ѕ≥дприЇмництво > ‘ункц≥онуванн¤ б≥знесу

‘ункц≥онуванн¤ б≥знесу

—ьогодн≥ великого значенн¤ набуваЇ мережа ≥нформац≥йних кому≠н≥кац≥й. Ўвидке ≥ своЇчасне отриманн¤ ≥нформац≥њ даЇ змогу б≥знес≠менам пост≥йно контролювати ≥ прогнозувати економ≥чну ситуац≥ю, прискорюючи прийн¤тт¤ р≥шень. Ѕ≥льш≥сть компан≥й, б≥рж, ф≥нансових центр≥в, торгових та ≥нших корпорац≥й обладнан≥ найнов≥шими тех≠н≥чними засобами, ¤к≥ дають змогу з небаченою ран≥ше швидк≥стю от≠римувати та обробл¤ти оперативн≥ дан≥ ” розвинених ≥ндустр≥альних крањнах формуЇтьс¤ розгалужений ≥нформац≥йний комплекс, вплив ¤кого поширюЇтьс¤ практично на вс≥ галуз≥ та сфери економ≥ки. ≤нформац≥йн≥ комун≥кац≥њ можна назвати Днервовою системою" б≥знесу, оск≥льки за сучасних умов ≥нформац≥¤ стаЇ одн≥Їю з основних галу≠зей, що забезпечуЇ усп≥шне функц≥онуванн¤ б≥знесу. Ѕ≥знес не може ≥снувати ≥ без урахуванн¤ стану ринку прац≥, п≥дготовки кадр≥в ≥ за≠лученн¤ њх до свого виробництва, грамотних консультац≥й, профес≥й≠них аудиторських послуг та ≥нших засоб≥в забезпеченн¤ його життЇ≠д≥¤льност≥. ѕост≥йно взаЇмод≥ючи з ними, в≥н стимулюЇ розвиток ос≠танн≥х.

ѕрактика крањн з розвиненою ринковою економ≥кою св≥дчить, що система забезпеченн¤ б≥знесу, виступаючи у рол≥ п≥дприЇмницьких структур, Ї одн≥Їю з найперспективн≥ших, користуЇтьс¤ авторитетом ≥ дов≥рою у п≥дприЇмц≥в, чого не можна сказати поки що про нашу д≥йсн≥сть.

≤нформац≥йно-технолог≥чн≥ системи

«ародившись у 60-т≥ роки, ≥нформац≥йно-технолог≥чн≥ системи перетворилис¤ на величезн≥ багатогалузев≥ комплекси, ¤к≥ охопили практично вс≥ сфери б≥знесу ≥ вход¤ть в ≥нфраструктуру вс≥Їњ системи п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ пор¤д з банками, б≥ржами, аудиторськими компан≥¤ми та ≥н. –азом з тим ≥нформац≥йно-технолог≥чн≥ системи Ї са≠мост≥йною сферою д≥¤льност≥ ≥ ¤вл¤ють собою ≥нформац≥йний б≥знес.

“енденц≥њ розвитку ≥нформац≥йного б≥знесу в ≥ндустр≥альне розви≠нених крањнах (—Ўј, япон≥¤, Ќ≥меччина) сьогодн≥ так≥, що в≥н стаб≥льно випереджаЇ традиц≥йн≥ галуз≥ за темпами зростанн¤, зайн¤тост≥ та ≥н≠шими економ≥чними показниками.

