Ѕ≥олог≥¤ > ћозок. –≥зновиди та будова

—тресорами може бути: травма, ≥нфекц≥¤, переохолодженн¤, ≥нтоксикац≥¤, наркоз, мТ¤зове навантаженн¤, сильн≥ емоц≥њ.

¬имоги ≥ зм≥ни, ¤к≥ породжуЇ стрес в≥дкривають можливост≥ дл¤ адаптац≥њ до нових умов житт¤. “аким чином, стрес далеко не завжди завдаЇ шкоди. Ќебезпечним дл¤ людини може бути тривалий стрес, ¤ким ускладнюЇ або робить неможливим пристосуванн¤ до потреб ситуац≥њ. ¬ажливе значенн¤ дл¤ характеру насл≥дк≥в д≥њ стресу на орган≥зм маЇ повед≥нка у в≥дпов≥дь на стресову ситуац≥ю. јктивний пошук способ≥в њњ зм≥ни спри¤Ї ст≥йкост≥ орган≥зму ≥ запоб≥гаЇ розвитков≥ хвороби.

” реакц≥њ людини на д≥ю стресор≥в вид≥л¤ють три стад≥њ:

1. –еакц≥¤ тривоги активуЇтьс¤ симпатичний в≥дд≥л автономноњ нервовоњ системи.

2. —тад≥¤ опору Ц орган≥зм моб≥л≥зуЇ своњ ресурси.  ожна людина проходить ц≥ дв≥ стад≥њ багато раз≥в.  оли оп≥р ви¤вл¤Їтьс¤ усп≥шним, орган≥зм повертаЇтьс¤ до нормального стану. јле ¤кщо стресор д≥Ї тривалий час, ресурси орган≥зму виснажуютьс¤ ≥ розвиваЇтьс¤ хвороба.

3. —тад≥¤ виснаженн¤ (нервовий зрив, псих≥чн≥ захворюванн¤).

в≥дт≥каЇ з системи шлуночк≥в мозку в п≥дпавутинний прост≥р головного ≥ спинного мозку, де вона знову всмоктуЇтьс¤ в кров ≥ л≥мфатичн≥ кап≥л¤ри мозкових оболонок. –≥дина виконуЇ функц≥њ: троф≥чну, захисну (обер≥гаЇ мозок в≥д токсичних речовин кров≥).

ƒовгастий мозок Ц центр житт¤, в ньому м≥ст¤тьс¤ життЇво-важлив≥ центри: диханн¤, серцевоњ д≥¤льност≥, судиноруховий, обм≥ну речовин, центри слиновид≥ленн¤, секрец≥њ. шлункового соку, ковтанн¤, смоктанн¤, жуванн¤; центри захисних рефлекс≥в кашлю, чханн¤, блюванн¤. “ам Ї один з центр≥в в≥дчутт¤ р≥вноваги. ѕров≥дними шл¤хами в≥н звТ¤зуЇтьс¤ з корою головного мозку (висх≥дн≥ шл¤хи) та спинним мозком (низх≥дн≥ шл¤хи), а також з середн≥м, пром≥жним та мостом. ¬ довгастому мозку Ї заглибина Ц ≤V шлуночок, заповнений р≥диною. ¬ товщин≥ розм≥щен≥ ¤дра черепно-мозкових нерв≥в (V-’≤≤ пари).

ћ≥ст сполучаЇ середн≥й ≥ довгастий мозок, через нього проход¤ть шл¤хи нервових ≥мпульс≥в ≥з розташованих нижче в≥дд≥л≥в до вищих ≥ в зворотному напр¤мку. ¬≥н контролюЇ тонус скелетних мТ¤з≥в у стан≥ спокою. ¬≥н м≥стить частину ретикул¤рноњ формац≥њ (з довгастим ≥ середн≥м).

–етикул¤рна формац≥¤ Ц с≥ткопод≥бне утворенн¤ Ц скупченн¤ нейрон≥в, переплетенн¤ нервових волокон прос≥юЇ ≥нформац≥ю, що надходить до кори ≥ вир≥шуЇ, ¤ку затримати, а ¤ку подати дал≥. ” ньому м≥ститьс¤ центр, що регулюЇ процеси сну та неспанн¤).

ћозочок розташований над довгастим мозком. ¬≥н складаЇтьс¤ з 2 п≥вкуль, ¤к≥ зТЇднан≥ червТ¤ком, зверху вкритий корою, всередин≥ Ї ¤дро Ц скупченн¤ с≥роњ речовини. ћозочок в≥д≥граЇ роль у регулюванн≥ р≥вноваги т≥ла, координац≥њ (узгодженост≥) рух≥в ≥ п≥дтримуванн≥ тонусу мТ¤з≥в.

