–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ зв'¤зки ”крањни

ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ зв'¤зки ”крањни

«м≥ст

1. —утн≥сть ≥ значенн¤ в становленн≥ нац≥ональноњ еко≠ном≥ки ”крањни.

2. ¬плив м≥жнародного територ≥ального под≥лу прац≥ на формуванн¤ м≥ждержавних економ≥чних зв'¤зк≥в.

3. ћехан≥зм зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни: сут≠н≥сть та принципи формуванн¤.

4. ќсновн≥ форми економ≥чного сп≥вроб≥тництва крањн св≥ту.

5. —учасний стан зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ”крањни. —труктура експорту.

6. ѕроблеми та перспективи розвитку зовн≥шньоеконо≠м≥чних зв'¤зк≥в ”крањни.

1. —”“Ќ≤—“№ ≤ «Ќј„≈ЌЌя ¬ —“јЌќ¬Ћ≈ЌЌ≤ Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќќѓ ≈ ќЌќћ≤ » ” –јѓЌ»

–озм≥щенн¤ продуктивних сил крањн св≥ту, ≥ в тому числ≥ ”крањни, нерозривно пов'¤зано з розвитком м≥ж≠народного под≥лу прац≥ ≥ формуванн¤м м≥ждержавних економ≥чних зв'¤зк≥в. ћ≥жнародний под≥л прац≥ Ч це спец≥ал≥зац≥¤ окремих крањн на виробництв≥ т≥Їњ чи ≥н≠шоњ продукц≥њ чи наданн≥ послуг у св≥товому масштаб≥.  ожна крањна св≥ту концентруЇ на своњй територ≥њ ви≠робництво певних вид≥в продукц≥њ, дл¤ виробництва ¤коњ вона маЇ найб≥льш спри¤тлив≥ економ≥чн≥ ≥ природн≥ передумови.  рањна повинна мати певн≥ переваги перед ≥ншими крањнами у виробництв≥ продукц≥њ спец≥ал≥за≠ц≥њ. ƒл¤ цього необх≥дно мати: квал≥ф≥кован≥ кадри; дос≠татн≥й природно-ресурсний потенц≥ал; виг≥дне економ≥ко-географ≥чне положенн¤; специф≥чн≥ агрокл≥матичн≥ умови; попит на продукц≥ю спец≥ал≥зац≥њ на св≥тово≠му ринку та високий р≥вень њњ конкурентоспроможност≥. “еритор≥альний под≥л прац≥, в тому числ≥ ≥ м≥жна≠родний, Ї про¤вом сусп≥льного под≥лу прац≥ ≥ маЇ ≥сто≠ричний характер. ” перв≥сному сусп≥льств≥ под≥л прац≥ ≥снував м≥ж ж≥ночою ≥ чолов≥чою працею, м≥ж працею дорослих ≥ д≥тей. ѕерший сусп≥льний под≥л прац≥ в≥д≠бувс¤ у зв'¤зку з под≥лом племен, що займалис¤ тваринництвом ≥ рослинництвом. ƒругий Ч у зв'¤зку з в≥докремлн¤м ремесла в≥д землеробства ≥ тваринництва. јле ≥ в першому другому випадках виробництво ≥ споживанн¤ продукц≥њ локальний, здеб≥льшого замкнутий характер. “рет≥й сусп≥льний под≥л прац≥ пов'¤заний з по¤вою нового сусп≥льного прошарку населенн¤ Ч купц≥в, що виконували функц≥њ посередник≥в рег≥онами виробництва ≥ рег≥онами споживанн¤ продукц≥њ. «авд¤ки цьому сусп≥льний под≥л прац≥ набув ознак територ≥ального. ѕо¤ва машин привела до п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, зб≥льшенн¤ концентрац≥њ виробництва промисловоњ продукц≥њ окремих рег≥онах крањни. ѕо¤ва ≥ подальший розвиток сучасних ≥в транспорту, особливо зал≥зничного, морського, ав≥ац≥йного, трубопров≥дного обумовили поглибленн¤ м≥жнародного терито-льного под≥лу прац≥. ¬ ≥нтеграц≥йн≥, або обм≥нн≥ процеси вт¤гуЇ-с¤ все б≥льша к≥льк≥сть крањн, територ≥й, в≥ддалених материк≥в. ¬се це веде до необх≥дност≥ поглибленн¤ спец≥ал≥зац≥њ окремих крањн, до розширенн¤ к≥лькост≥ галузей м≥жнародноњ спец≥ал≥зац≥њ. ¬иникають рег≥ональн≥ утворенн¤ св≥ту, ¤к≥ мають свою конкнкретну галузеву ≥ рег≥ональну спец≥ал≥зац≥ю: крањни ѕ≥вн≥чноњ јмерики (—Ўј,  анада, ћексика), ™вропейський —оюз (™—), крањни ќѕ≈  Ч основн≥ поставщики нафти на св≥товий ринок 60% св≥тових поставок).

