–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ зв'¤зки ”крањни

јнал≥з зовн≥шньоторговельних в≥дносин ”крањни з заруб≥ж≠ними крањнами показуЇ, що б≥льше н≥ж за 5 останн≥х рок≥в баланс зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ”крањни не мав позитивного значенн¤. “≥льки в 1997 р. ”крањна ≥мпортувала товар≥в майже на 3 млрд дол. —Ўј б≥льше, н≥ж експортувала, у тому числ≥ в республ≥ки колишнього –ад¤нського —оюзу Ч маже на 4,5 млрд. дол. ÷¤ р≥зниц¤ м≥ж ≥м≠портом ≥ експортом обумовлена передус≥м в≥д'Їмним сальдо по ≥мпорту природного газу, нафти, дизельного палива, автомоб≥ль≠ного бензину, вуг≥лл¤, тобто за рахунок енергонос≥њв.

5. —”„ј—Ќ»… —“јЌ «ќ¬Ќ≤ЎЌ№ќ≈ ќЌќћ≤„Ќ»’ «¬'я« ≤¬ ” –јѓЌ». —“–” “”–ј ≈ —ѕќ–“”

Ќа сучасному етап≥ соц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањна маЇ т≥сн≥ зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки з б≥льш н≥ж 100 крањнами св≥ту. ѕров≥дну роль у розвитку зовн≥шн≥х економ≥чних зв'¤зк≥в ”крањни в≥д≥грають крањни близького заруб≥жж¤. Ќайважлив≥шими торговельними партнерами ”крањни Ї –ос≥¤, “уркмен≥¤, Ѕ≥ло-јзербайджан, Ћитва,  азахстан та ≥нш≥ крањни.

—труктура зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ”крањни зумовлена спец≥ал≥зац≥Їю њњ економ≥ки. ¬ 1997 р. у структур≥ експорту переважали чорн≥ метали та вироби з них (38% всього експорту ”крањни у 1997 p.), продовольч≥ товари (б≥льше н≥ж 9%), руди ≥ м≥неральне паливо (8%), продукц≥¤ х≥м≥чноњ промисловост≥ (б≥льше н≥ж 10%) та ≥¤ машинобудуванн¤ (майже 13%). ¬ ≥мпорт≥ переважали м≥неральне паливо (майже 46% усього ≥мпорту), реактори ¤дерн≥, котли ≥ устаткуванн¤ дл¤ електроенергетики (б≥льше н≥ж 11%), продукц≥¤ ≥нших галузей машинобудуванн¤ (майже 9%), продукц≥¤ х≥м≥чноњ промисловост≥ (б≥льше н≥ж 8%) та ≥н.

¬насл≥док впровадженн¤ режиму в≥льноњ торг≥вл≥ з крањнами ≥ Ѕалт≥њ зовн≥шньоторговельний баланс з цими крањнами ≥стотно покращуЇтьс¤. Ќин≥ питома вага зовн≥шньоторговельного обороту з цими крањнами перевищуЇ 63% в≥д загального товарооб≥гу, в тому числ≥ по експорту цей показник с¤гаЇ 60%, а по ≥мпорту Ч б≥льше н≥ж 65%. (ќсновним торговельним партнером ”крањни залишаЇтьс¤ –ос≥йська ‘едерац≥¤, на ¤ку припадаЇ майже половина загальних обс¤г≥в торг≥вл≥ ”крањни. –ос≥¤ задовольн¤Ї майже 100% потреби ”крањни в годинниках, швейних машинах; поставл¤Ї значну частину легкових ≥ вантажних автомоб≥л≥в, рад≥оприймальних пристроњ, програвач≥в, в≥деомагн≥тофон≥в, персональних комп'ютер≥в, од¤гу, взутт¤, тканин, целюлози, синтетичного каучуку, продукц≥њ кольоровоњ металург≥њ, риби ≥ рибопродукт≥в, задовольн¤Ї майже 4/5 потреби в л≥соматер≥алах, майже 90% потреби в нафт≥ ≥ нафтопродуктах, понад 70% потреби в природному газ≥; частково поставл¤Ї електроенерг≥ю ≥ де¤к≥ сорти чорного прокату.

¬ експорт≥ з ”крањни до –ос≥њ переважають чорн≥ метали, ¤к≥ задовольн¤ють майже половину потреби в них з боку –ос≥њ, а також труби, марганцева руда, трактори, с≥льськогосподарська техн≥ка, прокатне устаткуванн¤ (в тому числ≥ доменне ≥ сталеплавильне), металор≥зальн≥ ≥ деревообробн≥ верстати, екскаватори, автомоб≥льн≥ крани, ам≥ак, цемент, автобуси, скло, телев≥зори, касетн≥ магн≥тофони, холодильники, вироби ≥з золота, платини та ср≥бла, цукор, ол≥¤, м'¤со ≥ м'¤сопродукти, молочн≥ продукти та ≥н.

¬ останн≥ роки зростаЇ експорт ”крањни до ≥нших республ≥к колишнього –ад¤нського —оюзу, в тому числ≥ за останн≥ два-три роки експорт до Ѕ≥лорус≥ зр≥с майже на третину, до ћолдови Чв 1,6 раза, до √руз≥њ Ч б≥льше н≥ж у 10 раз≥в, в ”збекистан -в 1,6 раза ≥ т. д.

