–≥зне > ѕон¤тт¤ лог≥стики, сутн≥сть ≥ значенн¤

ѕор¤д ≥з пон¤тт¤м "управл≥нн¤ матер≥альним потоком" спец≥ал≥сти вид≥л¤ють ще два терм≥ни - "управл≥нн¤ матер≥алами" ≥ "управл≥нн¤ розпод≥лом". ѕерший стосуЇтьс¤ руху матер≥ал≥в у межах п≥дприЇмства, другий - розпод≥лу готовоњ продукц≥њ серед споживач≥в.

” рамках п≥дрозд≥лу з управл≥нн¤ розпод≥лом об'Їднуютьс¤ пов'¤зан≥ з рухом функц≥њ, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в "економ≥чному простор≥" м≥ж крайньою межею виробничого процесу, тобто в≥двантаженн¤м готовоњ продукц≥њ з розм≥щених на територ≥њ п≥дприЇмства склад≥в збуту, ≥ сферою споживанн¤ продукц≥њ, що постачаЇтьс¤.

“аким чином, п≥дрозд≥л з управл≥нн¤ матер≥алами - це орган≥зац≥йний механ≥зм зниженн¤ витрат, ¤к≥ виникають, в основному, на етапах постачанн¤ ≥ виробництва, а п≥дрозд≥л з управл≥нн¤ розпод≥лом - аналог≥чний механ≥зм зменшенн¤ витрат, але вже в сфер≥ збуту. ќбидва вар≥анти побудови ≥нтегрованого п≥дрозд≥лу базуютьс¤ на розчленуванн≥ матер≥ального потоку ≥ Ї окремими випадками загального управл≥нського р≥шенн¤. …ого доц≥льно рекомендувати п≥дприЇмствам, ¤к≥ незалежно в≥д виробничого проф≥лю стикаютьс¤ з проблемами, пов'¤заними з координац≥Їю д≥й ус≥х п≥дрозд≥л≥в, через ¤к≥ проходить матер≥альний пот≥к.

–озгл¤нут≥ орган≥зац≥йн≥ форми усп≥шно зарекомендували себе в промислових корпорац≥¤х —Ўј. ѕерех≥д до ринковоњ економ≥ки й об'Їктивн≥ потреби виробництва зумовлюють можлив≥сть створенн¤ аналог≥чних ≥нтегрованих п≥дрозд≥л≥в на в≥тчизн¤них п≥дприЇмствах.

3. ¬икористанн¤ агрегованого показника, ¤кий кр≥м вартост≥ самих матер≥ал≥в, враховуЇ також витрати, пов '¤зан≥ з њхн≥м рухом. Ќа п≥дстав≥ сп≥вв≥дношенн¤ фактичних сукупних витрат ≥з м≥н≥мальними при дотриманн≥ одного обмеженн¤ - ¤к≥сного обслуговуванн¤ споживач≥в - робл¤ть висновок про ефективн≥сть функц≥онуванн¤ лог≥стичних систем.

¬итрати, пов'¤зан≥ з рухом матер≥альних ресурс≥в, по сут≥, Ї витратами на створенн¤ ≥ збереженн¤ запас≥в ≥ досить легко п≥ддаютьс¤ формал≥зац≥њ.

”правл≥нн¤ лог≥стикою спр¤мовано на координац≥ю плануванн¤ ≥ поточноњ д≥¤льност≥ в сфер≥ матер≥ального забезпеченн¤ ≥ розпод≥лу в т≥сному зв'¤зку з технолог≥чним процесом (рис. 25).

