–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ≤нтеграц≥¤ ”крањни у св≥тове господарство

¬ажливими правовими документами щодо створенн¤ механ≥зму зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ”крањни стали договори та угоди з молодими незалежними державами, що утворилис¤ на територ≥њ колишнього —–—–, та багатьма крањнами ™вропи, ѕ≥вн≥чноњ й ѕ≥в≠денноњ јмерики, јз≥њ, јфрики.

« колишн≥ми республ≥ками —–—– ”крањна провадить переговори щодо розв'¤занн¤ економ≥чних ≥ ф≥нансових проблем, питань па≠ливно-енергетичного комплексу, транспорту ≥ зв'¤зку, нравонаступництва новостворених держав. ¬одночас основою розширенн¤ економ≥чного простору е горизонтальн≥ зв'¤зки м≥ж безпосередн≥≠ми виробниками товар≥в, а також м≥ж державами. ѕри цьому т≥ль≠ки за умови безмежност≥ економ≥чного простору складаютьс¤ ефек≠тивн≥ господарськ≥ зв'¤зки. ƒо того ж стаб≥л≥зац≥¤ економ≥ки, ради≠кальн≥ зм≥ни ≥нституц≥ональних структур, збалансован≥сть товарноњ та грошовоњ маси б≥льше ймов≥рн≥, ¤кщо њх провадити в масштабах держав. ћ≥ж процесами введенн¤ в≥льних ц≥н, децентрал≥зац≥њ сис≠теми прийн¤тт¤ р≥шень ≥ ф≥нансовою дисципл≥ною ≥снуЇ найт≥сн≥≠ший зв'¤зок, ¤кий ≥ зумовлюЇ формуванн¤ внутр≥шн≥х ринк≥в мо≠лодих держав, що Ї передумовою створенн¤ справд≥ ринкового м≥ж≠державного середовища.

ƒл¤ ”крањни важливими Ї двосторонн≥ угоди ≥ договори з держа≠вами Ч колишн≥ми республ≥ками —–—–. «а цими угодами держави мають надавати своњм п≥дприЇмствам можлив≥сть самим встанов≠лювати господарськ≥ зв'¤зки, обумовлювати пор¤док розрахунк≥в, форми матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ за невиконанн¤ поставок. «а≠галом угоди мають виробл¤ти економ≥чний механ≥зм реал≥зац≥њ ≥нте≠рес≥в ”крањни та њњ партнер≥в, а не бути пол≥тичними декларац≥¤ми на економ≥чну тему.

ѕроцес формуванн¤ нац≥ональних грошових систем крањн, що входили до колишнього —оюзу –—–, породжуЇ об'Їктивну необх≥д≠н≥сть ≥ водночас створюЇ можлив≥сть фундац≥њ м≥ждержавноњ ва≠лютноњ угоди, ¤ка б стала ≥нституц≥ональною ланкою налагодженн¤ цив≥л≥зованих та р≥вноправних валютних в≥дносин.

ѕерех≥д у розрахунках на ¬ ¬ поставив питанн¤ про нову орга≠н≥зац≥ю сп≥вроб≥тництва. ¬их≥д на пр¤м≥ економ≥чн≥ зв'¤зки м≥ж п≥д≠приЇмствами поглибив, але вже на нов≥й основ≥, торговельн≥ зв'¤зки, бо торгувати повинн≥ товаровиробники. ѕроте сьогодн≥ потр≥бний певний перех≥дний пер≥од, прот¤гом ¤кого у взаЇморозрахунках за товари та послуги сторони мають виходити з ц≥н св≥тового ринку, а дл¤ погашенн¤ заборгованостей, що виникатимуть, надавати одна одн≥й довгостроков≥ кредити на п≥льгових умовах. ѕро це св≥дчить ≥ розвиток такоњ прим≥тивноњ форми товаров≥дносин, ¤к бартер.

