ѕол≥толог≥¤ > ≤сторичне кор≥нн¤ украњнського л≥берал≥зму
ѕр≥оритет права. ÷ей принцип особливо обстоюЇ Ѕогдан ≥ст¤к≥вський, зокрема, у статт≥ УЌа захист праваФ, розм≥щен≥й у зб≥рнику У¬ехиФ. ¬≥н вважаЇ, що р≥вн≥сть громад¤н у правах та пр≥оритет прав особи Ї передумовою м≥цного правопор¤дку. Уѕравова особист≥стьФ, на його думку, Ї ≥деальною формулою особистост≥: з одного боку Ц це особа, дисципл≥нована правом та ст≥йким правопор¤дком, з другого Ц особа, над≥лена вс≥ма правами, ¤кими вона в≥льно користуЇтьс¤. У√оловний ≥ найсуттЇв≥ший зм≥ст права складаЇ свобода, - пише ≥ст¤к≥вський, - щоправда, це свобода зовн≥шн¤, в≥дносна, обумовлена сусп≥льним середовищем. јле внутр≥шн¤, б≥льш безв≥дносна, духовна свобода можлива лише за на¤вност≥ свободи зовн≥шньоњ: останн¤ Ї найкраща школа дл¤ першоњ.Ф ƒержавна влада ≥з влади сили маЇ стати владою закону - у цьому сенс≥ важливого значенн¤ набуваЇ судова влада, надто громадський суд. ÷≥ ≥дењ Ѕ. ≥ст¤к≥вський висловлюЇ в майже вик≥нчен≥й концепц≥њ правовоњ держави. ” прац≥ У—оц≥альн≥ науки ≥ правоФ в≥н пише, що правовий устр≥й - це складний апарат, у ¤кому частина сил д≥Ї механ≥чно. ѕроте дл¤ приведенн¤ в д≥ю цього апарату та дл¤ його правильноњ роботи необх≥дна безперервна духовна активн≥сть ус≥х член≥в сусп≥льства. ожен маЇ пост≥йно працювати дл¤ реал≥зац≥њ права. Ќадзвичайно актуальна ≥ важлива проблема перех≥дного сусп≥льства, де н≥бито можливо йти на обмеженн¤ прав та свобод громад¤н, вир≥шуЇтьс¤ украњнським правником однозначно: аргументовано доводитьс¤ небез-печн≥сть таких д≥й. —амовр¤дуванн¤. —амовр¤дуванн¤ - основа демократичного сусп≥льства. —аме тому ≥нститут самовр¤дуванн¤ - це не лише форма децентрал≥зац≥њ держави, а й механ≥зм сусп≥льно-пол≥тичного ладу. ÷их засад притримуЇтьс¤ ћ. ƒрагоманов, у концепц≥њ ¤кого ключове м≥сце пос≥даЇ громад¤нин та громада. ќрган≥зац≥¤ влади будуЇтьс¤ за принципом Узнизу догориФ, де вс≥ ≥нститути самовр¤дн≥ та д≥ють за схемою: громад¤нин - громада - волость - пов≥т - область - держава (лише державн≥ органи не Ї самовр¤дними), тобто у схем≥ орган≥зац≥њ м≥сцевого само-вр¤дуванн¤ закладена так звана громад¤нська модель, що згодом стаЇ основою ™вропейськоњ харт≥њ м≥сцевого самовр¤дуванн¤. Ќац≥ональна ≥де¤. ћихайло ƒрагоманов у своњй прац≥ У„удацьк≥ думки про украњнську нац≥ональну справуФ переконуЇ, що сама по соб≥ думка про нац≥ю не може привести людство до свободи та правди дл¤ вс≥х. Ќеобх≥дно шукати чогось ≥ншого - загальнолюдського, що було б вище над ус≥ма нац≥ональност¤ми та згармон≥зувало њхн≥ в≥дносини. ѕроте ц¤ ≥де¤ Укосмопол≥тизму ≥ людстваФ зовс≥м не суперечить ≥дењ нац≥ональност≥, а лише творить њњ вищий пор¤док. ѕод≥бний п≥дх≥д спов≥дували ≥ Ѕ. ≥ст¤к≥вський, ¬.