–≥зне > ƒ≥лова ж≥нка

ƒ≥лова ж≥нка

Ўл¤х до усп≥ху, або ƒек≥лька правил б≥знес-етикету дл¤ ж≥нки

Ћише знанн¤ ≥ розум≥нн¤ принцип≥в дозвол¤Ї багатьом люд¤м, котр≥ не знають конкретних правил, дотримуватись њх.

ѕерший з них Ч принцип розумного егоњзму. ¬иконуючи своњ робоч≥ функц≥њ, не заважайте ≥ншим виконувати своњ. ѕоводьтес¤ з колегами так, ¤к би ви хот≥ли, щоб вони поводилис¤ з вами. ѕрацюючи в команд≥, не заважайте ≥ншим; п≥сл¤ того, ¤к ви попрацювали за компТютером, залишайте його в Унульов≥йФ готовност≥; готуйте каву не лише соб≥; не залишайте п≥сл¤ себе брудного посуду ≥ так дал≥.

ѕринцип другий (принцип позитивност≥): ¤кщо н≥чого сказати приЇмного чи позитивного, краще мовчати. ¬и випром≥нюЇте позитивн≥сть у сп≥лкуванн≥ з колегами ≥ кл≥Їнтами. ѕочинайте ≥ зак≥нчуйте свою розмову з кл≥Їнтом усм≥шкою Ч ось приклад реал≥зац≥њ цього принципу стосовно б≥знес-етикету. ј ось ≥нш≥ про¤ви цього принципу:

Ч не пл≥ткуйте ≥ не передавайте пл≥ток Ч ви думаЇте, що запускаЇте списа, а насправд≥ запускаЇте бумеранг;

Ч не допускайте обговоренн¤ ф≥зичних чеснот чи недол≥к≥в будь-кого, а також дискрим≥нац≥њ за статтю чи расовою приналежн≥стю. ѕамТ¤тайте: те, що ѕетро говорить про ѕавла, б≥льше говорить про ѕетра, н≥ж про ѕавла;

Ч ¤кщо ваше почутт¤ гумору принижуЇ ≥нших, утримуйтесь в≥д його про¤в≥в.

ѕринцип трет≥й Ч принцип передбачуваност≥ в р≥зних б≥знес-ситуац≥¤х. ¬и знаЇте правила б≥знес-етикету ≥ дотримуЇтесь њх. ÷им ви говорите оточуючим: Уя Ч не випадков≥сть. я пост≥йний ≥ над≥йний, ¤ завжди виконую своњ обовТ¤зки ≥ знаю, ¤к себе поводитиФ.

¬и н≥коли не зап≥знюЇтес¤ на зустр≥ч. ¬и знаЇте, що молодший за посадою в≥таЇтьс¤ першим, проте старший за посадою подаЇ руку першим молодшому. ¬и в≥дчин¤Їте двер≥, ¤кщо вам найближче до них. ¬и не заходите до каб≥нету, ¤кщо двер≥ в≥дчинен≥, а господар в≥дсутн≥й.

≤ УзолотаФ памТ¤тка дл¤ кер≥вника Ч вв≥члива повед≥нка маЇ особливе значенн¤ дл¤ людей на кер≥вних посадах. ÷е основа не лише њхньоњ поваги до п≥длеглих, а швидше св≥дченн¤ поваги до самого себе.  ер≥вник-хам Ч це людина, у ¤коњ чимало внутр≥шн≥х проблем та комплекс≥в, а також в≥дсутнЇ знанн¤ елементарних принцип≥в б≥знес-етикету. ѕамТ¤тайте: ображаючи ≥нших, цим ми зневажаЇмо самих себе.

ѕринцип четвертий Ч на робот≥ немаЇ чолов≥к≥в та ж≥нок, ≥снують лише статусн≥ в≥дм≥нност≥. Ѕазисн≥ правила громад¤нського етикету не перенос¤тьс¤ в б≥знес-етикет. Ѕезумовно, д≥лов≥ люди ≥ на робот≥ залишаютьс¤ чолов≥ками та ж≥нками ≥ можуть бути привабливими, але њхн¤ статева приналежн≥сть не повинна бути п≥дкреслена занадто. ÷е справжнЇ мистецтво. ƒл¤ д≥ловоњ ж≥нки, котра бере участь у серйозному б≥знес≥, декольте, довг≥, ¤скраво нафарбован≥ н≥гт≥, м≥н≥-сп≥дниц≥, криклив≥ аксесуари Ч в≥дверто поганий смак. « ≥ншого боку Ч жодних Усин≥х панч≥хФ ≥ безкол≥рних облич. ƒл¤ чолов≥к≥в абсолютно неприпустим≥ зверненн¤ до сп≥вроб≥тниць типу УдорогенькаФ, спогл¤данн¤ н≥г колег-ж≥нок ≥ тому под≥бне.

