Ѕ≥олог≥¤ > ћозок. –≥зновиди та будова

ћозок. –≥зновиди та будова

Ѕудова та функц≥њ спинного мозку.

—пинний мозок Ц нижн≥й в≥дд≥л ÷Ќ—, розташований в хребетному канал≥. ¬≥н починаЇтьс¤ на р≥вн≥ нижнього краю отвору потиличноњ к≥стки ≥ Ї безпосередн≥м продовженн¤м довгастого мозку, а внизу зак≥нчуЇтьс¤ кон≥чним звуженн¤м, в≥д ¤кого вниз в≥дходить к≥нцева нитка, ц¤ нитка спускаЇтьс¤ в крижовий канал ≥ прикр≥плюЇтьс¤ до його ст≥нки. явл¤Ї собою т¤ж довжиною в дорослоњ людини 41-45 см, дещо сплющений спереду назад, д≥аметром Ц 1 см, маса 35 г.

—пинний мозок маЇ два потовщенн¤: шийне ≥ поперекове, що в≥дпов≥дають м≥сц¤м виходу з нього нерв≥в, ¤к≥ йдуть до верхн≥х ≥ нижн≥х к≥нц≥вок.

” центр≥ спинного мозку проходить вузький канал заповнений спинномозковою р≥диною, ¤ка сполучаЇтьс¤ з р≥диною шлуночк≥в головного мозку. —пинний мозок вкритий трьома оболонками: твердою, павутинною, мТ¤кою.

ѕрава ≥ л≥ва частина спинного мозку спереду ≥ ззаду розд≥лен≥ глибокими борознами. Ќавколо центрального каналу Ї с≥ра речовина, ¤ка складаЇтьс¤ з т≥л вставних (95%) ≥ рухових (5%) нейрон≥в. Ќа поперечному розр≥з≥ с≥ра речовина формуЇ ф≥гуру схожу на метелика.

ѕередн≥й виступ с≥роњ речовини називаЇтьс¤ передн≥м рогом. “ам розташован≥ т≥ла рухових нейрон≥в. « них виход¤ть аксони, ¤к≥ зТЇднуючись м≥ж собою утворюють кор≥нц≥ на виход≥ з спинного мозку.

ѕротилежний виступ Ц задн≥й р≥г, в≥д нього виход¤ть задн≥ кор≥нц≥, що ¤вл¤ють собою чутлив≥ в≥дростки нейрон≥в.

ѕередн≥ та задн≥ кор≥нц≥ поблизу в≥д спинного мозку зТЇднуютьс¤ м≥ж собою, вкриваютьс¤ Їдиною жиропод≥бною оболонкою ≥ утворюють спинномозковий зм≥шаний нерв.

¬≥д спинного мозку в≥дходить 31 пара зм≥шаних нерв≥в, в≥дпов≥дно до ¤ких вид≥л¤ють 31-33 сегменти (8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових, 1-3 куприкових).  ожному сегменту спинного мозку в≥дпов≥даЇ певна д≥л¤нка т≥ла, що повТ¤зана руховою та чутливою ≥ннервац≥Їю з даним сегментом.

ћ≥сце виходу кор≥нц≥в не в≥дпов≥даЇ р≥вню м≥жхребетних отвор≥в ≥ нерви, перш н≥ж вийти з каналу, йдуть вниз. ” поперековому в≥дд≥л≥ вони йдуть паралельно к≥нцев≥й нитц≥ й утворюють пучок, ¤кий називають к≥нським хвостом.

—≥ра речовина спинного мозку оточена б≥лою речовиною. ÷е в≥дростки нейрон≥в, ¤к≥ Ї чутливими ≥ руховими пров≥дними шл¤хами. “≥ з них, що несуть ≥нформац≥ю з перифер≥њ та внутр≥шн≥х орган≥в до спинного ≥ головного мозку називаютьс¤ висх≥дними (чутливими).

