–озм≥щенн¤ продуктивних сил > «наченн¤ транспортного комплексу в народному господарств≥
—еред перевезенн¤ вантаж≥в найб≥льша частка в≥дправлень припадаЇ на автомоб≥льний транспорт (74,1%), на другому м≥сц≥ Ц зал≥зничний (14,7%), на третьому Ц трубопров≥дний (9,8%). –ис. 1. ¬≥дправленн¤ пасажир≥в ≥ вантаж≥в. Ќезначною Ї частка р≥чкового ≥ морсь≠кого ≥ зовс≥м м≥зерною ав≥ац≥йного. ќтже, найважлив≥шим видом транспорту за перевезенн¤м пасажир≥в ≥ вантаж≥в Ї автомоб≥льний. …ого роль у майбутньому, з процесом ≥н≠теграц≥њ ”крањни у Ївропейськ≥ структури, буде зростати. √енетичне в≥н Ї продовженн¤м найдавн≥шого виду тран≠спорту Ч гужового ≥ зараз подекуди з ним взаЇмод≥Ї. ”насл≥док переважно р≥внинного характеру рельЇфу ”к≠рањни автомоб≥льний транспорт розвивавс¤ б≥льш-менш р≥вном≥рно по вс≥й њњ територ≥њ, правда, дещо щ≥льн≥ша ме≠режа автошл¤х≥в на заход≥ крањни. «агальна довжина авто≠моб≥льних дор≥г становить 172,3 тис. км, в тому числ≥ з твер≠дим покритт¤мЧ 163,3 тис. км, або 94,8%. Ќайважлив≥шими автомоб≥льними дорогами (автомаг≥страл¤ми) Ї: ињвЧ∆и≠томирЧ–≥внеЧЋьв≥в, ињвЧѕолтава Ч’арк≥вЧƒебальцеве, ињвЧ”маньЧќдеса, ињвЧ√лух≥в, Ћьв≥вЧћукачеве, ’ар≠к≥вЧЌовомосковськЧ«апор≥жж¤Ч—≥мферополь. ¬еликими вузлами автомоб≥льних дор≥г Ї ињв, Ћьв≥в, ’арк≥в, ’мель≠ницький та ≥н. ѕеревезенн¤ пасажир≥в зд≥йснюЇтьс¤ переважно у м≥ж≠м≥ському ≥ прим≥ському сполученн¤х. ” перевезенн¤х ван≠таж≥в важливого значенн¤ в останн≥ роки набуваЇ спец≥ал≥≠зований автомоб≥льний транспорт (контейнерний, рефриже≠раторний та ≥н.). ” перспектив≥ автомоб≥льний транспорт ”крањни дедал≥ т≥сн≥ше ≥нтегруватиметьс¤ у високорозвинену Ївропейську автомоб≥льну комун≥кац≥йну систему. ÷е передбачаЇ буд≥в≠ництво в крањн≥ першокласних автострад, зокрема транс'Їв≠ропейськоњ широтноњ " ињвЧћадр≥д". «ал≥зничний транспорт за обс¤гами в≥дправлень паса≠жир≥в ≥ особливо вантаж≥в знаходитьс¤ на другому м≥сц≥, в≥дпов≥дно 14,1% ≥ 14,7%. ¬≥н виконуЇ важлив≥ функц≥њ по перевезенню пасажир≥в ≥ вантаж≥в у внутр≥державному ≥ особливо м≥ждержавному сполученн¤х. ѕершими зал≥зни≠ц¤ми в ”крањн≥ стали ѕеремишльЧЋьв≥в (1861 р.), ќде≠саЧЅалта (1865р.), ЅалтаЧ ременчук (1869 р), Ѕал-таЧ∆меринкаЧ ињв (1870р.), урськЧ онотопЧ ињв (1870р.), урськЧ’арк≥вЧ“аганрог (1869 р.), ’арк≥вЧ ре≠менчук (1872 р.), Ћьв≥вЧ¬олочиськЧ∆меринка (1871 р.). « побудовою двох останн≥х зал≥знична мережа зах≥дноукрањн≠ських ≥ сх≥дноукрањнських земель була з'Їднана ≥з центральноукрањнською