–≥зне > «акон концентрац≥њ кап≥талу, економ≥ко-правов≥ аспекти

ѕодальша ж ≥стор≥¤ п≥дтвердила значно вищу ефективн≥сть сусп≥льного розвитку, при ¤кому ≥нтереси приватного кап≥талу та громад¤нського сусп≥льства ур≥вноважуютьс¤ державним регулюванн¤м на основ≥ права.

ќдне з перших м≥сць у св≥т≥ за р≥внем концентрац≥њ виробництва сьогодн≥ пос≥даЇ  анада. Ќа початку 60-х рок≥в у обробн≥й промисловост≥ монопол≥њ, ¤к≥ становили 1% в≥д загальноњ к≥лькост≥ п≥дприЇмств, виробл¤ли 39% валовоњ вартост≥ продукц≥њ галуз≥; 28 компан≥й волод≥ли 20% реальних актив≥в ус≥х п≥дприЇмств галуз≥. ўе вищий р≥вень монопол≥зац≥њ спостер≥гавс¤ в добувн≥й промисловост≥: 5 найб≥льших корпорац≥й забезпечили 63% вартост≥ вс≥х добутих у крањн≥ руд метал≥в. «начною залишалас¤ частка держави в промисловому сектор≥. ” 1969 р. вона становила 18% в≥льних актив≥в ус≥х ф≥рм, ¤к≥ д≥¤ли у  анад≥. –≥вень концентрац≥њ ф≥нансового кап≥талу у  анад≥ значно вищий, н≥ж у ≥нших крањнах. ”  анад≥ д≥Ї 10 приватних комерц≥йних банк≥в. Ќа початку 60-х рок≥в три найб≥льш≥ банки  анади волод≥ли 70% актив≥в, а найб≥льш≥ з них Ч Ђ–о¤л бенк оф  енедаї ≥ Ђ енед≥он ≥мпер≥ал бенк оф комерсї займали в≥дпов≥дно 9 та 11 м≥сце серед найб≥льших банк≥в св≥ту.

ќсоблив≥стю концентрац≥њ кап≥талу у друг≥й половин≥ XX ст. стало не т≥льки об'Їднанн¤ ф≥нансового ≥ промислового кап≥талу, а й прорив такими об'Їднанн¤ми Ч промислово-ф≥нансовими групами нац≥ональних кордон≥в ≥ утворенн¤ транснац≥ональних компан≥й (дал≥ Ч “Ќ ) Ч об'Їднанн¤ промислового, ф≥нансового, наукового, трудового кап≥талу незалежно в≥д нац≥ональних кордон≥в. —ам≥ “Ќ , ¤к в≥домо, створювалис¤ в межах функц≥онуванн¤ св≥тового господарства. «а даними ќќЌ, уже на початок 80-х рок≥в “Ќ  мали в крањнах, що розвиваютьс¤, 27 ф≥л≥ал≥в. ≤з них 44,2% належали —Ўј, 22,8% Ч ¬еликобритан≥њ, 6,6% -- япон≥њ, 5,3% - ‘ранц≥њ, 4,9% - ‘–Ќ.

Ќа заруб≥жних п≥дприЇмствах “Ќ  нин≥ працюЇ близько 14 млн. чолов≥к[7]. ≤нвестуванн¤ кошт≥в через “Ќ  в≥дзначаЇтьс¤ високою ефективн≥стю ¤к дл¤ крањн висо-корозвинутих, перш за все крањн Ђс≥мкиї, ¤к≥ Ї Ђстолиц¤миї “Ќ , так ≥ дл¤ крањн третього св≥ту. “ак, у 1975Ч1984 pp. американськ≥ корпорац≥њ вклали в економ≥ку крањн, що розвиваютьс¤, 22,5 млрд. дол. —Ўј, а отримали прибутк≥в за цей пер≥од 88,4 млрд. дол. —Ўј, з ¤ких 31,6 млрд. дол. —Ўј було ре≥нвестовано в економ≥ку крањн третього св≥ту. ¬ 1984 р. у заруб≥жних ф≥л≥алах американських “Ќ  виробл¤лос¤ продукц≥њ на 900 млрд. дол. —Ўј, що у 2,5 рази перевищуЇ експорт товар≥в ≥з —Ўј[8].