” ц≥лому ”крањна маЇ позитивне зовн≥шньоторговельне сальдо Ѕ≥лоруссю, јзербайджаном, ¬≥рмен≥Їю, √руз≥Їю, ћолдовою, “адж≤ кистаном, ”збекистаном, ≈стон≥Їю. –азом з тим ”крањна маЇ вели, в≥д'Їмне торговельне сальдо з –ос≥Їю, “уркмен≥Їю,  азахстаном.

 р≥м крањн —Ќƒ ≥ Ѕалт≥њ, ”крањна розширюЇ зовн≥шньоекони м≥чн≥ зв'¤зки з багатьма розвинутими крањнами св≥ту. ¬ останн≥ роки найб≥льш≥ експортн≥ поставки ”крањна зд≥йснювала до  итаю (майже 1,5 млрд. дол., або 10% загального обс¤гу експорту; “уреччини (майже 700 млн. дол., або близько 5%), Ќ≥меччини (майже 600 млн. дол., або 4%), ≤тал≥њ (близько 3%), ѕольщ≥ (майже 3%), ”горщини ≥ —Ўј (б≥льше н≥ж по 2%), —ловаччини (майже 2%).

Ќайб≥льш≥ ≥мпортн≥ поставки в ”крањну надход¤ть з Ќ≥меччи≠ни (б≥льше н≥ж 1,3 млрд. дол., або майже 8% загального ≥мпорту), —Ўј (майже 700 млн. дол., або 4%), ѕольщ≥ (б≥льше н≥ж 3%), ≤тал≥њ (б≥льше н≥ж 2%), ‘ранц≥њ (майже 2%), ¬еликобритан≥њ (1,5%), „ех≥њ, —ловаччини, ”горщини,  уби та ≥н.

—учасна зовн≥шньоеконом≥чна пол≥тика ”крањни спр¤мована на формуванн¤ нового торговельного режиму з подальшою ≥нтеграц≥Їю до св≥тового економ≥чного простору шл¤хом поступово≠го ≥ зваженого зб≥льшенн¤ ступен¤ в≥дкритост≥ нац≥ональноњ еко≠ном≥ки. ѕерш за все передбачаЇтьс¤:

Х п≥дтримка нац≥ональних товаровиробник≥в шл¤хом викорис≠танн¤ можливостей м≥жнародно-правового механ≥зму захисту њх ≥нтерес≥в на св≥товому ринку;

Х прискоренн¤ економ≥чних реформ шл¤хом гармон≥зац≥њ економ≥чного законодавства в≥дпов≥дно до св≥товоњ системи тор≠г≥вл≥ (√ј““/—ќ“);

Х зн¤тт¤ техн≥чних бар'Їр≥в у торг≥вл≥ з пров≥дними крањнами Ч членами COT (—Ўј, ™—), розширенн¤ торг≥вл≥ з ¤кими забезпе≠чуЇ надходженн¤ валюти, стимулюЇ розвиток ≥ техн≥чне оновлен≠н¤ промисловост≥, спри¤Ї поглибленню виробничоњ кооперац≥њ, забезпечуЇ ≥стотне зб≥льшенн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й.

ќдним з головних завдань щодо розвитку зовн≥шн≥х економ≥чних зв'¤зк≥в ”крањни Ї забезпеченн¤ просуванн¤ товар≥в украњн≠ського виробництва на нов≥ заруб≥жн≥ ринки. ќдночасно робити≠метьс¤ все можливе дл¤ збереженн¤ традиц≥йних ринк≥в ”крањни з державами, ¤к≥ утворилис¤ на теренах колишнього –ад¤нського союзу. —аме ц≥ крањни в найближч≥й перспектив≥ повинн≥ бути найб≥льш привабливими дл¤ украњнського експорту. –озвиток г≥дного торговельно-економ≥чного сп≥вроб≥тництва з ними Ї одним з пр≥оритет≥в ”кра'њни в зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зках.

јнал≥з структури ≥ обс¤г≥в зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ”крањни за останн≥ роки св≥дчить про те, що саме з крањнами —Ќƒ ≥ Ѕалт≥њ найб≥льше зр≥с товарооб≥г при випереджаючому зб≥льшенн≥ обс¤г≥в експорту.

¬ажливим дл¤ розвитку взаЇмовиг≥дних торговельно-економ≥ч зв'¤зк≥в з крањнами —Ќƒ та ≥ншими крањнами св≥ту Ї зм≥щенн¤ акценту з сп≥вроб≥тництва на державному р≥вн≥ до сп≥вроб≥тництва на р≥вн≥ господарюючих суб'Їкт≥в шл¤хом створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств, транснац≥ональних промислово-ф≥нансових груп, виробничих корпорац≥й та ≥нших господарських структур.