мережею. ƒо к≥нц¤ XIX ст. зал≥знична мережа ”крањни в основному сформувалась, њњ конф≥гура≠ц≥¤, переважанн¤ мерид≥ональних л≥н≥й, що спр¤мован≥ до центру поза межами держави, далеко не центральне поло≠женн¤ иЇва або ≥ншого украњнського м≥ста у ц≥й мереж≥ св≥дчить про ≥мперсько-колон≥альну залежн≥сть ”крањни у той пер≥од. ў≥льн≥сть зал≥зничних шл¤х≥в сполученн¤ в ”крањн≥ становить 38 км на 1 тис. км , у ‘ранц≥њ, наприклад, 65 км на 1 тис. км (1983 р.). ћережа зал≥зниць найщ≥льн≥ша на п≥вденному сход≥ (ƒонбас), а також на заход≥ кра≠њни. «агальна довжина зал≥зничних шл¤х≥в загального кори≠стуванн¤Ч 22,7 тис. км, ≥з них 8,3 тис. км, або 37%, елек≠триф≥ковано, 8,0 тис. км, або 35%, Ї дво- ≥ багатокол≥йними. Ќайважлив≥шими зал≥зничними маг≥страл¤ми ”крањни Ї: ињвЧ‘аст≥вЧ оз¤тинЧ«долбун≥вЧЋьв≥в, оз¤тинЧ ∆ме≠ринкаЧќдеса, ињвЧ онотопЧЎостка, ињвЧѕолтаваЧ ’арк≥вЧƒебальцеве, ‘аст≥вЧ—м≥лаЧƒн≥пропетровськ, ри≠вий –≥гЧƒн≥пропетровськЧƒонецьк, ’арк≥вЧƒн≥пропе≠тровськЧ«апор≥жж¤Ч—≥мферопольЧ—евастополь, Ћьв≥вЧћу≠качевеЧ„оп та ≥н. Ќайб≥льшими зал≥зничними вузлами з розвинутим станц≥йним господарством Ї ињв, Ћьв≥в, ’ар≠к≥в, ƒн≥пропетровськ, ‘аст≥в, ƒебальцеве, ∆меринка, —м≥≠ла та ≥н. Ќайб≥льше перевезень пасажир≥в зд≥йснюЇтьс¤ у при≠м≥ському, набагато менше у м≥сцевому ≥ ще менше у пр¤≠мому сполученн¤х. ќрган≥зац≥йно в зал≥зничному транспорт≥ ”крањни вид≥≠л¤ютьс¤ ш≥сть зал≥зниць: ѕ≥вденно-«ах≥дна (центр Ч и≠њв), Ћьв≥вська, ѕ≥вденна (’арк≥в), ƒонецька, ѕридн≥пров≠ська (ƒн≥пропетровськ), ќдеська. ќсновними вантажами Ї м≥неральн≥ буд≥вельн≥ матер≥али, кам'¤не вуг≥лл¤ та руди, зокрема зал≥зн≥. ¬ажливе м≥сце займають також р≥зноман≥тн≥ метали ≥ нафтов≥ вантаж≥. ÷≥ вантаж≥ становл¤ть близько чверт≥ ус≥х перевезень. Ќайб≥льш напруженими л≥н≥¤ми вантажопоток≥в Ї ривий –≥гЧ ƒн≥пропетровськЧƒебальцеве, ривий –≥гЧ‘аст≥вЧЋьв≥в, а також л≥н≥њ до морських порт≥в: ќдеси, Ѕерд¤нська, ћар≥у≠пол¤ та ≥н. Ќайважлив≥шою проблемою дл¤ ”крањни при њњ ≥нтегра≠ц≥њ у Ївропейську Їдину зал≥зничну систему Ї звуженн¤ ширини украњнськоњ зал≥зничноњ кол≥њ (1524 мм) до Ївро≠пейського зразка (1435 мм), ¤к у ѕольщ≥, —ловаччин≥, ”горщин≥, –умун≥њ та ≥н. «араз на кордон≥ з цими держа≠вами ≥снують складн≥ системи переведенн¤ локомотив≥в ≥ рухомого складу поњзд≥в з кол≥њ на кол≥ю, що значно зни≠жуЇ ефективн≥сть роботи зал≥зничного транспорту, зокрема в час≥. Ќеобх≥дно також включитис¤ в Ївропейську програ≠му буд≥вництва швидк≥сних зал≥зничних