–озм≥щенн¤ продуктивних сил > «наченн¤ транспортного комплексу в народному господарств≥

ƒл¤ розвитку р≥чкового транспорту необх≥дно застосувати великовантажн≥ судна у внутр≥шн≥х перевезенн¤х масових вантаж≥в; зб≥льшити частку вантаж≥в у пакетованому вигл¤д≥, контейнерах; розширити перевезенн¤ в л≥хтеровозах; розвивати перевезенн¤ експортно-≥мпортних вантаж≥в у суднах типу р≥чка Чморе; помТ¤кшити чинники сезонноњ нер≥вном≥рност≥ перевезень за рахунок продовженн¤ експлуатац≥йного пер≥оду та орган≥зац≥њ ц≥лор≥чноњ нав≥гац≥њ на окремих д≥л¤нках; вивести з експлуатац≥њ ф≥≠зично й морально застар≥й судна та поповнити флот суднами нових тип≥в; розширити обс¤ги перевезень буксирного флоту вантажоп≥дйомн≥стю 3900 т ≥ б≥льше; оснастити порти високопродуктивних перевантажувальними комплексами дл¤ навалочних вантаж≥в, а також засобами малоњ механ≥зац≥њ, що дасть змогу скоротити простоњ суден, вагон≥в та автомоб≥л≥в дл¤ обробки, розвинути в≥домч≥ причали, оснастити њх сучасною перевантажувальною тех≠н≥кою.

ƒл¤ освоЇнн¤ нам≥чених обс¤г≥в перевезень р≥чковому транспор≠ту на перспективу потр≥бно 120 тис. т самох≥дного вантажного ≥ 195 тис. т несамох≥дного тоннажу.

ƒл¤ забезпеченн¤ ст≥йкоњ роботи р≥чкового транспорту треба реконструювати судноп≥дн≥мальн≥ споруди «апор≥зького та ’ер≠сонського судноремонтно-суднобуд≥вного завод≥в, окрем≥ об'Їкти на  ињвському судноремонтно-суднобуд≥вному завод≥, „ерн≥г≥вськ≥й ≥ ƒн≥пропетровськ≥й ремонтно-експлуатац≥йних базах флоту, три≠камерний судноплавний шлюз у «апор≥жж≥, збудувати ¬илковську ремонтно-експлуатац≥йну базу флоту на ƒунањ.

–≥чковий транспорт. ќсновн≥ водн≥ артер≥њ ”крањни Ч ƒн≥про з притоками ѕрип'¤ть ≥ ƒесна, а також ƒн≥стер, ѕ≥вденний Ѕуг. як маг≥стральн≥ р≥чков≥ шл¤хи використо≠вуютьс¤ д≥л¤нки ƒн≥стровського лиману загальною про≠т¤жн≥стю понад «ќ км, гирло ƒунаю довжиною 152 км, з них з морським устаткуванн¤м Ч 140 км. ”с≥ ≥нш≥ судно≠плавн≥ р≥чки Ч ƒесна (на п≥вн≥ч в≥д „ерн≥гова), —тир, √о≠ринь, ƒн≥стер, —амара, ѕ≥вденний Ѕуг, —≥верський ƒо≠нець, ≤нгулець, ¬орскла, ѕсьол, ќрель Ч за транспортним використанн¤м належать до малих р≥чок, њх використову≠ють переважно дл¤ перевезенн¤ буд≥вельних матер≥ал≥в, де¤коњ продукц≥њ јѕ , але суттЇвоњ рол≥ у розм≥щенн≥ про≠дуктивних сил вони не в≥д≥грають.

–≥чковий транспорт ”крањни системою канал≥в зв'¤за≠ний з р≥чками Ѕ≥лорус≥ та ѕольщ≥, що даЇ вих≥д у Ѕалт≥й≠ське море. ќсновн≥ вантажно-розвантажувальн≥ роботи зд≥йснюютьс¤ в р≥чкових портах  иЇва, ƒн≥пропетровська, «апор≥жж¤, ƒн≥продзержинська,  ременчука, „еркас, Ќ≥≠копол¤, „ерн≥гова, ’ерсона, ћиколањва, –ен≥, ≤змањла,  ≥л≥њ, ¬илкова.

