–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ≤нтеграц≥йна система ”крањни
ѕринципове значенн¤ дл¤ реал≥зац≥њ ефективноњ пол≥тики ”крањни Ї ≥нтенсиф≥кац≥¤ њњ дво- або багатосторонн≥х звТ¤зк≥в, активна участь в д≥¤льност≥ м≥жнародних економ≥чних орган≥зац≥й. ”крањна стала членом ћ¬‘, —в≥тового банку, ™Ѕ––, а також маЇ статус спостер≥гача в √ј““. ”крањна вир≥шуЇ практичне питанн¤ сп≥впрац≥ в структур≥ √ј““/—ќ“, ≥нтенсиф≥куЇ свою пол≥тику щодо ≥нших впливових м≥жнародних орган≥зац≥й, насамперед ќрган≥зац≥њ економ≥чного сп≥вроб≥тництва ≥ розвитку (ќ≈—–). 2. ≤нтеграц≥¤ ”крањни у св≥тове господарство [1991-1997 рр.] –озгл¤даючи ≥нтеграц≥ю ”крањни у св≥тове господарство в контекст≥ розвитку св≥товоњ економ≥ки, можна вид≥лити так≥ елементи, що характеризують стан взаЇмод≥њ ”крањни ≥ св≥товоњ економ≥ки: структуру нац≥ональноњ валютноњ системи, географ≥чну ≥ продуктову структуру зовн≥шньоњ торг≥вл≥, к≥льк≥сть ≥ноземних ≥нвестиц≥й у нац≥ональну економ≥ку, участь у м≥жнародних м≥грац≥йних процесах. “аким чином, стан ≥нтегрованост≥ республ≥ки ”крањни у св≥тову економ≥ку на 1991 р. визначавс¤ такими параметрами: нац≥ональна валюта - рубль —–—–, неконвертована валюта; курс ф≥ксований; валютна б≥ржа в≥дсутн¤; власн≥ валютн≥ резерви в≥дсутн≥; зовн≥шн¤ торговл¤ жорстко контролювалас¤ шл¤хом л≥цензуванн¤ та квотуванн¤; були в≥дсутн≥ми ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в нац≥ональну економ≥ку; ЌЅ” було сформрвано т≥льки в 1992 р.; географ≥¤ ≥ структура експорту ≥ ≥мпорту визначалис¤ ≥нтеграц≥йними позиц≥¤ми —–—–. ќсновна частка у зовн≥шн≥й торговл≥ припадала на крањни соц≥ального табору ≥ центрально-плановоњ ор≥Їнтац≥њ; м≥грац≥йн≥ процеси ≥снували т≥льки в межах респебл≥к —–—–. Ќа 1997 р. склалас¤ така ситуац≥¤: було введено нац≥ональну валюту ”крањни - гривню; валютний курс плаваючий у межах валютного коридору; функц≥онуЇ у щоденному режим≥ ”ћ¬Ѕ; утворилис¤ валютн≥ резерви; ”крањна стала членом ћ¬‘; «овн≥шн¤ торговл¤ стала л≥беральною; ” червн≥ 1997 р. ”крањна стала 138-ю державою, ¤ка прийн¤ла на себе зобовТ¤занн¤ виконувати статтю 8 статуту ћ¬‘. ÷е означаЇ, що гривн¤ ”крањни стала конвертованою валютою з поточних операц≥й. «овн≥шн¤ торг≥вл¤ ”крањни Ќа 01.01.97 ”крањна торгувала вже з 183 крањнами св≥ту. Ќайб≥льший обс¤г експорту припадав на –ос≥ю - 38,7% в≥д загального обс¤гу експорту. «агальний обс¤г зовн≥шньоњ торг≥вл≥ у 1996 р. становив 32365,2 млн. дол., в т.ч. експорт - 14061,7 млн. дол., ≥мпорт - 18203, 5 млн. дол. ƒеф≥цит торговельного балансу дор≥внював 4141,8 млн. дол.[2] «агальний обс¤г зовн≥шньоњ торг≥вл≥ послугами становив 5534,18 млн. дол., в т.