≤нш≥ Ц низх≥дн≥ (рухов≥) несуть ≥мпульси в≥д головного ≥ спинного мозку до периферичних частин т≥ла та внутр≥шн≥х орган≥в.

—пинний мозок зд≥йснюЇ дв≥ функц≥њ: рефлекторну ≥ пров≥дникову.

як рефлекторний центр спинний мозок здатний зд≥йснювати складн≥ рухов≥ рефлекси та регулюЇ функц≥њ внутр≥шн≥х орган≥в (шлунка, кишечнику, судин, сечового м≥хура, серцевого мТ¤за).

ѕров≥дникова функц≥¤ пол¤гаЇ в забезпеченн≥ звТ¤зку ≥ узгодженн≥ роботи вс≥х в≥дд≥л≥в ÷Ќ—, за допомогою низх≥дних ≥ висх≥дних пров≥дних шл¤х≥в.

(Encephalon) √оловний мозок, будова та функц≥њ його в≥дд≥л≥в.

÷е вищий в≥дд≥л Ќ.—. людини. ћ≥ститьс¤ у черепн≥й коробц≥ й через великий потиличний отв≥р переходить у спинний мозок.

” головному мозку розр≥зн¤ють стовбур, мозочок та великий мозок (к≥нцевий).

ƒо стовбура в≥днос¤ть: довгастий м≥ст, середн≥й та пром≥жний мозок. —товбур мозку утворюЇтьс¤ б≥лою речовиною, а с≥ра знаходитьс¤ всередин≥ у вигл¤д≥ скупчень Ц ¤дер. ” мозочку ≥ великих п≥вкул¤х с≥ра речовина знаходитьс¤ на поверхн≥, утворюючи кору.

—ередн¤ маса головного мозку 1200-1700 гр (становить близько 3% ваги т≥ла).

√оловний мозок покритий 3 оболонками: твердою, павутинною ≥ мТ¤кою (судинною). ÷≥ оболонки Ї продовженн¤м оболонок спинного мозку. “верда зростаЇтьс¤ з к≥стками основи черепа. ћТ¤ка оболонка разом з судинами заглиблюЇтьс¤ в шлуночки мозку, де утворюютьс¤ судинн≥ сплетенн¤, через ¤к≥ ф≥льтруЇтьс¤ з кров≥ спинномозкова р≥дина. ÷¤ р≥дина

м≥кроскоп≥чну будову кори досл≥див у к≥нц≥ минулого стор≥чч¤ професор кињвського ун≥верситету Ѕец.

¬становлено, що р≥зн≥ д≥л¤нки кори п≥вкуль в≥др≥зн¤ютьс¤ за будовою та функц≥¤ми. “аких д≥л¤нок (зон) вид≥л¤ють в≥д 50-200. —трогих кордон≥в м≥ж ними не ≥снуЇ. «они складають апарат, ¤кий забезпечуЇ прийманн¤, переробку сигнал≥в, що поступають ≥ зворотну реакц≥ю на сигнали, ¤к≥ поступили.

–озр≥зн¤ють зони:

1 „утлив≥ Ц до них надход¤ть ≥мпульси в≥д р≥зних рецептор≥в орган≥зму (орган≥в чутт≥в, шк≥ри, внутр≥шн≥х орган≥в, мТ¤з≥в, сухожиль ≥ там анал≥зуютьс¤.

а)зорова зона Ц в потиличн≥й частц≥.

б) слухова зона Ц в скронев≥й

в) смакова, нюхова Ц поблизу боковоњ борозни, на внутр≥шн≥й поверхн≥

скроневоњ частки.

г) чисто мовноњ зони не ≥снуЇ. ¬она представлена в кор≥ скроневоњ

частки, нижньоњ лобноњ звивини зл≥ва, д≥л¤нках т≥мТ¤ноњ дол≥.