¬ернадський, ј. римський, висуваючи своњ концепц≥њ орган≥зац≥њ украњнськоњ науки. « огл¤ду на це маЇ сенс процитувати лист ¬ернадського до римського на його 70-р≥чч¤: Ућо¤ наукова робота дл¤ мене, а власне ≥ дл¤ ¬ас, ... стоњть на першому м≥сц≥, але культура украњнського народу р≥дною мовою, наукова його творч≥сть ≥ думка ц≥Їю мовою в критичний момент ≥стор≥њ нас обТЇдналаФ. ќсобливе м≥сце в ≥де¤х украњнський л≥берал≥в пос≥даЇ питанн¤ моральност≥ ≥ сп≥вв≥дношенн¤ засоб≥в боротьби та њњ мети. «окрема, ƒрагоманов зробив значний внесок в попул¤ризац≥ю етичних засад пол≥тичноњ д≥¤льност≥. …ого знаменита фраза про те, що пол≥тика вимагаЇ чистих рук, стала дом≥нантою руху значноњ частини украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ. «вертаючись до ≥стор≥њ л≥берал≥зму, можна зробити висновок, що ц¤ ф≥лософська теор≥¤, ¤к ≥ пол≥тична практика, своЇю головною метою ставить розвиток особистост≥, зд≥йсненн¤ природн≥х прав людини на житт¤, свободу, власн≥сть, р≥вн≥сть можливостей. —аме в л≥беральному рус≥ народилис¤ ≥дењ конституц≥онал≥зму, самовр¤дуванн¤, просв≥тництва ≥ розробл¤лис¤ теоретичн≥ основи дл¤ створенн¤ ≥нститут≥в правовоњ держави ≥ громад¤нського сусп≥льства. √рунтовною ознакою л≥беральноњ ф≥лософ≥њ Ї м≥ра, що утримуЇ в≥льний дух людини в сусп≥льних рамках ≥ культурних формах, що розкривають самоц≥нн≥сть ≥ значим≥сть пол≥тичноњ та правовоњ сфер громадського житт¤, р≥зноман≥тних пол≥тичних ≥ громад¤нських прав. Ћ≥берал≥зм, безумовно, виходить з людського вим≥ру пол≥тики. ћи дали лише поб≥жний огл¤д ≥стор≥њ украњнськоњ л≥беральноњ думки. Ѕезперечно, ц¤ тема заслуговуЇ на грунтовн≥ науков≥ прац≥, ¤к≥ охоплювали б нашу ≥стор≥ю в≥д доби ињвськоњ –уси ≥ до наших час≥в. Ћ≥беральна традиц≥¤ н≥коли не переривалас¤ в ”крањн≥, ≥ маЇ тут глибоке кор≥нн¤ ¤к у народн≥й ментальност≥, так ≥ у ф≥лософськ≥й та пол≥тичн≥й думц≥. —пираючись на багатий досв≥д св≥тового та украњнського л≥берал≥зму, сучасний л≥беральний пол≥тик в ”крањн≥ маЇ широке поле д≥¤льност≥ ≥ серйозну перспективу. ћинаЇ час, ≥ масова св≥дом≥сть украњнського народу зазнаЇ кардинальних зм≥н. ѕоступово в≥дходить у минуле прищеплена с≥мдес¤тил≥тн≥м комун≥стичним пануванн¤м психолог≥¤ державного патернал≥зму та зр≥вн¤л≥вки, ≥ на перший план виступають одв≥чно притаманн≥ св≥тогл¤дов≥ украњнськоњ людини традиц≥йн≥ ц≥нност≥ - труд, правда й вол¤. Ћ≥тература: √рушевський ћ. УЌа пороз≥ новоњ ”крањниФ.- .,1991. ƒорошенко ƒ. У—погади про давнЇ минулеФ. Ц ¬≥нн≥пег,1948. ƒрагоманов ћ. ¬ибране.- .,1991. ист¤ковский Ѕ. У¬ехиФ. ¬ защиту права., 1909. ¬ робот≥ також використан≥ матер≥али, в р≥зний час надрукован≥ у виданн¤х Ћ≥беральноњ парт≥њ ”крањни: Ћекции из истории и практики либерализма. Цƒ.,1993 У”крањнська державн≥сть у ’’ стол≥тт≥Ф (≤сторико-пол≥толог≥чний анал≥з).Ц ., 1996
Ќазва: ≤сторичне кор≥нн¤ украњнського л≥берал≥зму
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1666 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