–озгл¤даючи ≥нформац≥йно-технолог≥чн≥ системи, необх≥дно зазна≠чити, що в р≥зних крањнах фах≥вц≥ по-р≥зному трактують ≥ описують њх. –озширена схема розвитку ≥нформац≥йного б≥знесу включаЇ так≥ блоки:

зм≥стовна ≥нформац≥¤ - к≥ноф≥льми; газети; журнали; .м≥кроф≥льми; ≥нформац≥йн≥ бюлетен≥; окрем≥ рел≥зи; дов≥дков≥ покажчики; книги, до≠пов≥д≥, публ≥кац≥њ, записки; в≥деодиски, пл≥вки;

допом≥жн≥ послуги - ризиковий кап≥тал, банки; системи штучного ≥нтелекту, проектуванн¤ систем; розпод≥л часу роботи систем; про≠грамуванн¤; електронне передаванн¤ документ≥в; введенн¤ даних; досл≥джувач≥ ринку ≥ умов б≥знесу, рекламн≥ агентства; б≥ржов≥ мак≠лери, бюро послуг;

≤нформац≥йна технолог≥¤ - комп'ютери, терм≥нали; конторське об≠ладнанн¤, оптична апаратура; м≥кроф≥льми, лазерн≥ диски; друкарське обладнанн¤, бланки обл≥ку; ксерокоп≥юванн¤;

≥нтегруюча технолог≥¤ - терм≥нали; персональн≥ комутатори; мовн≥ системи, факсим≥ле; цифров≥ дан≥;

засоби зв'¤зку- рад≥о, телебаченн¤, телефон; системи передаван≠н¤; в≥деодиски, волос¤на оптика; засоби поштового зв'¤зку, комута≠тори;

канапи зв'¤зку - доставка посильним, пошта; телеграф, телефон, м≥жнародн≥ засоби зв'¤зку, супутниковий зв'¤зок, комерц≥йн≥ засоби зв'¤зку; кабельне телебаченн¤; пересувна ≥ блочна апаратура;

канали теле- ≥ рад≥омовленн¤ - рад≥омережа, рег≥ональн≥ мереж≥; телемережа, телефакс, телекс; короткохвильовий зв'¤зок;

зм≥стовн≥ послуги - служба новин; вих≥дна ≥нформац≥¤ дл¤ елек≠тронних та неелектронних банк≥в даних; ≥нформац≥¤ про фондову б≥р≠жу, ≥нформац≥йн≥ маклери; б≥бл≥отеки ≥ в≥деотеки; статистичн≥ ≥ндекси; власники банк≥в даних; мовн≥ системи.

Ќав≥ть в≥зуальне сприйн¤тт¤ ц≥Їњ схеми св≥дчить про нереальн≥сть розгл¤ду в одному параграф≥ кожного блоку окремо. “ому спинимос¤ на ≥нформац≥йн≥й технолог≥њ, що Ї основою сучасного ≥нформац≥йного б≥знесу.

≤нформац≥йна технолог≥¤ (≤“) - використанн¤ обчислювальноњ тех≠н≥ки та систем зв'¤зку дл¤ створенн¤, збиранн¤, передаванн¤, збер≥≠ганн¤, обробки ≥нформац≥њ дл¤ вс≥х сфер б≥знесу. јмериканськ≥ фах≥в≠ц≥ спрогнозували подальший прогрес в 90-т≥ роки у ц≥й галуз≥. –уш≥й≠ною силою його Ї так≥ ≥нформац≥йн≥ тенденц≥њ: зростанн¤ рол≥ ≥нформа≠ц≥йного продукту; розвиток здатност≥ до взаЇмод≥њ (поЇднаност≥); л≥к≠в≥дац≥¤ пром≥жних ланок (безпосередн≥сть); глобал≥зац≥¤; конверген≠ц≥¤ (об'Їднанн¤).

