ѕол≥толог≥¤ > ѕол≥тика, ¤к мистецтво

ѕол≥тика, ¤к мистецтво

ѕлан.

¬ступ.

–озд≥л ≤ : ѕол≥тико-правова ≥деолог≥¤ Ч одна з найб≥льш д≥ючих форм сусп≥льноњ св≥домост≥.

¬лада Ї авторитетом.

ќр≥Їнтац≥йн≥ ресурси в пол≥тиц≥:

а)≤нформац≥йн≥ ресурси;

б)“еорема —тейн≥ца.

3. ѕол≥тична св≥дом≥сть.

–озд≥л ≤≤: ћистецтво пол≥тичноњ повед≥нки.

ѕол≥тика та людина.

ѕроблема здоланн¤ пол≥тичноњ в≥дчудженост≥.

ѕол≥тична повед≥нка:

а) типи ставлень людини до пол≥тики;

б) види пол≥тичноњ повед≥нки;

в) регул¤ц≥¤ пол≥тичноњ повед≥нки;

г) специф≥ка масовоњ повед≥нки в пол≥тиц≥.

¬исновок.

—писок використаноњ л≥тератури.

¬ступ.

ѕол≥тику можна розгл¤дати ¤к п≥дсистему сусп≥льства, що пов`¤зана з функц≥¤ми зд≥йсненн¤ влади та прийн¤тт¤ зобов`¤зуючих р≥шень. –еал≥зац≥¤ цих функц≥й припускаЇ д≥њ ≥нститут≥в, насамперед держави та парт≥й. “аке визначенн¤ пол≥тики пов`¤зано з≥ структурно функц≥ональним п≥дходом.

ѕол≥тику можна розгл¤дати ¤к д≥¤льн≥сть, що пов`¤зана з реал≥зац≥Їю визначених потреб, в ц≥лому, пол≥тика ¤к будь-¤ка ≥нша д≥¤льн≥сть пов`¤зана з реал≥зац≥Їю ≥ндив≥дуальних замисл≥в. ÷е про¤вл¤Їтьс¤ у взаЇмод≥њ индив≥д≥в, в њх мисленн≥, мовленн≥,безпосередньо спостер≥каЇтьс¤ у повед≥нц≥.

ѕол≥тику можна розгл¤дати ¤к форму взаЇмов≥дносин м≥ж соц≥альними групами, насамперед м≥ж класами з приводу зд≥йсненн¤ та розпод≥лу влади - це в≥дносини не р≥вн≥, асиметричн≥, це конфл≥ктогенн≥ в≥дносини, такий п≥дх≥д характерний дл¤ критичноњ соц≥альноњ науки. ¬ рамках цього ж п≥дходу пол≥тика розгл¤даЇтьс¤ ¤к форма ≥ллюзорноњ св≥домост≥, ≥деолог≥¤. ≤ллюзорность ц≥Їњ св≥домост≥ пов`¤зана з класовими ≥нтересами.

Ѕагатоаспектн≥сть пол≥тики дозвол¤Ї охарактеризувати предметну область пол≥толог≥њ ¤к вивченн¤ пол≥тичних ≥нститут≥в, пол≥тичних в≥дносин, пол≥тичного процесу, пол≥тичноњ св≥домост≥ та пол≥тичних д≥й.

ѕол≥тика в≥дчуваЇ на соб≥ вплив економ≥ки, морал≥, права, художньоњ культури тощо. јле ж й вона д≥Ї на ц≥ та ≥нш≥ сфери.

“ривалий час пол≥тика сприймалась ¤к всезагальна ун≥версальна форма людськоњ активност≥. –озум≥нн¤ певноњ автоном≥њ пол≥тики дало змогу б≥льш ч≥тко сп≥вв≥днести пол≥тику з ≥ншими сферами житт¤.

