–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ≤нтеграц≥¤ ”крањни у св≥тове господарство

≤нтеграц≥¤ ”крањни у св≥тове господарство

ѕлан:

ќб'Їктивн≥ основи зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ”крањни

ќсновн≥ напр¤ми, форми ≥ суб'Їкти зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин ”крањни

–оль економ≥чноњ реформи в ≥нтеграц≥њ ”крањни у св≥тову економ≥чну систему

Ћ≥тература

ќб'Їктивн≥ основи зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ”крањни

–озбудова незалежноњ ”крањни об'Їктивно потребуЇ входженн¤ њњ у св≥тове господарство на орган≥зац≥йно-економ≥чних засадах ринкових в≥дносин на принципах р≥вноправност≥ та взаЇмноњ виго≠ди у сп≥вроб≥тництв≥.

ƒипломатичне визнанн¤ молодоњ ”крањнськоњ держави б≥льш≥с≠тю крањн св≥ту прискорюЇ й ур≥зноман≥тнюЇ розвиток њњ зовн≥шньо≠економ≥чних в≥дносин. ќднаковою м≥рою це стосуЇтьс¤ ¤к молодих незалежних крањн, що утворилис¤ на основ≥ колишнього —–—– ≥ переход¤ть до ринкового тину в≥дносин, так ≥ держав розвинутоњ ринковоњ економ≥ки та крањн, що розвиваютьс¤.

ќб'Їктивна необх≥дн≥сть ≥нтеграц≥њ ”крањни у св≥тове господар≠ство ≥ розвитку њњ м≥жнародних в≥дносин безпосередньо випливаЇ передус≥м з потреб використанн¤ у нац≥ональн≥й систем≥ в≥дтво≠ренн¤ м≥жнародного под≥лу прац≥ дл¤ прискоренн¤ переходу до ринковоњ економ≥ки крањни з метою њњ розвитку ≥ зростанн¤ багат≠ства сусп≥льства. “ака необх≥дн≥сть спри¤Ї формуванню ефектив≠ноњ структури економ≥ки крањни. «овн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки в процес≥ ≥нтеграц≥њ ”крањни у св≥тове господарство охоплюють та≠кож комплекс еколог≥чних проблем, що розв'¤зуютьс¤ сп≥льними зусилл¤ми. Ќарешт≥, розвиток зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин в≥д≠криваЇ додатков≥ можливост≥ у створенн≥ належних умов дл¤ задо≠воленн¤ життЇвих потреб народу ”крањни.

ѕор¤д з об'Їктивною необх≥дн≥стю ≥нтеграц≥њ ”крањни у св≥тове господарство та розвитку ѓѓ зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин ≥сну≠ють ≥ об'Їктивн≥ можливост≥ дл¤ таких процес≥в. ƒо них насампе≠ред належить економ≥чний потенц≥ал нашоњ крањни, що даЇ п≥дста≠ву дл¤ належноњ участ≥ у м≥жнародному под≥л≥ прац≥.

ќб'Їктивною можлив≥стю дл¤ ≥нтеграц≥њ у св≥тове господарство Ї виробленн¤ механ≥зму зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в, по-пер≠ше, на макрор≥вн≥ Ч загальнодержавному; по-друге, на м≥крор≥вн≥ п≥дприЇмств; по-третЇ, на глобальному та рег≥ональному макрор≥вн¤х через участь у спец≥ал≥зованих ≥ багатоц≥льових економ≥чних м≥жнародних орган≥зац≥¤х 00Ќ ≥ рег≥ональних економ≥чних об'Їд≠нанн¤х типу „орноморськоњ зони сп≥вроб≥тництва. ѕоЇднанн¤ об'Їк≠тивноњ необх≥дност≥ та об'Їктивних можливостей входженн¤ ”крањ≠ни у св≥тове господарство робить цей процес законом≥рним.

