ѕол≥толог≥¤ > Ѕританський парламент
” палат≥ маЇтьс¤ 359 дов≥чних пер≥в ≥ пересс. Ѕ≥льш≥сть з них Ч це пол≥тичн≥ ≥ парт≥йн≥ д≥¤ч≥, або вищ≥ в≥йськовослужбовц≥ ≥ чиновники, що вийшли у в≥дставку, або кер≥вники великих державних чи часток п≥дприЇмств, що видаютьс¤ вчен≥, профсп≥лков≥ д≥¤ч≥, в≥дом≥ актори. «ванн¤ пера надаЇтьс¤ за заслуги в сусп≥льн≥й ≥ пол≥тичн≥й д≥¤льност≥. ќдинадц¤ть член≥в палати Ч лорди-юристи (ординарн≥ лорди по апел¤ц≥¤х). ¬они призначаютьс¤ з числа облич, що займали чи займають висок≥ судд≥вськ≥ посади, дл¤ наданн¤ допомоги палат≥ при р≥шенн≥ судових справ. ” палат≥ лорд≥в, ¤к ≥ в палат≥ громад, також ≥снуЇ розпод≥л на парт≥йн≥ групи, але його вплив не наст≥льки значний, ¤к у палат≥ громад. Ћорди б≥льш незалежн≥ в≥д парт≥й ≥ виборц≥в ≥ менше зв'¤зан≥ парт≥йною дисципл≥ною. ¬ останн≥ роки в зв'¤зку з≥ зростанн¤м рол≥ дов≥чних пер≥в палата претендуЇ на роль форуму, що акумулюЇ в соб≥ багатий досв≥д ≥ спец≥альн≥ знанн¤ ≥ ¤кий представл¤Ї важливе ≥ корисне доповненн¤ виборноњ палати громад. ѕосадов≥ особи палати лорд≥в. √олова палати Ч лорд-канцлер. …ого статус ≥ роль у палат≥ значно в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д того положенн¤, ¤ке займаЇ сп≥кер у палат≥ громад. Ћорд-канцлер Ч член каб≥нету ≥ призначаЇтьс¤ особисто прем'Їр-м≥н≥стром. ¬≥н Ї також главою судовоњ системи крањни. ” палат≥ лорд≥в в≥н бере участь у дебатах ≥ голосуванн≥. «ас≥данн¤ в палат≥ лорд≥в не наст≥льки стиснут≥ правилами парламентськоњ процедури, ≥ лорду-канцлеру не приходитьс¤ часто втручатис¤ в пор¤док веденн¤ дебат≥в. ¬≥н не виносить р≥шень в≥дносно правил процедури, ≥ у випадку виникненн¤ в≥дпов≥дних питань палата звертаЇтьс¤ не до нього, а до л≥дера палати. ” палат≥ лорд≥в маютьс¤ лорд-голова ком≥тет≥в ≥ його заступник, що головують зам≥сть лорда-канцлера, коли палата перетворитьс¤ в зас≥данн¤ ком≥тету вс≥Їњ палати (при розгл¤д≥ законопроект≥в у стад≥њ ком≥тету). ¬они призначаютьс¤ палатою щор≥чно на початку сес≥њ. ѕост≥йною посадовою особою палати лорд≥в Ї клерк, повноваженн¤ ¤кого аналог≥чн≥ повноваженн¤м клерка палати громад ≥ в п≥дпор¤дкуванн≥ ¤кого працюЇ пост≥йний штат клерк≥в, зайн¤тих д≥ловодством палати. ожна парт≥¤ в палат≥ лорд≥в маЇ свого л≥дера. ¬ ур¤дов≥й парт≥њ Ч це л≥дер палати; опозиц≥ю очолюЇ л≥дер опозиц≥њ. ” њхньому обов'¤зку входить плануванн¤ дебат≥в у палат≥. ” палат≥ лорд≥в також маютьс¤ головн≥ УбатогиФ ≥ њхн≥ пом≥чники, що виконують т≥ ж функц≥њ, що ≥ УбатогиФ у палат≥ громад. ѕрихильникам парт≥њ направл¤ютьс¤ письмов≥ УбатогиФ. јле в палат≥ лорд≥в не ≥снуЇ н≥¤ких угод м≥ж УбатогамиФ, що стосуютьс¤ в≥дсутност≥ на зас≥данн¤х р≥вного числа член≥в палати в≥д правл¤чоњ й опозиц≥йноњ парт≥й. ¬нутр≥шн¤ орган≥зац≥¤. ѕ≥д час зас≥дань члени палати (за вин¤тком духовних лорд≥в) розташовуютьс¤ не по старшинству титул≥в, ¤к було колись, а в≥дпов≥дно на лавах ур¤ду й опозиц≥њ. «ас≥данн¤ провод¤тьс¤ з понед≥лка до четверга ≥ наприк≥нц≥ сес≥њ Ч по п'¤тниц¤х (усього Ч близько 160 дн≥в у сес≥ю). «ас≥данн¤ починаютьс¤ з короткого Угодини