ч. експорт - 4745,6 млн. дол., ≥мпорт - 787,54 млн. дол. ¬ структур≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ вид≥л¤ютьс¤: продукц≥¤ тваринництва, ¤ка становить 4,2% експорту; продукти рослинного походженн¤ - 6,2%; продукц≥¤ харчовоњ промисловост≥ - 9,1%; х≥м≥чноњ промисловост≥ - 11,7%; металург≥чного комплексу - 32,3%; вироби транспорту - 4,5%.[3] —труктура зовн≥шньоњ торг≥вл≥ конкретно в≥дбиваЇ сировинний, факторний потенц≥ал ”крањни. ”крањна ≥ м≥жнародний рух кап≥талу ѕрот¤гом усього пер≥оду ≥снуванн¤ незалежноњ ”крањни спостер≥гаЇтьс¤ "в≥дплив кап≥талу за кордон", що Ї характерним дл¤ будь-¤коњ нест≥йкоњ економ≥ки. ќск≥льки це процес, властивий скор≥ше т≥ньовому сектору економ≥ки ≥ невраховуваний у плат≥жному баланс≥ ¤к пр¤м≥ заруб≥жн≥ ≥нвестиц≥њ резидент≥в ”кра≥ни, то на сьогодн≥ про оф≥ц≥альний експорт кап≥талу з ”крањни говорити важко. ”крањнська економ≥ка, головним чином, Ї обТЇктом ≥нвестуванн¤. «а даними ёЌ “јƒ, у 1995 р. загальносв≥товий обс¤г пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й (ѕ≤≤) зр≥с пор≥вн¤но з 1994 р. на 40% ≥ становив 315 млрд. дол. 15% з них припали на "јз≥атських тигр≥в". Ќа частку 100 крањн, ¤к≥ зак≥нчують таблицю рецип≥Їнт≥в кап≥талу, в т.ч. ”крањну, припадаЇ всього 1% ѕ≤≤.[4] ќднак сл≥д сказати про зростанн¤ обс¤г≥в ≥нвестиц≥й у нац≥ональне господарство ”крањни. Ќа 01.01.96 њх обс¤г був меншим за 1 млрд. дол.; на 01.01.97 - 1,4 млрд. дол. Ќайб≥льше пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й в економ≥ку ”крањни припадаЇ на —Ўј - 217,4 млн. дол. (17% в≥д усього обс¤гу ѕ≤≤); на Ќ≥меччину - 176,6 млн. дол. (14,4%); –ос≥ю - 115,1 млн. дол. (9,4%); Ќ≥дерланди - 82,7 млн. дол. (6,7%); ≥пр - 66,5 млн. дол. (5,4%).[5] ”крањна ≥ м≥жнародна м≥грац≥¤ ƒл¤ регулюванн¤ процесу взаЇмов≥дносин ”крањни з св≥товою економ≥кою в галуз≥ м≥грац≥њ населенн¤ створено ƒержавний ком≥тет у справах нац≥ональних м≥грац≥й (ƒ Ќћ). р≥м того, управл≥нн¤ у справах верховного ком≥сара ќќЌ з прав б≥женц≥в в≥дкрило св≥й оф≥с в иЇв≥. «агалом кордони ”крањни прот¤гом року в обох напр¤мах перетинають понад 100 млн. чол. Ќа основ≥ викладеного можна зробити висновок, що ”крањна ¤к крањна, що виникла в результат≥ процес≥в рег≥онал≥зац≥њ, процесу розвитку св≥товоњ еоконм≥ки, Ї досить ≥нтегрованою у св≥тове господарство ≥ процес ≥нтеграц≥њ визначаЇтьс¤ процесами формуванн¤ новоњ структури системи "св≥тове економ≥ка". ¬исновок ≤нтеграц≥¤ ”крањни в св≥тове господарство - один з пр≥оритет≥в њњ державноњ пол≥тики з моменту проголошенн¤ незалежност≥. јктивне включенн¤ ”крањни в м≥жнародний под≥л прац≥ (ћѕѕ) призвано служити: - п≥дтримц≥ в функц≥ональному стан≥ њњ галузей в пер≥од структурноњ перебудови ≥ становленн¤ ринкових в≥дносин в державах колишнього —–—–; - вит¤ганню виг≥д в≥д участ≥ в ћѕѕ за рахунок використанн¤ пор≥вн¤льних переваг у виробництв≥ тих або ≥нших товар≥в; - забезпеченню оптимальних масштаб≥в випуску продукц≥њ, гарантуючих окупн≥сть витрат на розробку ≥ освоЇнн¤ випуску