ѕ≥дприЇмництво > ‘ункц≥онуванн¤ б≥знесу

—лужба зайн¤тост≥ зд≥йснюЇ й ≥нш≥ види д≥¤льност≥, зокрема:

≥нформуЇ населенн¤ про стан ринку прац≥, на¤вн≥сть в≥льних робо≠чих м≥сць;

консультуЇ громад¤н з питань працевлаштуванн¤;

веде обл≥к громад¤н, що звернулис¤ з питанн¤ працевлаштуванн¤;

реЇструЇ безроб≥тних ≥ сплачуЇ њм допомогу;

створюЇ автоматизован≥ банки даних потреби у кадрах;

направл¤Ї на профес≥йну п≥дготовку та переп≥дготовку;

розробл¤Ї прогнози, визначаЇ обс¤ги ≥ напр¤ми п≥дготовки кадр≥в тощо.

ќдн≥Їю з форм спри¤нн¤ зайн¤тост≥, запоб≥ганн¤ безроб≥ттю та зве≠денн¤ його до м≥н≥муму Ї розвиток малого б≥знесу. ƒосить ц≥кавим Ї досв≥д ‘ранц≥њ у цьому, де служба зайн¤тост≥ щороку спри¤Ї станов≠ленню 65 тис. малих п≥дприЇмницьких структур.

–азом з тим в ”крањн≥ служба зайн¤тост≥ ще не користуЇтьс¤ вели≠ким авторитетом та дов≥рою у населенн¤. ” св≥домост≥ багатьох лю≠дей вона сприймаЇтьс¤ ¤к державна, бюрократична структура ÷ьому спри¤Ї њњ зарегламентован≥сть, недостатн¤ профес≥йна п≥дготовка де¤ких сп≥вроб≥тник≥в цих служб (особливо перифер≥йних), часом бай≠дужих до дол≥ людей, нездатн≥сть оперативно залучати до ц≥Їњ роботи фах≥вц≥в високого класу: юрист≥в, соц≥олог≥в, економ≥ст≥в, соц≥он≥к≥в, психолог≥в, психотерапевт≥в та фах≥вц≥в ≥нших профес≥й, необх≥дних дл¤ пожвавленн¤ роботи на ринку прац≥. ” служб≥ зайн¤тост≥ сьогодн≥ необх≥дно мати профес≥онал≥в, здатних зн¤ти стресовий стан у людей, ¤к≥ не можуть звикнути до безроб≥тт¤, ≥ не знають про об'Їктивн≥ законом≥рност≥ вив≥льненн¤ робочоњ сили в умовах ринку.

ƒл¤ багатьох людей безроб≥тт¤ - це травма, ¤ку важко вил≥кувати. ¬они не мають у¤вленн¤ про статус безроб≥тного, њм соромно бути безроб≥тними, тому ≥ не звертаютьс¤ до служби зайн¤тост≥, ¤ка до то≠го ж погано рекламуЇ свою д≥¤льн≥сть.

216 тис. безроб≥тних, зареЇстрованих в ”крањн≥, не розкривають повноњ картини безроб≥тт¤. ¬ д≥йсност≥ приховано сезонне, заст≥йне безроб≥тт¤, ¤ке, очевидно, набагато б≥льше.

√альмуЇ розвиток сфери зайн¤тост≥ часом в≥домчий, м≥сницький п≥дх≥д до вир≥шенн¤ державних завдань, в≥дсутн≥сть альтернативних служб ≥, ¤к насл≥док, конкуренц≥њ. ¬же сьогодн≥ господарська, п≥дпри≠Їмницька практика св≥дчить про недосконал≥сть р¤ду положень «ако≠ну Дѕро зайн¤т≥сть" ≥ потребуЇ зм≥ни його у б≥к демократизац≥њ, ви≠в≥льненн¤ в≥д бюрократичних процедур ≥ наближенн¤ до потреб насе≠ленн¤.

« метою спри¤нн¤ повн≥й виробнич≥й зайн¤тост≥, ¤ку зможуть в≥ль≠но обирати громад¤ни, держава розробила систему њњ регулюванн¤, ¤ка передбачаЇ:

заходи ≥нвестиц≥йноњ та податковоњ пол≥тики, спр¤мованоњ на рац≥о≠нальне розм≥щенн¤ продуктивних сил, п≥двищенн¤ моб≥льност≥ тру≠д¤щих, створенн¤ нових технолог≥й, заохоченн¤ п≥дприЇмництва, створенн¤ малих п≥дприЇмств ≥ застосуванн¤ гнучких режим≥в прац≥ та прац≥ вдома, ≥нш≥ заходи, ¤к≥ спри¤тимуть збереженню ≥ розвитку системи робочих м≥сць;

забезпеченн¤ прав та ≥нтерес≥в прац≥вник≥в, створенн¤ спри¤тли≠вих умов на виробництв≥, удосконаленн¤ законодавства про зайн¤≠т≥сть населенн¤ ≥ працю;

проведенн¤ анал≥тичних ≥ наукових досл≥джень структури економ≥≠ки, прогнозуванн¤ зм≥н ¤кост≥ та розпод≥лу робочоњ сили;

регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, зокрема, залученн¤ ≥ використанн¤ ≥ноземноњ робочоњ сили в ”крањн≥ на основ≥ квотуванн¤ ≥ л≥цензуванн¤;

спри¤нн¤, в раз≥ потреби, створенню додаткових робочих м≥сць п≥д≠приЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми вс≥х форм власност≥, а та≠кож пол≥пшенн¤ умов прац≥ у сусп≥льному виробництв≥.

ќтже, заходи, що вживаютьс¤ державою з регулюванн¤ зайн¤тост≥, спри¤тимуть забезпеченню функц≥онуванн¤ б≥знесу, нейтрал≥зац≥њ негативних процес≥в та усуненню соц≥альноњ напруги у сусп≥льств≥

1	2	3	4

Ќазва: ‘ункц≥онуванн¤ б≥знесу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1689 прочитано)