–озм≥щенн¤ продуктивних сил > –озм≥щенн¤ продуктивних сил „ех≥њ

–озм≥щенн¤ продуктивних сил „ех≥њ

ѕлан

¬ступ

1. ≈коном≥ко-географ≥чне ≥ пол≥тико-географ≥чне положенн¤ „ех≥њ

2. ѕриродн≥ умови ≥ природн≥ ресурси „ех≥њ

3. Ќаселенн¤ „еськоњ –еспубл≥ки

4. «агальна характеристика народного господарства „ех≥њ

5. «овн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки „еськоњ –еспубл≥ки

¬икористана л≥тература

¬ступ

„еська –еспубл≥ка розташована в центр≥ ™вропи на пор≥вн¤но невелик≥й територ≥њ Ц близько 79 тис.кв.км. ≥ Ї одн≥Їю з розвинутих, ≥ндустр≥альних крањн св≥ту. „ех≥¤ маЇ загальн≥ границ≥ з Ќ≥меччиною, —ловаччиною, јвстр≥Їю ≥ ѕольщею. „исельн≥сть населенн¤ „еськоњ –еспубл≥ки - 10,3 млн. чолов≥к. ќф≥ц≥йна мова Ц чеська.

—толиц¤ держави Ц м≥сто ѕрага. Ќайб≥льш велик≥ м≥ста „ех≥њ Ц Ѕрно, ќстрава, ѕльзен, ”ст≥-Ќад-Ћабем, √радец  ралове.

„ех≥ю часто називають серцем Ївропейського континенту. ћандр≥вникам м≥ж ѕльзенем ≥ ’ебом з горд≥стю показують гран≥тний обел≥ск ≥з написом "÷ентр ™вропи".  рањна немов створена дл¤ туризму. ” „ех≥њ нараховуЇтьс¤ 2500 стародавн≥х замк≥в ≥ м≥стечок. ЌемаЇ, здаЇтьс¤ такого арх≥тектурного стилю, що не був би представлений у „ех≥њ - романський, готичний, ренесанс, чеське бароко.

ƒосл≥дженн¤ розм≥щенн¤ продуктивних сил „ех≥њ Ї досить ц≥кавим ≥ повчальним дл¤ перенесенн¤ окремих принцип≥в ≥ положень на в≥тчизн¤ну Ц украњнську Ц д≥йсн≥сть.

1. ≈коном≥ко-географ≥чне ≥ пол≥тико-географ≥чне положенн¤ „ех≥њ

≤сторично знаход¤чись на перетин≥ численних торгово-економ≥чних шл¤х≥в, у середин≥ "Ївропейського будинку", волод≥ючи високим ступенем територ≥альноњ контактност≥ (б≥льш половини Ївропейських держав Ї дл¤ „ех≥њ найближчими сус≥дами) „еська –еспубл≥ка маЇ велик≥ можливост≥ дл¤ переносу на св≥й ірунт передових дос¤гнень науки ≥ техн≥ки, культури виробництва, прогресивних форм орган≥зац≥њ прац≥, метод≥в п≥дготовки квал≥ф≥кованих кадр≥в.

÷е дозволило крањн≥ ще до другоњ св≥товоњ в≥йни м≥цно вв≥йти в першу дес¤тку ≥ндустр≥ально розвинутих крањн св≥ту, дос¤гти досить високого життЇвого р≥вн¤ населенн¤.

„ех≥¤ розташована на Ѕогемському плато, ¤ке прост¤гнулос¤ через усю крањну ≥з заходу на сх≥д. «ах≥дна частина крањни з трьох стор≥н обрамлена гребен¤ми г≥р, що огинають „еський масив. ” ѕ≥вн≥чн≥й ћорав≥њ знаходитьс¤ г≥рська група Ѕескид. ћальовнича, не дуже висока „ешсько-ћоравська височина в≥докремлюЇ „ех≥ю в≥д ћорав≥њ.

„еський масив Ц сильно зруйнован≥ средневисотн≥ гори, складен≥ в основному твердими кристал≥чними породами. ѓхн≥ п≥дн¤т≥ крањ, що майже зб≥гаютьс¤ з державним кордоном крањни, лише в окремих м≥сц¤х перевищують 1000 метр≥в: на п≥вн≥чному сход≥ Ц це …ызерськ≥ гори ≥  рконоше, на п≥вн≥чно-заход≥ Ц  рушн≥е гори, на п≥вденно-заход≥ Ц „еський л≥с ≥ Ўумава. Ќа сход≥ ≥ п≥вденно-сход≥ „еський масив обмежений невисокою (до 800 метр≥в) горбкуватою „ешсько-ћоравською височиною, що в≥др≥зн¤Їтьс¤ родючими ірунтами.

…≥зерськ≥ гори Ц це великий г≥рський масив висотою до 1100 метр≥в. ¬елик≥ високостовбурн≥ л≥си, кришталево чист≥ струмки з п≥щаним дном, торфовища з невеликими озерц¤ми ≥ достаток дичини Ц усе це характерно дл¤ описуваного району.

