–≥зне > «акон концентрац≥њ кап≥талу, економ≥ко-правов≥ аспекти

«акон концентрац≥њ кап≥талу, економ≥ко-правов≥ аспекти

” сучасних економ≥чних умовах взаЇмозалежн≥сть основних вид≥в кап≥талу, до ¤ких можна в≥днести ф≥нансовий, промисловий та ≥нтелектуальний, дос¤гла такого р≥вн¤, за ¤ким њх автономне ≥снуванн¤ стаЇ багато в чому слабким, тому, спираючись на численн≥ позитивн≥ приклади, в≥дзначимо, що ц≥ види кап≥талу об'Їктивно у своЇму розвитку Ђприход¤тьї до об'Їднанн¤ ≥ створенн¤ Їдиних орган≥зац≥йних структур, ¤к≥ мають њх певним чином регулювати.

—в≥товий досв≥д розвитку економ≥ки за останн≥ дес¤тир≥чч¤ засв≥дчив багато р≥зноман≥тних приклад≥в концентрац≥њ кап≥талу шл¤хом об'Їднанн¤ кап≥талу та виробництва, ¤кий ≥сторично в≥дбувавс¤ шл¤хом в≥д простого до б≥льш складного: в≥д розр≥знених, автономних, др≥бних форм до об'Їднанн¤, взаЇмопроникненн¤ ≥ зрощуванн¤ у величезн≥ орган≥зац≥йн≥ об'Їднанн¤. —аме такою Ї звичайна лог≥ка формуванн¤ ф≥нансового кап≥талу та його об'Їднанн¤ з промисловим у межах Їдиних орган≥зац≥йних утворень за класичними канонами ринковоњ економ≥ки. ѕричому ≥сторично виробничий кап≥тал забезпечив самост≥йно процес вид≥ленн¤ з≥ свого складу нових форм кап≥талу, спочатку торговельного, а згодом - ≥ грошового, ¤кий з часом перетворивс¤ на ф≥нансовий. «гадан≥ окрем≥ самост≥йн≥ форми кап≥талу на початковому етап≥ свого розвитку лише взаЇмод≥¤ли м≥ж собою, а потому розпочавс¤ процес њх взаЇмопроникненн¤ та поЇднанн¤, що призвело до по¤ви промислово-ф≥нансових груп ¤к орган≥зац≥йноњ форми об'Їднанн¤ виробничого та ф≥нансового кап≥тал≥в.

ќтже, кап≥тал под≥л¤вс¤ на види, в≥дмежовувавс¤ один в≥д одного Ч промисловий, ф≥нансовий, аграрний, але в рамках галузевого кап≥талу продовжувавс¤ процес концентрац≥њ з тим, щоб з часом за певних умов призвести до об'Їднанн¤ р≥зних вид≥в кап≥талу[1].

ѕромислово-ф≥нансов≥ групи, ¤к п≥дтверджуЇ практика њх д≥¤льност≥, Ї сьогодн≥ найдосконал≥шою формою кооперац≥њ в економ≥ц≥, хоч сам≥ спроби такоњ кооперац≥њ в≥дом≥ давно ≥ завше виступали засобами забезпеченн¤ ефективного розвитку економ≥ки. ¬ основ≥ економ≥чних перетворень часто були економ≥чн≥ вченн¤.

—тародавньоримський агроном ¬аррон (116Ч27 pp. до н.е.) у трактат≥ Ђѕро с≥льське господарствої описав необх≥дн≥сть поЇднанн¤ п≥дприЇмств двох галузей Ч землеробства ≥ тваринництва, оск≥льки ц≥ни на зерно в –имськ≥й ≥мпер≥њ були низькими, а тваринництво давало висок≥ прибутки[2]. ≤деологом концентрац≥њ виробництва, зокрема концентрац≥њ великого землеробства, виступав ћарк “улл≥й ÷≥церон (107Ч44 pp. до н.е.). ” Ђзолотий в≥кї стародавньоримсь-коњ ≥стор≥њ з розвитком рем≥сничого виробництва з'¤вилис¤ галузев≥ об'Їднанн¤ по виготовленню вироб≥в ≥з зал≥за в ѕут≥олах, бронзи ≥ свинцю Ч в  ануњ, керам≥ки Ч в јррец≥њ, вовни Ч в  ануз≥ та ћед≥олан≥. ” –им≥ так≥ об'Їднанн¤ д≥стали назву колег≥й.

” середн≥ в≥ки формою об'Їднанн¤ кап≥талу стали цехи. ÷ехова регламентац≥¤ охопила вс≥ ступен≥ виробництва ≥ збуту товар≥в. —в≥дченн¤м економ≥чноњ пол≥тики, спр¤мованоњ на розвиток ремесел, буд≥вництва м≥ст та торг≥вл≥ у  ињвськ≥й –ус≥, Ї √а-лицько-¬олинський ≤пат≥њвський л≥топис.