2. ¬ѕЋ»¬ ћ≤∆Ќј–ќƒЌќ√ќ “≈–»“ќ–≤јЋ№Ќќ√ќ ѕќƒ≤Ћ” ѕ–ј÷≤ Ќј ‘ќ–ћ”¬јЌЌя ћ≤∆ƒ≈–∆ј¬Ќ»’ ≈ ќЌќћ≤„Ќ»’ «¬'я« ≤¬

¬ сучасних умовах економ≥чного розвитку ”крањни зовн≥ш≠ньоеконом≥чн≥ в≥дносини Ч одна з найважлив≥ших сфер њњ д≥¤ль≠ност≥. —творенн¤ ≥ розвиток цих в≥дносин з ус≥ма крањнами св≥ту, ≥ особливо з найб≥льш розвинутими, спри¤тиме ≥нтернац≥онал≥зац≥њ пиробництва, п≥двищенню р≥вн¤ його технолог≥њ та ¤кост≥ продук≠ц≥њ. “≥льки цим шл¤хом ”крањна зможе ≥нтегруватис¤ в ™вропейський ≥ св≥товий ринок. ¬ той же час структура та обс¤ги експор≠ту не в≥дпов≥дають стану ”крањни у св≥тогосподарських зв'¤зках. ” крањна, населенн¤ ¤коњ становить майже 1,5% населенн¤ св≥ту, крањна, ¤ка маЇ великий промисловий ≥ природно-ресурсний по-≤енц≥ал, маЇ нев≥дпов≥дно низьку частку у св≥товому експорт≥ Ч 0,2%. якщо у  анад≥ на душу населенн¤ експортуЇтьс¤ продукц≥њ на суму 5,6 тис. дол., Ќ≥меччин≥ Ч 5,1, ‘ранц≥њ Ч 4,1, ≤тал≥њ Ч 3,3, япон≥њ Ч 3,2, ¬еликобритан≥њ Ч 3,1, —Ўј Ч 2,0, –ос≥њ Ч 0,4, то в ”крањн≥ Ч 0,2Ч0,3 тис дол.

∆одна крањна св≥ту, на ¤кому б р≥вн≥ економ≥чного розвитку вона не знаходилась, не може нормально розвиватис¤ поза св≥то≠вим господарством, без т≥сних економ≥чних зв'¤зк≥в з ≥ншими крањнами св≥ту. ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ зв'¤зки Ч це система го≠сподарських зв'¤зк≥в м≥ж нац≥ональними економ≥ками крањн на основ≥ м≥жнародного под≥лу прац≥. —аме зовн≥шн≥ економ≥чн≥ в≥д≠носини спри¤ють зростанн¤ нац≥онального доходу, прискореному розвитку науково-техн≥чного прогресу, п≥двищенню р≥вн¤ житт¤ населенн¤.  р≥м того, зовн≥шн≥ економ≥чн≥ зв'¤зки впливають на загальну атмосферу дов≥ри м≥ж крањнами, на зм≥цненн¤ њх парт≠нерських в≥дносин та взаЇморозум≥нн¤ ≥ добросус≥дства.

ƒл¤ ”крањни на сучасному перех≥дному етап≥ розвитку њњ еко≠ном≥ки особливо важливим Ї повне ≥ ефективне використанн¤ зов≠н≥шн≥х економ≥чних зв'¤зк≥в дл¤ вир≥шенн¤ нагальних науково-техн≥чних ≥ господарських проблем.

–озвиток ефективних зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в дасть змогу ”крањн≥ швидше подолати глибоку економ≥чну кризу, спри¤≠тиме стаб≥льному ≥ швидкому розвитку продуктивних сил ≥ зрос≠танню на ц≥й основ≥ життЇвого р≥вн¤ населенн¤. ¬≥домо, що крањ≠на, ¤ка не розвиваЇ зовн≥шню торг≥влю, не маЇ господарських зв'¤зк≥в з ≥ншими крањнами св≥ту, змушена зб≥льшити витрати ви≠робництва приблизно в п≥втора Ч два рази.

”крањна ¤к молода суверенна держава не маЇ достатнього до≠св≥ду налагодженн¤ економ≥чних зв'¤зк≥в з ≥ншими крањнами св≥≠ту. “ому вона робить перш≥ кроки на шл¤ху до входженн¤ у св≥≠тове господарство. ÷ьому спри¤Ї створенн¤ в≥дпов≥дноњ правовоњ бази ≥ прийн¤тт¤ закон≥в: «акону про зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤≠льн≥сть ”крањни, «акону про створенн¤ експортно-≥мпортного банку, «акону про ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ, а також ƒекрет≥в  аб≥нету м≥н≥стр≥в ”крањни.

ќб'Їктивними причинами, що перешкоджають нин≥ входжен≠ню ”крањни ¤к повноправного партнера у св≥тове господарство, Ї низька конкурентоспроможн≥сть њњ продукц≥њ на св≥тових ринках. « в≥тчизн¤них промислових товар≥в на ринках далекого заруб≥ж≠ж¤ може конкурувати не б≥льше 1 %.  р≥м того, нав≥ть т≥ товари, на ¤к≥ Ї попит на зовн≥шн≥х ринках, не в≥дпов≥дають м≥жнарод≠ним стандартам. “ак, майже весь чавун не маЇ св≥тових сертиф≥≠кат≥в, йому властивий низький обс¤г номенклатури в≥дливок, що спричин¤Ї велику металом≥стк≥сть продукц≥њ, а в≥дходи металу зростають до 25%.

