–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ћорський транспорт св≥ту

ћорський транспорт св≥ту

¬ступ

–озгл¤даючи транспорт св≥ту, варто звернути увагу на його м≥сце в загальн≥й св≥тов≥й транспортн≥й систем≥. «а обс¤гом ≥ структурою транспортних перевезень визначають р≥вень розвитку та особливост≥ структури господарства крањни чи рег≥ону, а за конф≥гурац≥Їю транспорт≠ноњ мереж≥ - особливост≥ та законом≥рност≥ розм≥щенн¤ господарськоњ д≥¤льност≥.

ћорський транспорт служить дл¤ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в. Ћише у де¤ких крањнах, таких ¤к –ос≥¤, —Ўј,  итай,  анада, “уреччина, ‘ранц≥¤, морський транспорт зд≥йснюЇ м≥жрайонн≥ внутр≥шн≥ перевезенн¤. ÷ей транспорт перевозить понад 80% зовн≥шньоторговельних вантаж≥в. ÷е найб≥льш дешевий вид транспорту, бо експлуатац≥¤ морських шл¤х≥в не вимагаЇ б≥льших витрат на утриманн¤ мереж≥, ¤к у ≥нших видах транспорту. —учасн≥ морськ≥ судна здатн≥ перевозити вантаж≥ будь-¤ких розм≥р≥в та ваги.

1. «наченн¤ морського транспорту в св≥тов≥й економ≥ц≥

“ранспорт Ч найважлив≥ша ланка у сфер≥ економ≥чних стосунк≥в. ¬≥н бере участь у створенн≥ продукц≥њ та доставц≥ њњ споживачам, зд≥йснюЇ зв'¤зок м≥ж виробництвом та споживанн¤м, м≥ж р≥зними галуз¤ми господарства, м≥ж крањнами та рег≥онами. ¬≥н впливаЇ на розвиток господарства ≥ ¤к споживач металу, енерг≥њ, деревини, гуми, ≥нших продукт≥в. Ќа нього припадаЇ значна частина основних виробничих фонд≥в та промислово-виробничого персоналу. ” св≥т≥ в систем≥ транспорту працюЇ понад 100 млн чол.

ћорський транспорт служить дл¤ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в. Ћише у де¤ких крањнах, таких ¤к –ос≥¤, —Ўј,  итай,  анада, “уреччина, ‘ранц≥¤, морський транспорт зд≥йснюЇ м≥жрайонн≥ внутр≥шн≥ перевезенн¤. ÷ей транспорт перевозить понад 80% зовн≥шньоторговельних вантаж≥в. ÷е найб≥льш дешевий вид транспорту, бо експлуатац≥¤ морських шл¤х≥в не вимагаЇ б≥льших витрат на утриманн¤ мереж≥, ¤к у ≥нших видах транспорту. —учасн≥ морськ≥ судна здатн≥ перевозити вантаж≥ будь-¤ких розм≥р≥в та ваги.

Ѕ≥льша частина вантажообороту морського транспорту припадаЇ на наливн≥ вантаж≥ Ч нафту й нафтопродукти. —уховантаж≥ мають меншу питому вагу. ¬ њхн≥й структур≥ переважають основн≥ масов≥ вантаж≥, пот≥м Ч генеральн≥ та другор¤дн≥ масов≥.

√оловною умовою безпечного функц≥онуванн¤ св≥тового торгового флоту Ї його пост≥йне оновленн¤, зб≥льшенн¤ тоннажност≥ суден, п≥двищенн¤ потужност≥ двигун≥в, зб≥льшенн¤ швидкостей, автоматизац≥¤, пол≥пшенн¤ еколог≥чних характеристик. ѕитома вага суден у в≥ц≥ понад 10 рок≥в становить понад 1/3 складу св≥тового флоту, понад 25 рок≥в Ч 1/20. ” крањнах, що розвиваютьс¤, та крањнах —х≥дноњ ™вропи спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до п≥двищенн¤ питомоњ ваги старих суден, а це п≥двищуЇ небезпеку мореплавства.

” структур≥ морського транспорту переважають спец≥ал≥зован≥ судна Ч танкери, рудовози, рефрижератори, л≥совози, судна типу "–о-–о" з горизонтальним способом навантажувально-розвантажувальних роб≥т. Ѕ≥льше половини св≥тового флоту становл¤ть танкери, що пов'¤зано з розвитком св≥тового нафтового ринку.

2. —учасн≥ маршрути морського транспорту

—учасн≥ маршрути океанських лайнер≥в прагнуть прокладати по дугах великого кола земноњ кул≥, що проход¤ть через крапки в≥дправленн¤ ≥ прибутт¤. “ак, хоча …окогама знаходитьс¤ майже на одн≥й паралел≥ ≥з —ан-‘ранциско, найкоротший маршрут по дуз≥ великого кола проходить п≥вн≥чн≥ше, поблизу јлеутських остров≥в. Ќайкоротша в≥дстань в≥д Ќью-…орка до Ћ≥верпула (јнгл≥¤) проходить б≥л¤ ¬еликоњ Ќьюфаундлендськоњ банки. ” наш≥ дн≥ ≥снуЇ с≥м головних океанських маршрут≥в:

1. Ќайб≥льш пожвавлений п≥вн≥чноатлантичний маршрут зв'¤зуЇ порти атлантичного узбережж¤ јмерики в≥д  анади до ‘лориди з портами «ах≥дноњ ™вропи.