маг≥стралей (швид≠к≥сть 200-300 км/год.). “рубопров≥дний транспорт Ї найеконом≥чн≥шим засобом транс≠портуванн¤ р≥дкого палива, пального ≥ технолог≥чного газу, р≥зних х≥м≥чних продукт≥в. ÷е в≥дносно новий вид транспорту. ¬ ”крањн≥ в≥н виник у 20-т≥ роки в ѕрикарпатт≥, де вперше було побудовано газопров≥д ƒашава Ч —трий Ч ƒрогобич (1924 р.). ¬ ”крањн≥ д≥ють нафтопроводи ƒолина (≤вано-‘ранк≥вська обл.) Ч ƒрогобич (Ћьв≥вська обл.), Ѕитк≥в Ч Ќадв≥рна (≤вано-‘ран≠к≥вська обл.), ачан≥вка Ч ќхтирка (—умська обл.), “н≥динц≥ Ч ѕрилуки („ерн≥г≥вська обл.) Ч ременчук (ѕолтавська обл.) Ч ’ерсон, ременчук Ч „еркаси, —амара Ч Ћисичанськ Ч ремен≠чук Ч ’ерсон, ¤кий через —н≥гур≥вку п≥дведено до ќдеси. „ерез нього надходить в ”крањну сиб≥рська нафта. „ерез територ≥ю зах≥д≠них областей (¬олинськоњ, Ћьв≥вськоњ, «акарпатськоњ) ¬ 1963 р. про≠кладено Ївропейський нафтопров≥д "ƒружба". ” 1975 р. став до ладу нафтопродуктопров≥д ременчук Ч Ћубни Ч ињв. Ќафтопров≥дним транспортом нин≥ поставл¤Їтьс¤ 93,6 % ус≥Їњ нафти, ¤ку споживаЇ ”крањна. Ќафтопров≥дний транспорт ”крањ≠ни маЇ 12 основних нафтопровод≥в 2,6 тис. км завдовжки. ƒ≥аметр труб Ч 720 мм. —истема нафтопровод≥в забезпечувала доставку нафти в основному з –ос≥њ. ќднак у зв'¤зку з р≥зким зменшенн¤м видобутку нафти в –ос≥њ виникла потреба в закуп≥вл≥ на св≥тово≠му ринку. ѕроробл¤Їтьс¤ к≥лька вар≥ант≥в транспортуванн¤ нафти. Ќайоптимальн≥ший Ч у порти ќдеса та ѕ≥вденний танкерним флотом з крањн Ѕлизького —ходу й п≥вденного —ередземномор'¤, перевалка њњ в ќдес≥ й перекачуванн¤ нафтопроводами на нафтопереробн≥ за≠води ’ерсона, ременчука й Ћисичанська. „астково нафта переробл¤тиметьс¤ на ќдеському нафтопереробному завод≥, що потре≠буЇ його реконструкц≥њ. ÷¤ схема забезпечуЇ економ≥чну незалеж≠н≥сть ”крањни завд¤ки можливост≥ закуп≥вл≥ нафти у к≥лькох держав ≥ транспортуванн¤ њњ безпосередн≥м в ”крањну без транзиту через ≥нш≥ крањни. ћережа Ќафтопровод≥в здатна забезпечити зворотне постачан≠н¤ нафти з ќдеси. ќднак потр≥бне буд≥вництво другоњ нитки нафтопроводу, посиленн¤ р¤ду нафтопровод≥ дл¤ пропусканн¤ великого обс¤гу нафти: ќдеса -4- —н≥гур≥вка (в≥д 19 до 45 млн т); —н≥гур≥в≠ка Ч ременчук (в≥д 26 до 37 млн т), а також переобладнанн¤ насос≠них станц≥й дл¤ реверсу нафти. ќдночасно виникаЇ потреба в створенн≥ державного запасу нафти близько 15 млн т. ¬ ”крањн≥ Ї геолог≥чн≥ формац≥њ, спри¤т≠лив≥ дл¤ створенн¤ п≥дземних сховищ такого обс¤гу (ƒн≥пропет≠ровське-ƒонецька