2. –ухов≥ Ц анал≥зують сигнали, ¤к≥ надход¤ть в≥д скелетних мТ¤з≥в та сухожиль. Ќервов≥ ≥мпульси ц≥Їњ зони зумовлюють скороченн¤ в≥дпов≥дних груп мТ¤з≥в. –ухова зона м≥ститьс¤ у передн≥й центральн≥й звивин≥ спереду в≥д центральноњ борозни.

3. јсоц≥ативн≥ Ц обТЇднуюч≥ ЦзТЇднують м≥ж собою рухов≥ ≥ чутлив≥ зони, анал≥зують ≥ збер≥гають ≥нформац≥ю, виробл¤ють певну в≥дпов≥дь. « цими зонами повТ¤зан≥ основн≥ псих≥чн≥ ¤вища: мисленн¤, мова, памТ¤ть, повед≥нка, навчанн¤, св≥дом≥сть.

” розумов≥й д≥¤льност≥ б≥льшост≥ людей основну роль в≥д≥граЇ л≥ва п≥вкул¤. “ут Ї центри мови. ѕисьма, рахуванн¤, читанн¤, памТ¤т≥. ” прав≥й Ц центри музичноњ та абстрактноњ памТ¤т≥, запамТ¤товуванн¤, геометричних ≥ художн≥х образ≥в.

ћожлив≥ порушенн¤ структури та функц≥њ нервовоњ системи, њх проф≥лактика.

ƒо порушень нервовоњ системи можуть привести р≥зн≥ чинники:

«овн≥шн≥ Ц травми (струс мозку), ураженн¤ електричним струмом, надм≥рне перегр≥ванн¤ або переохолодженн¤ орган≥зму, де¤к≥ ≥нфекц≥њ (мен≥нг≥т, пол≥ом≥Їл≥т) та отрути (гриб≥в, рослин, зм≥й Ц кобр).

¬нутр≥шн≥ Ц припиненн¤ кровопостачанн¤ д≥л¤нки Ќ—, запальн≥ процеси, б≥лкове голодуванн¤, деф≥цит в≥там≥н≥в.

ѕри припиненн≥ кровопостачанн¤ д≥л¤нки нервовоњ системи виникаЇ кисневе голодуванн¤, що приводить до загибел≥ нейрон≥в, а з ними розуму ≥ памТ¤т≥.

ќсновними про¤вами порушень ≥ захворювань Ќ.—. Ї б≥ль, головний б≥ль, зомл≥нн¤, судоми.

“¤жка хвороба головного мозку Ц еп≥лепс≥¤. ≤снуЇ велика група хрон≥чних захворювань Ќ.—., ¤к≥ людина спричин¤Ї соб≥ сама. ¬они повТ¤зан≥ насамперед з кур≥нн¤м, вживанн¤м алкоголю та наркотик≥в.

Ќ≥котин д≥Ї на нервов≥ кл≥тини, спричинюЇ кисневе голодуванн¤ Ќ.—. в ц≥лому. ѕ≥д впливом отруйноњ речовини Ќ.—. перезбуджуЇтьс¤ ≥ швидко виснажуЇтьс¤.

јлкоголь Ц вимиваЇ з нервових кл≥тин в≥там≥ни, б≥лки, жири, жиропод≥бн≥ речовини, вуглеводи, м≥кроелементи, що призводить до њхнього виснаженн¤ ≥ неспроможност≥ виконувати своњ функц≥њ. ¬≥н також порушуЇ процеси збудженн¤ ≥ гальмуванн¤ у нервов≥й систем≥ та њхн≥й взаЇмозвТ¤зок.

ƒл¤ проф≥лактики захворювань Ќ— необх≥дно дотримуватис¤ режиму прац≥ та в≥дпочинку.