¬провадженн¤ концепц≥њ лог≥стики на п≥дприЇмств≥ може дати так≥ реальн≥ результати:

- скороченн¤ к≥лькост≥ продажу, "втраченого" за в≥дсутност≥ запас≥в необх≥дноњ продукц≥њ, завд¤ки б≥льш точному розм≥щенню запас≥в ≥ контролю за ними. “им самим дос¤гаЇтьс¤ подв≥йна мета: зб≥льшуЇтьс¤ обс¤г продажу ≥ забезпечуЇтьс¤ б≥льш високий р≥вень обслуговуванн¤ споживача;

- лог≥стична система, ¤ка спроможна швидко реагувати на ринков≥ зм≥ни, може забезпечити скороченн¤ "циклу обслуговуванн¤ споживач≥в" ≥, в≥дпов≥дно, скороченн¤ запас≥в у них. ÷е даЇ п≥дприЇмству-постачальнику переваги перед конкурентами в боротьб≥ за свою частку ринку;

- вдало спроектована лог≥стична система спри¤Ї зм≥цненню зв'¤зк≥в постачальника з≥ споживачем. ÷е може бути дос¤гнуто шл¤хом ≥нтеграц≥њ засоб≥в доставки продукц≥њ постачальника ≥ засоб≥в одержанн¤ њњ споживачем.

- ефективн≥ методи "ф≥зичного розпод≥лу" дають ≥стотну економ≥ю витрат, що можна поширити ≥ на споживача у форм≥ зниженн¤ оплати за доставку продукц≥њ ≥ т.д.;

- впровадженн¤ ефективноњ лог≥стичноњ системи даЇ можлив≥сть п≥дприЇмству б≥льш усп≥шно ≥ прибуткове конкурувати на окремих ринках.

ќтже, концепц≥¤ лог≥стики - це спос≥б мисленн¤, що визначаЇ ц≥л≥ ≥ принципи виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, сама ж лог≥стика виступаЇ при цьому засобом д≥й, засобом реал≥зац≥њ концепц≥њ.

якщо концепц≥¤ лог≥стики - це спр¤мован≥сть д≥лового мисленн¤, то лог≥стика - це спр¤мован≥сть д≥й у сфер≥ б≥знесу. якщо концепц≥¤ лог≥стики - це ф≥лософ≥¤ п≥дприЇмства, то лог≥стика - це система управл≥нн¤, об'Їктивно необх≥дна дл¤ реал≥зац≥њ ц≥лей п≥дприЇмства.

3. Ћќ√≤—“»„Ќј —»—“≈ћј я  — Ћјƒќ¬ј ћ≈Ќ≈ƒ∆ћ≈Ќ“”

як вже було зазначено вище ¤дром-концепц≥њ лог≥стики Ї системний п≥дх≥д до управл≥нн¤, що передбачаЇ ≥нтеграц≥ю вс≥х функц≥ональних сфер, пов'¤заних з обслуговуванн¤м матер≥альних поток≥в, ≥ врахуванн¤ взаЇмозв'¤зк≥в м≥ж ними. ¬иход¤чи з цього, можна вид≥лити дв≥ групи взаЇмозв'¤зк≥в, що лежать в основ≥ управл≥нн¤ лог≥стичною системою.

1. ¬заЇмод≥њ "повед≥нкового" характеру м≥ж орган≥зац≥¤ми ≥ орган≥зац≥йними структурами, що формують канал розпод≥лу, тобто кооперац≥¤ або конфл≥кти м≥ж ними.

2. ¬заЇмозв'¤зки м≥ж основними функц≥ональними сферами, що складають так званий комплекс лог≥стики: запаси, ≥нформац≥йне забезпеченн¤, складуванн¤, упаковуванн¤, перевезенн¤.

—творити ≥деальну дл¤ вс≥х п≥дприЇмств лог≥стичну систему неможливо. ƒл¤ кожного п≥дприЇмства вона буде ун≥кальною, оск≥льки њњ метою Ї дос¤гненн¤ конкретних стратег≥чних завдань п≥дприЇмства. ѕроте можна вид≥лити основн≥ загальн≥ етапи процесу плануванн¤ ≥ створенн¤ лог≥стичноњ системи: постановка ц≥лей системи, визначенн¤ реального њњ стану (шл¤хом зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього аудиту); створенн¤ ≥ розгл¤д альтернативних проект≥в системи, впровадженн¤ одного з них ≥ контроль за ним.