ѕодальший розвиток цех≥в прив≥в до по¤ви мануфактури, ¤ка на початку прикривалас¤ цеховою вив≥скою. “ак, члени цеху суконщик≥в у XIVЧXV ст. у ‘лоренц≥њ безпосередньо не займалис¤ виробництвом сукна, а купували вовну в јнгл≥њ ≥ продавали готову продукц≥ю за кордоном.

Ќедооц≥нка принципу концентрац≥њ кап≥талу ¤к запоруки стимулюванн¤ економ≥чного розвитку при умов≥ в≥дпов≥дних правових форм орган≥зац≥њ його функц≥онуванн¤ та невиправдан≥ заклики до подр≥бненн¤ с≥льськогосподарського виробництва утоп≥стами ƒжоном Ћ≥льберном (1614Ч1657 pp.), ƒжерардом ”≥нстенл≥ (1609Ч1652 pp. Ђ«акон свободиї) призвели до повного краху та њх практичноњ спроби реал≥зац≥њ свого проекту, коли ƒж.”≥нстенл≥ та його друз≥ спробували сп≥льно обробл¤ти землю в графств≥ —ьоррей[3].

Ќатуральне господарство та цехи рем≥сник≥в, ¤к застар≥ла форма концентрац≥њ промислового кап≥талу, було роз≥рване кап≥тал≥стичним виробництвом, в основ≥ ¤кого на початку лежав ранн≥й меркантил≥зм, а пот≥м Ч класична економ≥чна теор≥¤.

” XVIII ст. з'¤вилис¤ централ≥зован≥ мануфактури, ¤к≥ створювалис¤ насамперед у нових галуз¤х економ≥ки. Ќайб≥льш розвинутими були мануфактури по виробництву цукру, сукна, шовку в јнгл≥њ та Ќ≥дерландах. ≤деологом мануфактурного виробництва справедливо називають јдама —м≥та (1723Ч1790 pp.; Ђƒосл≥дженн¤ про природу ≥ причини багатства народ≥вї), ¤кий не т≥льки знову поставив питанн¤ про моральн≥сть п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, сформулював вченн¤ про основний ≥ оборотний кап≥тал, теор≥ю розпод≥лу прац≥ ≥ грошей та теор≥ю вартост≥, а й запропонував скасувати ур¤дову регламентац≥ю промисловост≥ ≥ внутр≥шньоњ торг≥вл≥, запровадивши акцизи (непр¤м≥ податки).

ѕромисловий переворот у XVIIIЧXIX ст., ¤кий охопив јнгл≥ю, вив≥в цю крањну в число найб≥льш розвинутих, перетворив њњ у Ђфабрику св≥туї та спри¤в формуванню новоњ галузевоњ структури економ≥ки, утворенню монопол≥й. ѕ≥зн≥ше под≥бн≥ процеси поширилис¤ ≥ на ≥нш≥ крањни. “≥льки у середин≥ XIX ст. у ‘ранц≥њ промисловий переворот йшов за рахунок швидкого розвитку важкоњ ≥ндустр≥њ та створенн¤ великих банк≥в (Ђ редит ћоб≥льЇї у 1852 p., Ђ редит Ћ≥онеї у 1865 p.).

” —Ўј швидке зростанн¤ економ≥ки забезпечило впровадженн¤ прогресивних метод≥в виробництва (паровий екскаватор, конвеЇрна система), а створенн¤ монопол≥й ¤к новоњ економ≥чноњ форми почалос¤ ≥з зал≥зниць, а пот≥м нафтовоњ промисловост≥. “ак, Ђ—тандарт ќйлї у 1897 р. уже контролювала 95% очистки нафти в крањн≥[4], нагромадивши у 1882Ч1906 pp. майже м≥ль¤рд долар≥в. ” цей же час з'¤вл¤ютьс¤ цукров≥ трести, сталеварна корпорац≥¤  арнег≥. “рести стали специф≥чною формою американських монопол≥й. ÷е були або юридичне самост≥йн≥ компан≥њ, або групи акц≥онерних товариств.  ер≥вництво ними зд≥йснювали холдингов≥ компан≥њ Ч спец≥альн≥ корпорац≥њ, ¤к≥ сам≥ н≥чого не виробл¤ли, але були власниками контрольних пакет≥в акц≥й ≥нших п≥дприЇмств.

“реба погодитис¤ з висновком автор≥в п≥дручника Ђ≈коном≥чна ≥стор≥¤ кап≥тал≥стичних крањнї, що трести стали такою формою централ≥зац≥њ кап≥талу, ¤ка давала можлив≥сть проводити Їдину техн≥чну та економ≥чну пол≥тику, концентрувати ф≥нанси на найб≥льш важливих та перспективних напр¤мах розвитку економ≥ки[4].