ѕерш за все необх≥дно самому контролювати стан свого здоровТ¤ за допомогою простих заход≥в ≥ регулювати ф≥зичне ≥ розумове навантаженн¤. …ого можна визначити по самопочуттю, стану сну, апетиту, по¤в≥ больових в≥дчутт≥в. ќбТЇктивними ознаками Ї: маса т≥ла, р≥вень артер≥ального тиску, частота пульсу, диханн¤. ѕопередити втому можна шл¤хом п≥двищенн¤ загальноњ тренованост≥ орган≥зму. ‘≥зичн≥ ≥ псих≥чн≥ навантаженн¤ в чергуванн≥ з активним в≥дпочинком, а також переключенн¤ на ≥нш≥ види д≥¤льност≥ зн≥мають або запоб≥гають втом≥. ѕри цьому важливим фактором залишаЇтьс¤ п≥дтриманн¤ позитивних емоц≥й в колектив≥.

ќсобам, у ¤ких переважаЇ розумова прац¤, необх≥дно б≥льше уваги прид≥л¤ти ф≥зичним навантаженн¤м, особливо це стосуЇтьс¤ учн≥в у пер≥од п≥дготовки до екзамен≥в.  ожн≥ 45-50 хв зан¤ть необх≥дно супроводжувати 10-15 хв перервами дл¤ виконанн¤ ф≥зичних вправ. ” ц≥лому розпор¤док дн¤ будуЇтьс¤ таким чином: на сон в≥дводитьс¤ не менше 8 год на добу, переважно в н≥чний час; л¤гати спати ≥ вставати необх≥дно в один ≥ той же час. ѕ≥сл¤ п≥дйому робитьс¤ ранкова зар¤дка ≥ водн≥ процедури. —поживанн¤ њж≥ в одн≥ ≥ т≥ ж сам≥ години 3-4 рази на день з перервами не б≥льше 5 год. ѕеред сном необх≥дно робити 1-2 год прогул¤нки на св≥жому пов≥тр≥.

¬заЇмозвТ¤зок нервовоњ ≥ гуморальноњ регул¤ц≥њ в орган≥зм≥ людини. ѕон¤тт¤ про стрес та фактори, ¤к≥ його спричин¤ють.

 ожна тканина ≥ орган людини функц≥онують п≥д подв≥йним контролем: автономноњ нервовоњ системи ≥ гуморальних фактор≥в, зокрема гормон≥в. ÷ей подв≥йний контроль Ц запорука над≥йност≥ регул¤торних вплив≥в, завданн¤м ¤ких Ї п≥дтримувати певний р≥вень окремих ф≥зичних ≥ х≥м≥чних параметр≥в внутр≥шнього середовища, ц≥ системи збуджують або гальмують р≥зн≥ ф≥з≥олог≥чн≥ функц≥њ, щоб звести до м≥н≥муму в≥дхиленн¤ цих параметр≥в всупереч значним коливанн¤м у зовн≥шньому середовищ≥.

 ер≥вна роль нервовоњ системи щодо ендокринноњ пол¤гаЇ у тому, що перша надсилаЇ команди у вигл¤д≥ нервових ≥мпульс≥в до залоз внутр≥шньоњ секрец≥њ, ¤к≥ вид≥л¤ють Ѕј–-гормони. ¬они рознос¤тьс¤ з кровТю по усьому орган≥змов≥ до р≥зних орган≥в, тканин ≥ кл≥тин та регулюють њхню д≥¤льн≥сть. ÷¤ регул¤ц≥¤ Ї гуморальною, оск≥льки в≥дбуваЇтьс¤ через кров, ≥ дистанц≥йною, бо таким чином Ќ.—. регулюЇ д≥¤льн≥сть орган≥в ≥ тканин на певн≥й в≥дстан≥ в≥д головного мозку.

—трес Ц неспециф≥чна реакц≥¤ орган≥зму, що виникаЇ п≥д впливом будь-¤ких сильних подразник≥в (стресор≥в) ≥ супроводжуЇтьс¤ перебудовою захисних систем орган≥зму.

1	2

Ќазва: ћозок. –≥зновиди та будова
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (2109 прочитано)