” структур≥ перевезень дом≥нують м≥неральн≥ буд≥вель≠н≥ матер≥али (буд≥вельний п≥сок ≥ тверд≥ кристал≥чн≥ мате≠р≥али), цемент, руда, метали ≥ металобрухт, вуг≥лл¤, про≠дукц≥¤ јѕ . Ќайб≥льший обс¤г вантажних перевезень зд≥йснюють  ињвська, ƒн≥пропетровська, «апор≥зька ≥ ’ерсонська област≥.

“рубопров≥дний транспорт. ÷ей вид транспорту най≠б≥льш економ≥чний ≥ ефективний дл¤ транспортуванн¤ р≥дкого палива, пального ≥ технолог≥чного газу, х≥м≥чних продукт≥в. …ого розвитку спри¤Ї розвиток в ”крањн≥ наф≠товоњ, нафтопереробноњ ≥ газовоњ промисловост≥. ѕочаток буд≥вництва трубопров≥дного транспорту припадаЇ на 20-т≥ роки XX ст., коли в ѕрикарпатт≥ було побудовано перший в ”крањн≥ газопров≥д ƒашава Ч —трий Ч ƒрогобич (1924).

јвтомоб≥льний транспорт. јвтомоб≥льний транспорт в ”крањн≥ набуваЇ дедал≥ б≥льшого значенн¤. ќсобливо в≥н зручний при пере≠везенн≥ вантаж≥в на коротк≥ в≥дстан≥, при доставц≥ њх до зал≥знич≠них станц≥й, пристаней ≥ порт≥в, в обслуговуванн≥ м≥сцевого ≥ с≥ль≠ськогосподарського вантажообороту. «а обс¤гом вантажообороту автотранспорт не поступаЇтьс¤ зал≥зничному й морському.

”крањна сполучена добрими автомоб≥льними шл¤хами з ÷ен≠тральним, ѕ≥вн≥чно- авказьким ≥ ѕоволзьким економ≥чними райо≠нами –ос≥њ, з ћолдовою та Ѕ≥лоруссю.

Ќайважлив≥ш≥ автомаг≥страл≥ Ч  ињв Ч Ѕрест, ћосква Ч ’ар≠к≥в, ƒн≥пропетровськ Ч «апор≥жж¤ Ч —≥мферополь, ƒн≥пропе≠тровськ Ч Ќ≥кополь, Ћьв≥в Ч  ињв, ’арк≥в Ч –остов-на-ƒону.

¬антажами, ¤к≥ перевоз¤ть автотранспортом, в основному Ї продукц≥¤ с≥льського господарства, харчовоњ ≥ легкоњ промисловост≥, буд≥вельн≥ матер≥али. ¬ районах ƒонбасу ≥ ѕридн≥пров'¤ велике значенн¤ маЇ також транспортуванн¤ продукц≥њ вуг≥льноњ проми≠словост≥.

јвтомоб≥льним транспортом у 1995 р. перевезено 3483 млн па≠сажир≥в. 70 % вантажного парку зосереджено в господарствах ≥ автоп≥дприЇмствах (ј“ѕ) двох дом≥нуючих систем Ч агропрому (58 %) та корпорац≥њ ”кравтотранс (12 %), ≥нш≥ Ч на п≥дприЇмствах б≥льше н≥ж 80 в≥домств.

ѕереважна сфера використанн¤ автотранспорту Ч перевезен≠н¤ всередин≥ п≥дприЇмства (технолог≥чн≥), в межах м≥ста, м≥ж насе≠леними пунктами област≥. „астково автотранспорт використову≠Їтьс¤ в м≥жреспубл≥канських ≥ м≥жнародних перевезенн¤х.

јвтомоб≥льно-транспортний комплекс потребуЇ значного понов≠ленн¤, розвитку, оптим≥зац≥њ структури парку за вантажоп≥дйом≠н≥стю, типами кузова та двигуна.