÷е сп≥вв≥дношенн¤ р≥зн≥ мислител≥ оц≥нювали довол≥ неоднозначно. ƒе¤к≥ бачили њњ ¤к першор¤дну сферу людськоњ д≥¤льност≥ (ћоска); ≥нш≥, навпаки, розчин¤ли њњ в р≥зних видах д≥¤льност≥, заперечували можлив≥сть њњ автоном≥зац≥њ (‘рейд); декотр≥ розгл¤дали њњ ¤к залежну в≥д економ≥ки (ћаркс), права (√оббс), морал≥ (јр≥стотель) чи рел≥г≥њ (теолог≥чна парадигма); ≥нш≥ - визначали њњ ¤к в≥дносно автономну р≥вноправну з ≥ншими сферу сусп≥льного житт¤.

¬иходить, що пол≥тика Ц це мистецтво можливого. ћожливостей у людини тим б≥льше, чим вона багатша, тобто чим багатшою к≥льк≥стю ресурс≥в вона може розпор¤джатис¤.

–озд≥л ≤. ѕол≥тико-правова ≥деолог≥¤ Ч одна з найб≥льш д≥ючих форм сусп≥льноњ св≥домост≥.

¬м≥ючи керувати св≥том предмет≥в, людина зможе створювати складн≥ механ≥зми, будувати дом≥вки, запускати ракети до космосу, бути хаз¤њном в св≥т≥ речей. ћожна розказати про закони пол≥тики на дуже добре в≥домих ус≥м нам прикладах ≥з житт¤, по¤снити суть цих закон≥в. ј знаючи цю суть, можна зрозум≥ти, ¤к керувати (ман≥пулювати) пол≥тичними об`Їктами, тобто засобами масовоњ ≥нформац≥њ, пол≥тичними парт≥¤ми, народами, сусп≥льними организац≥¤ми та ≥нш. (адже вони п≥дкорюютьс¤ пол≥тичним законам). Ќа перший погл¤д може здатис¤, що ман≥пул¤ц≥¤ - це справа глибоко аморальна. јле, по-перше, таке ¤вище ≥снуЇ в пол≥тиц≥ незалежно в≥д нашоњ вол≥, а, по-друге, давайте погодимс¤, що пол≥тичн≥ об`Їкти Ї часточками св≥тобудови. јле реч≥ навколо нас також Ї частиною св≥тобудови. ј значить, так само ¤к ≥ предметами, ман≥пул¤ц≥¤ пол≥тичними об`Їктами можлива . –≥зниц¤ т≥льки в законах, кторим п≥дкорюютсь¤ ф≥зичн≥ та пол≥тичн≥ об`Їкти.

ƒл¤ пол≥тика незнанн¤, запереченн¤ об`Їктивно ≥снуючоњ реальност≥ та небажанн¤ використовувати нов≥ можливост≥ дл¤ дос¤гненн¤ своих ц≥лей Ї найб≥льшими перешкодами у пол≥тичн≥й д≥¤льност≥ та розвитку.

1.¬лада Ї авторитетом.

¬ загальному та широкому розум≥нн≥ влада означаЇ господарюванн¤ одн≥Їњ особи над ≥ншою або ≥ншими особами, можлив≥сть не т≥лько д≥¤ти самому, але й диктувати, тобто наказувати. Ѕез влади немаЇ держави. ¬она виражаЇ право сусп≥льного ц≥лого на покорлив≥сть його частин. ¬лада - одне з найважлив≥ших пол≥тичних пон¤ть, ¤ке характеризуЇ державу.

«давна вважаЇтьс¤, що влада повинна бути свещеною. √оловна ≥де¤ —в¤щеного писанн¤ - вс¤ка влада в≥д Ѕога. ¬ Ѕ≥бл≥њ мы читаЇмо: Ђ∆итт¤м та смертю володарюЇ моваї; Ђ¬≥н вчив њх, неначе владу маючийї; Ђћали владу сц≥лювати в≥д хворобї; Ђ«акон маЇ владу над людиноюї; ЂЌ≥хто з влади веку не п≥знавї; Ђ„и не маЇмо влади њсти та пити?ї; Ђƒружина повинна мати знак владиї.

