ѕол≥толог≥¤ > ™вростратег≥чний план сучасного рос≥йського ур¤ду

™вростратег≥чний план сучасного рос≥йського ур¤ду

1. Ѕоротьба ≥ Їдн≥сть трьох складових украњнськоњ пол≥тичноњ системи

«а пост≥йними щоденними клопотами, б≥льш≥сть з нас перестали адекватно реагувати та таку банальну ≥стину, ¤к рос≥йська загроза украњнським ≥нтересам. ѕроте, рос≥йськ≥ пол≥тики ус≥х р≥вн≥в зовс≥м не вбачають, в свому бажанн≥ перетворити ”крањну в сучасну рос≥йську колон≥ю, ¤коњсь загрози украњнським ≥нтересам, навпаки, вони вбачають загрозу ≥нтересам –ос≥њ в бажанн≥ ”крањни розвивати власну самодостатню економ≥ку, укладати договори ≥з ≥ншими крањнами чи в≥йськовими блоками, провадити пол≥тику на Ївропейську ≥нтеграц≥ю ≥ т.п. ƒовший час –ос≥¤, очевидно, не мала ч≥ткоњ програми поверненн¤ ”крањни назад до р≥вн¤ союзноњ республ≥ки, ¤ка би, ¤к ран≥ше, волод≥ла формальною незалежн≥стю, а поправд≥ була повн≥стю п≥дпор¤дкована ћоскв≥, а на м≥сц¤х керувалас¤ рос≥йськими посадженими чиновниками. јле, ¤кщо реально дивитис¤ на ситуац≥ю, то в –ос≥њ, до приходу до влади ѕут≥на, ≥ не було такоњ можливост≥, прид≥л¤ти ”крањн≥ достатньо уваги, оск≥льки тод≥ ще йшла в≥йна в „ечн≥, чи вир≥шувалис¤ власн≥ економ≥чн≥ проблеми повТ¤зан≥ ≥з ≥нфл¤ц≥Їю, тому –ос≥њ приходилос¤ обмежуватис¤ старою агентурною мережею  √Ѕ, ¤ка без сумн≥ву з великим в≥дсотком сп≥впад≥нн¤, в≥дпов≥даЇ складу нин≥шньоњ —Ѕ”. –обота ц≥Їњ мереж≥ зводилас¤ в основному до саботажу будь-¤ких позитивних зм≥н в ”крањн≥, д≥ючи за принципом Ц Учим г≥рше ”крањн≥, тим краще –ос≥њФ. јле останн≥й р≥к, п≥сл¤ вибор≥в на новий терм≥н президентом  учми, ¤кось особливо в≥дчутним став натиск –ос≥њ на вс≥х напр¤мках господарськоњ та пол≥тичноњ д≥¤льност≥ в ”крањни. —тала в≥дчутною усв≥домлена ≥ добре орган≥зована д≥¤льн≥сть не т≥льки з боку ћоскви, але ≥ зустр≥чна пол≥тика з боку нашого президента та його адм≥н≥страц≥њ на зближенн¤ ≥з –ос≥Їю. якщо, згадати зленк≥вську концепц≥ю багатовекторност≥ в зовн≥шн≥й пол≥тиц≥, то хот≥лос¤ би зробити спробу проанал≥зувати ф≥зичн≥ характеристики того вектора Уdrang nach MoskovФ, ¤кий за силою свого стремл≥нн¤ зовс≥м зменшив значенн¤ ≥нших багатооб≥ц¤ючих вектор≥в, також хот≥лос¤ би встановити ≥стину, чи зближенн¤ ≥з ћосквою Ї реальне закул≥сне прагненн¤ нашого президента, ¤кий гр≥Ї дал≥ в своњй душ≥ мр≥ю бути пожиттЇвим УпрезидентомФ, чи може це Ї т≥льки гра на нервах «аходу ≥з неминучою при цьому платою украњнськими ≥нтересами на користь –ос≥њ, що «ах≥д, власне, пот≥м мав би в значно б≥льш≥й м≥р≥ в≥дшкодувати.

