ѕравознавство > Ѕандитизм
¬иникаЇ законом≥рне питанн¤: з ¤кого моменту озброЇну групу, ¤ка вчинюЇ напади, можна вважати досить ст≥йкою дл¤ визнанн¤ њњ бандою? ¬≥дпов≥сти на це питанн¤ можна, згадавши пон¤тт¤ "систематичн≥сть злочин≥в", адже саме систематичн≥сть скоЇнн¤ злочин≥в св≥дчить про на¤вн≥сть у повед≥нц≥ злочинц≥в ст≥йкост≥ сусп≥льне небезпечних нам≥р≥в, що, в свою чергу, п≥дтверджуЇ ст≥йк≥сть самоњ групи, згуртованоњ навколо сп≥льноњ злочинноњ мети. «а встановленим на сьогодн≥ загальним правилом, система≠тичн≥сть злочин≥в Ч це перш за все вчиненн¤ злочину втретЇ[17]. “обто у зазначеному випадку групу сл≥д вважати бандою, а д≥њ сп≥вучасник≥в Ч банди≠тизмом з моменту прийн¤тт¤ групою р≥шенн¤ про вчиненн¤ третього п≥сл¤ повторно вчиненого нападу. ѕлануванн¤ вчиненн¤ третього нападу (за на¤вност≥ ≥нших необх≥дних ознак) сл≥д вважати бандитизмом, ¤кщо не зак≥нчивс¤ строк давност≥ прит¤г≠ненн¤ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за вчиненн¤ першого озброЇного на≠паду. «вичайно, така квал≥ф≥кац≥¤ можлива т≥льки стосовно пост≥йних член≥в групи, тобто стаб≥льноњ њњ частини, оск≥льки саме стаб≥льн≥сть групи дозвол¤Ї говорити про њњ ст≥йк≥сть[18]; ≥нш≥ особи, ¤к≥ вчинюють у склад≥ групи другий напад, незважаючи на те, що њњ стаб≥льна частина вчинюЇ вже трет≥й напад, несуть в≥дпов≥дальн≥сть за фактично вчинен≥ д≥њ в склад≥ групи. ” пункт≥ 2 постанови ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни є 9 в≥д 7 липн¤ 1995 року "ѕро судову практику в справах про бандитизм" зазначено, що банда може об'Їднуватис¤ ¤к дл¤ вчиненн¤ к≥лькох напад≥в, так ≥ дл¤ вчиненн¤ одного нападу[19]. ѕ.≤.√ришаЇв та √.ј. ригер у своњй прац≥ "—п≥вучасть зг≥дно з крим≥нальним правом"[20] зазначають, що група може бути визнана бандит≠ською ≥ в тому випадку, коли вона, орган≥зувавшис¤ дл¤ вчиненн¤ хоча б одного нападу, ¤вл¤Ї собою таку злочинну орган≥зац≥ю, саме ≥снуванн¤ ¤коњ становить серйозну небезпеку. ÷е може мати м≥сце через сукупн≥сть р≥зних причин, серед ¤ких можна назвати велику к≥льк≥сть учасник≥в, старанн≥сть розпод≥лу ролей м≥ж ними, використанн¤ зброњ, в першу чергу вогнепальноњ, вчиненн¤ або п≥дготовка напад≥в на так≥ об'Їкти, ¤к банк або ощадна каса, вбивство к≥лькох ос≥б тощо. ѕроте хоч би ¤кою м≥цною була "злютован≥сть" групи та тривал≥сть п≥д≠готовки окремих злочин≥в, хоч би ¤кою була сукупн≥сть р≥зноман≥тних причин, вони не можуть бути екв≥валентом необх≥дноњ дл¤ банди ст≥йкост≥. ≤нший погл¤д, ¤к зазначаЇ ћ.≤. овальов, "призводить до ототожненн¤ банди з орган≥зованою групою ≥ штучно принижуЇ сусп≥льну небезпеку бандитизму"[21]. р≥м того, ¤к вважають Ќ.ј.ЅЇл¤Їв та ћ.ƒ.