” процес≥ створенн¤ нових основ сп≥вроб≥тництва важливо не т≥льки не допустити неконтрольованого розпаду кооперативних зв'¤зк≥в, а й знайти нових партнер≥в (адже нерентабельн≥ п≥дприЇм≠ства ≥ неконкурентоспроможна продукц≥¤ випадуть з усталених господарських зв'¤зк≥в), спрогнозувати кон'юнктуру товарообм≥ну з метою створенн¤ економ≥ки в≥дкритого типу, ≥нтегрованоњ в Ївро≠пейський ≥ св≥товий економ≥чний прост≥р.

–озробка ≥ посл≥довне вт≥ленн¤ в житт¤ Їдиноњ нац≥ональноњ гео-пол≥тичноњ стратег≥њ спри¤тиме оновленню на економ≥чн≥й основ≥ старих виробничих зв'¤зк≥в ”крањни ≥ розширенню пр¤моњ участ≥ њњ в систем≥ економ≥чних ≥ пол≥тичних стосунк≥в на глобальному р≥вн≥.

 олишн≥ зв'¤зки ”крањни з≥ сх≥дноЇвропейськими крањнами в≥д≠бивали лише м≥ждержавний обм≥н продукц≥Їю. ѕерех≥д до в≥льноњ торг≥вл≥ на основ≥ св≥тових ц≥н ≥ конвертованоњ валюти випливаЇ з курсу крањн —х≥дноњ ™вропи й ”крањни на переведенн¤ економ≥ки на ринков≥ рейки ≥ ставить розв'¤занн¤ вс≥х проблем взаЇмних зв'¤з≠к≥в у залежн≥сть в≥д економ≥чного ≥нтересу. ѕередбачаЇтьс¤, що спочатку ≥снуватимуть два взаЇмозалежних сегменти,

ѕо-перше, це визначенн¤ параметр≥в сп≥вроб≥тництва на м≥ж≠державн≥й основ≥ через погодженн¤ м≥ж ур¤дами контингент≥в вза≠Їмних поставок. ÷е мають бути форми торг≥вл≥, насамперед стра≠тег≥чними товарами (металом, газом, нафтою тощо), форми, пов'¤зан≥ з централ≥зованими р≥шенн¤ми. ћ≥ждержавн≥ розрахунки мають вестис¤ за валютним кл≥рингом, проте сальдо розрахунк≥в, ¤кщо воно утворюватиметьс¤, сл≥д погашати за домовлен≥стю стор≥н (ва≠лютними товарами або ¬ ¬),

ѕо-друге, Ч це розвиток в≥дносин на р≥вн≥ пр¤мих зв'¤зк≥в п≥д≠приЇмств, об'Їднань, кооператив≥в, б≥рж, асоц≥ац≥й, консорц≥ум≥в, сп≥лок тощо. ѕерех≥д до под≥бних в≥дносин можливий за умови поступового звуженн¤ сфери д≥њ державних орган≥в у визначенн≥ взаЇмних поставок ≥ наданн¤ свободи п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ виробничим ланкам. ќстанн≥ повинн≥ погоджувати не лише предмет сп≥вроб≥тництва, а й сферу ц≥ноутворенн¤, поставок, кредит≥в, ≥нш≥ ф≥нансов≥ питанн¤. Ўирокий вих≥д товаровиробник≥в на ри≠нок, наповненн¤ його товарною масою створ¤ть передумови дл¤ функц≥онуванн¤ сх≥дноЇвропейськоњ зони в≥льноњ торг≥вл≥.

ќчевидно, що в розрахунках застосовуватимутьс¤ не т≥льки ¬ ¬, а й нац≥ональн≥ валюти крањн-партнер≥в.  оли будуть встановлен≥ реальн≥ курси нац≥ональних валют ≥ введен≥ часткова, а пот≥м ≥ пов≠на конвертован≥сть њх, тод≥ зросте потреба в створенн≥ сп≥льних банк≥в, ¤к≥ з балансову вати муть торговельн≥ операц≥њ м≥ж партнера≠ми. ќдн≥ лише бартерн≥ операц≥њ та компенсац≥йна торг≥вл¤, нав≥ть ¤кщо вони й в≥дпов≥датимуть ≥нтересам ”крањни, обмежуватимуть можливост≥ сп≥вроб≥тництва.

