–≥зне > ѕон¤тт¤ лог≥стики, сутн≥сть ≥ значенн¤

ѕон¤тт¤ лог≥стики, сутн≥сть ≥ значенн¤

«м≥ни в управл≥нськ≥й ор≥Їнтац≥њ стали причиною розробки новоњ концепц≥њ управл≥нн¤ матер≥альними потоками, що одержала назву "лог≥стики". —утн≥сть концепц≥њ пол¤гаЇ в ≥нтеграц≥њ вс≥х функц≥ональних сфер, пов'¤заних ≥з проходженн¤м матер≥ального потоку в≥д виробника до споживача в Їдиний комплекс, ¤кий називаЇтьс¤ комплексом лог≥стики.  онцепц≥¤ м≥стить у соб≥ значн≥ резерви економ≥њ корпоративних витрат. ƒосл≥дженн¤, що проводилис¤ Ќац≥ональною радою з управл≥нн¤ ф≥зичним розпод≥лом (National Council of Physical Distribution Management, USA), показали, що впровадженн¤ ≥нтегрованоњ лог≥стичноњ системи може привести до економ≥њ в розм≥р≥ 10-20 % в≥д загальних корпоративних витрат.

—учасн≥ методи п≥двищенн¤ ефективност≥ управл≥нн¤ матер≥альними потоками мають практичний ≥нтерес дл¤ украњнськоњ економ≥ки, њхнЇ використанн¤ дасть можлив≥сть п≥дприЇмствам нашоњ крањни ефективно д≥¤ти ¤к на внутр≥шньому, так ≥ на зовн≥шньому ринках.

√рецьке за походженн¤м слово "лог≥стика" (мистецтво враховувати) - вживаЇтьс¤ в мовах багатьох народ≥в (logistic - англ., logistik - н≥м., logistique - франц., logistica - ≥тал. ≥ т.д.). Ќаукою, на думку “. ѕавеллека, лог≥стика стала завд¤ки в≥йськов≥й справ≥. ¬≥зант≥йський ≥мператор Ћеон VI (865-912 pp.) так визначав завданн¤ лог≥стики: "платити арм≥њ, озброювати њњ, забезпечувати в≥йськовим майном, своЇчасно ≥ повною м≥рою п≥клуватис¤ про њњ потреби, належним чином готувати кожну д≥ю в≥йськового походу ≥ в≥дпов≥дно до цього управл¤ти ≥ розпор¤джатис¤ рухом ≥ розпод≥лом власних збройних сил".

“≥льки в 60-х роках XX стол≥тт¤ ц≥ принципи лог≥стики стали застосовуватис¤ не т≥льки в систем≥ постачанн¤ арм≥й, але й у промисловост≥ де¤ких крањн «ах≥дноњ ™вропи.

≤нтенсивний розвиток лог≥стики у нев≥йськов≥й галуз≥ пов'¤зуЇтьс¤ з енергетичною кризою початку 70-х рок≥в. —аме тод≥ спец≥ал≥сти звернулис¤ до лог≥стики ¤к одн≥Їњ з ефективних форм ≥нтеграц≥њ виробництва, транспортуванн¤, розпод≥лу ≥ збуту товар≥в ≥з широким залученн¤м сучасних техн≥чних засоб≥в.

≤снуЇ багато визначень лог≥стики, тому що вона - новий науковий напр¤мок, що знаходитьс¤ в стад≥њ формуванн¤.  р≥м того, труднощ≥ з визначенн¤м пон¤тт¤ лог≥стики по¤снюютьс¤ тим, що лог≥стика маЇ багато розд≥л≥в, про що св≥дчать њњ функц≥њ (рис.1).

¬≥дпов≥дно до одного ≥з найзагальн≥ших визначень, лог≥стика Ї теор≥Їю ≥ практикою управл≥нн¤ матер≥альними потоками. « погл¤ду менеджера, лог≥стика ≥нтерпретуЇтьс¤ ¤к орган≥зац≥¤ управл≥нн¤ ц≥леспр¤мованою п≥дготовкою ≥ доц≥льним використанн¤м кошт≥в ≥ послуг, необх≥дних дл¤ вир≥шенн¤ конкретних завдань.

Ћог≥стика виступаЇ ¤к певна виробнича ≥нфраструктура економ≥ки. ¬она базуЇтьс¤ на ч≥тк≥й взаЇмод≥њ попиту, поставок, виробництва, транспортуванн¤ ≥ розпод≥лу продукц≥њ. Ћог≥стика починаЇтьс¤ з первинних джерел сировини або виробленн¤ нап≥вфабрикат≥в, продовжуЇтьс¤ в об≥гу матер≥ал≥в ≥ нап≥вфабрикат≥в у рамках виробничого процесу п≥дприЇмства ≥ завершуЇтьс¤ доставкою готовоњ продукц≥њ споживачу дл¤ дос¤гненн¤ економ≥чних ц≥лей п≥дприЇмц¤.

