–еклама > ѕроцес сприйн¤тт¤ реклами

«миканн¤ в≥дбуваЇтьс¤ тод≥, коли людина, побачивши частину ¤когось символу, домальовуЇ його у своњй у¤в≥.

ўоб зробити рекламу ефективн≥шою, рекламодавцев≥ треба ¤к≠найширше використати цей принцип. “ак, наприклад, ¤кщо к≥лька раз≥в показати на телебаченн≥ рекламний ролик, то пот≥м можна по≠казувати т≥льки невеличк≥ його фрагменти, оск≥льки гл¤дач в≥дтво≠рюватиме у своњй у¤в≥ зм≥ст реклами повн≥стю. ” такий спос≥б мож≠на зекономити грош≥ й не дратувати гл¤дача.

« попередн≥м процесом т≥сно зв'¤заний процес ≥нтерпретац≥њ не-визначеного (неч≥ткого) стимулу. Ќевизначен≥сть стимулюЇ п≥зна≠вальну д≥¤льн≥сть, необх≥дну, щоб про¤снити цю невизначен≥сть.

јсим≥л¤ц≥¤ Ч це процес, за допомогою ¤кого людина намагати≠метьс¤ довести до максимуму або звести до м≥н≥муму р≥зницю м≥ж стимулами. ÷ей принцип д≥Ї тод≥, коли стимули Ї не надто приваб≠ливими ≥ не надто р≥зними. ” таких випадках людина матиме ба≠жанн¤ встановити м≥ж ними б≥льшу под≥бн≥сть або б≥льшу р≥зницю, н≥ж Ї насправд≥. ÷е ¤вище Ї насл≥дком неодноразово згадуваноњ тенденц≥њ людини до спрощенн¤ стимул≥в. ѕроцес сприйн¤тт¤ стаЇ ле≠гшим, ¤кщо можна в≥дкинути в≥дт≥нки.  оли людина натрапл¤Ї на новий стимул, вона може поставитис¤ до нього ¤к до стимулу, под≥≠бного до тих, ¤к≥ вона вже знала в минулому. ÷е стосуЇтьс¤, напри≠клад, с≥мейних торгових марок.

ѕринципом асим≥л¤ц≥њ звичайно користуютьс¤ не дуже велик≥ ф≥рми, ¤к≥ намагаютьс¤, вибравши в≥дпов≥дну назву, асоц≥ювати се≠бе з великими ф≥рмами-конкурентами.

ўодо групового сприйн¤тт¤, то вважають, що люди об'Їдну≠ютьс¤ за схож≥стю в≥зуального пол¤, ¤ке вони сприймають. —тимули цього пол¤ асоц≥юютьс¤ за под≥бн≥стю, близьк≥стю в час≥ ≥ простор≥, за минулим досв≥дом тощо. ќтже, пр¤ма чи опосередкована мета реклами, з погл¤ду психолог≥њ, Ч це створенн¤ асоц≥ац≥й.

Ќа ≥нтерпретац≥ю може вплинути й р≥зноман≥тн≥сть умов ауди≠тор≥њ Ч р≥зн≥ потреби, оц≥нки, р≥зна прихильн≥сть до торговоњ марки, соц≥альна ситуац≥¤.

√руповий тиск в≥дбуваЇтьс¤, ¤кщо людина ототожнюЇ себе з групою, ¤к≥й вона дов≥р¤Ї ≥ ¤ка сприймаЇ даний стимул у певний спос≥б. “ака людина сприйме цей стимул так само, ¤к ≥ вс¤ група.

ѕотреби ≥ стиль п≥знанн¤ базуютьс¤ на тому, що р≥зн≥ люди ставл¤ть р≥зн≥ вимоги до ¤сност≥ й ц≥л≥сност≥ п≥знанн¤. “е саме стосуЇтьс¤ й досв≥ду: в одних у минулому було менше неприЇмних ≥ бол≥сних ситуац≥й, в ≥нших Ч б≥льше. “обто люди р≥зн¤тьс¤ нас≠т≥льки, наск≥льки вони навчен≥ самим житт¤м боротис¤ з р≥зними злигодн¤ми. “акий життЇвий досв≥д позначатиметьс¤ й на потреб≥ в п≥знавальн≥й ¤сност≥. Ћюди з великим життЇвим досв≥дом ≥ знач≠ною потребою в п≥знавальн≥й ¤сност≥ (визначеност≥) витрачати≠муть б≥льше зусиль, щоб зрозум≥ти невизначене пов≥домленн¤, н≥ж люди без досв≥ду та в≥дпов≥дно з низькими потребами в п≥знаваль≠н≥й ¤сност≥.

Ћюди в≥др≥зн¤ютьс¤ й за стилем п≥знанн¤. ™ два так≥ типи Ч уточнювач≥ ≥ спрощувач≥.

”точнювач≥ Ч це люди, ¤к≥ прид≥л¤ють увагу нав≥ть др≥бним подробиц¤м, ¤к≥ активно шукають нат¤к≥в, що л≥кв≥дували б невиз≠начен≥сть, тобто це люди дуже чутлив≥ до ≥нформац≥њ.

—прощувач≥ Ч це люди, ¤к≥ оперують обмеженим набором п≥з≠навальних категор≥й (пон¤ть). ¬они намагаютьс¤ будь-¤ке нове по≠н¤тт¤ вкласти у знайому модель. ” не¤сних ситуац≥¤х вони завжди намагатимутьс¤ триматис¤ осторонь.

–≥зниц¤ м≥ж уточнювачами ≥ спрощувачами дос¤гаЇ максимуму, коли вони опин¤ютьс¤ в нових, незнаних ран≥ше ситуац≥¤х. —про≠щувач≥ будуть актив≥зувати механ≥зм асим≥л¤ц≥њ. ”точнювач≥ Ч н≥. «ате уточнюван≥ б≥льше, н≥ж спрощувач≥, схильн≥ зм≥нити своЇ став≠ленн¤ до торговоњ марки на негативне, коли рекламне зверненн¤ незадовольн¤Ї њхньоњ потреби в п≥знавальн≥й ¤сност≥. —прощувач≥в на≠том≥сть в≥дл¤кують зайв≥ подробиц≥ й детал≥.

–екламодавець обов'¤зково маЇ зважати на цей психолог≥чний ефект ≥ дотримуватис¤ чутт¤ м≥ри у своЇму рекламному зверненн≥.

1	2

Ќазва: ѕроцес сприйн¤тт¤ реклами
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (864 прочитано)