ќтже, перех≥д ”крањни на нов≥ умови господарюванн¤ ≥ форми зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в спри¤тиме зм≥цненню зони взаЇм≠ного економ≥чного т¤ж≥нн¤ сх≥дноЇвропейських держав ≥ ”крањни.

—п≥вв≥дношенн¤ згаданих вище сегмент≥в складаютьс¤ дл¤ крањн-партнер≥в по-р≥зному, залежно в≥д прийн¤тих систем господарського управл≥нн¤, њхньоњ спроможност≥ засвоювати нов≥ форми сп≥вроб≥т≠ництва, ÷≥лком ймов≥рно, що практика породжуватиме й ≥нш≥ сег≠менти. —початку за нових умов центр ваги перем≥стивс¤ на дво≠сторонн≥ зв'¤зки.

якщо ”крањна прийме в≥дпов≥дне законодавство, можлив≥ й нов≥ напр¤ми взаЇмного сп≥вроб≥тництва. …детьс¤ про ≥нвестиц≥йну сфе≠ру, створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств за кордоном, особливо в при≠кордонн≥й смуз≥, сп≥льну д≥¤льн≥сть на ринках трет≥х держав, ос≠к≥льки угорськ≥, польськ≥, чеськ≥, словацьк≥ ф≥рми вже завоювали там певн≥ позиц≥њ,

ўодо розвитку торг≥вл≥ та ≥нших форм зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ”крањни з державами розвинутоњ ринковоњ економ≥ки та крањнами, що розвиваютьс¤, доц≥льно було б спрогнозувати пла≠т≥жний баланс нашоњ крањни, беручи до уваги залежн≥сть в≥д ≥мпор≠ту з трет≥х держав, що входили до складу колишнього —–—–, сальдо в м≥ждержавному обм≥н≥ з ними та експортний потенц≥ал. ѕри цьому динам≥ка плат≥жного балансу ”крањни залежатиме, по-перше, в≥д створенн¤ умов дл¤ поступового, без р≥зких соц≥альних потр¤с≥нь, розв'¤занн¤ проблем виробництв, що працюють на прив≥зн≥й си≠ровин≥, ≥ в≥д спроможност≥ самих товаровиробник≥в перепроф≥льовувати виробництво, наприклад диверсиф≥кац≥Їю, щоб позбу≠тис¤ вузькоњ галузевоњ спец≥ал≥зац≥њ; по-друге, в≥д власних мате≠р≥альних ≥ золотого запас≥в та резерв≥в ¬ ¬; по-третЇ, в≥д сп≥вв≥дно≠шенн¤ курс≥в нац≥ональних валют, що залежатиме, в свою чергу, не т≥льки в≥д ем≥с≥йноњ пол≥тики Ќац≥онального банку та товарного наповненн¤ споживчого ринку, а й в≥д глибини економ≥чноњ ре≠форми в ”крањн≥.

–озробка програм стаб≥л≥зац≥њ й розвитку зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в повинна включати оц≥нку можливостей сучасного експорт≠ного потенц≥алу ”крањни ≥ першочергових, так званих критичних ≥мпортних потреб. ” цьому контекст≥ заснуванн¤ й функц≥онуван≠н¤ сп≥льних п≥дприЇмств вбачаютьс¤ б≥льш над≥йною формою, н≥ж створенн¤ сп≥льних економ≥чних зон.