западина, ”крањнський кристал≥чний щит). ” перспектив≥ важливе значенн¤ дл¤ забезпеченн¤ ”к≠рањни нафтою матимуть поставки з крањн Ѕлизького ≥ —еред≠нього —ходу. ѕоставл¤тиметьс¤ вона танкерами до ќдесько≠го порту, де через нафтотерм≥нал потрапл¤тиме на ќдеський нафтопереробний завод ≥ через систему нафтопровод≥в Ч на ’ерсонський, ременчуцький ≥ Ћисичанський нафтопере≠робн≥ заводи. Ѕуд≥вництво нафтопроводу з ќдеси до нафто≠проводу Ђƒружбаї спри¤ло б поставкам нафти з цих рег≥о≠н≥в ≥ јзербайджану в крањни ÷ентральноњ та «ах≥дноњ ™вро≠пи з наданн¤м ”крањною транспортних послуг. ƒл¤ ефективн≥шого функц≥онуванн¤ галуз≥ потр≥бно буде модерн≥зувати нафтопроводи ¬≤ƒ ќдеси до ’ерсона ≥ ременчука, що дасть змогу зб≥льшити обс¤ги транспорту≠ванн¤, забезпечити реверс нафти. √азопров≥дний транспорт. Ќайб≥льш≥ газопроводи Ўебелинка Ч ’арк≥в, Ўебелинка Ч Ѕр¤нськ, Ўебелинк≥ Ч ƒн≥пропет≠ровськ Ч ривий –≥г -4- ќдеса Ч ишин≥в, Ўебелинка Ч ƒиканька Ч зах≥дн≥ райони ”крањни. « ѕрикарпатт¤ йдуть газопроводи на „ех≥ю, —ловаччину ≥ ѕольщу. „ерез крайню сх≥дну частину ”крањ≠ни проход¤ть траси газопровод≥в ѕ≥вн≥ч ний авказ Ч ћосква, п≥в≠н≥чно-кавказький газ споживають також у ƒонбас≥. ¬ ”крањн≥ створено мережу продуктопровод≥в: с≥м≥акопров≥д “оль¤тт≥ Ч √орл≥вка Ч ќдеса, етиленопров≥д о. „еп≥ль (”горщина) Ч алуш. √азопров≥дний транспорт ”крањни ран≥ше забезпечував достав≠ку газу з –ос≥њ (79 %), “уркменистану (5 %) ≥ 16 % за рахунок його видобутку в ”крањн≥. “епер мережею газопостачанн¤ охоплено 45 % м≥ських ≥ 8 % с≥льських населених пункт≥в ”крањни,) чого ¤вно недостатньо. «агальноприйн¤тими в Ївропейських крањнах Ї обмеженн¤ ≥мпорту енергонос≥њв з одн≥Їњ крањни «ќЧ40 % загальноњ потреби. ¬ цих умовах сл≥д розгл¤нути пор¤д з≥ традиц≥йними джерелами ƒостачанн¤ газу в ”крањну ≥ альтернативн≥, зокрема закуп≥влю ≤ранського газу, постачати ¤кий можна к≥лькома) шл¤хами). ѕерший Ч спорудити транзитний газопров≥д з ≤рану) через авказ в ”крањну. ¬ар≥ант дорогий, кр≥м того, в≥в не даЇ гарант≥њ над≥йност≥ постачанн¤ у зв'¤зку ≥з складною пол≥тичною ситуац≥Їю у «акавказз≥. ƒругий Ч використанн¤ ≥ранського газу, закупленого ”крањною споживачами «акавказз¤ з компенсац≥Їю поставками рос≥йського газу в ”крањну у в≥дпов≥дних обс¤гах зам≥сть поставок њх на авказ. ѕри цьому значно скорочуЇтьс¤ транспортна робота, а нове буд≥вництво обмежуЇтьс¤ спорудженн¤м газопровод≥в в ”крањн≥ й јзербайджан≥. “рет≥й Ч поставка ≥ранського газу транзитом