 онституц≥йна основа д≥¤льност≥ “Ќ  розробл¤лас¤ професором –единського ун≥верситету (¬еликобритан≥¤) ƒжоном ƒа-н≥нгом. ¬ основ≥ його баченн¤ Ч Ђекленти-чна парадигмаї, ¤ка стала одн≥Їю з теор≥й м≥жнародного виробництва. ќсоблив≥стю ц≥Їю теор≥њ Ї те, що вона може бути пов'¤зана з р≥зними типами виробництва (ресурсно-базовим, ≥мпортно-зам≥нюючим, експортно-ор≥Їнтованим, глобально-ор≥Їнтованим), а також охоплюЇ р≥зн≥ розд≥ли економ≥чноњ теор≥њ та права (рух кап≥талу, торг≥вл¤, ≥нновац≥њ). ќкр≥м цього, згадана теор≥¤ може базуватис¤ ¤к на макроеконо-м≥чному (глобальн≥ тенденц≥њ), так ≥ на м≥кроеконом≥чному р≥вн¤х (тенденц≥њ взаЇмод≥њ м≥ж ф≥рмами на галузевому р≥вн≥).

ќб'Їктивна д≥¤ закону перманентноњ концентрац≥њ кап≥талу про¤вл¤Їтьс¤ ≥ в украњнських умовах. Ќезважаючи на ¤вно непрог-ресивний зм≥ст «акону ”крањни Ђѕро промислово-ф≥нансов≥ групиї[9], ¤кий скор≥ше Ї перешкодою об'Їднанн¤ п≥дприЇмств шл¤хом створенн¤ промислово-ф≥нансових груп (дал≥ Ч ѕ‘√), це не зашкодило процесов≥ концентрац≥њ та об'Їднанн¤ кап≥талу.

–азом з тим можна слушно поставити запитанн¤: чи можна взагал≥ в≥дмовитись в≥д «акону ”крањни Ђѕро промислово-ф≥нансов≥ групи в ”крањн≥ї ≥ визнати таким, що втратив чинн≥сть? « точки зору юридичноњ Ч так. ƒл¤ цього ще доведетьс¤ визнати такою, що втратила чинн≥сть, ≥ статтю нового