« урахуванн¤м потреб наших партнер≥в за кордоном та можли≠востей диференц≥йованого стимулюванн¤ тих виробництв, що ста≠новитимуть основу експортного сектора економ≥ки ”крањни, доц≥ль≠но було б ширше заохочувати вкладенн¤ ≥ноземного кап≥талу у вже ≥снуюч≥ господарськ≥ об'Їкти та створенн¤ ≥ноземними ≥нвес≠торами ф≥рм на територ≥њ нашоњ держави. ѕри цьому сл≥д брати до уваги, що ≥ноземний кап≥тал в≥ддаЇ перевагу орган≥зац≥йно-еконо≠м≥чним в≥дносинам високого р≥вн¤, а не л≥берал≥зац≥њ умов дл¤ за≠лученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й.

ѕод≥бн≥ форми економ≥чних в≥дносин спри¤ли б запровадженню у виробництво сучасних технолог≥й, надали б ≥мпульс прогресивним зрушенн¤м у господарськ≥й структур≥ ”крањни, забезпечили б вих≥д на св≥товий ринок з конкурентоспроможною продукц≥Їю. ўо стосу≠Їтьс¤ контролю ≥ноземних ≥нвестор≥в, то диференц≥йований п≥дх≥д до оподаткуванн¤ ≥ видаванн¤ л≥ценз≥й, контроль за додержанн¤м сан≥≠тарних та ≥нших умов, створенн¤ нац≥онального агентства спри¤нн¤ залученню ≥ноземних ≥нвестиц≥й та ≥нш≥ заходи, усп≥шно застосову≠ван≥ в цив≥л≥зованих крањнах св≥ту, прийн¤тн≥ ≥ дл¤ ”крањни.

—при¤тливе географ≥чне розташуванн¤, значний потенц≥ал об≠робноњ промисловост≥ й перспективний експорт с≥льськогосподар≠ськоњ продукц≥њ сл≥д враховувати п≥д час розробки програми стаб≥≠л≥зац≥њ та розвитку зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ”крањни. “реба також пам'¤тати, що: 1) торг≥влю готовою продукц≥Їю на св≥товому ринку вит≥сн¤Ї обм≥н науково-техн≥чними дос¤гненн¤ми; 2) частка взаЇмного обм≥ну детал¤ми, компонентами, вузлами у м≥жнародн≥й торг≥вл≥ зростаЇ; 3) матер≥ально-техн≥чне забезпеченн¤ виробництва ф≥рми не обмежуЇтьс¤ нац≥ональним ринком, ќтже, одним ≥з стра≠тег≥чних напр¤м≥в доц≥льно передбачити пр≥оритетне залученн¤ ≥ноземного кап≥талу до науково-техн≥чноњ та виробничоњ коопера≠ц≥њ, взаЇмовиг≥дного обм≥ну на л≥ценз≥йн≥й основ≥ винаходами, розробками, ноу-хау, промисловими зразками тощо.

–озвиток м≥жнародноњ кооперац≥њ потребуЇ стимул≥в з боку дер≠жави Ч зв≥льненн¤ окремих категор≥й товаровиробник≥в в≥д мит≠ного оподаткуванн¤ та л≥цензуванн¤ чи квотуванн¤, наданн¤ кре≠дитних п≥льг тощо. —л≥д розширити ≥мпорт комплектуючих дл¤ ек≠спортноњ продукц≥њ, практикувати застосуванн¤ ≥мпортних техно≠лог≥й ≥ нов≥тнього устаткуванн¤ дл¤ легкоњ промисловост≥ й галузей јѕ , електротехн≥ки, зв'¤зку тощо. Ќауково-техн≥чний прогрес за своЇю природою ≥нтернац≥ональний, тому розв'¤зати завданн¤ роз≠витку передових технолог≥й без зв'¤зк≥в ≥з зовн≥шн≥м св≥том, без залученн¤ св≥тового кап≥талу практично неможливо.

1	2	3

Ќазва: ≤нтеграц≥¤ ”крањни у св≥тове господарство
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (3290 прочитано)