газопроводом через “уреччину на експорт≥ у крањни Ѕалканського п≥вострова, ѕ≥вденно-—х≥дноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи, Ќин≥ у ц≥ крањни через ”крањну з –ос≥њ транспортуЇтьс¤ 22 млрд м3 приро≠дного газу. ” випадку зам≥щенн¤ його можна було б залишати в ”крањн≥. р≥м того, газотранспортн≥ системи на територ≥њ Ѕолгар≥њ та –умун≥њ, що вив≥льн¤ютьс¤ при цьому, дають змогу подавати реверсом у район ≤змањлу на ѕ≥вдень ”крањни додатково 16Ч 22 млрд м3 газу, що з урахуванн¤м газу, що залишаЇтьс¤, забезпе≠чить сумарн≥ поставки газу в ”крањну обс¤гом до 44 млрд м3 на р≥к. ѕри цьому довжина траси нового газопроводу на територ≥њ ≤рану та “уреччини пор≥вн¤но з першим вар≥антом скорочуЇтьс¤ в 1,5 раза. –еал≥зац≥¤ проекту поставки ≥ранського газу в ”крањну обс¤гом 25 млрд м3 через крањни, —Ќƒ потребуватиме 3,4 тис. км труб д≥аметром 1400 мм. ќсновним завданн¤м д≥ючоњ системи газопровод≥в, довжина ¤ких становить 33 тис. км, залишаЇтьс¤ п≥дтримувати њх у працездатно≠му стан≥. ѕередбачаЇтьс¤ завершити спорудженн¤ газопровод≥в “ула Ч Ўостка Ч ињв, “оржок Ч ƒолина, ћар'¤н≥вка Ч ’ер≠сон Ч рим, ƒжанкой Ч ‘еодос≥¤ Ч ерч, √л≥бовського п≥дзем≠ного сховища газу Ч —≥мферополь Ч —евастополь. Ќеобх≥дно ≥ надал≥ подавати газ дл¤ забезпеченн¤ потреб малих м≥ст ≥ с≥льських населених пункт≥в. ¬раховуючи, що металург≥йн≥ заводи ”крањни забезпечували трубами весь колишн≥й —–—–, њх потужностей маЇ вистачити дл¤ забезпеченн¤ власноњ нафтовоњ ≥ газовоњ промисло≠вост≥. ќб'Їкти транспортноњ мереж≥, що мають загальнонац≥ональне значенн¤, сл≥д ≥нвестувати з державного бюджету, а також залу≠чати ≥ноземних ≥нвестор≥в, кошти кл≥Їнтури, акц≥онерних това≠риств. ћережею газопостачанн¤ охоплено приблизно 50% м≥ських поселень ≥ лише 8% с≥льських, що дуже мало по≠р≥вн¤но з Ївропейськими крањнами. ” перспектив≥ ”крањна повинна розширити к≥льк≥сть крањн-постачальниць газу. «начна роль у цьому належатиме ≤рану, ¤кий маЇ величез≠н≥ поклади газу ≥ за≥нтересований у торг≥вл≥ з ”крањною. « метою вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми можливе буд≥вництво га≠зопровод≥в в ”крањну через «акавказз¤ ≥ ѕ≥вн≥чний ав≠каз. ™ й ≥нший вар≥ант поставок газу з цих рег≥он≥в Ч мор≠ським транспортом у зр≥дженому (скрапленому) вигл¤д≥. ѕерех≥д нац≥ональноњ економ≥чноњ системи до ринку пе≠редбачаЇ реформи у транспортн≥й ≥нфраструктур≥, струк≠турн≥ зм≥ни у сферах виробництва ≥ послуг загалом. ѕроб≠леми розвитку транспортного