—ередн≥й мозок розташований м≥ж задн≥м ≥ пром≥жним. ” ньому розр≥зн¤ють дах ≥ н≥жки. ѕо н≥жках ≥дуть висх≥дн≥ ≥ низх≥дн≥ пров≥дн≥ шл¤хи та в них м≥ст¤тьс¤ ¤дра т≥л нейрон≥в (чорна субстанц≥¤), ¤к≥ в≥дпов≥дають за рухи скелетних мТ¤з≥в. ѕри њх пошкодженн≥ порушуЇтьс¤ координац≥¤ рух≥в к≥нц≥вок Ц хвороба ѕарк≥нсона. ƒах середнього мозку Ц чотиригорбкове т≥ло, його поверхн¤ м≥стить п≥дк≥рков≥ центри зору (верхн≥) ≥ слуху (нижн≥). ¬они забезпечують ор≥Їнтувальн≥ рухов≥ реакц≥њ у в≥дпов≥дь на звуков≥ ≥ зоров≥ подразненн¤. ћ≥ж т≥лом ≥ н≥жками м≥ститьс¤ частина ретикул¤рноњ фармац≥њ, а також ¤дра ≤≤≤ ≥ ≤V пар черепно-мозкових нерв≥в.

ѕром≥жний мозок розташований над середн≥м мозком, зверху вкритий п≥вкул¤ми великого мозку. ¬≥н складаЇтьс¤ з зорових горб≥в (таламуса) ≥ п≥дзоровоњ д≥л¤нки (г≥поталамуса).

“аламус регулюЇ дотикову, температурну, больову, смакову чутлив≥сть, слухове ≥ зорове в≥дчутт¤.

√≥поталамус регулюЇ терморегул¤ц≥ю, обм≥н речовин, д≥¤льн≥сть серцево-судинноњ системи, залоз внутр≥шньоњ секрец≥њ, травного апарату, сну, бадьорост≥, емоц≥њ.

√≥поталамус утворюЇ дно третього шлуночка, що заповнюЇтьс¤ р≥диною. –азом з г≥поф≥зом г≥поталамус утворюЇ нейрогуморальну систему, регул¤ц≥ю ф≥з≥олог≥чних функц≥й.

¬ пром≥жному мозку м≥ст¤тьс¤ ¤дра, ≤≤≤ пари черепно-мозкових нерв≥в (зоровий нерв).

¬еликий мозок (к≥нцевий) складаЇтьс¤ з 2 п≥вкуль, зТЇднаних мозолистим т≥лом (зд≥йснюЇ звТ¤зок м≥ж п≥вкул¤ми). ѕ≥вкул≥ зовн≥ вкрит≥ корою, утвореною с≥рою речовиною, п≥д ¤кою знаходитьс¤ б≥ла речовина. ¬ н≥й м≥ст¤тьс¤ ¤дра с≥роњ речовини Ц п≥дк≥рков≥. ѕоверхн¤ п≥вкуль з≥брана в борозни ≥ звивини, що зб≥льшують площу њњ поверхн≥ (2000-2500 кв.см.) ¬ид≥л¤ють три найб≥льш≥ борозни: бокова, центральна, т≥мТ¤но-потилична.

Ѕорозни д≥л¤ть кожну п≥вкулю на частки: лобову, потиличну, т≥мТ¤ну, скроневу.

¬середин≥ п≥вкуль мозку Ї порожнини, ¤к≥ називаютьс¤ шлуночками (≤ та ≤≤).

÷≥ шлуночки зТЇднуютьс¤ з ≤≤≤ та ≤V шлуночками стовбура мозку ≥ дальше з спинномозковим каналом, а також з простором п≥д оболонками мозку.

Ўлуночки ≥ простори заповнен≥ р≥диною (л≥квором), ¤ка разом з кровоносною системою забезпечуЇ обм≥н речовин в нервов≥й систем≥, а також створюЇ над≥йний механ≥чний захист нервових кл≥тин.

“овщина кори п≥вкуль 1,5 Ц 4,5 мм, вона складаЇтьс¤ з 50 млрд нервових кл≥тин, що розм≥щен≥ 6 шарами (кл≥тини р≥зного розм≥ру, форми, густоти розм≥щенн¤). ¬перше

1	2

Ќазва: ћозок. –≥зновиди та будова
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (2109 прочитано)