2. ƒругий по завантаженост≥ маршрут проходить через —уецький канал. “ут сход¤тьс¤ шл¤ху з ™вропи, з атлантичного узбережж¤ ѕ≥вн≥чноњ ≥ ÷ентральноњ јмерики в сх≥дну јфрику, ≤нд≥ю й ≥нш≥ крањни п≥вденноњ ≥ п≥вденно-сх≥дноњ јз≥њ. —амий короткий шл¤х з ™вропи в јвстрал≥ю,  итай ≥ япон≥ю проходить теж через —уецький канал; однак маршрути в цю частину земноњ кул≥ з≥ сх≥дного узбережж¤ —получених Ўтат≥в ≥ з крањн  арибського басейну коротше через ѕанамський канал. ƒотепер багато вантажних маршрут≥в м≥ж «ах≥дною ™вропою й јвстрал≥Їю проход¤ть навколо мису ƒоброњ Ќад≥њ. Ўл¤х через —уецький канал на 1600 км коротше, але через високу плату проходу по канал≥ б≥льш довгий шл¤х обходитьс¤ дешевше.  р≥м того, найб≥льш≥ судна не можуть пройти по —уецькому канал≥.

3. “ретЇ м≥сце по завантаженост≥ займаЇ маршрут через ѕанамський канал. ÷ей маршрут пом≥тно укорочуЇ шл¤х з порт≥в сх≥дного узбережж¤ —Ўј ≥ крањн «ах≥дноњ ™вропи на зах≥дне узбережж¤ ѕ≥вн≥чноњ ≥ ѕ≥вденний јмерик. « Ќью-…орка в —ан-‘ранциско через ћагелланову протоку в≥дстань 21 134 км, а через ѕанамський канал 8467 км. « Ќью-…орка до ¬альпарањсо в „ил≥ через ћагелланову протоку 13 483 км, а через ѕанамський канал 7020 км. ¬≥дстань в≥д Ћ≥верпула до ¬альпарањсо через канал коротше на 2478 км. Ћ≥н≥¤ р≥вних в≥дстаней в≥д Ќью-…орка через —уецький ≥ ѕанамський канали проходить поблизу √онконгу ≥ ћан≥ли, а в≥д јнгл≥њ Ц на сх≥д јвстрал≥њ ≥ япон≥њ. “аким чином, маршрути через —уецький канал з ™вропи до вс≥х аз≥атських крањн ≥ јвстрал≥њ коротше.

4. «ах≥дноафриканськ≥ маршрути зв'¤зують атлантичн≥ порти ™вропи й обох јмерик ≥з зах≥дним ≥ п≥вденно-сх≥дним узбережж¤м јфрики. ÷е короткий шл¤х з атлантичних берег≥в ѕ≥вн≥чноњ ≥ ѕ≥вденний јмерик, а також п≥вноч≥ ≥ заходу ™вропи в јвстрал≥ю ≥ Ќову «еланд≥ю. ѕо цьому ж маршрут≥ випливають ≥ супертанкери з нафтою з крањн —ереднього —ходу в ™вропу.

5. ѕ≥вденноамериканськ≥ маршрути зв'¤зують ™вропу й атлантичне узбережж¤ —Ўј з Ѕразил≥Їю, ”ругваЇм ≥ јргентиною. «начим≥сть цього маршруту росте через зб≥льшенн¤ вантажооб≥гу з цими п≥вденноамериканськими крањнами.

6. ћаршрути по п≥вн≥чн≥й частин≥ “ихого океану зв'¤зують тихоокеанське узбережж¤ —Ўј ≥  анади з япон≥Їю ≥  итаЇм. Ѕ≥льш≥сть цих маршрут≥в прокладено по дуз≥ великого кола ≥ проходить поблизу јлеутських остров≥в, але де¤к≥ пасажирськ≥ ≥ вантажн≥ судна заход¤ть у √онолулу, що зб≥льшуЇ шл¤х, наприклад, в≥д —ан-‘ранциско до …окогами на 1600 км.

7. ” п≥вденн≥й частин≥ “ихого океану дл¤ —Ўј становл¤ть ≥нтерес два маршрути: один Ц через √онолулу, —амоа й острова ‘≥дж≥, а ≥ншоњ Ц через “ањт≥ й острова —усп≥льства. ќбидва маршрути зв'¤зують тихоокеанське узбережж¤ —Ўј з Ќовою «еланд≥Їю й јвстрал≥Їю, а також Ц через ѕанамський канал -п≥вн≥чноатлантичн≥ крањни з јвстрал≥Їю й островами п≥вденноњ частини “ихого океану.