комплексу пов'¤зан≥ з реформуванн¤м ≥нших галузей, оск≥льки обс¤ги продукц≥њ промисловост≥, с≥льського √осподарства, буд≥вництва ≥ тор≠г≥вл≥ визначають завантажен≥сть транспортноњ системи. јктуальною проблемою) транспортного комплексу Ї по≠л≥пшенн¤ стану його виробничоњ бази. ѕотр≥бне оновленн¤ рухомого складу на основ≥ розвитку в≥тчизн¤ного транспор≠тного машинобудуванн¤. ƒл¤ створенн¤ системи ≥нтермодульних перевезень передбачаЇтьс¤ виробництво спец≥ал≥≠зованих техн≥чних засоб≥в Ч контейнер≥в, зм≥нних кузов≥в, платформ дл¤ перевезенн¤ автопоњзд≥в. ” перспектив≥ маЇ в≥дбутис¤ поступовий перех≥д на нов≥ принципи орган≥зац≥њ та управл≥нн¤ транспортним проце≠сом на основ≥ нов≥тн≥х ≥нформац≥йних технолог≥й та сучас≠ного маркетингу, запровадженн¤ автоматизованих центр≥в управл≥нн¤ доставкою вантаж≥в. ‘ормуванн¤ ≥ розвиток нац≥ональноњ транспортноњ системи ”крањни потребуЇ ефек≠тивного державного регулюванн¤ д≥¤льност≥ транспортних п≥дприЇмств за такими напр¤мами: Ч створенн¤ ринку транспортних послуг; Ч забезпеченн¤ технолог≥чноњ та еколог≥чноњ безпеки транспорту; Ч актив≥зац≥¤ м≥жнародноњ д≥¤льност≥ транспортних п≥дприЇмств. ѕроцес реформуванн¤ транспортного комплексу ”кра≠њни передбачаЇ посиленн¤ рол≥ держави у використанн≥ вантажноњ бази в≥тчизн¤ного морського флоту крањни ¤к галуз≥ транспортного комплексу з певним валютним ресур≠сом. ¬ажливим дл¤ актив≥зац≥њ д≥¤льност≥ транспортних п≥дприЇмств ”крањни Ї створенн¤ власноњ ≥нформац≥йноњ бази щодо кон'юнктури св≥тового фрахтового ринку. ѕов≥тр¤ний транспорт Ч наймолодший ≥ найшвидк≥сн≥ший, але поки що дорогий. ѕор¤д з перевезенн¤м вантаж≥в, пошти ≥ паса≠жир≥в в≥н використовуЇтьс¤ дл¤ сан≥тарних перевезень, а також дл¤ аерофотозйомок, х≥м≥чноњ обробки пос≥в≥в та боротьби з л≥со≠вими пожежами. Ќайб≥льш≥ ав≥апорти Ч Ѕорисп≥ль ( ињв), ’арк≥в, ƒонецьк, ƒн≥≠пропетровськ, ќдеса, ¬≥нниц¤, Ћьв≥в, Ћуганськ, «апор≥жж¤, —≥мфе≠рополь, „ерн≥вц≥, ’ерсон, ћиколањв, ≤вано-‘ранк≥вськ. ” п≥сл¤воЇнн≥ роки збудовано нов≥ аеровокзали у ’арков≥, иЇв≥ (Ѕориспол≥), Ћьвов≥, —≥мферопол≥, ƒн≥пропетровську, ƒонецьку, ћиколаЇв≥, ќдес≥, ¬≥нниц≥, ≤вано-‘ранк≥вську, ѕолтав≥, „ерн≥гов≥, ≥ровоград≥, “ер≠нопол≥. ѕов≥тр¤ний транспорт ”крањни об'Їднаний у "јв≥ал≥н≥њ ”крањ≠ни", до ¤ких належить 27 ав≥азагон≥в, 105 аеродром≥в, а також п≥д≠приЇмства дл¤ ремонту ав≥атехн≥ки. ѕов≥тр¤ний транспорт в основному перевозить пасажир≥в. ≤з здобутт¤м ”крањною незалежност≥ зросла роль м≥жнародних