–озм≥щенн¤ продуктивних сил > –озм≥щенн¤ продуктивних сил „ех≥њ

Ќайб≥льш≥ родовища кольорових ≥ р≥дких метал≥в Ї в  рушних горах. ƒуже багата „ех≥¤ нерудними копалинами: магнезитом, граф≥том ≥ особливо каол≥ном, що зал¤гають у район≥  арлових ¬ар ≥ ѕльзен¤.

 рањна бу¤Ї чудовими по своњх ц≥лющих властивост¤х джерелами м≥неральних вод, у районах розташуванн¤ ¤ких виникли всесв≥тньо в≥дом≥ курорти:  арлов≥ ¬ари, ћар≥анськ≥ Ћазн≥, ‘рантишков≥ Ћазн≥.

« р≥к „ех≥њ крупн≥ше ≥нших ¬лтава ≥ Ћаба, що несуть своњ води в ѕ≥вн≥чне море. ѕоложенн¤ „ех≥њ на головному Ївропейському водод≥л≥ п≥вн≥чних ≥ п≥вденних мор≥в ≥ невелика глибина територ≥њ крањни обумовили малу довжину чеських р≥к ≥ недостатн¤ к≥льк≥сть води в них. ≈коном≥чне значенн¤ чеських р≥к р≥зко знижуЇтьс¤ через те, що њх ≥ без того невелик≥ витрати води п≥ддаютьс¤ дуже сильним р≥чним ≥ сезонним коливанн¤м, що приводить до виникненн¤ восени гостроњ проблеми водопостачанн¤ р¤ду район≥в крањни. “ому наст≥льки важливе регулюванн¤ стоку р≥к, причому не т≥льки дл¤ потреб водопостачанн¤, але ≥ дл¤ судноплавства ≥ виробництва електроенерг≥њ.

„ех≥¤ славитьс¤ своњми штучними ставками дл¤ розведенн¤ риби, багато хто з ¤кий були створен≥ ще в XV-XVI стол≥тт¤х. “≥льки в ѕ≥вденн≥й „ех≥њ нараховуЇтьс¤ близько 5 тис. ставк≥в, площа ¤ких складаЇ приблизно 20 тис. га.

„ех≥¤ Ц крањна, що буквально створена дл¤ туризму. Ќедарма доходи в≥д ≥ноземного туризму в крањну склали в 1993 роц≥ близько 1,3 млрд. долар≥в —Ўј.

” св≥т≥ знайдетьс¤ не так багато крањн, у ¤ких под≥бно „ех≥њ, Ї ≥ мальовнич≥ гори, ≥ затиснут≥ м≥ж ними чар≥вн≥ долини, ≥ др≥муч≥ л≥си, ≥ гр¤зьов≥ сопки, що булькають, у невеликих кратерах ¤ких кипить ц≥люща вода.

3. Ќаселенн¤ „еськоњ –еспубл≥ки

Ќаселенн¤ „еськоњ –еспубл≥ки складаЇ 10,3 млн. чолов≥к. « них чехи Ц 94,4%, словаки Ц 3,8%, пол¤ки Ц 0,7%, н≥мц≥ Ц 0,5% ≥ ≥нших нац≥ональностей Ц 0,6%.

Ѕ≥льш≥сть населенн¤ крањни - католики. ≤снують також чимало ≥нших христи¤нських громад ≥нших конфес≥й, найб≥льш велика з ¤кий - гуситська церква.

” 70-≥ роки в крањн≥ ≥снувала демограф≥чна проблема. ¬≥кова структура населенн¤ була менш спри¤тлива, чим у сус≥дн≥х державах.  рањн≥ бракувало робочих рук. “ому ур¤д держави зд≥йснило р¤д великих заход≥в дл¤ стимулюванн¤ народжуваност≥, що дали позитивний результат. ѕо щ≥льност≥ населенн¤ „ех≥¤ займаЇ одне з перших помсти серед колишн≥х Ївропейських соц≥ал≥стичних крањн Ц близько 130 чолов≥к на 1 кв. к≥лометр. јле за середн≥ми даними по крањн≥ ховаютьс¤ ще б≥льш разюч≥ контрасти, ¤кщо брати промислов≥ райони (500 ≥ б≥льш людина на 1 кв.км) ≥ малонаселен≥ г≥рськ≥ м≥сцевост≥ (менш 20 чолов≥к на 1 кв.км).

ћ≥ське населенн¤ „ех≥њ складаЇ б≥льш 65% його загальноњ чисельност≥. Ќайб≥льш велик≥ м≥ста по к≥лькост≥ проживаючих у них жител≥в це: ѕрага - 1,2 млн. жител≥в, Ѕрно - 390 тис. ч≥л.; ќстрава - 330 тис. ч≥л.; ѕльзень - 175 тис. ч≥л.; ”ст≥-над-Ћабем - 106 тис. ч≥л.; ќломоуц - 106 тис. ч≥л.; Ћ≥берец - 104 тис. ч≥л. ¬ основному переважають м≥ста населенн¤м у 20-50 тис.чолов≥к. Ќевелик≥ розм≥ри властив≥ також с≥льським населеним пунктам „ех≥њ, де усе ще типов≥ селища з 150-250 жител¤ми.

4. «агальна характеристика народного господарства „ех≥њ

—учасна „ех≥¤ Ц пор≥вн¤но невелика високорозвинена ≥ндустр≥альна крањна, економ≥чно багатолика, з≥ складною господарською географ≥Їю. „ех≥¤ завжди славилас¤ не т≥льки обс¤гами промисловоњ продукц≥њ, але ≥ њњ високою ¤к≥стю.