¬≥домо, що енергетичне самозабезпеченн¤ Ї одн≥Їю з головних умов незалежност≥. ƒос¤гти його ”крањна може, ¤кщо в≥зьме курс на модерн≥зац≥ю на¤вних ≥ спорудженн¤ нових сучасних еколог≥ч≠но чистих вуг≥льних та газотурб≥нних електростанц≥й, на розвиток власного енергетичного машино- та котлобудуванн¤, скориставшись в≥тчизн¤ними науковими та виробничими здобутками й дос¤гнен≠н¤ми високорозвинутих крањн. Ѕез розвитку в≥дпов≥дних форм зов≠н≥шньоеконом≥чних в≥дносин зробити це практично неможливо.

¬ умовах формуванн¤ сучасноњ модел≥ м≥жнародного под≥лу прац≥ (ћѕѕ), основу ¤коњ маЇ становити ¤к≥сно оновлена технолог≥чна база виробництва, ”крањна повинна поступово, ц≥леспр¤мовано розв'¤зувати проблеми ефективноњ участ≥ у ћѕѕ, використовуючи зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки дл¤ реал≥зац≥њ нац≥ональних економ≥ч≠них ≥нтерес≥в.

”крањна маЇ ¤к природн≥, ≥сторичн≥, так ≥ техн≥ко-економ≥чн≥, соц≥ально-економ≥чн≥, орган≥зац≥йно-економ≥чн≥ основи дл¤ участ≥ в ћѕѕ, —л≥д зауважити, що в геолог≥чному ≥ г≥дрогеолог≥чному ас≠пектах територ≥¤ ”крањни слабко вивчена, зокрема њњ глибинну бу≠дову досл≥джено лише на 10 в≥дсотках територ≥њ,

« ≥сторичних джерел в≥домо, що орган≥зован≥ сусп≥льства, ¤к≥ ≥снували на нин≥шн≥й територ≥њ ”крањни, завжди п≥дгримували еко≠ном≥чн≥ зв'¤зки ≥з зовн≥шн≥м св≥том. “ож з огл¤ду на власн≥ куль≠турн≥ та ≥сторичн≥ традиц≥њ ”крањна маЇ вс≥ можливост≥ дл¤ того, щоб стати р≥вноправним членом Ївропейськоњ сп≥льноти.

–≥вень розвитку продуктивних сил Ї одним з тих техн≥ко-економ≥чних чинник≥в, ¤к≥ найб≥льше спри¤ють активн≥й участ≥ ”крањни у сучасному ћѕѕ. ¬идобуток зал≥зноњ руди, вуг≥лл¤, виробництво стал≥, чавуну, м≥неральних добрив, цементу, електроенерг≥њ, цукру, трактор≥в ≥ металор≥жучих верстат≥в становл¤ть значний економ≥ч≠ний потенц≥ал нашоњ крањни. «а к≥льк≥сними характеристиками ≥ потужност¤ми продуктивних сил ”крањна може бути г≥дним парт≠нером у св≥тових економ≥чних зв'¤зках. Ќа¤вний науково-техн≥ч≠ний потенц≥ал дасть змогу ”крањн≥ за спри¤тливих умов втримати передов≥ позиц≥њ у св≥тов≥й науц≥ з ц≥лого р¤ду науково-техн≥чних напр¤м≥в ≥, найголовн≥ше, провадити незалежну економ≥чну пол≥≠тику на включенн¤ в систему св≥тових господарських зв'¤зк≥в.

ќрган≥зац≥йно-економ≥чн≥ чинники включенн¤ ”крањни в систе≠му сучасного ћѕѕ за своњм зм≥стом в≥дображають ступ≥нь розвит≠ку процес≥в концентрац≥њ, спец≥ал≥зац≥њ, кооперац≥њ й комб≥нуванн¤ виробництва (за участю украњнськоњ сторони) на р≥вн≥ м≥жнарод≠них економ≥чних зв'¤зк≥в.