” ѕ≥вденн≥й „ех≥њ простираЇтьс¤ Ўумава Ц широкий по¤с невисоких г≥р з мальовничими льодовиковими озерами. √ори в основному складен≥ гнейсами ≥ гран≥тами. ” долинах багато торф'¤них бол≥т, де беруть початок численн≥ струмки ≥ р≥чки, зокрема р≥ка ¬лтава. ” л≥сах, що покриваЇ схили Ўумави, переважаЇ ¤лина ≥ ¤лиц¤. ¬они багат≥ зв≥ром, дичиною ≥ л≥совими ¤годами, зокрема чорницею ≥ л≥совою ¤годою, ¤к≥ йдуть нав≥ть на експорт. ” г≥рських районах одним з головних зан¤ть населенн¤ здавна були загот≥вл¤ ≥ сплав л≥су. Ќа баз≥ значних запас≥в деревини на Ўумав≥ склалас¤ деревообробна промислов≥сть, а також велике паперове виробництво.

„ех≥¤ Ц крањна, що знаходитьс¤ усередин≥ Ївропейського континенту. “аке економ≥ко-географ≥чне положенн¤ держави з одн≥Їњ сторони даЇ багато переваг дл¤ розвитку взаЇмовиг≥дного сп≥вроб≥тництва ≥з сус≥дн≥ми крањнами, а з ≥ншоњ сторони маЇ ≥ негативн≥ насл≥дки тому що крањна в≥др≥зана в≥д св≥тового океану ≥ не маЇ виход≥в у жодне з мор≥в.

ƒо 1993 року, коли в≥дбувс¤ под≥л „ехословаччини на дв≥ суверенних держави, пол≥тика крањни ≥ њњ економ≥чний потенц≥ал були спр¤мован≥ на зм≥цненн¤ соц≥ал≥стичного табору. ќсновними партнерами „ех≥њ були соц≥ал≥стичн≥ крањни —х≥дноњ ™вропи ≥ –ад¤нський —оюз. ѕ≥сл¤ розпаду соц≥ал≥стичного табору ур¤д „ех≥њ вз¤ло новий пол≥тичний курс ≥ основну ставку зробило на розвиток двосторонн≥х в≥дносин ≥з крањнами «ах≥дноњ ™вропи ≥ на залученн¤ в крањну ≥ноземних ≥нвестиц≥й у чеську економ≥ку (в основному Ќ≥меччин≥, ‘ранц≥њ й ≤тал≥њ). „ех≥¤ входить до складу багатьох м≥жнародних орган≥зац≥й Ц ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й (ќќЌ), ™вропейськоњ –ади (™—), Ќј“ќ.

2. ѕриродн≥ умови ≥ природн≥ ресурси „ех≥њ

„ех≥¤ Ц крањна р≥зноман≥тних ≥ мальовничих ландшафт≥в. –≥внини тут перемежовуютьс¤ пагорбами, в≥дкрит≥ простори Ц л≥совими масивами, ус¤ крањна немов проткана незл≥ченними нитками р≥к ≥ р≥чечок. ќкрањнн≥ г≥рськ≥ хребти зах≥дноњ частини крањни над¤ть своЇю дикою красою.

„еська –еспубл≥ка маЇ гарн≥ природн≥ умови ≥ природн≥ ресурси ¤к дл¤ розвитку с≥льського господарства ≥ промисловост≥, так ≥ дл¤ розвитку туризму.

 л≥мат „ех≥њ визначаЇтьс¤ географ≥чним положенн¤м крањни ≥ формуЇтьс¤ переважно п≥д впливом пов≥тр¤них мас, що рухаютьс¤ з јтлантичного океану.  л≥мат „ех≥њ в загальному пом≥рковано континентальний, з ч≥тко вираженими сезонами року. ” силу переваги г≥рничо-горбкуватого рельЇфу велике значенн¤ маЇ м≥сцева циркул¤ц≥¤ пов≥тр¤. –ельЇф тут впливаЇ на температурний режим ≥ на просторовий розпод≥л опад≥в. ќск≥льки „ех≥¤ вит¤гнута по широт≥, те кл≥матичн≥ розходженн¤ њњ окремих областей визначаютьс¤ р≥зницею не м≥ж п≥вн≥ччю ≥ п≥вднем, а м≥ж заходом ≥ сходом.

—ередньор≥чна температура Ц плюс 8-10 —. ƒл¤ б≥льшоњ частини територ≥њ типова нехолодна зима ≥з середн≥ми температурами самого холодного м≥с¤ц¤ (с≥чн¤) в≥д Ц2 — до Ц4 —. «р≥дка узимку середньодобова температура пов≥тр¤ падаЇ до Ц20 —, що зв'¤зано з вторгненн¤ми холодного арктичного пов≥тр¤. „аст≥ в≥длиги, особливо на заход≥ крањни. ƒ≥апазон температурних розходжень ул≥тку б≥льше, тому що сильн≥ше позначаЇтьс¤ континентальн≥сть, що наростаЇ в сх≥дному напр¤мку, середн¤ температура липн¤ б≥л¤ +19 —. ” горах л≥то прохолодн≥ше - +8-13 —. ћ'¤ка, приЇмна погода буваЇ навесн≥, ≥з другоњ половини травн¤, ≥ восени, до середини жовтн¤.