—пробуЇмо схематично в≥дтворити напередодн≥ останн≥х президентських вибор≥в пол≥тичну ситуац≥ю в ”крањн≥. ћикола “оменко показуЇ пол≥тичну ситуац≥ю в ”крањн≥, ¤к боротьбу ≥ взаЇмод≥ю трьох пол≥тичних складових: клановоњ, адм≥н≥стративноњ, громадськоњ. –озвиваючи дал≥ цю думку, можна сказати, що кожна складова вт≥люЇ свою пол≥тичну волю через пол≥тичн≥, ф≥нансов≥ чи державн≥ структури, ¤к≥ перебувають п≥д њх контролем. ƒо президентських вибор≥в 1999 року ситуац≥¤ в б≥льш≥й м≥р≥ конролювалас¤ кланами н≥ж адм≥н≥стративним апаратом, а громадська складова була ще надто слабкою, щоб мати ¤кусь м≥н≥мально суттЇву вагу. Ќа цей час кланами вже фактично були под≥лен≥ сфери впливу, а в≥дсилка Ћазаренка у вм≥ло п≥дготовлену пастку, переконала ≥нших, що краще мирно уживатис¤ в ”крањн≥, н≥ж випробовувати долю у вигнанн≥. Ќафта, газ, електроенерг≥¤, вуг≥лл¤, метали, труби, в≥йськове майно, флот, податок на добавлену варт≥сть, зерно та нас≥нн¤ сон¤шника стали джерелом неймов≥рно швидкого збагаченн¤ клан≥в, ¤к≥ д≥¤ли заодно зг≥дно Їдиного принципу Ц Удержав≥ н≥ коп≥йки Ц все до власноњ кишен≥Ф. ѕрезидент ”крањни  учма, п≥д чињм невсипним оком в≥дбувавс¤ безжальний грабунок його держави, звичайно не м≥г би так просто всього зносити, коли б не бажанн¤ стати президентом вдруге. Ќав≥ть, виход¤чи з чистоњ завист≥, в≥н м≥г би через контрольован≥ ним силов≥ в≥домства без труднощ≥в обмежувати апетити клан≥в. јле в його плани входило ≥нше - зд≥йсненн¤ передвиборних ст¤гнень дл¤ оплати власноњ виборчоњ кампан≥њ.  лани не мали ¤скравоњ особистост≥ на кандидатуру президента, тому неминуче змушен≥ були включитис¤ в передвиборну боротьбу за  учму президента, спод≥ваючись, що п≥сл¤ перемоги, ¤к заведено, ”крањну њм в≥ддадуть дл¤ мародерства. —оюз двох складових клановоњ та адм≥н≥стративноњ проти незр≥лоњ громадськоњ складовоњ завершивс¤ великою перемогою сильн≥ших. ¬ перш≥ два м≥с¤ц≥ п≥сл¤ перемоги на виборах, новий президент здобув ще одну перемогу в сфер≥ адм≥нресурсу, де були пом≥н¤н≥ вс≥ чиновники, ¤к≥ ви¤вилис¤ зап≥дозрен≥ в симпат≥¤х ≥ншим кандидатам. « цього моменту адм≥н≥стративна складова стала контролювати складову кланову, а ”крањна отримала виразн≥ ознаки пол≥цейськоњ держави. ѕершою пробою сили такого режиму став референдум. ѕосиленн¤ адм≥н≥стративноњ складовоњ неминуче вступило в конфл≥кти ≥ складовою клановою, ¤ка не т≥льки не отримала оч≥куваноњ винагороди, але ≥ зазнала жорстокого обмеженн¤ своњх можливостей в безкарному пограбуванн≥ крањни. ћоже це ≥ був об≥ц¤ний нам Ђзовс≥м новий президентї, ¤кий в попередн≥ роки лише Ђвчивс¤ на президентаї - н≥кому не в≥домо, але достеменно в≥домо, що призначенн¤ головою ур¤ду ¬≥ктора ёщенка, а пот≥м затвердженн¤ його заступником ёл≥њ “имошенко зменшили т≥ньов≥ прибутки клан≥в з 400% до 100%. “акий удар заледве можна пережити. јле було би нањвно вважати, що так≥ союзи розпадаютьс¤, просто боротьба всередин≥ за ведучу роль даЇ вин¤тков≥ права переможц¤м на перерозпод≥л матер≥альних ц≥нностей надбаних вс≥м сусп≥льством ≥ сприймаЇтьс¤, ¤к належне.

“ут сл≥д звернути увагу на дуже важливий момент, що на к≥нець 1999 року практично вс≥ наш≥ л≥дери клан≥в стали невињздними в б≥к заходу, де вже на багатьох були заведен≥ крим≥нальн≥ справи, або щонайменше сл≥дч≥ органи вол≥ли б њм зробити д≥знанн¤. ј тут ще Ђпрозах≥дний ур¤дї, ¤кий швидко почав вести унезалежнену економ≥чну пол≥тику в≥д ћоскви Ц ц≥Їњ Ђдуховноњ каабиї украњнських ф≥нансово-пол≥тичних угрупувань, клан≥в. “а й не т≥льки духовноњ, але й конкретно матер≥альноњ, бо практично весь б≥знес украњнських клан≥в Ї т≥сно повТ¤заний з кланами в –ос≥њ. ќдним словом, украњнськ≥ клани побачили перед собою реальну загрозу бути в≥др≥заними в≥д св≥ту, а отже попасти в повну залежн≥сть в≥д адм≥н≥стративноњ складовоњ, а прогресуюче впровадженн¤ ур¤дом ёщенка демократичних механ≥зм≥в в реальне житт¤ крањни, вже не вигл¤дало ≥накше дл¤ них, ¤к смертельна загроза. ѕол≥тика нового ур¤ду сильно зменшувала перспективи рос≥йських клан≥в на ринку Ђукрањнськоњ нерухомост≥ї, а потужност≥ цих структур Ї значно б≥льшими в≥д под≥бних украњнських. «а даними групи ф≥нансових операц≥й крањн ¬еликоњ с≥мки FATF (Financial Action Task Force), опубл≥кованими тор≥к, з –ос≥њ т≥льки п≥сл¤ 1998 року на офшорн≥ банк≥вськ≥ рахунки в Ќауру переведено $70 млрд. ÷е св≥дчить, що величезний потенц≥ал цих сил легко здатен вир≥шити Ђпроблему ”крањнаї.

