ѕсихолог≥¤ > ѕсихолог≥¤ сп≥лкуванн¤

Ќа думку багатьох спец≥ал≥ст≥в менеджменту, мистецтво усп≥шного веденн¤ переговор≥в визначають так≥ моменти1:

необх≥дно п≥дтримувати баланс м≥ж потребами вашоњ орган≥зац≥њ та ≥нтересами ваших прац≥вник≥в або тих людей, з ¤кими ви намагаЇтес¤ укласти угоду;

на переговорах сл≥д збер≥гати почутт¤ симпат≥њ до ≥ншоњ сторони, рахуватис¤ ≥з њњ думкою;

необх≥дно займати ч≥тку позиц≥ю при виникненн≥ протилежних думок;

не можна забувати, що ваш сп≥врозмовник може бути людиною, що вихована в традиц≥¤х ≥ншоњ культури.

ќтже, процес сп≥лкуванн¤ Ї надзвичайно складним ¤вищем, ¤кий включаЇ не т≥льки власне вербальний елемент, а й не менш важливе невербальне сп≥лкуванн¤, ¤ке досить часто несе в соб≥ б≥льш значуще зм≥стовне навантаженн¤ та ≥стотно впливаЇ на весь процес сп≥лкуванн¤.

—л≥д зазначити, що особливого значенн¤ знанн¤ невербальних аспек≠т≥в сп≥лкуванн¤ набуваЇ при д≥ловому сп≥лкуванн≥, коли в≥д тих чи ≥нших д≥й може залежати усп≥шн≥сть проведених переговор≥в. јле при трактуванн≥ р≥зних про¤в≥в невербальноњ комун≥кац≥њ необх≥дно враховувати те, що ≥снують ≥стотн≥ розб≥жност≥ в застосуванн≥ тих чи ≥нших символ≥в у р≥зних культурних традиц≥¤х.

4. –≥вн≥ д≥лового сп≥лкуванн¤

” самому д≥ловому сп≥лкуванн≥ розр≥зн¤ютьс¤ с≥м можливих його р≥вн≥в, знанн¤ ¤ких даЇ змогу краще роз≥братис¤ в ситуац≥њ, глибше њњ зрозум≥ти, зробивши певн≥ висновки, ¤к в систем≥ управл≥нн¤, так ≥ у встановленн≥ п≥дприЇмницьких контакт≥в.

” книз≥ психолога ќ.Ѕ.ƒобровича Ђ¬ихователю про психолог≥ю ≥ психог≥г≥Їну сп≥лкуванн¤ї, називаютьс¤ так≥ р≥вн≥:

ѕрим≥тивний. ≤гровий.

ћан≥пул¤тивний. ƒ≥ловий.

—тандартизований. ƒуховний.

 онвенц≥ональний (погоджувальний).

«розум≥ло, що кожен з названих р≥вн≥в може про¤вл¤тис¤ в р≥зних ситуац≥¤х, ¤к≥ диктують ≥ в≥дпов≥дн≥ людськ≥ контакти. —каж≥мо, одна справа сп≥лкуванн¤ на вулиц≥, в транспорт≥, в магазин≥, ≥ зовс≥м ≥нша Ч на оф≥ц≥йному прийом≥, а ще ≥нша Ч в безпосередн≥х д≥лових стосунках, де можуть ≥снувати р≥зн≥ взаЇмини: р≥вноправн≥, п≥длегл≥, нер≥вноправн≥, ≥ тод≥ виступають своњ критер≥њ з одного чи другого боку.

ќдна справа, коли управл≥нц≥ ≥ п≥дприЇмц≥ виступають ¤к р≥вн≥ ≥ р≥вноправн≥ партнери ≥, зовс≥м ≥нша, коли один з них в≥дчуваЇ певну залежн≥сть, ≥, особливо, коли починаЇ про¤вл¤тис¤ нер≥вноправн≥сть.  оли ту чи ≥ншу справу вир≥шують р≥вноправн≥ представники ф≥рми, концерну чи в≥дпов≥дальн≥ особи на найвищому державному р≥вн≥, то за ними завжди стоњть њх ф≥нансове, економ≥чне, пол≥тичне становище чи досить значна ≥нша сила, ¤ка ур≥внюЇ обох в д≥ловому сп≥лкуванн≥.