«ростанн¤ рол≥ ≥нформац≥йного продукту. ≤нформац≥йний продукт (≤ѕ) - це програмн≥ засоби баз даних ≥ служб експортного забезпе≠ченн¤, ≥нформац≥йний продукт у форм≥ р≥зного роду ≥нформац≥њ Ї дже≠релом знань. ƒ≥¤льн≥сть б≥знесмен≥в, веденн¤ д≥лових операц≥й зале≠жать в≥д зм≥сту, точност≥ та своЇчасност≥ отримуваноњ ≥нформац≥њ. —аме в ц≥й сфер≥ особливо сильна ≥нформац≥йна технолог≥¤: довести ≥нформац≥ю до м≥сц¤ створенн¤ ≥ використанн¤ знань споживача. «в≥д≠си зростаюче значенн¤ ≥нформац≥йного продукту, причому в р≥зних площинах. ≤нформац≥йна частина розширюЇ св≥тогл¤д, розважальна - забезпечуЇ дозв≥лл¤. як≥сть ≥ доступн≥сть впливаЇ на веденн¤ справи ≥ самопочутт¤ б≥знесмена.

—творенн¤ ≥нформац≥йного продукту включаЇ у себе три стад≥њ: роз≠робку, синтез ≥ розповсюдженн¤. „ерез ц≥ стад≥њ проход¤ть основн≥ типи ≥нформац≥йного продукту, ≥нформац≥йн≥ новини, документальн≥ програми, знанн¤ та думки, дан≥ та факти, протоколи, ≥гри, художн≥ та драматичн≥ твори, музика ≥ гумор та ≥н.

«датн≥сть до взаЇмод≥њ м≥ж ус≥ма ф≥зичними ≥ лог≥чними елемента≠ми системи також Ї тенденц≥Їю розвитку ≥нформац≥йних технолог≥й. ќдним з найважлив≥ших фактор≥в дл¤ забезпеченн¤ взаЇмод≥њ Ї по¤ва нових стандарт≥в на програмн≥ та апаратн≥ засоби, дисплењ, бази да≠них ≥ мереж≥, що зумовило процеси стандартизац≥њ.

Ќов≥ технолог≥њ Ї основною руш≥йною силою розвитку св≥тового ринку. ћ≥кропроцесори, локальн≥ мереж≥, робототехн≥ка, спец≥ал≥зо≠ван≥ ј–ћ, датчики, програмуюч≥ контролери перетворили у реальн≥сть концепц≥ю автоматизованого п≥дприЇмства ѕроте в сучасних умовах технолог≥¤ може стати ≥ стримуючим фактором: в≥дсутн≥сть взаЇмод≥њ засоб≥в автоматизац≥њ робить нерац≥ональною њњ реал≥зац≥ю. Ќапри≠клад, виконанн¤ програми створенн¤ комп'ютер≥в п'¤того покол≥нн¤, що ф≥нансуЇтьс¤ ¤понськими ф≥рмами, стримуЇтьс¤ тим, що нова ар≠х≥тектура програмного забезпеченн¤ поки що не поЇднуЇтьс¤ з ≥с≠нуючими центрами штучного ≥нтелекту, нов≥ протоколи не можуть бути використан≥ у старих системах зв'¤зку, а нов≥ машинн≥ мови не придатн≥ дл¤ старих систем та ≥н.

” м≥ру того ¤к ≥нформац≥йна технолог≥¤ дедал≥ глибше проникаЇ у р≥зн≥ сфери б≥знесу, вона зм≥нюЇ р≥зн≥ варт≥сн≥ показники, на ¤ких грунтуЇтьс¤ конкуренц≥¤. ÷е спричинило фундаментальн≥ структурн≥ зм≥ни в ≥нших галуз¤х економ≥ки.

Ћ≥кв≥дац≥¤ пром≥жних ланок означаЇ усуненн¤ тих стад≥й, ¤к≥ вклю≠чають посередник≥в м≥ж споживачами ≥ виробниками. ≤нформац≥йна технолог≥¤ вже тепер забезпечуЇ можливост≥ дл¤ л≥кв≥дац≥њ пром≥жних функц≥й усередин≥ компан≥й та м≥ж ними. “елемаркетинг ≥ система замовлень Дкомп'ютер-комп'ютер" усувають, наприклад, пром≥жн≥ торговельн≥ орган≥зац≥њ. ѕокупц≥, що мають доступ до терм≥нал≥в за≠гального користуванн¤ (так званих Делектронних к≥оск≥в"), замовл¤≠ють товари, ¤к≥ Ї у продажу, ≥ отримують електронн≥ купони.

