ѕравознавство > Ѕандитизм

¬важаЇтьс¤, що така ж квал≥ф≥кац≥¤ повинна бути й у випадках, коли не член банди чинить замовлене бандою вбивство. ’оча сама банда нападу ≥ не чинила, а використовувала найманого вбивцю, варто вважати, що в≥н брав участь у вчинених бандою нападах, що вона п≥дготувала й забезпечила напад, а тому його д≥њ утвор¤ть склад злочину, передбаченого ст. 257   [30].

”часть у банд≥ Ї триваючим злочином, тому вчиненн¤ ≥ншого злочину, нав≥ть менш т¤жкого, н≥ж бандитизм, не може квал≥ф≥куватис¤ за статтею 257  рим≥нального кодексу ”крањни без посиланн¤ на в≥дпов≥дну статтю  рим≥нального кодексу ”крањни[31].

Ќеобх≥дн≥сть розд≥льного призначенн¤ покаранн¤ за злочини, ¤к≥ вход¤ть у сукупн≥сть, виходить з вимоги справедливост≥ та тих завдань, ¤к≥ можуть виникнути в процес≥ виконанн¤ вироку.  ожен злочин Ї наст≥льки небез≠печним, що покаранн¤ за один з них не виключаЇ необх≥дност≥ покаранн¤ за ≥нший. “ому закон зобов'¤зуЇ суд перш за все в≥ддати належне винним за кожен злочин[32].

ћомент зак≥нченн¤ злочину. ќрган≥зована, ст≥йка, озброЇна злочинна орган≥зац≥¤, ¤ка зорган≥зувалас¤ дл¤ вчиненн¤ здирництва, набуваЇ вс≥х ознак банди за умови дос¤гненн¤ згоди про вчиненн¤ третього нападу п≥сл¤ повторно вчиненого нападу.

¬ постанов≥ ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни є 9 в≥д 7 липн¤ 1995 року "ѕро судову практику в справах про бандитизм" у пункт≥ 3 зазначено, що п≥д орган≥зац≥Їю банди сл≥д розум≥ти сукупн≥сть д≥й щодо об'Їднанн¤ ос≥б дл¤ вчиненн¤ напад≥в на громад¤н або на п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ. ÷≥ д≥њ можуть пол¤гати в розробц≥ план≥в злочинноњ д≥¤льност≥ або вчиненн¤ конкретного злочину, загальних правил повед≥нки, розпод≥лу ролей, у пошуку можливостей дл¤ прикритт¤ д≥¤льност≥ ¤к своњми силами, так ≥ за допомоги сторонн≥х ос≥б, у ф≥нансовому забезпеченн≥ злочинноњ д≥¤льност≥ тощо[33].

ќзброЇн≥сть. ќбов'¤зковою ознакою банди Ї на¤вн≥сть хоча б у одного з њњ учасник≥в будь-¤коњ вогнепальноњ або холодноњ зброњ, за умови, що ≥нш≥ члени групи знають про нењ та розум≥ють, що вона може бути застосована п≥д час напад≥в[34].

ѕри визначенн¤ пон¤тт¤ зброњ сл≥д керуватис¤ роз'¤сненн¤ми, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в пунктах 4 ≥ 5 постанови ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни є б в≥д 8 липн¤ 1994 року "ѕро судову практику в справах про розкраданн¤, виготовленн¤, збер≥ганн¤ та ≥нш≥ незаконн≥ д≥¤нн¤ з≥ зброЇю, бойовими припасами або вибуховими речовинами"[35]. ” зазначен≥й постанов≥ вказано, що п≥д вогнепальною зброЇю стосовно злочин≥в, передбачених частиною 1 статт≥ 262 Ц 264  рим≥нального кодексу ”крањни (це ж положенн¤ поширюЇтьс¤ на пон¤тт¤ зброњ щодо бандитизму), розум≥ютьс¤ вс≥ р≥зновиди бойовоњ, спортивноњ, нар≥зноњ мисливськоњ зброњ, а стосовно бандитизму також ≥ гладкоствольна мисливська збро¤, дл¤ зд≥йсненн¤ постр≥лу з ¤коњ використовуЇтьс¤ сила тиску газ≥в, що утворюютьс¤ при згоранн≥ вибуховоњ речовини (пороху або ≥нших спец≥альних горючих сум≥шей). ƒо холодноњ зброњ належать знар¤дд¤ та пристроњ, ¤к≥ в≥дпов≥дають стандартним зразкам або ≥сторично виробленим типам зброњ, чи ≥нш≥ предмети, ¤к≥ мають колючий, колючо-р≥жучий, рубаючий, роздроблюючий та ударний ефект (багнет, стилет, н≥ж, кинджал, нунчаку, кастет тощо) ≥ призначен≥ дл¤ враженн¤ живоњ ц≥л≥"[36].