Ўаргородський, при практич≠ному використанн≥ розгл¤нутих критер≥њв не може бути забезпечена необх≥дна дл¤ квал≥ф≥кац≥њ визначен≥сть ознак складу злочину[22]. —правд≥, наск≥льки складним повинен бути окремо п≥дготовлюваний злочин та наск≥льки тривалою повинна бути п≥дготовка до нього, щоб можна було говорити про ст≥йк≥сть групи? "«лютован≥сть", "тривал≥сть", "чисельн≥сть" тощо Ч це пон¤т≠т¤, використанн¤ ¤ких не може дати ч≥ткоњ в≥дпов≥д≥ на це питанн¤, тому межа, ¤ка визначаЇ бандитизм, з одного боку, та груповий озброЇний розб≥й Ч з ≥ншого, зникаЇ[23]. ƒискус≥йним у теор≥њ крим≥нального права Ї також питанн¤ про те, чи вважати орган≥зован≥сть безпосередньою ознакою банди, чи розгл¤дати њњ ¤к необх≥дну ознаку ст≥йкост≥ банди. Ќе вдаючись в тонкощ≥ дискус≥њ, сл≥д в≥дзначити, що встановленн¤ ц≥Їњ ознаки ¤к з першоњ точки зору, так ≥ з точки зору њњ опонент≥в Ї обов'¤зковим, без чого неможливо зробити висновок про на¤вн≥сть банди[24]. ќрган≥зован≥сть ¤к обов'¤зкова ознака злочинноњ орган≥зац≥њ означаЇ, що м≥ж њњ учасниками встановлюютьс¤ орган≥зац≥йн≥ зв'¤зки, ≥нод≥ старанно законсп≥рован≥. „лени групи утворюють т≥сно з'Їднану сп≥лку, пов'¤зану взаЇмними зобов'¤занн¤ми та таку, що маЇ певне кер≥вництво. ”творюЇтьс¤ об'Їднанн¤, орган≥зац≥йна форма ¤кого спец≥ально пристосована дл¤ злочинноњ д≥¤льност≥. ќрган≥зац≥¤ стаЇ своЇр≥дним знар¤дд¤м вчиненн¤ злочину[25]. ќрган≥зован≥сть та ст≥йк≥сть Ч важлив≥ ¤к≥сн≥ ознаки, ¤к≥ у б≥льшост≥ випадк≥в дозвол¤ють в≥др≥знити злочинну орган≥зац≥ю в≥д ≥нших форм сп≥вучаст≥. ” пункт≥ 8 постанови ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни є 9 в≥д 7 липн¤ 1995 року "ѕро судову практику в справах про бандитизм" зазначено, що в≥д ≥нших злочин≥в, вчинених групою ос≥б, за попередньою змовою групою ос≥б чи орган≥зованою групою, бандитизм в≥др≥зн¤Їтьс¤ найб≥льш високою м≥рою внутр≥шньоњ орган≥зац≥њ, ст≥йкост≥, згуртованост≥ та озброЇност≥[26]. « урахуванн¤м зазначеного вище ц≥кавою Ї позиц≥¤ ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни, ¤кий в частинах 2 ≥ 3 пункту 26 постанови є 12 в≥д 25 грудн¤ 1992 року "ѕро судову практику в справах про корислив≥ злочини проти приватноњ власност≥" зазначив, що Уп≥д орган≥зованою групою стосовно злочин≥в проти приватноњ власност≥ сл≥д розум≥ти ст≥йке об'Їднанн¤ двох ≥ б≥льше ос≥б, ¤к≥ навмисно орган≥зувалис¤ дл¤ сп≥льноњ злочинноњ д≥¤льност≥Ф. Ќа на¤вн≥сть ц≥Їњ ознаки об'Їктивного боку бандитизму можуть, зокрема, указувати: розроблений (хоча б у загальних рисах) ≥ схвалений учас≠никами групи план злочинноњ д≥¤льност≥ або вчиненн¤ конкретного злочину, розпод≥л ролей, на¤вн≥сть орган≥затора (кер≥вника), прикритт¤ своЇњ д≥¤льност≥ ¤к своњми силами, так ≥ за допомоги сторонн≥х ос≥б (у тому числ≥ ≥ п≥дкупом службових ос≥б шл¤хом даванн¤ хабар≥в), вербуванн¤ нових член≥в, на¤вн≥сть загальних правил повед≥нки тощо. якщо орган≥зована група ¤вл¤Ї собою озброЇну банду, в≥дпов≥дальн≥сть њњ член≥в, ¤к≥ вчинили вимаганн¤, настаЇ за статтею 257 рим≥нального кодексу ”крањни. ƒодатковоњ квал≥ф≥кац≥њ за частиною 3 статт≥ 144 рим≥нального кодексу ”крањни (тепер ч.4 ст.189 ) у таких випадках не потребуЇтьс¤"[27]. « наведених вище положень можна зробити ц≥лком слушний висновок, що у цьому випадку в≥дмежувати орган≥зовану групу в≥д злочинноњ орган≥зац≥њ за ознаками ст≥йкост≥ та орган≥зованост≥ практично не можливо[28]. « частини 3 пункту 26 постанови ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни є 12 в≥д 