√лобал≥зац≥¤ ≥нформац≥йного б≥знесу - це тенденц≥¤ ≥нформац≥йних технолог≥й, що пол¤гаЇ в тому, що теоретично будь-¤ка людина (або ф≥рма) Ї сьогодн≥ споживачем ≥нформац≥њ. “ому можливост≥ ≥нформа≠ц≥йного ринку, ¤к ≥ ран≥ше, Ї безмежними, хоча й ≥снуЇ досить жорстка конкуренц≥¤ м≥ж основними виробниками. ƒо традиц≥йно сильних ви≠робник≥в, таких ¤к —Ўј, япон≥¤, ‘ранц≥¤, ¬еликобритан≥¤, Ќ≥меччина додалис¤ ф≥рми јвстрал≥њ, ѕ≥вденноњ  орењ, “айваню, —≥нгапура та ≥н.

 онвергенц≥¤ (об'Їднанн¤) - процес, ¤кий у нас перебуваЇ на по≠чатков≥й стад≥њ.  онвергенц≥¤ пов'¤зана з глобал≥зац≥Їю.

–ан≥ше сферу виробництва та сферу послуг можна було легко ви≠значити ≥ диференц≥ювати. Ќаприклад, друкарськ≥ машини та кальку≠л¤тори - це продукц≥¤; телекс ≥ рад≥омовленн¤ - послуги. —кладн≥ше, коли де¤к≥ системи можуть поЇднувати у соб≥ р≥зн≥ пристроњ Ќапри≠клад, системи котируванн¤ брокерських операц≥й, банк≥вськ≥ апарати, системи енергоконтролю.

 онвергенц≥¤ формуЇ сьогодн≥ так званий потенц≥йний ринок ≥нфор≠мац≥йних технолог≥й, основними сегментами ¤кого Ї:

споживчий сегмент, що включаЇ передаванн¤ ≥нформац≥њ розважальних програм та њх споживанн¤;

забезпеченн¤ б≥знесу - споживанн¤ продукц≥њ та послуг ≥нформац≥йних технолог≥й у процес≥ реал≥зац≥њ р≥зних вид≥в д≥ловоњ д≥¤льност≥;

≥нтелектуальна прац¤ - споживанн¤ ≥ передаванн¤ ≥нфор≠мац≥њ серед менеджер≥в та ≥нших фах≥вц≥в.

”с≥ зазначен≥ вище сегменти потенц≥йного ринку ≥нформац≥йних технолог≥й стосуютьс¤ б≥знесу, оск≥льки в≥н Ї основним споживачем

≥нформац≥йних технолог≥й. “ому, в свою чергу, ≥нформац≥йн≥ техноло≠г≥њ спр¤мован≥ на забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ б≥знесу. Ќа жаль, ≥н≠формац≥йний голод заважаЇ розвитку б≥знесу, ¤кий сьогодн≥ на «аход≥ конкуруЇ з промислов≥стю, а в майбутньому може бути одним з ос≠новних вид≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥.

–екламн≥ агентства ≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ

–екламне агентство - це п≥дприЇмство (ф≥рма), ¤ке надаЇ кл≥Їнтам послуги в галуз≥ реклами та маркетингу ≥ отримуЇ за це компенсац≥ю у вигл¤д≥ ком≥с≥йних в≥д засоб≥в розповсюдженн¤ реклами або гоно≠рару в≥д рекламодавц¤ у наперед обумовленому розм≥р≥.

«асоби масовоњ ≥нформац≥њ - газети, журнали, бюлетен≥ та ≥нш≥ дру≠кован≥ виданн¤; рад≥о, телебаченн¤, к≥но, фото, звукозапис тощо.

1	2	3	4

Ќазва: ‘ункц≥онуванн¤ б≥знесу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1689 прочитано)