пере≠везень. ¬≥дкриваютьс¤ пов≥тр¤н≥ л≥н≥њ до —Ўј, анади, ≤зрањлю, Ќ≥≠меччини, ѕольщ≥, јвстр≥њ та ≥нших крањн. ќбмежен≥ обс¤ги палив≠но-мастильних матер≥ал≥в, зменшенн¤ польот≥в на коротк≥ в≥дстан≥, сучасна тарифна пол≥тика, а також розвиток мереж≥ наземних ви≠д≥в транспорту зробили р¤д м≥сцевих аеропорт≥в неперспективни≠ми, що призвело до закритт¤ њх. Ќайперспективн≥шими аеропорта≠ми е Ѕорисп≥ль, ∆ул¤ни, Ћуганськ, ƒонецьк, ƒн≥пропетровськ, «а≠пор≥жж¤, Ћьв≥в, ќдеса, ≤вано-‘ранк≥вськ, —≥мферополь, ’арк≥в, з м≥сцевих аеропорт≥в Ч ¬≥нниц¤, ≥ровоград, ѕолтава, ”жгород, ’ерсон та ерч. “ехн≥чно поновити пов≥тр¤ний флот передбача≠Їтьс¤ за рахунок л≥так≥в “у-204, “у-154 ћ, ¬, я -42, ≤л-114. ƒл¤ м≥жнародних перевезень у 1992 р. на умовах л≥зингу придбано два л≥таки "Ѕоњнг-737", що мають висок≥ параметри паливноњ ефектив≠ност≥ та комфорту. ќсоблив≥ над≥њ покладаютьс¤ на створенн¤ в≥т≠чизн¤ного аеробуса јЌ-218, що за основними параметрами набли≠жаЇтьс¤ до найкращих зах≥дних зразк≥в ав≥атехн≥ки. ѕодальший розвиток ус≥х вид≥в транспорту ”крањни передбачаЇ зб≥льшенн¤ загального обс¤гу перевезенн¤ вантаж≥в, пропускноњ ≥ пров≥зноњ спроможност≥ зал≥зничних маг≥стралей, буд≥вництво та реконструкц≥ю автомоб≥льних шл¤х≥в, п≥д'њзних шл¤х≥в з твердим покритт¤м до с≥льських населених пункт≥в, внутр≥шньогосподар≠ських шл¤х≥в з твердим покритт¤м, спорудженн¤ нових та рекон≠струкц≥ю р¤ду старих зал≥зничних вузл≥в, станц≥й, морських та р≥ч≠кових порт≥в, аеропорт≥в, вантажних ≥ пасажирських автопарк≥в, станц≥й техн≥чного обслуговуванн¤, поповненн¤ рухомого складу транспортноњ системи великовантажними та швидкох≥дними ком≠фортабельними суднами, л≥таками та автомоб≥л¤ми, розвиток ус≥х вид≥в транспорту. ћ≥ський пасажирський транспорт. ƒо цього виду транспорту Ќалежать метропол≥тени, трамвањ, тролейбуси, автобуси, такс≥. ћетропол≥тени споруджен≥ в иЇв≥ (розпочалос¤ буд≥вництво у 1940 р., першу л≥н≥ю "¬окзальна Ч ƒн≥про" здано в експлуатац≥ю у ≤960 р.), а також у ’арков≥ в 1978 р. ≈ксплуатац≥йна довжина шл¤х≥в двокол≥йному обчисленн≥) у 1995 р. становила 78,8 км. ÷им видом транспорту в цьому самому роц≥ перевезено б≥льше ¤к 700 тис. пасажир≥в. ” 1995 р. у 24 м≥стах ”крањни функц≥онував трамвайний тран≠спорт. ѕерш≥ трамвайн≥ кол≥њ на територ≥њ ”крањни прокладено у иЇв≥ (1892 р.), Ћьвов≥ (1894 р.), ƒн≥пропетровську (1897 р.). «агальна про≠т¤жн≥сть трамвайних кол≥й у м≥стах ”крањни становить 2,2 тис. км. ” 1995 р. трамвайним