3. “ехн≥чн≥ засоби морського транспорту св≥ту. —в≥товий флот

Ѕ≥льш≥сть суд≥в проектуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до вимог нав≥гац≥њ (режимом плаванн¤) ≥ п≥д визначений тип вантажу. ƒе¤к≥ морськ≥ судна призначен≥ т≥льки дл¤ пасажир≥в, б≥льше суд≥в використовуЇтьс¤ дл¤ перевезенн¤ пасажир≥в ≥ вантаж≥в (вантажопасажирськ≥), але основна маса суд≥в спец≥ал≥зуЇтьс¤ на перевезенн≥ вантаж≥в. ≤снуЇ чотири основних типи морських суд≥в: 1) вантажн≥ судна (сухогрузн≥, наливн≥, комб≥нован≥ й ≥н.), що виконують окрем≥ замовленн¤ чи працюють на регул¤рних маршрутах; 2) вантажопасажирськ≥ судна; 3) швидкох≥дн≥ пасажирськ≥ лайнери, що мають два чи три класи дл¤ пасажир≥в, а також поштове ≥ багажне в≥дд≥ленн¤; 4) невелика к≥льк≥сть комфортабельних швидк≥сних суд≥в, розрахованих т≥льки на пасажир≥в ≥ пошту.

“орговий флот - сукупн≥сть суд≥в крањни разом з њхн≥м особовим складом, зайн¤тих комерц≥йною д≥¤льн≥стю. ћорськ≥ вантажн≥ судна завжди були найважлив≥шою складовою частиною торгового флоту ≥ головною його опорою у ф≥нансовому зм≥ст≥. ѕасажирськ≥ лайнери не припин¤ли залучати людей, однак у ц≥лому дл¤ сусп≥льства перевезенн¤ пасажир≥в завжди мало менше значенн¤, чим транспортуванн¤ вантаж≥в. „исленн≥ ≥ р≥зноман≥тн≥ судна торгового флоту розр≥зн¤ютьс¤ по типу ≥ призначенню. «агальна к≥льк≥сть суд≥в торгового флоту дуже велико ще ≥ тому, що до нього зараховуютьс¤ не т≥льки судна далекого плаванн¤, але ≥ безл≥ч тих малих суд≥в, що обслуговують акватор≥њ р≥к, гаваней ≥ морського узбережж¤. ƒо торгового флоту Ц у широкому зм≥ст≥ цього пон¤тт¤ Ц в≥днос¤тьс¤ не т≥льки судна ≥ плавсклад, але ≥ численн≥ берегов≥ служби: органи оперативного керуванн¤, ремонтн≥ ≥ бункеровочн≥ п≥дприЇмства, агентства морського страхуванн¤ ≥ багато чого ≥ншого, кр≥м верфей, док≥в, причал≥в ≥ склад≥в.

“оргов≥ судна, на в≥дм≥ну в≥д в≥йськових, звичайно належать приватним власникам, положенн¤ ¤ких в≥дносно незалежно (≥нод≥ держава волод≥Ї частиною торгового флоту крањни ≥ керуЇ њњ д≥¤льн≥стю, але це скор≥ше виключенн¤, чим правило). ”с≥ сучасн≥ морськ≥ судна мають нац≥ональний статус, символом ¤кого служить той прапор, що розв≥ваЇтьс¤ над кожним судном. ѕ≥дн¤тт¤ прапора маЇ на уваз≥ на¤вн≥сть оф≥ц≥йних суднових документ≥в ≥ реЇстрового св≥дченн¤. Ќац≥ональний статус спричин¤Ї ¤к прив≥лею, так ≥ обов'¤зку. ¬≥н дозвол¤Ї заручитис¤ в≥йськово-морською чи дипломатичною п≥дтримкою своЇњ ≥ дружньоњ держав у р≥зних частинах св≥ту, але в≥н же надаЇ право ур¤ду розпор¤джатис¤ приватними судами при надзвичайних обставинах, а при звичайних обставинах поширювати на них ≥ на умови њхньоњ експлуатац≥њ державн≥ регламентац≥њ. ” ц≥ норми включен≥ вимоги до нац≥онального складу ек≥пажа, по перев≥рц≥ квал≥ф≥кац≥њ ек≥пажа й атестац≥њ командного складу.

—учасн≥ торгов≥ судна можна розд≥лити на двох категор≥й, у кожноњ з ¤кий Ї своњ достоњнства. —уду одн≥Їњ категор≥њ (лайнери), у ¤ку включаЇтьс¤ б≥льш≥сть кращих корабл≥в, д≥ють на визначених л≥н≥¤х, причому рейси м≥ж портами на цих маршрутах в≥дбуваютьс¤ через регул¤рн≥ ≥нтервали часу. ≤нша категор≥¤ складаЇтьс¤ з т.зв. трамп≥в Ц суд≥в, що обслуговують нерегул¤рн≥ вантажопотоки.

1	2	3

Ќазва: ћорський транспорт св≥ту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (2893 прочитано)