва: ‘ормуванн¤ структур п≥дприЇмницького бiзнесу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1945 прочитано)