як бачимо, процес концентрац≥њ кап≥талу завжди мав перманентний характер.  онцентрац≥¤ кап≥талу Ї об'Їктивним процесом, законом економ≥чного житт¤. Ђ≈коном≥чн≥ закони Ч внутр≥шньо необх≥дн≥ стал≥ й ≥стотн≥ зв'¤зки м≥ж протилежними сторонами, властивост¤ми економ≥чних ¤вищ ≥ процес≥в, елементами економ≥чноњ системиї[5]. ≈коном≥чн≥ закони не залежать в≥д св≥домост≥ людей. ќкрем≥ з економ≥чних закон≥в мають загальний характер, властив≥ вс≥м способам виробництва на в≥дм≥ну в≥д ≥нших, ¤к≥ обмежуютьс¤ у час≥ д≥Їю у рамках к≥лькох способ≥в виробництва (закон вартост≥) або ж на певних стад≥¤х сусп≥льного виробництва (закон планом≥рного розвитку економ≥ки). Ќа нашу думку, закон перманентноњ концентрац≥њ кап≥талу належить до загальних економ≥чних закон≥в.  ороткий ≥сторичний екскурс показуЇ, що кап≥тал завжди Ђсхильнийї до концентрац≥њ. ≤ процес цей мав м≥сце на вс≥х етапах розвитку товарного виробництва. ќб'Їктивну д≥ю закону перманентноњ концентрац≥њ кап≥талу не зупин¤ють нав≥ть в≥дпов≥дн≥ д≥њ держа-ви[6]. “ак, прийн¤тт¤ спец≥ального Ђантит-рест≥вськогої законодавства у —≤Ћј обумовило т≥льки зм≥ну форми монопол≥й. «ам≥сть трест≥в почали утворюватис¤ концерни, кер≥вництво ¤кими зд≥йснювалось за допомогою холдинг≥в. ѕричому промислов≥ монопол≥њ почали використовувати своњ надприбутки ¤к позиковий кап≥тал. ћонопол≥зац≥¤ окремих галузей доповнювалась ≥нтенсивною концентрац≥Їю банк≥вського кап≥талу, ¤кий почав контролювати промислов≥сть. Ќайб≥льш велик≥ банки стали центрами, навколо ¤ких формувалис¤ ц≥л≥ ф≥нансово-промислов≥ ≥мпер≥њ[6].

¬чених усе б≥льше приваблюють проблеми монопол≥й. ћожна назвати прац≥ –.Ўтамлера Ђ√осподарство ≥ правої, –.Ўтольцмана Ђ—оц≥альн≥ категор≥њї, ‘.ќппенгеймера Ђ“еор≥¤ чистоњ пол≥тичноњ економ≥њї та ≥н. “ут доречно згадати в≥домого украњнського вченого ћ.“уган-Ѕарановського (1865Ч1919), ¤кий першим у тод≥шн≥й –ос≥њ пом≥тив переваги новоњ форми господарюванн¤ Ч картел≥в ¤к одного з перших вид≥в промислово-ф≥нансових груп. ќдним з найб≥льших внеск≥в ћ.“уган-Ѕарановського була теор≥¤ економ≥чних цикл≥в ≥ криз, розкрита в книз≥ Ђѕромислов≥ кризи в сучасн≥й јнгл≥њ, њх причини ≥ вплив на народне житт¤ї. ѕричинами криз став не сам державно-монопол≥стичний кап≥тал≥зм, а диспропозиц≥њ у розм≥щенн≥ кап≥талу. «винувачуючи у вс≥х б≥дах сусп≥льства державно-монопол≥сти-ний кап≥тал≥зм, ¬.Ћен≥н (”ль¤нов) зам≥нив державне регулюванн¤ приватним кап≥талом на державне регулюванн¤ державним кап≥талом, перетворивши державу на великого монопол≥зованого власника Ч п≥дприЇмц¤, ¤кий виробл¤в продукц≥ю ≥ товари щоденного попиту, розприд≥л¤в њх, у т.ч. ≥ через систему магазин≥в, контролював дотриманн¤ закон≥в та ≥н.

ѕершим вченим, ¤кий показав неспроможн≥сть економ≥чного л≥берал≥зму ≥ обірунтував необх≥дн≥сть сусп≥льного контролю над господарською д≥¤льн≥стю, був основоположник американського ≥нституц≥онал≥зму “.¬еблен (1857Ч1929рр.). –озгл¤даючи протир≥чч¤ м≥ж ≥нтересами розвитку виробництва та ≥нтересами п≥дприЇмц≥в (“.¬еблен називаЇ це ¤вище Ђдихотом≥Їюї), вчений утоп≥чно формулював прогнози про передачу влади в економ≥ц≥ в≥д п≥дприЇмц≥в до технократ≥в. ” цей пер≥од уперше були зроблен≥ висновки про роль концентрац≥њ виробництва в економ≥чному розвитку, зокрема в прац¤х –.Ћ≥фмана (Ђ артел≥ ≥ трестиї), ¤кий називав картел≥ ринковим феноменом. Ќа його думку, профсп≥лки, роб≥тнич≥ союзи так≥ ж монопол≥њ, ¤к ≥ коал≥ц≥њ п≥дприЇмств.

1	2	3

Ќазва: «акон концентрац≥њ кап≥талу, економ≥ко-правов≥ аспекти
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (2616 прочитано)