—л≥д пам'¤тати, що ознака озброЇност≥ означаЇ не т≥льки озброЇн≥сть групи вогнепальною або холодною зброЇю. ѕон¤тт¤ зброњ стосовно бандитизму означаЇ предмети, призначен≥ виключно дл¤ враженн¤ живих ц≥лей, не маючи ≥ншого Ч господарського Ч призначенн¤[37]. “обто це не т≥льки збро¤ у буквальному њњ значенн≥, а й вибухов≥ пристроњ, виготовленн¤, нос≥нн¤, збер≥ганн¤ чи збут ¤ких заборонено. ѕ≥д вибуховими пристро¤ми сл≥д розум≥ти предмети, ¤к≥ спец≥ально виготовлен≥ дл¤ вчиненн¤ вибух≥в з метою враженн¤ живих ц≥лей, а також м≥ст¤ть у соб≥ порох, динам≥т, тротил, н≥трогл≥церин та ≥нш≥ х≥м≥чн≥ речовини, њхн≥ сполуки або сум≥ш≥, здатн≥ вибухнути без доступу кисню.

ѕневматична збро¤, сигнальн≥, стартов≥, буд≥вельн≥, газов≥ п≥столети, ракетниц≥, а також вибухов≥ пакети та ≥нш≥ ≥м≥тац≥йно-п≥ротехн≥чн≥ та осв≥тлювальн≥ засоби, ¤к≥ не м≥ст¤ть у соб≥ вибухових речовин та сум≥шей[38], та ≥нш≥ предмети, ¤к≥ використовуютьс¤ групою ¤к збро¤ (сокири, ломи, перочинн≥, столов≥ чи кухонн≥ нож≥ та ≥нш≥ предмети), а також макети зброњ, ¤к≥ не Ї зброЇю в њњ спец≥альному значенн≥, не можуть визнаватис¤ предметами, застосуванн¤ ¤ких п≥д час нападу вказуЇ на ознаку озброЇност≥ банди. ” таких випадках учасники групи не можуть бути прит¤гнен≥ до в≥дпов≥дальност≥ за бандитизм.

” раз≥ виникненн¤ сумн≥ву щодо приналежност≥ того чи того предмета до зброњ сл≥д призначати в≥дпов≥дну судову експертизу.

ѕри напад≥ не обов'¤зково використанн¤ зброњ, важливо, що збро¤ була у розпор¤дженн≥ банди ≥ могла бути застосована.

якщо збро¤ не була вилучена, а винн≥ або заперечують сам факт на¤вност≥ у них зброњ або за¤вл¤ють, що вона була нег≥дною (поламана або ≥м≥тац≥¤), то дл¤ доказуванн¤ озброЇност≥ банди пр≥оритетними стають на¤вн≥ матер≥альн≥ сл≥ди застосуванн¤ зброњ ¤к при нападах, так ≥ за некрим≥нального використанн¤ (випробуванн¤, наприклад)[39].

—татт¤ 257 передбачаЇ три самост≥йн≥ види 6андитизму: орган≥зац≥¤ озброЇноњ банди з метою нападу на державн≥, громадськ≥, приватн≥ п≥дприЇмства, установи орган≥зац≥њ чи на окремих громад¤н; участь у таких бандах, участь у вчинюваних бандою нападах, Ч ≥ за будь-¤ку з цих д≥й встановлюЇ крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть.

¬ теор≥њ крим≥нального права ≥снуЇ думка, що слова закону "орган≥зац≥¤ озброЇноњ банди" мають на уваз≥ не т≥льки, результат орган≥зац≥йноњ д≥¤льност≥, а й сам процес створенн¤ таких банд[40]. ≤ншу позиц≥ю займаЇ ѕленум ¬ерховного —уду ”крањни, ¤кий вказуЇ, що орган≥зац≥¤ озброЇноњ банди Ї зак≥нченим злочином з моменту њњ створенн¤, незалежно в≥д того, чи вчинили члени банди хоча б один напад[41]; зв≥дси орган≥зац≥йна д≥¤льн≥сть щодо створенн¤ банди може розгл¤датис¤ лишень ¤к замах на бандитизм.