 ≥льк≥сть опад≥в у р≥зних районах „ех≥њ коливаЇтьс¤ в≥д 450 до 2000 мм у р≥к. ѕереважна частина територ≥њ республ≥ки одержуЇ 600-800 мм опад≥в у р≥к, тобто њхн¤ загальна к≥льк≥сть ц≥лком достатньо дл¤ нестатк≥в землеробства. Ѕлизько 20% њх випадаЇ у вид≥ сн≥гу. Ќайб≥льша к≥льк≥сть опад≥в характерно дл¤ нав≥тр¤них схил≥в високих г≥р. ѕосушливих район≥в у крањн≥ дуже мало. ¬елик≥ л≥сов≥ масиви, луги, численн≥ водоймища ≥ водойми допомагають утримувати вологу в ірунт≥. ¬ир≥шальне значенн¤ маЇ посезонний розпод≥л опад≥в. Ќа¤вн≥сть л≥тнього максимуму (близько 40% вс≥х опад≥в за червень-серпень) Ї спри¤тливим чинником дл¤ с≥льського господарства.

–озмањт≥сть природних умов в≥дбиваЇтьс¤ ≥ на ірунтовому покрив≥. Ќа ірунтах позначаютьс¤ розходженн¤ в рельЇф≥, кл≥мат≥ ≥ г≥дрогеолог≥њ окремих район≥в. Ќайб≥льш поширен≥ п≥дзолист≥ ≥ бур≥ л≥сов≥ ірунти, меншу площу займають чорноземн≥ та ≥нш≥ ірунти. «начна частина п≥дзол≥в покрита л≥сом, ≥ у фонд≥ с≥льськогосподарських земель частка цих ірунт≥в набагато нижче, н≥ж у загальному ірунтовому покрив≥ крањни.

Ќа територ≥њ „ех≥њ Ї два пор≥вн¤но значних райони чорноземних ірунт≥в у центральних районах крањни й у ÷ентральн≥й ћорав≥њ. ¬они широко використовуютьс¤ п≥д пос≥ви цукрового бур¤ка, озимоњ пшениц≥ ≥ ¤чмен¤. Ќа буроземах зосереджена основна частина пос≥в≥в зернових культур крањни. ѕ≥дзолист≥ ірунти використовуютьс¤ головним чином п≥д пос≥ви в≥вса, жита ≥ картопл≥, однак хвора частина њх зайн¤та л≥совою рослинн≥стю.

„ех≥¤ належить до числа найб≥льш л≥систих крањн ™вропи. Ѕлизько 60% ус≥Їњ л≥совоњ площ≥ займають хвойн≥ дерева, по одн≥Їњ п'¤тоњ приходитьс¤ на лист¤н≥ ≥ зм≥шан≥ л≥си. ’войн≥ л≥си складаютьс¤ в основному ≥з сосни ≥ њли, а лист¤н≥ л≥си - в основному з бука ≥ дуба. Ќа баз≥ значних запас≥в деревини в крањн≥ склалас¤ деревообробна промислов≥сть, а також велике целюлозно-паперове виробництво. Ћ≥су „ех≥њ багат≥ зв≥ром, дичиною, грибами ≥ ¤годами.

Ћ≥с не Їдине природне багатство „ех≥њ. —еред природних копалин найб≥льше значенн¤ дл¤ народного господарства мають паливн≥ ресурси ≥ насамперед кам'¤не ≥ буре вуг≥лл¤. «агальн≥ запаси кам'¤ного вуг≥лл¤ оц≥нюютьс¤ в 13 млрд.т. ќсновний ≥ найб≥льший район видобутку Ц ќстравсько- арв≥нський басейн. ѕокладу кам'¤ного вуг≥лл¤ маютьс¤ також б≥л¤ м≥ст  ладно, ѕльзень ≥ Ѕрно. ќстравсько- арв≥нський басейн р≥зко перевершуЇ ≥нш≥ ≥ по ¤кост≥ вуг≥лл¤: на частку кокс≥вних вуг≥ль там приходитьс¤ близько 70% запас≥в, причому с≥рки в них небагато, що дуже важливо дл¤ ¤кост≥ металург≥йного коксу.

ƒосить велик≥ ≥ запаси бурого вуг≥лл¤. Ќайб≥льш великим буроугольним басейном у крањн≥ Ї ѕ≥вн≥чно-„еський, на частку ¤кого приходитьс¤ б≥л¤ двох третин в≥д ус≥Їњ к≥лькост≥ запас≥в. ” „ех≥њ переважають родовища з високою просторовою концентрац≥Їю запас≥в, велику частину ¤ких можна розробл¤ти б≥льш дешевим в≥дкритим способом.

–есурси металевих руд незначн≥, а кращ≥ родовища в ≥стотн≥й мер≥ виснажен≥. ѕереважають б≥дн≥ фосфорист≥ зал≥зн≥ руди з≥ зм≥стом металу менш 30%.

1	2	3

Ќазва: –озм≥щенн¤ продуктивних сил „ех≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (2397 прочитано)