¬изначенн¤ ц≥лей Ї першим ≥ в≥дпов≥дальним кроком, в≥д ¤кого залежить ефективн≥сть лог≥стичноњ системи.  ожна ц≥ль повинна мати ¤к≥сну ≥ к≥льк≥сну характеристики ≥ часовий ≥нтервал дл¤ њњ дос¤гненн¤.

—ьогодн≥ можна вид≥лити чотири основн≥ напр¤мки лог≥стичноњ стратег≥њ: м≥н≥мальн≥ загальн≥ витрати; максимальний р≥вень обслуговуванн¤ споживач≥в; короткострокова максим≥зац≥¤ прибутк≥в; максимальн≥ конкурентн≥ переваги.

Ќаступним кроком у процес≥ створенн¤ лог≥стичноњ системи Ї анал≥з реального стану системи реал≥зац≥њ продукц≥њ, що даЇ змогу ви¤вити потенц≥йно сильн≥ ≥ слабк≥ сторони ≥снуючоњ системи з погл¤ду поставлених ц≥лей, а також визначити вплив зовн≥шн≥х чинник≥в на ефективн≥сть њњ функц≥онуванн¤.

јнал≥з реального стану лог≥стичноњ системи зд≥йснюЇтьс¤ через внутр≥шн≥й ≥ зовн≥шн≥й аудит.

¬нутр≥шн≥й аудит пов'¤заний з анал≥зом в≥дпов≥дност≥ структури ≥снуючоњ системи ≥ поставлених перед нею ц≥лей, причому цей анал≥з зд≥йснюЇтьс¤ дл¤ кожноњ "м≥с≥њ". ¬ажливим елементом внутр≥шнього аудиту Ї анал≥з витрат, пов'¤заних ≥з реал≥зац≥Їю продукц≥њ. ѕо-перше, це даЇ змогу визначити структуру витрат системи ≥ ви¤вити основн≥ резерви њх економ≥њ. ѕо-друге, в≥н даЇ можлив≥сть вищ≥й ланц≥ управл≥нн¤ п≥дприЇмства зробити виб≥р м≥ж альтернативними проектами лог≥стич-них систем.

¬провадженн¤ лог≥стичноњ системи потребуЇ розробленн¤ нового п≥дходу до обм≥ну витрат, так званоњ лог≥стичноњ калькул¤ц≥њ витрат, ор≥Їнтованоњ на к≥нцевий результат. “ака калькул¤ц≥¤ передбачаЇ розпод≥л витрат за функц≥ональними сферами, "центрами затрат": опрацюванн¤ замовлень, рух продукц≥њ в межах п≥дприЇмства, складуванн¤, п≥дтримка запас≥в, управл≥нн¤.

–озпод≥л витрат у "центрах" забезпечуЇ њхн≥й зв'¤зок ≥з рухом матер≥альних ≥ ≥нформац≥йних поток≥в через лог≥стичну систему. ќдночасно витрати розпод≥л¤ютьс¤ за видами продукц≥њ ≥ сегментами ринку, ¤к≥ обслуговуютьс¤ п≥дприЇмством.

≤нформац≥¤, отримана в результат≥ лог≥стичноњ калькул¤ц≥њ витрат, Ї основою дл¤ проведенн¤ анал≥зу витрат лог≥стичноњ системи.  лючову роль тут може в≥д≥грати концепц≥¤ компром≥с≥в, що застосовуЇтьс¤ на р≥зних р≥вн¤х лог≥стичноњ системи, внасл≥док чого вид≥л¤ють так≥ види компром≥с≥в, ¤к м≥жфункц≥ональн≥, м≥жоперац≥йн≥, м≥жвидов≥ та ≥н.