ƒл¤ прикладу, при вс≥х економ≥чних негараздах ≥ глибин≥ кризовоњ ситуац≥њ, –ос≥¤ може вести розмови ≥з —Ўј б≥льш-менш на р≥вн≥, оск≥ль≠ки волод≥Ї потужним ¤дерним потенц≥алом, з ¤ким ≥нша сторона змушена рахуватис¤. ƒл¤ ”крањни, в њњ нин≥шньому стан≥, така р≥вноправн≥сть, ск≥льки б про нењ не говорили пол≥тики, просто неможлива.

÷е ж стосуЇтьс¤ ≥ сфери управл≥нн¤. јдже сфера управл≥нн¤ будуЇть≠с¤, в основному, по вертикал≥, в ¤к≥й становище п≥длеглого так чи ≥накше залежне в≥д начальника. “ут погл¤ди, ¤кщо можна так сказати, зверху вниз у одного, ≥ знизу вверх у ≥ншого.

ќсь приклад ставленн¤ майстра до роб≥тника на виробництв≥. як кер≥вника д≥л¤нки, цеху, майстра його ц≥кавить:

 вал≥ф≥кац≥¤. як≥сть роботи.

¬олод≥нн¤ роб≥тника ≥нструментом. «нанн¤ правил техн≥чноњ безпеки

ѕродуктивн≥сть прац≥ роб≥тника. та виробничоњ сан≥тар≥њ, тощо.

÷е, так би мовити, вин¤тково д≥ловий п≥дх≥д до п≥длеглого.

—права ускладнюЇтьс¤, коли управл≥нець по вертикал≥ використовуЇ ман≥пул¤тивн≥ або прим≥тивн≥ р≥вн≥, тод≥ виникаЇ ситуац≥¤, ¤ка породжуЇ низку аморальних вчинк≥в ≥ несправедливих оц≥нок. ѕропадаЇ щир≥сть у стосунках ≥ виникаЇ ситуац≥¤, коли висока оц≥нка добуваЇтьс¤ п≥длабуз≠ництвом, р≥зниц¤ м≥ж ними така:

—правжн¤ висока оц≥нка Ч п≥длабузництво.

щира брехлива

в≥д серц¤ кр≥зь зуби

правдива фальшива

викликаЇ захопленн¤ викликаЇ зневагу

ѕ≥длабузничати Ч значить говорити ≥ншому те, в чому в≥н самоза≠коханий, йти наперек≥р власн≥й сов≥ст≥ ≥ справжн≥м оц≥нкам про ≥ншу людину, коли вона займаЇ вищу щодо вас посаду.

ƒещо ≥нший погл¤д роб≥тника на майстра:

ѕовед≥нка майстра. —праведлив≥сть в оц≥нках.

ќрган≥зац≥йн≥ навички. ”м≥нн¤ допомогти в складн≥й ситуац≥њ.

ќб'Їктивн≥сть. «датн≥сть в≥дстоювати ≥нтереси бригади, њњ окремих член≥в.

—л≥д зазначити, що стан залежност≥ ≥ п≥длеглост≥ пригн≥чуЇ, вбиваЇ самост≥йн≥сть, творч≥ можливост≥, при цьому головна увага зосереджуЇть≠с¤ на тому, щоб не дратувати начальника ≥ за будь-¤ку ц≥ну подобатис¤ йому. Ќер≥вноправн≥сть Ч фактично повна залежн≥сть, рабське ста≠новище перед всесильним володарем. ’арактер сп≥лкуванн¤ Ч вин¤ткова п≥длегл≥сть, ¤ка породжуЇ чисто формальне сп≥лкуванн¤, повна в≥д≠чужен≥сть.

ќтже, д≥лове в сп≥лкуванн≥, хоча ≥ будуЇтьс¤ по вертикал≥, але суть його може бути далеко неоднозначною. « семи р≥вн≥в сп≥лкуванн¤, най≠б≥льш д≥Їв≥ ≥ пл≥дн≥ д≥ловий, конвенц≥ональний та духовний р≥вн≥. ѕл≥дн≥ тому, що здатн≥ пробуджувати найц≥нн≥ш≥ ¤кост≥ ≥ найширш≥ творч≥ можливост≥ особистост≥, збуджувати зац≥кавлен≥сть та ≥нтереси двох стор≥н.