√осподарського кодексу ”крањни. ” цьому випадку можуть застосовуватис¤ положенн¤ нового ÷ив≥льного кодексу ”крањни щодо сп≥льноњ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва та  онвенц≥њ —Ќƒ про транснац≥ональн≥ корпорац≥њ. ќдночасно буде усунуто протир≥чч¤ м≥ж згаданою  онвенц≥Їю та √осподарським кодексом ”крањни. « точки зору конкретноњ економ≥ки та ментал≥тету украњнц≥в, таке р≥шенн¤ призвело б до сусп≥льно-пол≥тичноњ в≥дмови в≥д ≥дењ створенн¤ ѕ‘√. јле на сьогодн≥ немаЇ над≥њ на прийн¤тт¤ ¬ерховною –адою ”крањни ан≥ новоњ редакц≥њ «акону ”крањни Ђѕро промислово-ф≥нансов≥ групи в ”крањн≥ї, ан≥ його скасуванн¤. ¬ цьому один з украњнських парадокс≥в, про ¤к≥ ми вже говорили не один раз[10]. Ќаприклад, декларац≥¤ загальнодержавного курсу на розвиток малого п≥дприЇмництва ≥ його блокуванн¤ на р≥вн≥ м≥сцевих державних орган≥в; пад≥нн¤ виробництва на фон≥ зростанн¤ обс¤г≥в споживанн¤ електроенерг≥њ та водних ресурс≥в; курс ѕрезидента ”крањни на концентрац≥ю виробництва ≥ неспроможн≥сть парламенту ухвалити будь-¤кий закон щодо зм≥н регулюванн¤ ѕ‘√. ѕроцес концентрац≥њ кап≥талу незалежно в≥д цього, ще раз зазначимо, йде об'Їктивно. ћожна назвати концерни Ђ—лавутичї, Ђѕравексї, сп≥льну роботу Ђ ињвм≥ськбудї з банком Ђјркадаї, тому з точки зору економ≥чного патр≥отизму необх≥дно подолати ще одне протир≥чч¤, ¤ке Ї не т≥льки украњнським економ≥чним парадоксом: в умовах глобал≥зац≥њ велик≥ п≥дприЇмства ≥ промислов≥ об'Їднанн¤ легко можуть стати Ђздобиччюї “Ќ , особливо при нестаб≥льн≥й економ≥ц≥. “ому збереженн¤ нац≥ональноњ економ≥ки потребуЇ розвинутого малого ≥ середнього п≥дприЇмництва, ¤ке б≥льш ст≥йке щодо впливу з боку “Ќ , даЇ робоч≥ м≥сц¤, зн≥маЇ соц≥альну напругу. јле залишаЇтьс¤ акс≥ома: добробут родини в умовах ”крањни перебуваЇ в сфер≥ малого б≥знесу, а економ≥чна потужн≥сть держави, ≥ не т≥льки ”крањни, а й вс≥х ≥нших, вим≥рюЇтьс¤ станом розвитку великого виробництва.

ќтже, в цих умовах держава ≥ економ≥чна сфера потребують взаЇмноњ п≥дтримки. ƒл¤ ”крањни тепер Ї важливим не т≥льки при-д≥л≥ти належну увагу орган≥зац≥њ ѕ‘√, а й концентрац≥њ кап≥талу в ц≥лому, можливо, ф≥нансового кап≥талу, оск≥льки дл¤ промислово-виробничого кап≥талу це поки що ви¤вилос¤ не п≥д силу.

¬ основ≥ економ≥чного розвитку завжди був дуал≥зм ≥нтерес≥в Ч особистий ≥нтерес п≥дприЇмц¤, спр¤мований на одержанн¤ прибутку, та економ≥чний патр≥отизм[11] ¤к ви¤в державницького п≥дходу до розвитку економ≥ки, врахуванн¤ ≥нтерес≥в громад¤нського сусп≥льства.

« точки зору економ≥чного патр≥отизму, забезпеченн¤ особистого ≥нтересу в економ≥чному розвитку Ї найб≥льш кол≥з≥йною умовою розвитку ринковоњ економ≥ки. Ќа перший погл¤д, задоволенн¤ особистого ≥нтересу безпосередньо пов'¤зано з економ≥чним розвитком держави. —аме особистий ≥нтерес, що грунтуЇтьс¤ на бажанн≥ жити краще, змушуЇ п≥дприЇмц¤ шукати шл¤хи найб≥льш ефективного використанн¤ матер≥альних та трудових ресурс≥в, дос¤гати максимального прибутку та м≥н≥мальних витрат. ќтже, особистий ≥нтерес Ї руш≥йною силою економ≥чного розвитку ≥ його необх≥дно пост≥йно п≥дтримувати, але в де¤ких випадках особистий ≥нтерес може суперечити економ≥чним ≥нтересам держави. ÷е передус≥м стосуЇтьс¤ заборонених або оф≥ц≥йно не легал≥зованих вид≥в д≥¤льност≥, ¤к≥ формують так звану Ђт≥ньову економ≥куї. ≈коном≥чн≥ збитки, запод≥¤н≥ держав≥ ц≥Їю д≥¤льн≥стю, визначаютьс¤ не т≥льки втратами бюджету через в≥дсутн≥сть податкових надходжень. як правило, не¤к≥сн≥, а тому й дешев≥ товари та послуги, що пропонуЇ Ђчорний ринокї, створюють недобросов≥сну конкуренц≥ю в≥тчизн¤ним виробникам ¤к≥сноњ продукц≥њ, ¤ка в≥дпов≥даЇ державним стандартам.