—творенн¤ виробництв з випуску вс≥х нових вид≥в продукц≥њ не завжди доц≥льне в межах одн≥Їњ крањни. ќдним з найважлив≥ших критер≥њв реал≥зац≥њ економ≥чних ≥нтерес≥в крањни Ч суб'Їкта ћѕѕ Ї забезпеченн¤ високоњ економ≥чноњ ефективност≥ галузей њњ нац≥о≠нальноњ економ≥ки, м≥н≥м≥зац≥¤ витрат сусп≥льноњ прац≥. —пец≥ал≥за≠ц≥¤ та кооперац≥¤ характеризують економ≥чно доц≥льну й рац≥о≠нальну орган≥зац≥ю (територ≥альну, рег≥ональну, галузеву тощо) сусп≥льних продуктивних сил.

–азом з тим Ї певн≥ обмеженн¤ у розвитку процес≥в концен≠трац≥њ та спец≥ал≥зац≥њ. ¬≥домо, що надм≥рна концентрац≥¤ зусиль на розвитку одн≥Їњ-двох галузей, зор≥Їнтованих на експорт, зумовлюЇ вразлив≥сть нац≥ональноњ економ≥ки та њњ сильну залежн≥сть ¤к в≥д св≥тового ринку, так ≥ в≥д конкретноњ крањни-партнера. “ак, у ко≠лишньому —–—– б≥льше 80 в≥дсотк≥в промислового виробництва ”крањни не мало на ѓѓ територ≥њ завершеного технолог≥чного циклу, що зробило ”крањну залежною в≥д стану њњ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в, причому левова частка ц≥Їњ залежност≥ припадаЇ на ко≠лишн≥ республ≥ки —–—–.

’арактер накопиченого виробничого потенц≥алу, спец≥ал≥зац≥¤, що склалас¤, з њњ ор≥Їнтац≥Їю на фондоЇмн≥ види продукц≥њ вимага≠ють значних ≥нвестиц≥й у базов≥ галуз≥ економ≥ки ”крањни на в≥д≠шкодуванн¤ та ¤к≥сне оновленн¤ фонд≥в. “ак, у 1990 р. ступ≥нь зно≠су основних виробничих фонд≥в становив 37,1 в≥дсотка, у тому числ≥ в промисловост≥ Ч 50, 3, у с≥льському господарств≥ Ч 26,2, у буд≥в≠ництв≥ Ч 62,8 в≥дсотка. «а такоњ ситуац≥њ структурна трансформа≠ц≥¤ економ≥ки ”крањни перетворюЇтьс¤ у найважлив≥шу умову дл¤ ≥нтеграц≥њ у св≥тову економ≥ку ≥ визначенн¤ њњ м≥сц¤ в систем≥ ћѕѕ.

—кладн≥сть ≥ розмањт≥сть соц≥ально-економ≥чних фактор≥в вклю≠ченн¤ ”крањни в систему св≥тових господарських зв'¤зк≥в детерм≥≠нуЇтьс¤ перех≥дними виробничими в≥дносинами з притаманними њм формами та методами веденн¤ господарства. Ќа м≥жнародному р≥вн≥ вплив соц≥ально-економ≥чних чинник≥в крањн-партнер≥в визнача≠Їтьс¤ њх адекватн≥стю та в≥дпов≥дн≥стю загальносв≥товим тенденц≥¤м.

” сучасному взаЇмозалежному св≥т≥ розвиток соц≥ально-еконо≠м≥чних чинник≥в ћѕѕ н≥велюЇ њхн≥ в≥дм≥нност≥ в окремих нац≥ональ≠них господарствах, ≥ цей факт досл≥дники пов'¤зують з формуван≠н¤м однотипноњ за своњм соц≥ально-економ≥чним зм≥стом системи св≥тового господарства. ”тверджуютьс¤ ринков≥ методи господарю≠ванн¤, актив≥зуЇтьс¤ державне регулюванн¤ певних напр¤м≥в роз≠витку економ≥ки, ви¤вл¤Їтьс¤ соц≥альна спр¤мован≥сть њњ тощо. “ак≥ процеси зумовлюють, по-перше, под≥бн≥сть зм≥сту економ≥чних ба≠зис≥в б≥льшост≥ крањн, що беруть участь у ћѕѕ; по-друге, природ≠ний под≥л прац≥ м≥ж крањнами з урахуванн¤м не т≥льки њхн≥х нац≥о≠нальних економ≥чних ≥нтерес≥в, а й ≥нтерес≥в св≥тового сп≥втова≠риства в ц≥лому.