Ќизька частка (18 %) автомоб≥л≥в вантажоп≥дйомн≥стю до двох тонн. “енденц≥¤ розвитку приватного п≥дприЇмництва та фермер≠ства потребуватиме р≥зних малотоннажних автомоб≥л≥в вантажо≠п≥дйомн≥стю 0,6Ч2,0 т з р≥зноман≥тним устаткуванн¤м, њх частка маЇ становити 60Ч70 % загальноњ к≥лькост≥.

Ќезадов≥льна структура парку за типами двигун≥в. “ак, у розви≠нених крањнах майже вс≥ автобуси й автомоб≥л≥ вантажоп≥дйомн≥≠стю понад 2т Ч дизельн≥, тод≥ ¤к в ”крањн≥ частка дизельних авто≠бус≥в становить 12 %, автомоб≥л≥в Ч 22 %. Ќайближчим часом необ≠х≥дно зб≥льшити частку автобус≥в великоњ та особливо великоњ м≥с≠ткост≥.

“реба орган≥зувати в≥тчизн¤не автомоб≥лебудуванн¤ дл¤ забезпе≠ченн¤ потреби ”крањни в автомоб≥л¤х на 65Ч70 % (нин≥ Ч 10Ч15 %).

–≥чна потреба випуску автомоб≥л≥в на перспективу становити≠ме, тис. шт.: вантажних Ч вантажоп≥дйомн≥стю до 2 т Ч 40; понад 8т Ч 40; автобус≥в великоњ та особливо великоњ м≥сткост≥ Ч 10; легкових автомоб≥л≥в середнього класу Ч 6; малол≥тражних легко≠вих автомоб≥л≥в Ч до 200.

Ќеобх≥дно вдосконалювати систему техн≥чного обслуговуванн¤ та ремонту автомоб≥л≥в за рахунок розвитку мереж≥ серв≥сного об≠слуговуванн¤, створенн¤ сучасних засоб≥в д≥агностики техн≥чного стану, модерн≥зац≥њ авторемонтних завод≥в.

Ќормативне функц≥онуванн¤ автомоб≥льного транспорту мож≠ливе лише за умови в≥дпов≥дного розвитку мереж≥ автошл¤х≥в. ўоб дос¤гти забезпеченн¤ автошл¤хами Ївропейського р≥вн¤, необх≥д≠но побудувати майже 200 тис. км шл¤х≥в, у тому числ≥ 60 % у с≥льсь≠к≥й м≥сцевост≥. —в≥товий досв≥д св≥дчить, що саме п≥д час економ≥ч≠них криз буд≥вництво автошл¤х≥в набувало пр≥оритетного значен≠н¤ завд¤ки можливост≥ створенн¤ нових робочих м≥сць ≥ висок≥й ефективност≥ прац≥ кап≥таловкладень.

—л≥д також створити швидк≥сн≥ автомаг≥страл≥, що з'Їднають «ах≥дну ™вропу з крањнами —Ќƒ.

≤нвестуванн¤ буд≥вництва автомоб≥льних маг≥стралей маЇ в≥дбу≠тис¤ в напр¤мах: з ѕ≥вдн¤ на ѕ≥вн≥ч на л≥н≥њ „ерн≥вц≥ Ч ’мельницький Ч Ўепет≥вка дл¤ зв'¤зк≥в ”крањни з ћолдовою, Ѕ≥лоруссю та крањнами Ѕалт≥њ, а також на л≥н≥њ „еркаси Ч —уми дл¤ зв'¤зку з –ос≥Їю. ѕотребують реконструкц≥њ готел≥ ≥ мотел≥, пункти автосерв≥су дл¤ вантажних ≥ легкових автомоб≥л≥в з-за кордону, автомоб≥льн≥ шл¤хи Ћьв≥в,Ч –≥вне Ч ∆итомир Ч  ињв Ч ѕолтава Ч ’арк≥в Ч Ћуганськ ≥ „оп Ч ≤вано-‘ранк≥вськ Ч “ерноп≥ль Ч ’мельницький Ч ¬≥нниц¤ Ч  ≥ровоград Ч  ривий –≥г Ч ƒн≥пропетровськ Ч «апор≥жж¤ Ч ƒонецьк. ÷ими шл¤хами щороку через “еритор≥ю ”крањни транзитом перевозитьс¤ 70Ч80 тис. т р≥знома≠н≥тних вантаж≥в з крањн «ах≥дноњ ™вропи в –ос≥ю,  азахстан, “а≠джикистан, “уреччину та ≥нш≥ крањни. «а розрахунками дл¤ устат≠куванн¤ цих двох автомаг≥стралей необх≥дно реконструювати ≥ збу≠дувати 355 об'Їкт≥в.