питаньФ (ц¤ процедура займаЇ близько 20 хв), але питанн¤ дозвол¤Їтьс¤ задавати т≥льки п≥сл¤ обговоренн¤ основного пор¤дку денного. Ѕ≥льш половини всього часу палати зайн¤т≥ розгл¤дом ур¤дових б≥лл≥в. ѕалата лорд≥в маЇ власн≥ пост≥йн≥ правила. ќднак регламент у н≥й не наст≥льки строгий ≥ твердий, ¤к у палат≥ громад. ¬≥н менше зв'¤зуЇ член≥в палати, чим у палат≥ громад. ѕ≥дтримка пор¤дку в палат≥ лежить на вс≥х њњ членах. ѕор¤док виступ≥в визначений заздалег≥дь, ≥ лорд-канцлер не викликаЇ член≥в палати дл¤ участ≥ в дебатах. ” палат≥ лорд≥в не ≥снуЇ ¤ких-небудь правил дл¤ згортанн¤ дебат≥в по законопроектах. Ќе маЇтьс¤ тут також правил, що обумовлюють перевагу ур¤дових справ над ≥ншими справами. –егул¤рно на зас≥данн¤х палати присутн¤ ≥ бере участь у голосуванн≥ б≥л¤ третини њњ складу. „астина член≥в палати взагал≥ н≥коли не приймаЇ участ≥ в њњ зас≥данн¤х; ≥нш≥ одержують дозв≥л не бути присутн≥м на њњ зас≥данн¤х. “акий дозв≥л надаЇтьс¤ або на весь терм≥н повноважень парламенту визначеного скликанн¤, або на терм≥н сес≥њ. ѕери не одержують платн≥, але њм можуть бути в≥дшкодован≥ витрати, зв'¤зан≥ з в≥дв≥дуванн¤м зас≥дань. „лен палати може одержувати в ц≥лому близько 100 фунт≥в стерл≥нг≥в на витрати по проживанню в Ћондон≥, оплат≥ готелю, транспорту, а також витрати на зм≥ст оф≥су, секретар¤, пом≥чника по наукових досл≥дженн¤х. «аконодавча д≥¤льн≥сть. „лени палати лорд≥в мають право законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи, ≥ законопроекти можуть вноситис¤ в палату лорд≥в. ѕовноваженн¤ палати в област≥ законодавства визначаютьс¤ законами про парламент 1911Ч1949 р. як частину верховного законодавчого органа палата лорд≥в розгл¤даЇ ≥ приймаЇ з чи виправленн¤ми без виправлень законопроекти, прийн¤т≥ палатою громад ≥ передан≥ на њњ розгл¤д. ¬она може в≥дхил¤ти законопроекти терм≥ном на один р≥к, тобто маЇ право в≥дкладеного вето. «акон про парламент 1911 р. установлюЇ, що ф≥нансовий законопроект, прийн¤тий палатою громад ≥ переданий за м≥с¤ць до зак≥нченн¤ сес≥њ на розгл¤д у палату лорд≥в, стаЇ законом без њњ схваленн¤, ¤кщо в≥н не прийн¤тий нею в.плин одного м≥с¤ц¤. ѕор¤док проходженн¤ законопроекту в палат≥ лорд≥в в основному той же, що й у палат≥ громад. Ќайб≥льш важлива стад≥¤ тут Ч ком≥тетська, тому що в цей час у б≥лль звичайно внос¤тьс¤ виправленн¤, що впливають на зм≥ст ≥ подальший рух законопроекту. ≤нод≥ ц¤ стад≥¤ займаЇ к≥лька дн≥в. ќбговоренн¤ статей супроводжуЇтьс¤ довгими дебатами, ≥ голосуванн¤ в≥дбуваЇтьс¤ майже по кожн≥й статт≥, у ¤ку внесена виправленн¤. ѕоруч особливостей в≥др≥зн¤Їтьс¤ розгл¤д у палат≥ лорд≥в ф≥нансових законопроект≥в, зокрема бюджету. ¬≥н стаЇ предметом ур¤довоњ за¤ви в палат≥ лорд≥в, пот≥м в≥дразу ж обговорюЇтьс¤ в другому читанн≥. Ѕезпосередньо п≥сл¤ цього в≥дбуваЇтьс¤ голосуванн¤ законопроекту про бюджет у трет≥м читанн≥. « погл¤ду рол≥ другоњ палати найб≥льш ц≥кавим Ї пор¤док, за допомогою ¤кого регулюютьс¤ в≥дносини м≥ж двома палатами при зд≥йсненн≥ ними законодавчоњ д≥¤льност≥. ѕ≥сл¤ проходженн¤ законопроектом