нових вид≥в продукц≥њ; - отриманню доступу до св≥тових ресурс≥в науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ ≥ кап≥талу. як показуЇ св≥товий досв≥д, ≥нтеграц≥¤ в сучасну св≥тову економ≥ку - це тривалий процес, ¤кий вимагаЇ виробленн¤ довгостроковоњ економ≥чноњ пол≥тики, що враховуЇ ≥сторичн≥ ≥ господарськ≥ особливост≥ кожноњ конкретноњ крањни, тенденц≥њ Ќ“ѕ ≥ св≥тогосподарських зв'¤зк≥в. ѓњ реал≥зац≥¤ складаЇтьс¤ в структурн≥й перебудов≥ економ≥ки, п≥двищенн≥ конкурентоспроможност≥ њњ галузей, кореноњ перебудов≥ форм ≥ метод≥в господарських зв'¤зк≥в, в поступальному рус≥ вперед в напр¤м≥ б≥льшоњ в≥двертост≥ економ≥ки. —писок л≥тератури ”каз ѕрезидента ”крањни Уѕро затвердженн¤ стратег≥њ ≥нтеграц≥њ ”крањни до ™—Ф // ”р¤довий курТЇр. Ц 18 червн¤ 1998. Ѕачурин ј. »нтеграци¤ экономик и создание общего рынка Ц веление времени // Ёкономист. Ц 1996. - є 7. Ц с. 43-51. ƒергачев ¬. ќсобенности мирохоз¤йственной интеграции ”краины на основе свободных экономических зон // Ёкономика ”краины. Ц 1996. - є 7. Ц с. 43-51. ≈горов »., ћихайлов ¬. »ностранные инвестиции в экономику ”краины: тенденции и ожидани¤.// ‘инансова¤ ”краина. - 18 феврал¤ 1997 г. ириченко ќ. ƒе¤ки аспекти входженн¤ ”крањни у св≥тову господарську систему // ≈коном≥ка ”крањни. Ц 1997. - є 7. Ц с. 75-82. ћатер≥али ћ≥нстату ”крањни "“орговий деф≥цит - 96"// ‘≥нансова ”крањна. - 1 кв≥тн¤ 1997 р. ѕахомов ё.ћ., ЋукТ¤ненко ƒ.√., √убський Ѕ.¬. Ќац≥ональн≥ економ≥ки в глобальному конкурентному середовищ≥. Ц .: ”крањна, 1997. Ц 235 с. ѕлотн≥ков ќ. ”крањна: м≥сце в св≥т≥ ≥ шл¤хи виходу з кризи // ”крањна: аспекти прац≥. Ц 1997. - є 5. Ц с. 33-35. ѕустовойтенко ¬. ѕ. ”крањна зац≥кавлена в Ївропейськ≥й ≥нтеграц≥њ // ”р¤довий курТЇр. Ц 3 лютого 1998. —≥денко ¬. ѕрорив у ™вропу Ц ¤ким чином? // ѕол≥тика ≥ час. Ц 1997. - є 11. Ц с. 18-27 —келенко ќ., ƒрозденко ¬. ѕроблеми входженн¤ ”крањни до ™— // –озбудова держави. Ц 1996. - є 2. Ц с. 31. “окарев ј. »нтеграци¤ ”краины в международное разделение труда // Ѕизнес-»нформ. Ц 1998. - є 8. Ц с. 66-70. „ист≥л≥н ƒ. ≈волюц≥йний розвиток св≥товоњ економ≥ки та ≥нтеграц≥¤ ”крањни // ≈коном≥ка ”крањни. Ц 1999. - є 1. Ц с.80-88. Ўевченко —. ”краина вырабатывает теорию и стратегию интеграции в ≈— // ‘инансова¤ ”краина. Ц 15 окт¤бр¤ 1996.
[1] ѕлотн≥ков ќ. ”крањна: м≥сце в св≥т≥ й шл¤хи виходу з кризи//”крањна: аспекти прац≥. - 1997р. - є5. - с.33-35. [2] ћатер≥али ћ≥нстату ”крањни "“орговий деф≥цит - 96"// ‘≥нансова ”крањна. - 1 кв≥тн¤ 1997 р. [3] ƒив. там же. [4] ≈горов »., ћихайлов ¬. »ностранные инвестиции в экономику ”краины: тенденции и ожидани¤.// ‘инансова¤ ”краина. - 18 феврал¤ 1997 г. [5] ƒив. там же.
Ќазва: ≤нтеграц≥йна система ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (2670 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