јле такоњ ≥нформац≥њ недостатньо дл¤ створенн¤ ефективноњ лог≥стичноњ системи. “ому зовн≥шн≥й аудит охоплюЇ анал≥з структури ринку, технолог≥чних чинник≥в, основних тенденц≥й в економ≥ц≥, стану канал≥в розпод≥лу, а також положенн¤ конкурент≥в на ринку. ¬елику роль у зовн≥шньому аудит≥ в≥д≥граЇ прогнозуванн¤.

Ќа п≥дстав≥ отриманоњ в результат≥ внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього аудиту ≥нформац≥њ кер≥вництво п≥дприЇмства розробл¤Ї альтернативн≥ вар≥анти лог≥стичних систем, тому що виб≥р одного вар≥анта системи з р¤ду можливих приводить до найкращих результат≥в.

” процес≥ вибору найб≥льш прийн¤тного проекту лог≥стичноњ системи проводитьс¤ оц≥нюванн¤ р≥вн¤ в≥дпов≥дност≥ розроблених проект≥в запланованим ц≥л¤м.

Ћог≥стична система маЇ бути гнучкою, тобто спроможною адаптуватис¤ (за м≥н≥мальних затрат) до ринкових зм≥н. ѕлануванн¤ гнучкоњ лог≥стичноњ системи зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ анал≥зу чутливост≥ системи та анал≥зу ринку.

јнал≥з чутливост≥ системи спр¤мований на визначенн¤ ключових параметр≥в системи (у першу чергу - витрат) при зм≥н≥ умов њњ функц≥онуванн¤.

јнал≥з ринку пов'¤заний з оц≥нкою розпод≥лу ймов≥рност≥ показник≥в, що характеризують ефективн≥сть системи (наприклад, прибуток), на основ≥ розпод≥лу окремих ключових чинник≥в (обс¤ги попиту ≥ т.д.).

¬ир≥шальну роль у впровадженн≥ концепц≥њ лог≥стики в≥д≥граЇ лог≥-стична ≥нформац≥йна система, що Ї основним засобом забезпеченн¤ ≥нтеграц≥њ ≥ координац≥њ д≥¤льност≥ функц≥ональних п≥дсистем у межах Їдиноњ лог≥стичноњ системи п≥дприЇмства.

ѕри створенн≥ лог≥стичноњ ≥нформац≥йноњ системи необх≥дно пам'¤тати, що потреби в ≥нформац≥њ на р≥зних р≥вн¤х ≥Їрарх≥чноњ структури п≥дприЇмства не однаков≥. ÷е означаЇ, що ≥нформац≥йна система маЇ забезпечувати кожен ≥Їрарх≥чний р≥вень необх≥дною ≥нформац≥Їю дл¤ прийн¤тт¤ конкретних управл≥нських р≥шень.

Ќарешт≥, треба сказати, що впровадженн¤ лог≥стичноњ системи потребуЇ часу ≥ в≥дпов≥дних умов њњ побудови, за ¤ких система вважатиметьс¤ ефективною ≥ над≥йною.

4. —“¬ќ–≈ЌЌя ћ≤∆Ќј–ќƒЌ»’ Ћќ√≤—“»„Ќ»’ —»—“≈ћ

–озвиток лог≥стики стимулюЇ необх≥дн≥сть швидкого реагуванн¤ виробник≥в на кон'юнктуру ринку, породжуЇ прагненн¤ за короткий терм≥н адаптуватис¤ в нових умовах. ” результат≥ створюЇтьс¤ лог≥стика п≥дприЇмства. јле основн≥ ц≥л≥ лог≥стики коригуютьс¤ у зв'¤зку з розвитком ≥нтеграц≥йних процес≥в у св≥товому економ≥чному простор≥. —творюЇтьс¤ прост≥р дл¤ впровадженн¤ м≥жнародних лог≥стичних систем, характерною ознакою ¤ких Ї рух товар≥в через державн≥ кордони. “акий рух може виникати в ситуац≥¤х, коли:

1	2	3

Ќазва: ѕон¤тт¤ лог≥стики, сутн≥сть ≥ значенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (2458 прочитано)