ѕринцип пТ¤тий Ч принцип доречност≥. ѕевн≥ правила в певний час, в певному м≥сц≥, з певними людьми. ћистецтво пол¤гаЇ не лише в знанн≥ б≥знес-етикету, а й у тому, коли ¤к≥ правила застосовувати. “ут немаЇ книги рецепт≥в. ƒо 12-тоњ години дн¤ ви кажете Удоброго ранкуФ, п≥сл¤ Ч Удоброго дн¤Ф, а п≥сл¤ 18 години Ч Удоброго вечораФ. —тосовно од¤гу, Увагова категор≥¤Ф од¤гу маЇ в≥дпов≥дати Увагов≥й категор≥њФ випадку. Ќадто розк≥шний костюм може створити дистанц≥ю. ÷≥на, ¤к≥сть та стиль повинн≥ максимально в≥дпов≥дати приводу, оточенню, контексту та мет≥.

Ѕ≥знес-етика Ч це ваше ум≥нн¤ створити в≥дчутт¤ значущост≥ в ≥ншоњ людини, нав≥ть ¤кщо вона в прост≥й ун≥форм≥, а ви Ц в смок≥нгу.

як маЇ поводитис¤ д≥лова ж≥нка,

щоб влаштуватис¤ на престижну роботу

„им приваблив≥ша зовн≥шн≥сть претендентки, тим б≥льше в нењ шанс≥в одержати бажану роботу. ѕро це не прийн¤то говорити, але вс≥ це враховують, у першу чергу Ч пров≥дн≥ доб≥р консультанти кадрових агентств ≥ менеджери по робот≥ з персоналом зах≥дних компан≥й.

ѕроте, тим, хто не маЇ зовн≥шн≥сть топ-модел≥, не варто опускати руки. «рештою, щоб сподобатис¤ будь-¤кому чолов≥ку, будь це нав≥ть заклопотаний справами директор, ж≥нц≥ досить бути просто чар≥вною. ј чар≥вн≥сть Ч це така р≥ч, у ¤к≥й з'Їднан≥ приЇмна зовн≥шн≥сть, ≥нтелект, ум≥нн¤ ви¤вл¤ти ц≥кав≥сть до ≥нших, почутт¤ власноњ г≥дност≥, грамотна мова, правильно обрана ≥нтонац≥¤ ≥ ще щось дуже важливе, але не п≥ддаЇтьс¤ визначенню, але ≥менуЇтьс¤ УродзинкоюФ ж≥нки.

ќд¤гтис¤ на сп≥вбес≥ду з роботодавцем треба так, ¤к уд¤гаютьс¤ сп≥вроб≥тниц≥ в компан≥њ, куди ви збираЇтес¤ влаштуватис¤. ѕри цьому треба враховувати, що вони ≥нод≥ дозвол¤ють соб≥ де¤к≥ в≥льност≥, ¤к≥ ви соб≥ дозволити не можете. ≤ нав≥ть ¤кщо ви, непом≥тно прибудувавши рано ранком у входу у ф≥рму, побачите, що ваш потенц≥йний шеф прињхав на роботу в крос≥вках ≥ шортах, будьте впевнен≥: вас в≥н оч≥куЇ побачити в строгому д≥ловому костюм≥. ѕри цьому не рекомендуютьс¤ штани, м≥н≥-сп≥дниц≥, светри, од¤г ¤скравих розцв≥чень, ланцюжки (тим б≥льше з хрестиком), намисто. Ќ≥ в ¤кому раз≥ не можна з'¤витис¤ в босон≥жках (нехай нав≥ть у самих ф≥рмових ≥ дорогих), з декольте, з надлишком золотих прикрас ≥ великою к≥льк≥стю косметики.

ќсобливу увагу звертають на руки. ѕогано вичищен≥, неакуратно стрижен≥ чи покрит≥ лаком, що облупивс¤, н≥гт≥ дають стов≥дсоткову гарант≥ю провалу вашоњ м≥с≥њ.

як д≥лова ж≥нка маЇ вести розмову

ўоб не розв≥¤ти приЇмне враженн¤, необх≥дно розташувати до себе слухача з першого слова. Ќавр¤д чи занадто р≥зкий голос викликаЇ в партнера симпат≥ю Ч в≥н вир≥шить, що ви нав'¤зуЇте йому сво¤ думка; невиразне бурмотанн¤ не т≥льки розлютить в≥зав≥, але й охарактеризуЇ вас ¤к невпевнену в соб≥ особу; ну а високий голос змусить сп≥врозмовника засумн≥ватис¤ Ч а чи можна вам дов≥р¤ти. “ак що ¤кщо хочете створити про себе гарне враженн¤, заздалег≥дь потурбуйтес¤ про те, щоб ваш голос звучав привабливо Ќайпрост≥ший спос≥б перев≥рити це Ч записати свою мову на магн≥тофон, а пот≥м прослухати њњ ћоже статис¤, вас злегка шокуЇ "чужий" голос. Ќе розстроюйтесь: те, що не дано в≥д природи, можна придбати шл¤хом завз¤тих тренувань. ѕ≥д≥ть прикладу великих оратор≥в, що в≥дшл≥фовували ≥ "ставили" св≥й голос, виступаючи перед у¤влюваною публ≥кою. ј щоб голос звучав переконливо ≥ глибоко, говорити починайте на видиху.