ќбгрунтуванн¤ теор≥њ божественого походженн¤ влади ми знаходимо у апостола ѕавла (–им. 13:1-6). јпостоли визначали й межу влади: ЂЅога надобно слухати б≥льше н≥ж людинуї (ƒе¤н. 4:19)

як бачимо, влада починаЇтьс¤ з в≥дносин пом≥ж людей, с в≥дносин кер≥вник≥в та п≥дданих. ¬она характеризуЇтьс¤ здатн≥сстю впливати на д≥¤льн≥сть та повед≥нку людей завд¤ки механ≥змам (економ≥чним, ≥деолог≥чним), а також за допомогою традиц≥й, авторитету, насилл¤. „им п≥дтримуЇтьс¤ влада? ≤снуЇ спец≥альна група людей, що становить собою апарат управл≥нн¤.

¬лада з`¤вилась одночасно з людським сусп≥льством ≥ буде в т≥й чи ≥нш≥й форм≥ супроводжувати його розвиток. ¬лада необх≥дна насамперед дл¤ в≥дновленн¤ людського роду, життЇздатност≥ родини. —≥мейно-родова форма влади спостер≥галась у кочових народ≥в. « розвитком ос≥длости поступово стверджувалась племенна влада. ‘ормуванн¤ влади територ≥альноњ обумовлено необх≥дн≥стю орган≥зац≥њ сусп≥льного виробництва, котре неможливе без п≥дкоренн¤ вс≥х учасник≥в Їдин≥й вол≥, а також потребою регулюванн¤ соц≥альних в≥дносин м≥ж людьми. — по¤вою клас≥в та держави кровн≥, родов≥ зв`¤зки були порушен≥, моральний авторитет стар≥йшины роду зм≥нивс¤ авторитетом публ≥чноњ влади, котра в≥докремилась в≥д сусп≥льства ≥ стала над ним.

« цього виходить: влада Ї авторитетом, здатним п≥дкор¤ти своњй вол≥, управл¤ти чи розпор¤джатис¤ д≥¤ми ≥нших людей. ƒе ≥снуЇт так зване двоЇвладд¤ чи багатовладд¤, там взагал≥ немаЇ державноњ влади, а лише анарх≥¤. ¬с¤кий народ вартий т≥Їњ влади, котру в≥н обираЇ.

2. ќр≥Їнтац≥йн≥ ресурси пол≥тика.

ƒл¤ того, щоби велик≥ маси людей могли вершити будь-¤к≥ д≥њ, направлен≥ на дос¤гненн¤ Їдиноњ мети, кожна людина з ц≥Їњ маси повинна, по-перше, бути зац≥кавлена в зд≥йсненн≥ ц≥Їњ мети, а, по-дрнге, вс≥ ц≥ люди повинн≥ бути ор≥Їнтованими в своњй повед≥нц≥. Ќаприклад, коли велик≥ маси людей виход¤ть на демонстрац≥ю, вони ор≥Їнтуютьс¤ в своњй повед≥нц≥ на д≥њ орган≥затор≥в ц≥Їњ демонстрац≥њ: пол≥тичноњ парт≥њ,сусп≥льноњ орган≥зац≥њ чи просто групи людей. ¬ цьому випадку, орган≥затори демонстрац≥њ ¤вл¤ютьс¤ ор≥Їнтац≥йним ресурсом, ≥ хто волод≥Ї цим ресурсом, той ≥ править повед≥нкою маси людей.