6. ѕ–ќЅЋ≈ћ» “ј ѕ≈–—ѕ≈ “»¬» –ќ«¬»“ ” «ќ¬Ќ≤ЎЌ№ќ-≈ ќЌќћ≤„Ќ»’ «¬'я« ≤¬ ” –јѓЌ»

ѕроблеми п≥двищенн¤ ефективност≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики держави набувають на сучасному етап≥ вин¤ткового значенн¤.

÷е пов'¤зано, по-перше, з р¤дом фактор≥й внутр≥шнього характеру: знаходженн¤м економ≥ки крањни на перех≥дному етап≥ до ринковоњ системи господарюванн¤, ¤ка перебуваг в ситуац≥њ об'Їктивноњ незбалансованост≥ структури економ≥ки ≥ њњ пов≥льноњ структурноњ перебудови; надм≥рною енерго- ≥ рссурсосмн≥стю галузей народного господарства; низькою конкурентоспроможн≥стю нац≥онального виробництва; поступовим занепадом науково-техн≥чного ≥ високотехнолог≥чного промислового потенц≥ал≥в та ≥н.

ѕо-друге, це обумовлено системою зовн≥шн≥х фактор≥в: надм≥рною (в≥д 20 до 90%) залежн≥стю економ≥ки ”крањни в≥д монопольних ≥мпортних ринк≥в постачанн¤ стратег≥чно важливих товарних позиц≥й (енергонос≥њв, сировинних та ≥нших матер≥альних ресурс≥в) дл¤ життЇво важливих галузей виробництва; на¤вн≥стю тис¤ч украњнських п≥дприЇмств, зад≥¤них у виробничих циклах, к≥нцева продукц≥¤ ¤ких виробл¤Їтьс¤ за межами ”крањни; високою) залежн≥стю процесу структурного та технолог≥чного реформуванн¤ економ≥ки ”крањни в≥д р≥зних форм зовн≥шн≥х джерел ф≥нансуванн¤; в≥дсутн≥стю розвинутоњ зовн≥шньоторговельноњ ≥нфраструктури (≥нформац≥йноњ, законодавчоњ, маркетинговоњ, орган≥зац≥йноњ, трейдерськоњ, б≥ржовоњ, виставочноњ, рекламноњ тощо); збер≥ганн¤м ”крањною статусу Ђторговельного аутсайдераї св≥тов≥й торг≥вл≥ через в≥дсутн≥сть повного чи асоц≥йованого членства у —в≥тов≥й орган≥зац≥њ торг≥вл≥ (COT), ™вропейському союз≥ (™—), ÷ентрально-™вропейськ≥й асоц≥ац≥њ в≥льноњ торг≥вл≥ (÷≈‘“ј) та ≥нших торговельно-≥нтеграц≥йних угрупованн¤х сис≠теми √ј““/—ќ“, а через це слабкою конкурентозахищен≥стю зов≠н≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни в умовах жорсткоњ конку≠рентноњ боротьби на м≥жнародних ринках товар≥в, кап≥тал≥в ≥ пос≠луг; певним тиском ≥нших крањн на зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤ль≠н≥сть ”крањни через пр¤м≥ та поб≥чн≥ форми р≥зноман≥тних торго≠вельних, ≥нвестиц≥йних торговельно-стандартних, ф≥тосан≥тарних, технолог≥чних ≥ ф≥нансових обмежень.

ѕерспективи та основн≥ напр¤ми подальшого розвитку зовн≥ш≠н≥х економ≥чних зв'¤зк≥в ”крањни з урахуванн¤м њх св≥товоњ ≥ ре≠г≥ональноњ геопол≥тичноњ структури можуть бути визначен≥ та≠ким чином.

 рањни —Ќƒ ≥ Ѕалт≥њ

ѕр≥оритетним завданн¤м дл¤ ”крањни Ї забезпеченн¤ взаЇмо≠виг≥дних ≥ стаб≥льних економ≥чних зв'¤зк≥в з крањнами —Ќƒ, ¤к≥ утворили ≈коном≥чний союз, та з крањнами Ѕалт≥њ. „ерез створен≠н¤ умов дл¤ ефективних торговельних в≥дносин з цими крањнами можна прискорити дос¤гненн¤ стаб≥л≥зац≥њ у в≥тчизн¤ному вироб≠ництв≥. ѕроте актуальн≥сть розвитку цих в≥дносин не зменшуватиме значенн¤ розвитку економ≥чних зв'¤зк≥в з ≥ншими крањнами св≥ту.

«овн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки з ц≥Їю групою крањн будуть роз≠виватис¤ переважно на двосторонн≥й основ≥ з одночасним вдос≠коналенн¤м торговельних режим≥в на засадах взаЇмноњ р≥вност≥ ≥ спр¤мовуватимутьс¤ на:

Х пол≥пшенн¤ торговельного режиму з –ос≥йською ‘едерац≥Їю;

Х продовженн¤ ≥ вдосконаленн¤ р≥зних форм торговельно-економ≥чних, кооперац≥йних, ≥нвестиц≥йних двосторонн≥х сто≠сунк≥в з ≥ншими крањнами Ч членами ћитного союзу ( азахстан,  иргизстан, Ѕ≥лорусь);

1	2	3	4	5

Ќазва: ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ зв'¤зки ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (10132 прочитано)