ѕсихолог≥¤ > “рен≥нг ¤к психопроф≥лактичний метод

“рен≥нг ¤к психопроф≥лактичний метод

ѕлан

¬ступ

I. —утн≥сть трен≥нгу ≥ початок роботи

¬ступне слово

«найомство

II. —труктура трен≥нгу

—в≥й задум

¬ажлив≥ кроки

—к≥льки ≥ ¤к часто

—ценар≥й теми

ѕсихог≥мнастика в ѕ“

¬исновок

—писок л≥тератури

¬ступ

√руповим формам психолог≥чноњ роботи присв¤чена безл≥ч р≥зних матер≥ал≥в Ч теоретичних, методичних, досл≥дницьких. ѕроте, на м≥й погл¤д, ц¤ тема залишаЇтьс¤ невичерпною.

—ьогодн≥ не можна у¤вити соб≥ практичноњ д≥¤льност≥ психолога, психотерапевта, медика без р≥зних вид≥в груповоњ роботи з д≥тьми ≥ дорослими.

ѕсихолог≥чний трен≥нг Ч це особлива форма груповоњ роботи з≥ своњми можливост¤ми, обмеженн¤ми, правилами ≥ проблемами. ¬≥н навчаЇ новим навичкам, допомагаЇ освоњти ≥нш≥ психолог≥чн≥ можливост≥. …ого особлив≥сть у тому, що учить займти активну позиц≥ю, а засвоЇнн¤ навичок в≥дбуваЇтьс¤ в процес≥ переживанн¤, особистого досв≥ду повед≥нки, в≥дчуванн¤, д≥¤нн¤.

ѕсихолог≥чний трен≥нг Ч це форма активного навчанн¤, ¤ка дозвол¤Ї людин≥ самоформувати навички й ум≥нн¤ в побудов≥ продуктивних психолог≥чних та соц≥альних м≥жособист≥сних в≥дносин, анал≥зувати соц≥ально-психолог≥чн≥ ситуац≥њ з≥ своЇњ точки зору ≥ позиц≥њ партнера, розвивати в соб≥ зд≥бност≥ п≥знанн¤ ≥ розум≥нн¤ себе й ≥нших у процес≥ сп≥лкуванн¤.

ѕочаток роботи

” тому, що було сказано вище, Ч не т≥льки величезн≥ потенц≥йн≥ можливост≥ психолог≥чного трен≥нгу (ѕ“), але ≥ його розумн≥ обмеженн¤. ≈фективна робота ѕ“ припускаЇ де¤кий р≥вень особист≥сного проробленн¤, готовн≥сть включатис¤ в трен≥нгов≥ ситуац≥њ, опановувати навичками, кооперуватис¤ з ≥ншими людьми. ѕо сут≥ справи, людина повинна бути здатна бачити св≥т в≥льно, ¤к нову можлив≥сть, а не ¤к в≥дображенн¤ своЇњ проблеми.

ƒуже важко вести роботу з оволод≥нню соц≥ально-психолог≥чними навичками, коли учасники починають Ђвипадатиї у кл≥Їнтську позиц≥ю ≥, по сут≥, запитувати психотерапевтичноњ допомоги ведучого ≥ групи нав≥ть на разминочних, Ђпрох≥днихї вправах; коли вони не можуть дати гарний зворотний зв'¤зок ≥ншим учасникам, тому що бачать не њхн≥й, а в≥дображенн¤ в њхньому поводженн≥ своњх особистих, нев≥дреагованих переживань.

÷е важливо пам'¤тати на етапах плануванн¤ роботи ≥ добору учасник≥в. Ќайкраще Ч випереджати роботу ѕ“ спец≥альною кл≥Їнтською групою, що дозвол¤Ї њњ учасникам у т≥й чи ≥нш≥й форм≥ проробити своњ актуальн≥ особист≥сн≥ проблеми. “аку групу можна зам≥нити сер≥Їю ≥ндив≥дуальних зустр≥чей. √рупова робота, безсумн≥вно, переважн≥ше, тому що даЇ людин≥ первинний досв≥д сп≥лкуванн¤, побудови в≥дносин, взаЇморозум≥нн¤.

1.¬ступне слово

√рупова робота випереджаЇтьс¤ орган≥зац≥йним пов≥домленн¤м ведучого.  р≥м ≥нформуванн¤ про ц≥л¤х, задачах ≥ процедур≥ майбутньоњ роботи, вступне слово виконуЇ важливу психолог≥чну функц≥ю. ”часники звикають друг до друга, до особливостей мови ведучого, набудовуютьс¤ на роботу. Ќеобх≥дно в≥дразу задати внутр≥шн≥й темп роботи, що буде п≥дтримуватис¤ ведучим весь день. ÷ей темп повинний бути обраний з урахуванн¤м особливостей групи, але дуже важливо, щоб в≥н був зручний, природний дл¤ самого ведучого, ≥накше йому його не удержати.