–≥шенн¤ не потр≥бно було шукати довго Ц воно лежало на поверхн≥ Ц пом≥ч могла прийти т≥льки ≥з сходу. ќчевидно, що наша кланова складова виступила з ≥н≥ц≥ативою перед рос≥йськими спецслужбами, а може це було навпаки, але з цього моменту пророс≥йськ≥ ≥нтереси перестали ви¤вл¤тис¤ в ¤комусь хаотичному саботаж≥ всього, що ви¤вл¤ло ознаки руху в ”крањн≥, а прийн¤ло ч≥ткий прагматичний п≥дх≥д. ќчевидно, що десь в л≥том 2000 року на високому московському р≥вн≥ був розроблений проект, ¤кий ми умовно назвемо У™вростратег≥чний план ѕут≥наФ, вт≥ленн¤ ¤кого доручено моб≥л≥зованим силам рос≥йського ф≥л≥алу спецслужб в ”крањн≥, чисельну оц≥нку ¤кого наш ур¤д, на в≥дм≥ну в≥д американського, не проводив. ѕредставники ур¤ду —Ўј впевнен≥, що на њх територ≥њ сьогодн≥ д≥Ї близько 450 рос≥йських агент≥в. ¬иход¤чи ≥з наших украњнських умов, к≥льк≥сть рос≥йських агент≥в в ”крањн≥ потр≥бно зб≥льшити в один, або два пор¤дки.

2. У™вростратег≥чний план ѕут≥наФ

ўоб зрозум≥ти величину загрози, ¤ка насуваЇтьс¤ на ”крањну, необх≥дно вернутис¤ до недалекоњ ≥стор≥њ ≥ очима сторонньоњ людини погл¤нути на роль ”крањни дл¤ –ос≥њ, ¤к≥ саме втрати зазнала –ос≥¤ з в≥дходом ”крањни в≥д нењ. Ќайкраще про це говорить «б≥гнЇв Ѕжез≥нський: ЂЌе лише криза у внутр≥шньому становищ≥ –ос≥њ ≥ втрата м≥жнародного статусу були нестерпно принизливими, особливо дл¤ рос≥йськоњ пол≥тичноњ ел≥ти, але й геопол≥тична ситуац≥¤ –ос≥њ також була сильно уражена... Ќайболюч≥шою була втрата ”крањни. ѕо¤ва незалежноњ держави не т≥льки змусила вс≥х рос≥¤н ≥ще раз обдумати природу своЇњ пол≥тичноњ та етн≥чноњ тотожност≥, але й стала ≥стотною геопол≥тичною невдачею дл¤ рос≥йськоњ держави... Ќезалежн≥сть ”крањни, кр≥м того, позбавила –ос≥ю њњ дом≥нантноњ позиц≥њ в „орному мор≥, де ќдеса служила –ос≥њ життЇво важливою брамою дл¤ торг≥вл≥ на —ередземноморТњ ≥ поза ним... ¬трата ”крањни стала геопол≥тично вир≥шальною, оск≥льки це обмежило геостратег≥чн≥ можливост≥ –ос≥њ. Ќав≥ть без прибалт≥йських держав ≥ ѕольщ≥ –ос≥¤, збер≥гаючи контроль над ”крањною, могла б намагатис¤ стати л≥дером упевненоњ в своњх силах Ївраз≥йськоњ ≥мпер≥њ... ¬трата ”крањни була не т≥льки геопол≥тично вир≥шальною, але ≥ геопол≥тично катал≥тичноюї.

–ос≥¤ни не хот≥ли ≥ не хочуть розум≥ти, що ц≥ геопол≥тичн≥ втрати Ї насл≥дком њхньоњ в≥роломства ≥ расовоњ дискрим≥нац≥њ украњнц≥в, ѕ≥сл¤ 1917 року коли рос≥¤ни черговий раз обманом заволод≥ли ”крањною ≥ Ђскориставшись своЇю чисельною перевагою ≥ пан≥вним становищем, рос≥¤ни зосередили в своњх руках пол≥тичну владу ≥ були впевнен≥, що ≥нш≥ нац≥њ погод¤тьс¤ з њх кер≥вною роллю не лише в пол≥тичн≥й, а й в економ≥чн≥й, культурн≥й, мовн≥й сферах. «алученими до структури влади ви¤вл¤лис¤ лише т≥ представники ≥нших нац≥ональностей, ¤к≥ визнавали таку зверхн≥сть ≥ працювали в напр¤мку створенн¤ Уновоњ рад¤нськоњ людиниФ на кшталт рос≥¤нинаї (Ѕогдан √аврилишин).

1	2	3

Ќазва: ™вростратег≥чний план сучасного рос≥йського ур¤ду
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (728 прочитано)