транспортом перевезено понад 1,5 млрд чол. Ќаприк≥нц≥ 70-х рок≥в впроваджено швидк≥сн≥ трамвањ. ѕерш≥ кол≥њ в≥дкрито в иЇв≥ (1987 р.), у ривому –оз≥. «агальна довжина кол≥й швидк≥сного трамваю в 1995 р. становила 41,8 км. ќдним з найб≥льш масових вид≥в внутр≥шньом≥ського транспорту Ї тролейбусний, вперше орган≥зований в ”крањн≥ у иЇв≥ (1935 р.) ≥ ’арков≥ (1939 р.). ѕрот¤жн≥сть тролейбусних л≥н≥й становить 4,2 тис км. ” 1995 р. тролейбусами перевезено 2,5 млрд пасажир≥в в 46 м≥стах. ¬ ”крањн≥ понад 400 м≥ст ≥ селищ м≥ського типу мають автобуси загального користуванн¤ дл¤ внутр≥шньом≥ських перевезень. ” 1970Ч1990 рр. перевезенн¤ цим транспортом зб≥льшилис¤ на 40 %. ” 164 м≥ських поселенн¤х ”крањни працюють легков≥ такс≥ за≠гального користуванн¤. ” майбутньому транспорт розвиватиметьс¤ за рахунок ≥нтен≠сивних чинник≥в, удосконаленн¤ структури вантажо- ≥ пасажиро-обороту, скороченн¤ матер≥альних ресурс≥в, питомих витрат на пе≠ревезенн¤, пол≥пшенн¤ вс≥х основних техн≥ко-економ≥чних показ≠ник≥в роботи транспорту ≥ п≥двищенн¤ ¤кост≥ розпод≥лу вантаж≥в м≥ж окремими його видами. ¬»—Ќќ¬ќ ћи над≥Їмос¤ на б≥льш багат≥ перспективи. Ќайц≥кав≥шим, але поки що мало реальним в майбутньому постаЇ перед нами грав≥тац≥йний тунельний транспорт. ѕрипустимо, що в тунел≥ нема пов≥тр¤, то проњзд м≥г би рухатис¤ з≥ швидк≥стю дек≥лька тис¤ч к≥лометр≥в за годину. Ћюдина, що не волод≥Ї технолог≥Їю створенн¤ такоњ зал≥зноњ дороги, але вже працюЇ над проблемою використанн¤ певного атмосферного тиску позаду нього. Ќа мою думку транспортний комплекс сл≥д поновлювати автопарки, нов≥ зал≥зничн≥ л≥н≥њ. Ќа морському транспорт≥ потр≥бно п≥двищити ¤к≥сть обслуговуванн¤ попоповнити флот новими суднами, п≥двищити ¤к≥сть перевезень. —л≥д створити швидк≥сн≥ автомаг≥страл≥, що зТЇднують зах≥дну ™вропу з крањнами —Ќƒ. “аблиц¤ 2 —истема транспортних шл¤х≥в ”крањни Ўл¤хи сполученн¤ | ƒовжина, тис. км | ў≥льн≥сть, км на 1 тис.км2 територ≥њ | ≈ксплуатац≥йна довжина зал≥зничних кол≥й загального користуванн¤ | 22,3 | 37,0 | ≈ксплуатац≥йна довжина р≥чкових судноплавних шл¤х≥в загального користуванн¤ | 2,4 | 4,0 | ƒовжина автомоб≥льних шл¤х≥в загального користуванн¤ | 169,5 | 271,0 | ƒовжина трубопровод≥в загального користуванн¤, з них: газопровод≥в нафтопровод≥в продуктопровод≥в | 43,2 34,2 4,0 5,0 | 64,0 |
Ќазва: «наченн¤ транспортного комплексу в народному господарств≥ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (6931 прочитано) |