–ел≥г≥¤ > –ел≥г≥¤ стародавнього ™гипту та ћесопотам≥њ

«а легендою, богин¤ п≥тьми “≥амат вир≥шила згубити ус≥х бог≥в. Ќ≥хто не нава≠жувавс¤ боротис¤ з нею. Ћише ћардук вз¤в це на себе, але за умови, що пос¤де перше м≥сце над вс≥ма ≥ншими богами. ¬≥н перем≥г “≥амат, розрубав њњ навп≥л, створивши небо ≥ землю, а сам став го≠ловним богом св≥ту.

 р≥м ћардука, вавилонсько-ассир≥йська рел≥г≥¤ дуже багато уваги прид≥л¤ла розробц≥ ≥ поширенню культу вмираючого ≥ воскресаючого бога “аммуза; поширенню м≥фу про першу людину Ч ƒцама, втра≠тою ним безсмерт¤ ≥ гр≥хопад≥нн¤. ѕевну рел≥г≥Ї-знавчу ц≥кав≥сть викликаЇ м≥ф про потоп, в≥д ¤кого вр¤тувавс¤ ”т-Ќапиш≥м, улюблений жрець бога ≈нк≥, що за порадою останнього побудував ковчег.

ћесопотамська цив≥л≥зац≥¤ виникла на Ѕлизькому —ход≥, на територ≥њ сучасного ≤раку, м≥ж р≥ками “игр ≥ ™вфрат, у IV тис¤чол≥тт≥ до н.е. Ќа п≥вдн≥ ћесопотам≥њ, де широко провадилось ≥ригац≥йне с≥льське господарство, розвинулис¤ прадавн≥ м≥ста-держави ”р, ”рук,  ≥ш, ≈р≥ду, Ћарса, Ќ≥ппур, Ћагаш, ”мма та ≥н. –озкв≥т цих м≥ст називають золотим в≥ком стародавньоњ держави шумер≥в. ÷е справедливо ≥ в пр¤мому, ≥ в метафоричному розум≥нн≥: тут виробл¤лис¤ з золота предмети найр≥зноман≥тн≥шого побутового призначенн¤ та збро¤; культура шумер≥в справила величезний вплив на подальший прогрес не т≥льки ћесопотам≥њ, а й усього людства.

Ўумерам належать важлив≥ в≥дкритт¤: вони першими навчились виготовл¤ти кольорове скло та бронзу, винайшло колесо ≥ клинописне письмо, створили першу профес≥йну арм≥ю. —клали перш≥ правов≥ кодекси, винайшли арифметику, в основ≥ ¤коњ лежала позиц≥йна система численн¤.

—в≥т духовноњ культури шумер≥в заснований на м≥фолог≥њ. Ћюдина створена з глини, зам≥шана на бож≥й кров≥; њњ призначенн¤ - працювати на бог≥в ≥ њсти ту њжу, ¤ку вони чомусь не споживають. ¬сесв≥т - божественна держава, в ¤к≥й усе побудоване на слухн¤ност≥.

“ема слухн¤ност≥ в с≥м'њ, громадськ≥й повед≥нц≥, вважаЇ досл≥дник ¬.ѕол≥карпов, становила суть доброчинства ≥ правильного житт¤ взагал≥ у стародавн≥й ћесопотам≥њ, адже людина створена дл¤ рабськоњ повинност≥ й в≥рного служ≥нн¤ богам. —таранний ≥ слухн¤ний слуга може розраховувати на мил≥сть господар¤. ќтже, шл¤х слухн¤ност≥, в≥рноњ служби та пошани до старших, правител≥в ≥ бог≥в - це шл¤х земного усп≥ху, здоров'¤ й довгол≥тт¤. «в≥дси детерм≥н≥стична концепц≥¤ житт¤ людини: в≥д самого дн¤ народженн¤ воно визначене богом, ≥ н≥чого в ньому зм≥нити неможливо, так само неможливо в≥двернути смерть.

—мерть - це кульм≥нац≥¤ житт¤, завершенн¤ усп≥х≥в ≥ перемог людини у боротьб≥ за встановленн¤ справедливого ≥ слухн¤ного житт¤. ¬ культур≥ шумер≥в уперше в ≥стор≥њ людина зробила спробу морально подолати смерть, зрозум≥ти њњ ¤к момент переходу у в≥чн≥сть. ” шумерськ≥й м≥фолог≥њ вже ≥снують м≥фи про золотий в≥к людства та райське житт¤, ¤к≥ згодом ув≥йшли до рел≥г≥йних у¤влень народ≥в ѕередьоњ јз≥њ, а п≥зн≥ше - в б≥бл≥йн≥ сюжети.

–ел≥г≥йними центрами цив≥л≥зац≥й ћесопотам≥њ були храмов≥ орган≥зац≥њ з численним обслуговуючим пер≠соналом Ч жрец¤ми ≥ жриц¤ми. ∆рецтво тримало в руках вавилонсько-ассир≥йську науку, техн≥ку, куль≠туру, л≥тературу ≥ мистецтво, ¤к≥ справили значний вплив на подальший розвиток людства.

—аме з вави≠лонсько-ассир≥йських рел≥г≥йних у¤влень багато чого запозичили наступн≥ рел≥г≥њ.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

 ал≥н≥н ё.ј. –ел≥г≥Їзнавство. Ц  ., 2000.

≤стор≥¤ стародавн≥х культури. Ц  ., 1990.

1	2

Ќазва: –ел≥г≥¤ стародавнього ™гипту та ћесопотам≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (3578 прочитано)