Ѕанду сл≥д вважати орган≥зованою з моменту дос¤гненн¤ домовленост≥ м≥ж њњ членами про сп≥льне вчиненн¤ низки напад≥в на державн≥ чи приватн≥ установи, п≥дприЇмства або на окремих ос≥б[42], або з моменту дос¤гненн¤ домовленост≥ про вчиненн¤ третього нападу п≥сл¤ повторно вчиненого нападу. « настанн¤ зазначених момент≥в, нав≥ть ¤кщо банда не вчинила жодного з напад≥в, чи запланованого третього нападу, њњ члени п≥дл¤гають в≥дпов≥дальност≥ за статтею 257  рим≥нального кодексу ”крањни за ознакою "участь у банд≥".

” тих випадках, коли спр¤мован≥ на створенн¤ банди д≥њ були вчасно припинен≥ правоохоронними органами, або вона не була створена з ≥нших незалежних в≥д вол≥ орган≥затор≥в причин, вчинене сл≥д квал≥ф≥кувати ¤к замах на орган≥зац≥ю банди[43].

ѕ≥д орган≥зац≥Їю банди розум≥Їтьс¤ злочинна д≥¤льн≥сть одн≥Їњ або к≥лькох ос≥б (ватажк≥в), спр¤мована на п≥дшуканн¤ ≥ вт¤гнений в банду сп≥вучасник≥в, розпод≥л њх ролей; придбанн¤ дл¤ нењ зброњ; розробленн¤ план≥в злочинноњ д≥¤льност≥ банди та вчиненн¤ окремих напад≥в; встановленн¤ пор¤дку розпод≥лу здобутих злочинним шл¤хом ц≥нностей ≥ майна; виробленн¤ правил консп≥рац≥њ, внутр≥шньоњ дисципл≥ни та форм легал≥зац≥њ учасник≥в банди; навчанн¤ њх прийом≥в, ¤к≥ полегшують вчиненн¤ напад≥в; в≥дпрацюванн¤ моделей повед≥нки ≥ верс≥й на випадок затриманн¤ ≥ дач≥ показань сл≥дчим органам, а також р≥зноман≥тн≥ ≥нш≥ д≥њ, спр¤мован≥ на створенн¤ ст≥йкоњ озброЇноњ групи ос≥б дл¤ майбутн≥х напад≥в. ѕричому орган≥затори банди можуть не брати безпосередньоњ участ≥ у вчинюваних нападах, але це не зв≥льн¤Ї њх в≥д в≥дпов≥дальност≥ за бандитизм.

ћожна вид≥лити два шл¤хи створенн¤ банди: безпосереднЇ створенн¤ банди ≥ перетворенн¤ групи в банду в ход≥ њњ злочинноњ д≥¤льност≥.

ƒ≥њ ос≥б, що поставили перед собою задачу створенн¤ банди з метою нападу на громад¤н ≥ орган≥зац≥њ, спр¤мован≥ також на:

визначенн¤ майбутн≥х об'Їкт≥в нападу, можливост≥ опору й ≥нших особливостей;

визначенн¤ кола ос≥б, спроможних за своњми ф≥зичними ≥ ≥нтелектуальними ¤кост¤ми зд≥йснювати напади й ≥ншу д≥¤льн≥сть у склад≥ банди;

визначенн¤ основ об'Їднанн¤ таких ос≥б у ст≥йку злочинну групу (корислив≥сть, погрози, використанн¤ ¤ких-небудь особистих мотив≥в та ≥н.);

виб≥р зброњ ≥ шл¤х≥в њњ по¤ви в банд≥ (придбанн¤, розкраданн¤, виготовленн¤ й ≥н.);

визначенн¤ джерел ф≥нансуванн¤ банди.

ѕрактичне зд≥йсненн¤ таких д≥й ≥ буде ¤вл¤ти собою створенн¤ банди. ѕричому конкретн≥ про¤ви характеризуютьс¤ системним взаЇмозв'¤зком, коли одним або дек≥лькома д≥¤ми дос¤гаЇтьс¤ переважна б≥льш≥сть ц≥лей.

ѕеретворенн¤ групи (наприклад, що займалас¤ крад≥жками, вимаганн¤ми та ≥н.) у ход≥ злочинноњ д≥¤льност≥ в банду означаЇ њњ ¤к≥сна зм≥на, пов'¤зана з≥ зм≥ною пр≥оритет≥в у ос≥б, що њњ очолюють, або в ос≥б, що складають њњ б≥льш≥сть. ќзнаками, що св≥дчать про перетворенн¤ злочинноњ групи в банду, будуть њњ устален≥сть ≥ озброЇн≥сть[44].

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: Ѕандитизм
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (8763 прочитано)