” багатьох пос≥бниках пропонуЇтьс¤ вже на цьому етап≥ вводити правила (норми) роботи групи. я можу погодитис¤ з цим лише частково. —права в т≥м, що на цьому етап≥ роботи правила можуть бути введен≥ лише авторитарно, самим ведучоњ, тому що б≥льш≥сть учасник≥в поки не готов≥ до обговоренн¤, висловленню своЇњ думки. ѕри авторитарному введенн≥ ≥ по¤сненн≥ правил суть багатьох з них вислизаЇ в≥д учасник≥в, тому що вони можуть њх представити т≥льки умогл¤дно. я вважаю, що доц≥льно в≥дразу ввести ¤к де¤ку Ђустановку зверхуї т≥ правила, що нос¤ть орган≥зац≥йний характер.

«акон Ђнуль-нульї, що передбачаЇ своЇчасний початок трен≥нгу, його зак≥нченн¤ ≥ наст≥льки ж своЇчасне поверненн¤ в аудитор≥ю п≥сл¤ перерви.

«вертанн¤ друг до друга на Ђтиї (дл¤ роботи з д≥тьми ц¤ норма може бути трохи зм≥нена, але звертанн¤ до ведучого по ≥мен≥, без по батьков≥ дуже бажано).

–обота Ђв≥д ≥ дої: людина, що прийн¤ла р≥шенн¤ про участь у трен≥нгу, вишукуЇ можлив≥сть бути присутн≥м на вс≥х зан¤тт¤х з початку до самого к≥нц¤.

 онф≥денц≥йн≥сть ≥нформац≥њ, обговорюваноњ в груп≥, њњ закрит≥сть дл¤ обговоренн¤ за межами трен≥нговоњ ситуац≥њ.

ƒоц≥льно також в≥дразу ввести норму Ђтут ≥ заразї, по¤снивши њњ глибокий психолог≥чний зм≥ст. –обота групи розвертаЇтьс¤ т≥льки в простор≥ актуальних переживань ≥ потреб учасник≥в. ѕредметом обговоренн¤ можуть стати минул≥ под≥њ ≥ минул≥ в≥дносини м≥ж учасниками, але т≥льки в контекст≥ њхнього сьогодн≥шнього в≥дношенн¤ до тих ситуац≥¤м ≥ в≥дносинам. Ќайб≥льшу ц≥нн≥сть мають стану, досв≥д переживань ≥ в≥дносин, що народжуютьс¤ безпосередньо в групов≥й взаЇмод≥њ. ћинулого не зм≥нити, але можна глибоко ≥ ¤скраво прожити сьогоденн¤, уз¤вши краще в майбутнЇ.

≤нш≥ норми ≥ правила, що стосуютьс¤ безпосередньо поводженн¤, взаЇмод≥њ, потр≥бно вводити поступово прот¤гом перших годин роботи, спираючи на той досв≥д, що учасники здобувають у вправах. Ќазвемо ц≥ правила.

”с≥ висловленн¤ повинн≥ йти в≥д свого ≥мен≥: Ђ¤ вважаю...ї, Ђ¤ думаю...ї, а не Ђус≥ зараз думають...ї, Ђб≥льш≥сть з нас...ї ≥ т.д.

ѕри звертанн≥ до ≥ншого чи учасника в розпов≥д≥ про нього необх≥дно звертатис¤ безпосередньо до нього: Ђти сказавї, а не Ђћаша зараз говорилаї. (÷е правило викликаЇ багато утруднень. ¬едучий повинний бути наполегливий ≥ пост≥йно поправл¤ти учасник≥в, поки функц≥ю виправл¤ючого не в≥зьме на себе хто-небудь ≥з член≥в групи. Ќер≥дко можна в≥дчути агрес≥ю тих, кому н≥¤к не вдаЇтьс¤ позбутис¤ в≥д звички говорити про присутн≥й Ђв≥нї чи Ђвонаї. ¬≥дноситес¤ до цьому спок≥йно ≥ будьте посл≥довн≥ у своњх вимогах.)

Ѕ≥зоц≥нюван≥сть висловлень у в≥дношенн≥ ≥нших учасник≥в групи. ƒопускаЇтьс¤ ≥ заохочуЇтьс¤ зворотний зв'¤зок у вид≥ опису поводженн¤, вираженн¤ власних почутт≥в ≥з приводу цього поводженн¤, але не оц≥нка особистост≥.

јктивна участь у робот≥: ¤кщо њсти бажанн¤ сказати, це потр≥бно зробити, нав≥ть ¤кщо н≥¤ково, страшнувато, не хочетьс¤ зат¤гувати обговоренн¤. јле одночасно в учасник≥в њсти право помовчати, не приймати участ≥ у вправ≥, ¤кщо це продиктовано внутр≥шн≥м станом.

ѕраво говорити й обов'¤зок слухати. Ќ≥хто не маЇ права монопол≥зувати дискус≥ю, позбавл¤ти ≥ншоњ можливост≥ прийн¤ти в н≥й участь.  ожний може висловитис¤ ≥ повинний дати можлив≥сть ≥ншим бути почутими ≥ пон¤тими.

