Психологія > Психічні форми освоєння дійсності
Спостережливість – цінна властивість особистості, яку необхідно розвивати. Сенсорна деривація – людині потрібні відчуття і сприйняття. Аналізатори взаємодіють між собою. Ця взаємодія виявляється в так званій компенсації. Компенсація – підвищення чутливості одних аналізаторів при втраті чутливості іншими. (У сліпих – надзвичайно розвинені слухові і тактильні, у глухих – чуття вібрації. Є випадки, коли людина, яка втратила слух, може слухати музику, поклавши руку на інструмент. Цікавим є і феномен адаптації. Адаптація – це зміна чутливості аналізатора відповідно до сили подразника. Вона настає при тривалих подразненнях і буває позитивною (в темряві – після світла – людина не бачить, але через короткий час ”око” пристосовується і, наприклад, в кінотеатрі людина легко знаходить своє місце). Негативна – звикання до шуму, вібрації, різкого світла, запаху (не помічаєш їх) веде до різних порушень, а іноді й до хвороби. У молодих людей, які постійно працюють під гучну музику, погіршується слух; перебувають в яскраво або тьмяно освіченому приміщенні – погіршується зір і п.п. Тому слід дотримуватися гігієнічних вимог для того, щоб зберегти своє здоров’я. Статистика свідчить, що кожний 5 юнак допризовного віку має певні вади, пов’язані із зором, слухом. 2. Пам’ять, її види та закономірності. Пам’ять – це психофізіологічний процес, що виконує функції: а) запам’ятання; б) збереження; в) відтворення; г) забування досвіду особистості. Процеси пам’яті називають мнемічними (Мнемозина – богиня пам’яті). Є кілька класифікацій пам’яті. І. За характером психічної активності. Моторна (рухова) – це запам’ятання, збереження і відтворення рухів та їх систем. Ознакою доброї рухової пам’яті є фізична спритність, танці, спортивна тощо. Емоційна – пам’ять на пережиті почуття. Давні події переживаються. Як раніше. (Місячний співом бум наповнений сад). Образна – залежно від аналізатора – зорова, слухова, тактильна, нюхова, смакова. Ейдетична вид образної пам’яті – надзвичайно точне образне відтворення предмета при його відсутності (властива підліткам, людям, які ізольовані тривалий час). Словесно-логічна – думки, втілені у форму мови (осмислене запам’ятання) ІІ. За характером мети діяльності. Довільна, мимовільна, після довільна. Кожній людині притаманні всі названі види пам’яті, але, звичайно, домінує один: у художника – образна, у лектора – словесно-логічна, в актора – емоційна, у спортсмена – рухова. У процесі навчання важливо об’єднати всі ці види. Сучасні психологи виділяють 3 види пам’яті щодо часу, протягом якого зберігається інформація (за тривалістю утримання інформації). Це довгочасна – найбільш поширений засіб збереження інформації (тобто на тривалий період). Короткочасна – це ніби відлуння тільки що сприйнятого. Її образи на диво близькі до оригіналу. При сильних сторонніх подразниках вони швидко зникають. Не залишаючи сліду. Якщо умови сприятливі, то образи короткочасної пам’яті закріплюються і стають надбанням довгочасної пам’яті. Специфіка оперативної пам’яті полягає в тому, що вона обслуговує тільки певні дії, які використовуються і стають непотрібними. ( В задачі на 3 дії нам найважливішим є останній результат, а 2 проміжних в підсумку вже не відіграє ніякої ролі. Це, за твердженням дослідників, - ділова пам’ять. Відповідно до мети запам’ятання виділяють: (за характером мети діяльності) мимовільну – інформація запам’ятовується без спеціально поставленої мети; Довільну – постав лан мета, треба докласти зусиль, щоб запам’ятати. Післядовільну – поставлена мета, але людина так захопилася інтел. діяльністю, що за мету забула (читає чи пише із задоволенням). ЛІТЕРАТУРА Коломинський Я.Л. Человек: психология. – М., 1986. Леви В. Охота за мыслью. – М., 1967. Психологія: підручник /Під ред. Трофімова Л. – К., 1998. Чайченко Г.М. Фізіологія вищої нервової діяльності. – К, 1993 . Шостак В.І. Природа наших відчуттів. – К., 1989.
Назва: Психічні форми освоєння дійсності Дата публікації: 2005-03-22 (1417 прочитано) |