ќтже, збитки, ¤ких зазнаЇ держава через Ђт≥ньову економ≥куї., передус≥м складаютьс¤ з скороченн¤ легального виробництва та його в≥дтворювальних можливостей, що унеможливлюЇ його подальший розвиток, а отже Ч й економ≥чне зростанн¤ держави. ћасштаб цих збитк≥в важко у¤вити. ƒосить лише нагадати, що обс¤ги Ђт≥ньовоњ економ≥киї, за експертними оц≥нками де¤ких фах≥вц≥в, с¤гають майже половини реальноњ.

Ѕоротьба з недобросов≥сною конкуренц≥Їю та п≥дтримки справжньоњ, ринковоњ Ї ще одн≥Їю важливою умовою розвитку ринкового середовища, що забезпечуЇ сталий економ≥чний розвиток держави. “ому розвиток конкуренц≥њ в ”крањн≥ повинен забезпечуватис¤ не лише загальновизнаними засобами, серед ¤ких зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ виробник≥в продукц≥њ Ї основним, але й р≥шучою боротьбою з нелегальною д≥¤льн≥стю.

ўодо створенн¤ умов дл¤ забезпеченн¤ ринкового регулюванн¤ ц≥к, то воно повинно враховувати не т≥льки теоретичн≥ ц≥л≥, але й особливост≥ економ≥чного стану споживчого ринку ”крањни, ¤кий не Ї збалансованим через значну заборгован≥сть ≥з соц≥альних виплат населенню. «окрема, посп≥шн≥сть у п≥двищенн≥ ц≥н та тариф≥в на послуги житлово-комунальноњ сфери, п≥дприЇмства та установи ¤коњ, до реч≥, Ї природними монопол≥стами, може призвести до порушенн¤ ринковоњ р≥вноваги м≥ж варт≥стю цих послуг та платоспроможним попитом населенн¤, що, в к≥нцевому рахунку, може негативно позначитис¤ на економ≥чному стан≥ держави.

Ќарешт≥, в умовах переходу до ринковоњ модел≥ економ≥ки вир≥шальний вплив на економ≥чне зростанн¤ повинна мати протекц≥он≥стська пол≥тика держави, ¤ка маЇ забезпечити правову базу ≥ сусп≥льну атмосферу, що спри¤ють ефективному функц≥онуванню ринковоњ системи; захисту конкуренц≥њ; створенню ефективноњ ф≥нансово-бюджетноњ системи перерозпод≥лу доход≥в; ефективному розпод≥лу з матер≥альних та трудових ресурс≥в; запровадженню ефективних анти-кризових стаб≥л≥зац≥йних заход≥в щодо зменшенн¤ р≥вн¤ безроб≥тт¤ та ≥нфл¤ц≥њ ≥ стимулюванн¤ економ≥чного зростанн¤. ƒ≥йсно, економ≥чна свобода маЇ бути захищена. ѕротекц≥он≥зм держави маЇ поЇднуватис¤ ≥з захистом п≥дприЇмництва ≥ захистом споживчого режиму. “ак, ще к≥лька рок≥в тому ”крањна випускала 3 млн. шт. телев≥зор≥в у р≥к, сьогодн≥ Ч лише до 100 тис.[12]. ¬трачено сотн≥ тис¤ч робочих м≥сць, у той же час споживчий ринок наповнений ≥мпортними телев≥зорами.  итай встановив низьк≥ збори на телев≥зори та рад≥оелектронну техн≥ку у розм≥р≥ 80% в≥д њх вартост≥ ≥ через к≥лька рок≥в наповнив прилавки магазин≥в у всьому св≥т≥ дешевими китайськими телев≥зорами, магн≥тофонами.

1	2	3

Ќазва: «акон концентрац≥њ кап≥талу, економ≥ко-правов≥ аспекти
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (2616 прочитано)