« позиц≥њ маркетингу, лог≥стика - процес управл≥нн¤ виробництвом, рухом ≥ збереженн¤м матер≥ал≥в ≥ товар≥в, а також супутн≥ми ≥нформац≥йними потоками за допомогою орган≥зац≥њ канал≥в товароруху, причому поточн≥ й майбутн≥ витрати м≥н≥м≥зуютьс¤ за умови високоефективного виконанн¤ ≥ доставки замовлень.

ќсновн≥ функц≥њ макролог≥стики наступн≥:

- контроль за ¤к≥стю, розпод≥л випуску вироб≥в по виробничих п≥дрозд≥лах п≥дприЇмства;

- переробка транспортованих вантаж≥в - урахуванн¤ й управл≥нн¤ запасами, њхнЇ перем≥щенн¤, зв'¤зок ≥ орган≥зац≥¤ ≥нформац≥йних поток≥в;

- упаковуванн¤ вироб≥в, њхнЇ збер≥ганн¤, складуванн¤, вантажно-розвантажувальн≥ операц≥њ;

- маркетинг - ф≥нансуванн¤ ≥ взаЇмн≥ розрахунки, плануванн¤ попиту на основ≥ вивченн¤ ринку, орган≥зац≥¤ служби постачанн¤ ≥ збуту;

- споживанн¤ - проектуванн¤ замовлень на продукц≥ю, складуванн¤ запас≥в, забезпеченн¤ споживач≥в, ф≥нансуванн¤ замовлень.

ќтже, лог≥стику на сучасному етап≥ варто розгл¤дати ¤к ключовий елемент конкурентноњ ринковоњ стратег≥њ п≥дприЇмства, ¤к ключову первинну д≥¤льн≥сть ≥з забезпеченн¤ конкурентних переваг.

¬ умовах л≥берал≥зац≥њ економ≥ки лог≥стика повинна одержати своЇ визнанн¤ ≥ в ”крањн≥. Ќа початкових стад≥¤х формуванн¤ лог≥стичних структур можна звернутис¤ до м≥жнародного досв≥ду в ц≥й галуз≥. ¬ багатьох крањнах функц≥онують нац≥ональн≥ лог≥стичн≥ об'Їднанн¤, створена ™вропейська асоц≥ац≥¤ лог≥стики (ELA). јвторитетними теоретичними джерелами Ї пер≥одичн≥ виданн¤: "Logistics" (¬елика Ѕритан≥¤), "Logistiques Magazine" (‘ранц≥¤), "Logistik Spektrum" (Ќ≥меччина), "Production and Inventory Management" (—Ўј), "International Journal of Physical Distribution and Logistics Management" тощо.

2.  ќЌ÷≈ѕ÷≤я ≤ —“–” “”–ј Ћќ√≤—“» »

ƒосв≥д розвинутих крањн у сфер≥ п≥двищенн¤ ефективност≥ матер≥ального виробництва св≥дчить про те, що одним ≥з основних ≥нструмент≥в зм≥цненн¤ позиц≥й на ринку Ї використанн¤ концепц≥њ лог≥стики в орган≥зац≥њ економ≥чноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ¬ сучасному розум≥нн≥ лог≥стика охоплюЇ ¤к безпосередньо виробництво, так ≥ сферу плануванн¤ ≥ управл≥нн¤ вс≥Їю д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства в ланцюжку "постачальник - виробник - споживач".

Ћог≥стика проголошуЇ пр≥оритет споживача, тобто 100 % виконанн¤ догов≥рних зобов'¤зань, високий р≥вень серв≥су. ¬одночас застосуванн¤ лог≥стичних рекомендац≥й виг≥дне постачальникам. “ак, на п≥дприЇмствах "‘орд" використанн¤ системи "точно в строк" (just in time) дало можлив≥сть за два роки скоротити запаси на 40 %. «а даними проф. ј. —мЇхова, реал≥зац≥¤ основних положень лог≥стики даЇ можлив≥сть скоротити витрати на транспортуванн¤ ≥ збереженн¤ продукц≥њ на 15-20 %, зменшити р≥вень запас≥в на 50 %, знизити тривал≥сть робочого циклу на 50-70 % [4].

ќтже, лог≥стика гармон≥зуЇ ≥нтереси постачальник≥в ≥ споживач≥в.  онцепц≥¤ лог≥стики базуЇтьс¤ на таких принципах.

1. –озгл¤д руху матер≥альних ресурс≥в в≥д первинного джерела до к≥нцевого споживача ¤к Їдиного матер≥ального потоку. ≈лементи, що формують матер≥альний пот≥к п≥дприЇмства, технолог≥чно пов'¤зан≥, а витрати, обумовлен≥ ними, економ≥чно залежн≥. ÷е означаЇ, що зм≥ни в одному ≥з вид≥в д≥¤льност≥ впливають на ≥нш≥, а спроби зниженн¤ окремих витрат можуть призвести до б≥льш високих сукупних витрат.