Ќерозвинут≥сть ринкових в≥дносин ≥ форм господарюванн¤ в ”крањн≥ посилюЇ необх≥дн≥сть значного п≥двищенн¤ економ≥чноњ культури населенн¤ та д≥ловоњ етики п≥дприЇмц≥в, оволод≥нн¤ прин≠ципово новою культурою ринку, високим профес≥онал≥змом пор¤д з такими пон¤тт¤ми, ¤к честь, достойн≥сть, пор¤дн≥сть, ¤к≥ знадоб≠л¤тьс¤ ”крањн≥ дл¤ визнанн¤ њњ розвинутими крањнами ¤к р≥вно≠правного партнера.

ќсобливост≥ об'Їктивних основ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ”крањни по¤снюютьс¤ насамперед тривалою в≥дсутн≥стю нац≥ональ≠ноњ державност≥ та можливост≥ провадити незалежну економ≥чну пол≥тику.

ќсновн≥ напр¤ми, форми ≥ суб'Їкти зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин ”крањни

™диний народногосподарський комплекс колишнього —–—– ви≠дававс¤ за такий, що забезпечуЇ переваги дл¤ вс≥х республ≥к Ч не≠залежн≥сть в≥д коливань кон'юнктури св≥тового ринку, планом≥рн≥сть ≥ взаЇмовиг≥дн≥сть. ћав поширенн¤ м≥ф про високий ступ≥нь коопе≠рац≥њ м≥ж республ≥ками. Ќасправд≥ ввезенн¤-вивезенн¤ товар≥в ко≠ливалос¤ в межах в≥д 12 в≥дсотк≥в в –ос≥њ до «ќ в≥дсотк≥в у ¬≥рмен≥њ.

ƒержавно-монопольна структура зовн≥шньоњ торг≥вл≥ колишньо≠го —–—–, переважно сировинний характер експорту, негнучкий в≥домчий п≥дх≥д до ≥мпорту були вкрай неспри¤тливими передус≥м дл¤ тих республ≥к, економ≥ка ¤ких не так сильно залежала в≥д м≥ж≠республ≥канських поставок ≥ ¤к≥ волод≥ли експортним потенц≥алом.

≈тапною правовою основою дл¤ розширенн¤ зовн≥шньоеконо≠м≥чних зв'¤зк≥в незалежноњ ”крањни стали ƒекларац≥¤ про держав≠ний суверен≥тет ”крањни (16 липн¤ 1990 р.), јкт проголошенн¤ не≠залежност≥ ”крањни (24 серпн¤ 1991 р.) ≥, нарешт≥,  онституц≥¤ ”к≠рањни (28 червн¤ 1996 р.). —еред спец≥альних закон≥в з питань еко≠ном≥ки сл≥д в≥дзначити «акони ”крањни про економ≥чну самост≥йн≥сть (« серпн¤ 1990 р.); про зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть (16 кв≥тн¤ 1991 р.); про створенн¤ державного експортно-≥мпортного банку (« с≥чн¤ 1992 р.); про ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ (13 березн¤ 1992 р.), ƒе≠крет  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро режим ≥ноземного ≥нвесту≠ванн¤" (20 травн¤ 1993 р.); «акони ”крањни про промислово-ф≥нансов≥ групи в ”крањн≥ (21 листопада 1995 р.); про режим ≥ноземного ≥нвес≠туванн¤ (19 березн¤ 1996 р.); про захист в≥д недобросов≥сноњ конку≠ренц≥њ (7 червн¤ 1996 р.) та ≥нш≥ законодавч≥ та нормотворч≥ акти.

1	2	3

Ќазва: ≤нтеграц≥¤ ”крањни у св≥тове господарство
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (3290 прочитано)