–озгл¤немо ще один приклад ор≥Їнтац≥йного ресурса. ¬ —Ўј ≥снуЇ прем≥¤ нац≥ональноњ к≥ноакадем≥њ ќскар. ѕри врученн≥ ц≥Їњ прем≥њ видаютьс¤ спец≥альн≥ статуетки - ќскари. ƒек≥лька дес¤тк≥в статуеток в р≥к надаютьс¤ американським к≥нематограф≥стам, и т≥льки одна - иноземним. ѕри цьому, дана к≥нопрем≥¤ вважаЇтьс¤ багатьма людьми самою престижною не т≥льки в американському, але й в св≥товому к≥но, ≥ тому ¤вл¤Їтьс¤ такою насправд≥. ѕо справедливости, ц¤ прем≥¤ повинна була б вважатис¤ самою престижною в американському к≥нематограф≥. јле, оск≥льки б≥льша група профес≥онал≥в в «ћ≤ називаЇ цю прем≥ю найпрестижн≥шою в св≥товому к≥но, то ц≥Їњ ж точки зору дотримуЇтьс¤ й б≥льша частина людей. «верн≥ть увагу на таку ман≥пул¤тивну тонк≥сть: коли одна ≥з статуеток все ж таки вручаЇтьс¤ неамериканц¤м, то прем≥ю вже неможна назвати чисто американською ≥ њњ називають всесв≥тньою. ¬олод≥нн¤ под≥бним могутн≥м ор≥Їнтац≥йним ресурсом дозвол¤Ї јмериканськ≥й к≥ноакадем≥њ в значному ступен≥ впливати на процеси сввтового к≥нематографу так, ¤к њй те потр≥бно.

÷≥кавий приклад ор≥Їнтац≥йного ресурсу продемонстрували американськ≥ психологи. Ќа оживлен≥й вулиц≥ поставили людину, котра дивилась в небо, при цьому, "там, в неб≥, н≥чого особливого не було". ƒе¤к≥ перехож≥ зупин¤лись ≥ також починали вдивл¤тис¤ в небо. Ѕ≥л¤ ц≥Їњ людини накоплювалось до 4-5 перехожих. ѕот≥м, на ц≥й же вулиц≥ поставили групу з п`¤ти чолов≥к, також вдивл¤ючихс¤ в небо. Ќа вулиц≥ з≥бралась довол≥ великий натовп людей ≥з п≥дн¤тими уверх головами.  оли все на т≥й же вулиц≥ в тому ж м≥сц≥ поставили групу з 15-ти чолов≥к, то через де¤кий час навколо них з≥бравс¤ величезний натовп ≥ по вулиц≥ важко було пройти.

ќтже, в робот≥ будь-¤кого ор≥Їнтац≥йного ресурса Ї орган≥затори, власне сам ресурс, ≥ учасники, в≥дома група людей. ѕричому д≥њ учасник≥в основан≥ не на принцип≥ прииусовост≥, а на ефект≥ подражанн¤.

ќск≥льки волод≥нн¤ та застосуванн¤ ор≥Їнтац≥йних ресурс≥в н≥¤к не регламентован≥, то ц¤ область пропонуЇ широке поле дл¤ маневр≥в. ƒл¤ тих, звичайно, хто знаЇ про ≥снуванн¤ цього пол¤ та про те, ¤к≥ пр≥оритети сулить волод≥нн¤ такими ресурсами.

ќр≥Їнтац≥йним ресурсом може також бути й ≥де¤, або рел≥г≥¤. ≤слам, наприклад. Ќа перший погл¤д може здатис¤, що ≥деЇю розпор¤джатис¤ неможливо. јле це т≥льки на перший погл¤д. –оздивимс¤ приклад з тим же самим ≥сламом. ≤слам, ¤к ≥ б≥льш≥ствь рел≥г≥й пропагандуЇ миролюбив≥сть та терпим≥сть. јле свав≥льна трактовка ≥сламу призвела до по¤ви таких теч≥й в ц≥й рел≥г≥њ, котр≥ пропагандують ненависть, насилл¤, екстрем≥зм. “≥, хто трактуЇ ≥слам под≥бним чином (а трактуЇ в≥н його так в своњх ≥нтересах) по сут≥ Ї Ђсп≥вволодар¤миї такоњ рел≥г≥њ ¤к ≥слам. ≤ ц≥ люди можуть звол≥кати велику пользу ≥з своЇњ власности. ¬они ¤вл¤ютьс¤ володар¤ми визначеного Ђпакету акц≥йї в корпорац≥њ ЂIslam co., ltd.ї.

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕол≥тика, ¤к мистецтво
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (3545 прочитано)