ѕогодитес¤, що ¤кщо ви вводите ц≥ правила в≥дразу, умогл¤дно, наст≥льки гром≥здка ≥ поки Ђчужаї ≥нформац≥¤ буде погано засвоюватис¤ учасниками групи.

«найомство

÷ей етап присутн≥й у робот≥ пт-групи завжди, але в≥н маЇ р≥зн≥ форми ≥ тривал≥сть. ¬ид≥лимо три типових ситуац≥њ:

учасники не знайом≥ один з одним;

учасники знайом≥ один з одним, але тренер дл¤ них Ч нова людина;

учасники ≥ тренер знайом≥ один з одним.

” першому випадку етап знайомства буде досить тривалим, тому що необх≥дно вир≥шити к≥лька важливих задач:

- д≥знаванн¤ ≥ запам'¤товуванн¤ ≥мен один одного,

- взаЇмоп≥дтримка,

- самопред'¤вленн¤ учасник≥в.

ƒл¤ р≥шенн¤ цих задач робота може бути побудована в такий спос≥б.

1. ѕерше коло, п≥д час ¤кого учасники виступають по черз≥, в≥дпов≥даючи на питанн¤: ¤к твоЇ ≥м'¤? „ого ти оч≥куЇш в≥д трен≥нгу? ™ в тебе ¤к≥сь побоюванн¤, зв'¤зан≥ з трен≥нгом? ѕ≥сл¤ того ¤к учасник в≥дпов≥в на ц≥ питанн¤, що веде пропонуЇ йому прикр≥пити картку з ≥м'¤м, а груп≥ обм≥ркувати тематичн≥ асоц≥ац≥њ: Ђякби Ћена була дорогоц≥нним каменем, те ¤ким саме?ї, Ђякби ќлекс≥й був судиною, те ¤ким?ї. ѕор≥внювати можна з кв≥тами, тваринами, птахами, часом року, погодою, мебл¤ми, посудом, взутт¤м, прикрасами ≥ т.д. ѕроцедура повторюЇтьс¤ дл¤ кожного учасника, у тому числ≥ дл¤ ведучого. ” визначеному зм≥ст≥, ц¤ перша групова д≥¤ учасник≥в.

2. ѕсихог≥мнастичн≥ вправи, що припускають процедуру знайомства, обм≥н настро¤ми, передачу предмет≥в ≥ почутт≥в по колу. ѕерш≥ психогимнастические етюди потр≥бно п≥дбирати дуже ретельно, щад¤чи почутт¤, з огл¤ду на побоюванн¤ людей. Ќе потр≥бно використовувати тактильн≥ вправи (кр≥м рукостискань), робити енергоЇмних, дуже рухливих процедур. ƒуже важливо враховувати настрой, стан групи. Ќаприклад, ¤ застосовую досить Ђобкачанийї психог≥мнастичний комплекс, елемент ¤кого Ч передача предмет≥в по колу. ¬ доросл≥й груп≥ спочатку ¤ пропоную передавати по колу кв≥тка, пот≥м кавун, а пот≥м Ч бруд, п≥сл¤ чого ми ЂмоЇмуї руки в чистому г≥рському струмку ≥ ЂбризкаЇмої один на одного кришталево чистою водою. ÷е вив≥льн¤Ї групову енерг≥ю, дозвол¤Ї учасникам розслабитис¤. ” п≥дл≥тков≥й груп≥, особливо при на¤вност≥ досить агресивних хлопц≥в, ¤ роблю к≥лька к≥л ≥ншого зм≥сту: передача кв≥тки, кошен¤ти, дуже маленькоњ бусинки. ѕсихог≥мнастика завершуЇтьс¤ ще одним навкруги з описом свого актуального стану, настрою.

3. ¬права Ђ≤нтерв'юї (≥з книги  . ‘опел¤ Ђѕсихолог≥чн≥ групиї). —уть ц≥Їњ вправи в наступному: ведучий пропонуЇ представити кожному учаснику, що в≥н герой прес-конференц≥њ. ”с≥ пишуть на листочку п'¤ть питань (можна три), на ¤к≥ њм хот≥лос¤ б в≥дпов≥сти. ѕитанн¤ повинн≥ стосуватис¤ њх життЇвих, профес≥йних погл¤д≥в, тобто носити б≥льше не фактологический, а ц≥нн≥сний характер. ѕот≥м листочок в≥ддаЇтьс¤ будь-¤кому учаснику на виб≥р автора. ƒал≥ проход¤ть Ђпрес-конференц≥њї. ≤нтерв'юер, ¤кому був в≥дданий листочок, задаЇ питанн¤ в будь-¤кому пор¤дку, автор в≥дпов≥даЇ. ≤нтерв'юер маЇ право задати одне питанн¤ в≥д себе. јвтор на нього в≥дпов≥дати не зобов'¤заний. “аке ж право Ї в групи. якщо група велика Ч 14 ≥ б≥льш людин, доц≥льно розбити њњ на двох п≥дгруп.

1	2	3

Ќазва: “рен≥нг ¤к психопроф≥лактичний метод
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (2041 прочитано)