5. —оц≥альн≥ типи, в д≥ловому сп≥лкуванн≥

¬≥домо, що живучи ≥ розвиваючись в певному сусп≥льному середовищ≥, складаЇтьс¤ ≥ формуЇтьс¤ ч≥тко виражений соц≥альний тип людини, ¤кий можна п≥дрозд≥лити за характером д≥й на так≥ основн≥:

¬иконавець. ‘актично д≥Ї механ≥чно, що скажуть, те й зробить. ќсобистоњ ≥н≥ц≥ативи не ви¤вл¤Ї. як правило, при висуненн≥ на кер≥вну посаду, стаЇ формал≥стом, в≥дпов≥дно накладаючи в≥дбиток ≥ на стиль управл≥нн¤ ≥ на взаЇмини з п≥длеглими. «а психолог≥чним типом це най≠част≥ше може бути холерик або меланхол≥к.

—оц≥альна активна особист≥сть. (Ћюдина живе активним громадським житт¤м, ≥н≥ц≥ативна, з широким колом сусп≥льних ≥нтерес≥в. Ќа жаль, можна в цьому соц≥альному типов≥ зустр≥ти два р≥зновиди. ѕерший Ч справжн≥й актив≥ст ≥ сусп≥льне активна особист≥сть, другий Ч зовн≥ показний, формальний, м≥тингово-поверховий, демагог≥чний. ƒругий р≥зновид найнебезпечн≥ший, тому що на початку важко розглед≥ти його

справжню суть, побачити, що усе зовн≥ Ч показне. ¬ соц≥альному пла≠н≥ Ч це найнебезпечн≥ш≥ люди, бо демагоги були ≥ залишаютьс¤ найзапекл≥шими ворогами чесних ≥ трудових людей. —еред псих≥чних тип≥в тут можуть бути ≥ сангв≥н≥ки, ≥ холерики, менше меланхол≥ки ≥ зовс≥м р≥дко флегматики).

¬инах≥длива особист≥сть. Ћюдина творчост≥, з високо розвиненим почутт¤м нового, першов≥дкривач. ѕо натур≥ може бути замкнена, а точ≠н≥ше пост≥йно зосереджена, шукаюча. ћаЇ широкий кругоз≥р в галуз≥ вузькоњ спец≥ал≥зац≥њ, лише найб≥льш ген≥альн≥ з них не замикаютьс¤ у кол≥ своњх ≥нтерес≥в. ѕереважно це люди сангв≥н≥чного типу, можлив≥ флегматики, р≥дше холерики ≥ поодинок≥ випадки меланхол≥ки.

Ћюдина творча ≥ людина створююча близьк≥ за д≥¤льн≥стю до третього, хоча в≥др≥зн¤ютьс¤ тим, що не обов'¤зково щось самост≥йно в≥дкривають чи пропонують, а до уже в≥домого ≥ в≥дкритого можуть додати елемент новизни саме завд¤ки творчому п≥дходу до справи.

—оц≥альний тип людськоњ особистост≥, ¤к правило, включаЇ в себе р¤д ¤костей ≥ властивостей, ¤к≥ мають неаби¤ке значенн¤ в управл≥нн≥ ≥ п≥дприЇмництв≥. ÷≥ ¤кост≥ ≥ властивост≥ можна було б вид≥лити в таких характеристиках:

вихован≥сть Ч переконан≥сть;

ум≥нн¤ волод≥ти собою Ч такт;

вв≥члив≥сть Ч доброзичлив≥сть, повага до ≥нших;

гуманн≥сть, житт¤ Ч вищ≥ ц≥нност≥, њх потр≥бно вс≥л¤ко берегти ≥ захищати;

почутт¤ м≥ри Ч кредо стародавн≥х грек≥в;

достоњнство, г≥дн≥сть Ч в≥дчутт¤ сп≥льност≥ з ≥ншими, власним народом;

≥нтел≥гентн≥сть Ч активне утвердженн¤ ≥деал≥в соц≥альноњ спра≠ведливост≥.

Ќа¤вн≥сть вказаних ¤костей ≥ властивостей ≥ Ї основою загально≠пол≥тичноњ культури людини, масштаб ≥ р≥вень ¤коњ не вим≥рюЇтьс¤ н≥¤кими величинами, але у житт≥ виступаЇ ¤к неоц≥ненна величина.

1	2

Ќазва: ѕсихолог≥¤ сп≥лкуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (5360 прочитано)