 р≥м того, в ”крањн≥ недосконалою Ї система управл≥нн¤ зов≠н≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю. ƒо основних причин, що зумовило сучасний р≥вень розвитку зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в рањни, сл≥д в≥днести так≥.

ѕо-перше, п≥сл¤ розпаду колишнього –ад¤нського —оюзу ставс¤ знач≥начний розрив господарських зв'¤зк≥в ”крањни з ≥ншими крањнами, ≥ насамперед з –ос≥Їю. „ерез це ”крањна втратила частину ≤њх традиц≥йних ринк≥в збуту, зупинилос¤ чимало п≥дприЇмств 23 в≥дсутн≥сть комплектуючих вироб≥в тощо. Ѕ≥льше того, –о-значною м≥рою втратила ≥нтерес до виготовлених у наш≥й |ин≥ вироб≥в, прилад≥в, машин, а також виплавленого металу до внасл≥док зростанн¤ њх енергом≥сткост≥ та ц≥ни. “ому нав≥ть вироби, в ¤ких вона зац≥кавлена, не можуть бути реал≥зован≥ на инку, оск≥льки вони дорожч≥ за заруб≥жн≥ аналоги на «ќЧ50%.

ѕо-друге, переважанн¤ в експорт≥ ”крањни паливно-сировин-групи товар≥в, њх частка нин≥ перевищуЇ 70%, а разом з това-≤и народного споживанн¤ становить понад 90%. ѕо-третЇ, в структур≥ експорту низькою Ї частка машин, облад-ш¤, об'Їкт≥в ≥нтелектуальноњ власност≥. «г≥дно з даними ƒержкомстату ”крањни т≥льки 0,5% в≥д загальноњ к≥лькост≥ вироблених ≤≤шх вид≥в машин ≥ обладнанн¤ за своњми техн≥чними характеристиками були конкурентоспроможними на св≥товому ринку.

ѕо-четверте, в експорт≥ незначною Ї частка товар≥в, ¤к≥ виготовл¤ютьс¤ в≥дпов≥дно до договор≥в про м≥жнародну спец≥ал≥зац≥ю та кооперуванн¤ виробництва.

ѕо-п'¤те, в≥дм≥чаЇтьс¤ значне зростанн¤ частки бартерних л≥ерац≥й у зовн≥шньоеконом≥чн≥й та господарськ≥й д≥¤льност≥ гредин≥ крањни. Ќин≥ ц¤ частка становить майже 80%.

—л≥д визначити пр≥оритетн≥ напр¤ми розвитку експортноњ спе-шац≥њ, переор≥Їнтуватис¤ на виробництво науком≥сткоњ про-≥њ ≥ ресурсозбер≥гаючих технолог≥й у сфер≥ верстатобудуван-л≥такобудуванн¤, в ракетно-косм≥чн≥й техн≥ц≥ та створенн≥ надтвердих матер≥ал≥в.

¬ ”крањн≥ необх≥дно налагодити виробництво ≥мпортозам≥нноњ продукц≥њ, зокрема такоњ, ¤к зернов≥, кормо- ≥ картоплезбиральн≥ комбайни, тролейбуси, автобуси, холодильники, автомоб≥л≥ та ≥н.

ѕо-шосте, сл≥д заохочувати ≥ноземних ≥нвестор≥в. Ќайважлив≥шою умовою цього Ї стаб≥льн≥сть чинного законодавства у зов≠н≥шьоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥. Ќин≥ ”крањна, зг≥дно з оц≥нкою м≥жнародних експерт≥в, за створенн¤м над≥йного ≥нвестиц≥йного кл≥мату пос≥даЇ лише 130-те м≥сце в св≥т≥.

ѕо-сьоме, важливо налагодити над≥йний державний контроль.

“ак, у розвинутих крањнах св≥ту держава бере на себе обл≥к ≥ всеб≥чний контроль за експортом ≥ ≥мпортом товар≥в.

3. ћ≈’јЌ≤«ћ «ќ¬Ќ≤ЎЌ№ќ≈ ќЌќћ≤„Ќќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ ” –јѓЌ»: —”“Ќ≤—“№ “ј ѕ–»Ќ÷»ѕ» ‘ќ–ћ”¬јЌЌя

—еред комплексу нев≥дкладних завдань щодо забезпеченн¤ ефективвного включенн¤ ”крањни у св≥тове господарство ≥ м≥жнародне сп≥вроб≥тництво першочергове значенн¤ маЇ формуванн¤ механ≥њ му зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в, його теоретична розробка та практичне вт≥ленн¤ в житт¤. ѕри цьому йдетьс¤ про створенн≥ фактично нового механ≥зму, ¤кий маЇ регулювати взаЇмов≥дносин≥ ”крањни з навколишн≥м св≥том на принципово нових засадах.

1	2	3	4	5

Ќазва: ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ зв'¤зки ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (10132 прочитано)