ƒоц≥льно забезпечити участь заруб≥жних ф≥рм в реконструкц≥њ та буд≥вництв≥ автомаг≥стралей. ÷е забезпечить в≥дпов≥дну ¤к≥сть ≥ обумовлен≥ терм≥ни буд≥вництва. ќдна з маг≥стралей, запланованих дл¤ буд≥вництва, Ч це автострада Ѕарселона (≤спан≥¤) Ч  ињв, що проходитиме через ѕ≥дгайц≥ Ч “еребовлю (“ерноп≥льська обл.).

” с≥льськ≥й м≥сцевост≥ дом≥нують автошл¤хи м≥сцевого та внутр≥господарського п≥дпор¤дкуванн¤. ћайже 30% њх ще не мають твердого покритт¤ ≥ за неспри¤тливих погодних умов стають слабопрох≥дими. ¬насл≥док цього нац≥о≠нально-господарський комплекс ”крањни, зокрема галуз≥ јѕ , зазнаЇ великих матер≥альних збитк≥в.

ўоб забезпечити ”крањн≥ автошл¤хами на р≥вн≥ Ївро≠пейських крањн, необх≥дно побудувати ≥ модерн≥зувати майже 200 тис. км дор≥г, у тому числ≥ 60% у с≥льськ≥й м≥с≠цевост≥. ћ≥ждержавн≥ зв'¤зки потребують буд≥вництва автомаг≥стралей св≥тового р≥вна з бетонним або асфальтобе≠тонним покритт¤м ≥ багатор¤дним рухом. ƒосв≥д —≤Ћј, Ќ≥≠меччини, япон≥њ св≥дчить, що саме п≥д час економ≥чних криз буд≥вництво автошл¤х≥в набувало пр≥оритетного зна≠ченн¤, спри¤ло створенню нових робочих м≥сць ≥ висок≥й ефективност≥ кап≥таловкладень.

«начний потенц≥ал вантажного парку ”крањни (70%) зосереджено в господарствах ≥ автоп≥дприЇмствах (ј“ѕ) агропрому та корпорац≥њ Ђ”кравтотрансї, решта Ч на п≥д≠приЇмствах р≥зних в≥домств. јвтомоб≥льний транспорт потребуЇ значного техн≥чного оновленн¤, оптим≥зац≥њ структури парку за вантажоп≥дйомн≥стю, типами кузов≥в, на¤вн≥стю спец≥ал≥зованих транспортних засоб≥в, особли≠во малоњ вантажоп≥дйомност≥, розвитку мереж≥ серв≥сного обслуговуванн¤, створенн¤ нових ≥ модерн≥зац≥њ д≥ючих авторемонтних завод≥в.

ќбс¤ги ≥ структуру перевезенн¤ пасажир≥в ≥ вантаж≥в характеризують дан≥ табл. 1 ≥ рис. 1. як бачимо, у в≥дправленн¤х пасажир≥в переважаЇ автомоб≥льний транспорт. ѕом≥тно Ї частка зал≥зничного Ц 14,1% ≥ дуже незначною Ц морського, р≥чкового ≥ ав≥ац≥йного. ћ≥ський електричний транспорт (трамвай, тролейбус, метропол≥тен) Ї специф≥чним видом, тому що зд≥йснюЇ перевезенн¤ виключно в середин≥ населених пункт≥в.

“аблиц¤ 1

¬≥дправленн¤ пасажир≥в ≥ вантаж≥в транспортом загального користуванн¤,

1995 р.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: «наченн¤ транспортного комплексу в народному господарств≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (6931 прочитано)