Ќедостатньо оперативн≥ д≥њ служб постачанн¤ можуть негативно в≥дбитис¤ на робот≥ виробничо-координац≥йного в≥дд≥лу, безв≥дпов≥дальн≥сть ¤кого, у свою чергу, дезорган≥зуЇ д≥¤льн≥сть служби збуту. ѕрагненн¤ оптим≥зувати роботу виробничих п≥дрозд≥л≥в може призвести до перевантаженн¤ склад≥в одним видом продукц≥њ ≥ невчасного забезпеченн¤ ≥ншим. Ќизьк≥ витрати на транспортуванн¤ можуть стати хорошою метою, ¤кщо транспортна служба намагаЇтьс¤ њњ дос¤гти, не принос¤чи в жертву швидк≥сть ≥ над≥йн≥сть доставки, ¤кщо не буде потр≥бно зб≥льшувати витрати на утриманн¤ запас≥в. „им б≥льший обс¤г парт≥њ деталей, що запускаютьс¤ у виробництво, тим менш≥ витрати на переналагодженн¤ устаткуванн¤. ѕроте витрати на збереженн¤ незавершеного виробництва зб≥льшуютьс¤. Ќавпаки, з≥ зменшенн¤м обс¤гу парт≥њ витрати на збереженн¤ запасу знижуютьс¤, а витрати на переобладнанн¤ зб≥льшуютьс¤. –озм≥щенн¤ виробничих потужностей, склад≥в, пункт≥в техн≥чного контролю впливаЇ на транспортн≥ витрати.

ќсновною характеристикою матер≥ального потоку п≥дприЇмства Ї безперервн≥сть. ѕрот¤гом усього технолог≥чного циклу постачанн¤ продукт≥в кожен його учасник повинен забезпечувати споживач≥в за принципом "точно в строк", але ц≥ д≥њ мають супроводжуватис¤ м≥н≥мальними сукупними витратами, пов'¤заними з рухом.

« огл¤ду на зв'¤зок м≥ж стад≥¤ми, що формують матер≥альний пот≥к п≥дприЇмства, його м≥жфункц≥ональний характер ≥ беручи до уваги ц≥льову спр¤мован≥сть, лог≥стика передбачаЇ використанн¤ орган≥зац≥йно-управл≥нських механ≥зм≥в координац≥њ - лог≥стичних систем.

ќрган≥зац≥йний механ≥зм пов'¤заний ≥з дос¤гненн¤м достатнього р≥вн¤ ≥нтеграц≥њ за допомогою в≥дпов≥дних перетворень у структур≥ управл≥нн¤ п≥дприЇмством. ќрган≥зац≥йна структура може бути р≥зною ≥ залежати в≥д характеру продукц≥њ, що випускаЇтьс¤, к≥лькост≥ њњ споживач≥в, матер≥алом≥сткост≥, в≥д розм≥ру п≥дприЇмства ≥ т.д.

”правл≥нський механ≥зм пов'¤заний ≥з впровадженн¤м спец≥ально розроблених управл≥нських процедур, основою ¤ких Ї плануванн¤ постачанн¤, виробництва, збуту, збереженн¤ ≥ транспортуванн¤ ¤к Їдиного матер≥ального потоку.

2. ¬провадженн¤ лог≥стичних систем - орган≥зац≥йно-управл≥нських механ≥зм≥в координац≥њ д≥й спец≥ал≥ст≥в р≥зноман≥тних служб, ¤к≥ управл¤ють матер≥альним потоком.

ѕон¤тт¤ "лог≥стична система" вживаЇтьс¤ щодо орган≥в управл≥нн¤ ≥ характеризуЇтьс¤ двома ознаками. « одного боку, лог≥стична система - це орган≥зована множина структурних елемент≥в, що функц≥онують дл¤ дос¤гненн¤ Їдиноњ ц≥л≥, з ≥ншого боку - план, за допомогою ¤кого суб'Їкт управл≥нн¤ прагне њњ дос¤гти.

Ћог≥стична система - це орган≥зац≥йний механ≥зм, що перетинаЇ функц≥ональн≥ меж≥ п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства (за допомогою гнучкоњ координац≥њ) ≥ спр¤мовуЇ њхн≥ д≥њ на дос¤гненн¤ мети лог≥стики. ѕ≥дрозд≥л в≥дпов≥даЇ за виконанн¤ всього набору вид≥в д≥¤льност≥, пов'¤заних ≥з матер≥альним потоком ≥ необх≥дних дл¤ задоволенн¤ попиту споживач≥в, - в≥д вибору постачальник≥в до наданн¤ послуг. Ќа чол≥ п≥дрозд≥лу стоњть менеджер матер≥ального потоку, що формулюЇ оперативн≥ ц≥л≥, усуваЇ конфл≥кти, в≥дпов≥даЇ за вдосконаленн¤ системи ≥ к≥нцев≥ результати њњ функц≥онуванн¤. як важливий елемент ≥Їрарх≥чноњ структури управл≥нн¤ в≥н п≥дпор¤дковуЇтьс¤ першому кер≥внику п≥дприЇмства.

1	2	3

Ќазва: ѕон¤тт¤ лог≥стики, сутн≥сть ≥ значенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (2458 прочитано)