ус≥х стад≥й у палат≥ лорд≥в в≥н разом з виправленн¤ми, зробленими лордами, передаЇтьс¤ в палату громад. ќстанн¤, у спец≥альному зас≥данн≥, розгл¤даЇ ц≥ виправленн¤ й у випадку незгоди з ними призначаЇ ком≥тет дл¤ виробленн¤ обірунтуванн¤, у ¤кому порозум≥ваЇтьс¤, чому саме вона не згодна. ѕалата громад може також, не погодившись з виправленн¤ми палати лорд≥в, висунути зам≥сть де¤ких з них нов≥ виправленн¤. ќбірунтуванн¤ ≥ вс≥ знову зроблен≥ виправленн¤ передаютьс¤ на новий розгл¤д палати лорд≥в. ѕалата лорд≥в розгл¤даЇ обірунтуванн¤ палати громад ≥ вс≥ знову зроблен≥ виправленн¤ ≥ приймаЇ по них своЇ р≥шенн¤, передане в палату громад. ” випадку незгоди з виправленн¤ми, запропонованими палатою громад, ≥ в тому випадку, ¤кщо палата лорд≥в вир≥шила все-таки напол¤гати на прийн¤тт≥ де¤ких з≥ зроблених нею ран≥ше, але в≥дхилених палатою громад при першому розгл¤д≥ виправлень, в≥н складаЇ письмове обірунтуванн¤, що передаЇтьс¤ палат≥ громад. ” цьому обірунтуванн≥ викладаютьс¤ причини, по ¤ких палата напол¤гаЇ на своњх виправленн¤х. «вичайно конфл≥кт дозвол¤Їтьс¤ шл¤хом компром≥су. онтроль палати лорд≥в над ур¤дом. ”р¤д не несе пол≥тичноњ в≥дпов≥дальност≥ перед палатою лорд≥в, ≥ останн¤ не може змусити його п≥ти у в≥дставку. јле вона зд≥йснюЇ контроль над ур¤дом у тих же формах, що ≥ палата громад. ¬≥д ≥мен≥ ур¤ду в палат≥ лорд≥в виступають члени ур¤ду, що вход¤ть у њњ склад. ѕредставниками ур¤ду Ї звичайно три-чотири члена каб≥нету ≥ чотири-ш≥сть м≥н≥стр≥в, що не вход¤ть у каб≥нет. онтроль зд≥йснюЇтьс¤ в умовах менш твердоњ регламентац≥њ. ѕери не стиснут≥ н≥ строгими процедурними правилами, н≥ головою, що часто втручаЇтьс¤ в дебати. ѕроцедура палати лорд≥в не обмежуЇ тривалост≥ часу, що в≥дводитьс¤ дл¤ питань пер≥в м≥н≥страм. ѕитанн¤ можуть задаватис¤ в будь-¤кий момент зас≥данн¤ палати Ч ≥ п≥сл¤ обговоренн¤ основного пор¤дку денного, ≥ прот¤гом часу, що залишивс¤ п≥сл¤ обговоренн¤ законопроект≥в ≥ пропозиц≥й. Ќа додаток до вс≥х цих функц≥й палата лорд≥в виступаЇ в ¤кост≥ вищоњ судовоњ ≥нстанц≥њ крањни. ¬она маЇ юрисдикц≥ю ¬ищого апел¤ц≥йного суду, а по де¤ких справах Ч суду першоњ ≥нстанц≥њ. ѕалата лорд≥в розгл¤даЇ апел¤ц≥њ на р≥шенн¤ суд≥в по цив≥льних справах на територ≥њ вс≥Їњ крањни, а на р≥шенн¤ суд≥в јнгл≥њ, ”ельсу ≥ ѕ≥вн≥чноњ ≤рланд≥њ Ч по крим≥нальних справах. –≥шенн¤, що вона виносить по апел¤ц≥њ, Ї остаточним. ѕалата розгл¤даЇ близько 70 судових справ у р≥к. –озгл¤д апел¤ц≥й проводитьс¤ в ком≥тет≥ з апел¤ц≥й, що зас≥даЇ окремо в≥д палати. ” р≥шенн≥ справ можуть брати участь т≥льки лорд-канцлер, 11 ординарних лорд≥в по апел¤ц≥¤х ≥ 10 дов≥чних пер≥в, що прот¤гом визначеного часу займали висок≥ судд≥вськ≥ посади. ќрдинарн≥ лорди по апел¤ц≥¤х знаход¤тьс¤ на жалуванн≥ ≥ можуть бути в≥дсторонен≥ в≥д посади лише за вимогою обох палат парламенту. ѕереставши бути судд¤ми, вони залишаютьс¤ в палат≥ лорд≥в ¤к дов≥чних пер≥в.
Ќазва: Ѕританський парламент
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2099 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