25 грудн¤ 1992 року "ѕро судову практику в справах про корислив≥ злочини проти приватноњ власност≥" також не можна зробити однозначний висновок про те, коли саме озброЇна орган≥зована група набуваЇ вс≥х ознак банди. Ќе зовс≥м ч≥тким Ї висл≥в "¤вл¤Ї собою озброЇну банду". ѕо-перше, банда завжди повинна мати ознаку озброЇност≥, по-друге, виход¤чи з ц≥Їњ фрази можна зробити висновок, що за на¤вност≥ ознаки озброЇност≥ орган≥зована група, про ¤ку йдетьс¤ у частин≥ 2 пункту 26 постанови ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни є 12 в≥д 25 грудн¤ 1992 року "ѕро судову практику в справах про корислив≥ злочини проти приватноњ власност≥", автоматично перетворюЇтьс¤ на банду. ѕроте це не зовс≥м правильно; сл≥д пам'¤тати, що обов'¤зковою ознакою банди Ї також мета Ч вчиненн¤ нападу. якщо в ход≥ сл≥дства буде встановлено, що орган≥зована, ст≥йка озброЇна група, ¤ка орган≥зувалас¤ дл¤ вчиненн¤ напад≥в, у процес≥ злочинноњ д≥¤льност≥ також займалас¤ вимаганн¤м, то ц≥ д≥њ (вимаганн¤м) можна квал≥ф≥кувати ¤к бандитизм без додаткового посиланн¤ на частину 4 статт≥ 189 рим≥нального кодексу ”крањни лишень в одному випадку: коли пред'¤вленн¤ вимоги про передаванн¤ майна або права на нього вчинюЇтьс¤ в процес≥ нападу або безпосередньо п≥сл¤ нього; у цьому випадку напад використовуЇтьс¤ бандою ¤к зас≥б, за допомоги ¤кого злочинц≥ створюють у св≥домост≥ потерп≥лих впевнен≥сть про необх≥дн≥сть виконанн¤ вимоги ¤к необх≥дноњ умови забез≠печенн¤ власноњ безпеки у майбутньому. ” зазначеному випадку д≥њ винних сл≥д квал≥ф≥кувати за статтею 257 рим≥нального кодексу ”крањни без додатковоњ квал≥ф≥кац≥њ за частиною 4 статт≥ 189 рим≥нального кодексу ”крањни. ¬ ус≥х ≥нших випадках д≥њ банди, ¤ка вчинюЇ вимаганн¤, потр≥бно квал≥ф≥кувати за сукупн≥стю статт≥ 257 та частини 4 статт≥ 189 рим≥нального кодексу ”крањни; йдетьс¤ про реальну сукупн≥сть. ÷е саме правило сл≥д застосовувати й щодо ≥нших злочин≥в, ¤к≥ вчинюютьс¤ в процес≥ бандитських напад≥в, за вин¤тком випадк≥в, коли санкц≥¤ статт≥, що передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за злочин, вчинений у процес≥ нападу, Ї б≥льш суворою, н≥ж санкц≥¤ статт≥ 257 рим≥нального кодексу ”крањни. Ќаприклад, навмисне вбивство. ÷ей склад не поглинаЇтьс¤ бандитизмом (п.7 постанови є9 ѕ¬—” в≥д 07.07.95), тому в≥дпов≥дальн≥сть за вчиненн¤ навмисного вбивства при бандитському напад≥ призначаЇтьс¤ за сукупн≥стю ст.ст. 257 ≥ 115 . якщо член банди в будь-¤к≥й форм≥ брав участь в убивств≥ (застосовував ф≥зичне насильство до потерп≥лому, заманював жертву, забезпечував безпосередн≥х вбивць транспортом ≥ т.д.), то вчинене вс≥ма сп≥вучасниками убивства сл≥д квал≥ф≥кувати за ст. 257 та ст. 115 , оск≥льки банда - це орган≥зована група з попередньою змовою, у ¤к≥й под≥л ролей м≥ж учасниками не повинен впливати на вид сп≥вучаст≥ в убивств≥. ”с≥ повинн≥ розгл¤датис¤ ¤к сп≥ввиконавц≥, тобто вбивство за цих умов завжди в≥дбуваЇтьс¤ за попередньою змови групою ос≥б[29].
Ќазва: Ѕандитизм ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (8763 прочитано) |