јле мати приЇмний голос мало ўоб знайти загальна мова з≥ сп≥врозмовником, п≥дбудовуйтес¤ до тембру, темпу й експресивност≥ його мови. ѕсихологи стверджують: ус≥м нам подобаютьс¤ люди, що чимось нагадують нас самих. ѕрим≥ром, хто говорить пов≥льно навр¤д чи дос¤гне взаЇморозум≥нн¤ з тим, хто вимовл¤Ї слова скоромовкою. ј той, хто розмовл¤Ї на п≥двищених тонах, навр¤д чи випробуЇ симпат≥ю до людини, що говорить тихо ≥ спок≥йно.

ƒос¤гти взаЇморозум≥нн¤ з≥ сп≥врозмовником буде набагато прост≥ше, ¤кщо ви дасте йому зрозум≥ти, що в≥н почутий: повторюйте його улюблен≥ слова (але не намагайтес¤ допомогти зак≥нчити фразу); час в≥д часу перепитуйте. "якщо ¤ вас правильно зрозум≥ла...", а наприк≥нц≥ викладете в коротк≥й форм≥ його основн≥ думки. ѕомнете, увага до сп≥врозмовника повинне бути щирим.

ѕро те, чи установивс¤ м≥ж вами ≥ партнером контакт, можна судити по очах. Ќе даром усе-таки њх називають дзеркалом душ≥. якщо сп≥врозмовник дивитьс¤ вам в оч≥, виходить, в≥н зац≥кавлений ≥ уважно слухаЇ, а ¤кщо уникаЇ погл¤ду, то або щось ховаЇ, або вже "в≥дключивс¤" ≥ занурений у своњ думки. ј може, його просто дратуЇ ваш пильний погл¤д? ѕ≥д час серйозноњ тривалоњ розмови не дивитес¤ на людину, ¤к удав на кролика, Ч ≥нод≥ сковзаЇте погл¤дом по його обличчю. (ƒо реч≥, психологи рад¤ть: щоб у чомусь переконати сп≥врозмовника, дивитес¤ йому в л≥ве око.)

≤ взагал≥, навчитес¤ контролювати вираз свого обличч¤, адже недремна п≥дсв≥дом≥сть сп≥врозмовника може трактувати його по-своЇму. ў≥льно стиснут≥ губи, прим≥ром, можуть бути розц≥нен≥ ¤к спроба словесноњ атаки (хоча насправд≥ ви лише збиралис¤ вставити слово), а нахмурен≥ брови Ч ¤к вираженн¤ невдоволенн¤ (хоча ви всього-на-всього зосереджено думали). “ак що пер≥одично розслаблюйте м'¤за обличч¤, але не перестарайтес¤. ќбличч¤, на ¤кому не мерзне жоден мускул, може виражати вс≥ що завгодно Ч похмур≥сть, байдужн≥сть, замислен≥сть, Ч т≥льки не зац≥кавлен≥сть. ўоб не ви¤витис¤ в положенн≥ неправильно пон¤тий, п≥д≥йд≥ть до дзеркала ≥ "п≥дбер≥ть" в≥дпов≥дне моменту вираженн¤ обличч¤.

"ѕрим≥рте" саму щиру, що виражаЇ повагу до сп≥врозмовника посм≥шку ≥ в≥дмовтес¤ в≥д "американських", про ¤к≥ —тан≥славський напевно сказав би: "Ќе в≥рю". Ќавр¤д чи варто посм≥хатис¤ "у весь рот", ¤кщо у вас не занадто красив≥ зуби. ≤ ¤коњ би емоц≥њ н≥ бушували у ваш≥й душ≥, н≥коли не дозвол¤йте соб≥ поблажлив≥ й ≥рон≥чн≥ посм≥шки Ч п≥дсв≥дом≥сть сп≥врозмовника сприйме њх ¤к образа. ƒо реч≥, ¤кщо вас "удостоњли" под≥бною усм≥шкою, знайте: над вами почувають перевагу.

ќднак важливо не т≥льки те, ¤к ви говорите, але ≥ те, що ви говорите —умбурна чи нудна мова спочатку викликаЇ в слухача поз≥ханн¤, а пот≥м Ч розчаруванн¤ ≥... нездоланне бажанн¤ чкурнути в≥д надокучливого сп≥врозмовника. ѕродумайте зм≥ст своЇњ мови до др≥б'¤зк≥в: оск≥льки зосереджена увага утримуЇтьс¤ не б≥льш одн≥Їњ хвилини, спочатку зац≥кавте сп≥врозмовника, а пот≥м викладайте своњ розум≥нн¤. ѕсихологи пом≥тили: людину краще запам'¤товуЇ те, що почув спочатку, а виконуЇ те, що почув наприк≥нц≥.

ѕоради д≥ловим ж≥нкам,

1	2

Ќазва: ƒ≥лова ж≥нка
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (1497 прочитано)