ќсновн≥ галуз≥ чеськоњ промисловост≥ Ц палив-енергетична, машинобудуванн¤, х≥м≥чне, текстильне, харчова, виробництво скла ≥ порцел¤ни. „ех≥¤ маЇ добре поставлене с≥льськогосподарське виробництво. ѕри невеликому розм≥р≥ земельноњ площ≥ „ех≥¤ ц≥лком задовольн¤Ї внутр≥шн≥ потреби в продовольств≥.  р≥м того, значна частина с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ йде на експорт.

¬едуча галузь чеськоњ економ≥ки Ц промислов≥сть. «а роки соц≥ал≥зму в крањн≥ була проведена кор≥нна реконструкц≥¤ старих ≥ндустр≥альних район≥в ≥ створений р¤д нових галузей, що не були в на¤вност≥ ран≥ше, промисловост≥. —порудженн¤ великоњ к≥лькост≥ нових п≥дприЇмств у сполученн≥ з реконструкц≥Їю д≥ючих привело до значного посиленн¤ кооперуванн¤ промислових п≥дприЇмств не т≥льки в межах традиц≥йних економ≥чних район≥в, але й у загальнодержавному масштаб≥. “ак склалис¤ ќстравсько- арв≥нський район, машинобуд≥вн≥ агломерац≥њ ѕраги, Ѕрно, ѕльзен¤, електроенергетичний ≥ х≥м≥чний комплекс ѕ≥вн≥чноњ „ех≥њ.

„еське народне господарство розташовуЇ непоганою енергетичною базою. ѓњ основу складають теплоелектростанц≥њ, на частку ¤ких приходитьс¤ до 90% ус≥Їњ вироблюваноњ електроенерг≥њ. –азом з тим, що к≥льк≥сть запас≥в вуг≥лл¤ в крањн≥ р≥зко зменшуЇтьс¤, у „ех≥њ надаЇтьс¤ велике значенн¤ розвитку атомноњ енергетики. ¬ колишн≥ роки ще при спри¤нн≥ –ад¤нського —оюзу в крањн≥ було побудовано к≥лька атомних електростанц≥й у ѕ≥вденн≥й „ех≥њ ≥ ѕ≥вденн≥й ћорав≥њ.  р≥м цього, великий внесок в енергетичний фонд внос¤ть ≥ г≥дроелектростанц≥њ, що будуютьс¤ в основному на г≥рських р≥ках крањни й у районах де немаЇ поклад≥в вуг≥лл¤.

ќсобливими темпами в крањн≥ розвиваЇтьс¤ така важлива галузь промисловост≥ ¤к машинобудуванн¤. ” „ех≥њ робл¤ть ун≥версальн≥ верстати з програмним керуванн¤м, електровози, тролейбуси ≥ трамвањ, автомоб≥л≥ й ≥н.

ќсобливу попул¤рн≥сть у св≥т≥ одержала компан≥¤ "Ўкода", що робить автомоб≥л≥, штаб-квартара ¤коњ знаходитьс¤ в м.ћлада-Ѕолеслав.

 омпан≥¤ "Ўкода" було засновано в 1925 роц≥ на баз≥ в≥домоњ чеськоњ компан≥њ "Ћаур≥н ≥  лемент". ” середин≥ 90-х рок≥в ф≥рма "Ўкода" вв≥йшла в н≥мецький концерн Volkswagen ≥ з цього моменту почалас¤ активна д≥¤льн≥сть ф≥рми в ™вроп≥. ¬ даний час 30% акц≥й компан≥њ належать ур¤ду „ех≥њ ≥ 70% акц≥й н≥мецькому концерну Volkswagen ≥ ведутьс¤ переговори про придбанн¤ концерном частки ур¤ду „ех≥њ.

 омпан≥Їю випускаЇтьс¤ ц≥лий р¤д моделей сучасних автомоб≥л≥в (Scoda Oktavia, Scoda Felicia, Scoda Fabia), що в≥дпов≥дають м≥жнародним стандартам ≥ користаютьс¤ велик≥й попул¤рност≥ в багатьох крањнах ™вропи, у тому числ≥ й у –ос≥њ.

Ўвидкими темпами розвивалас¤ в „ех≥њ х≥м≥чна промислов≥сть.

–озвиток ц≥Їњ галуз≥ ускладнювалос¤ чи недостатн≥стю в≥дсутн≥стю багатьох вид≥в сировини, в≥домою напружен≥стю енергетичного балансу. ѕодоланн¤ цих труднощ≥в значною м≥рою полегшуЇтьс¤ завд¤ки т≥сному економ≥чному сп≥вроб≥тництву з ≥ншими крањнами, зокрема з –ос≥йською ‘едерац≥Їю, що поставл¤Ї в „ех≥ю необх≥дна к≥льк≥сть нафти, природного газу й ≥нших вид≥в сировини. ќсновн≥ центри х≥м≥чноњ промисловост≥ в „ех≥њ зосереджен≥ в ÷ентральн≥й ≥ ѕ≥вн≥чн≥й „ех≥њ.

“радиц≥йно високим р≥внем розвитку в≥др≥зн¤Їтьс¤ чеська легка промислов≥сть Ц текстильна, скл¤на ≥ взуттЇве виробництва.

¬ даний час чеська текстильна промислов≥сть випускаЇ р≥зноман≥тний асортимент тканин на основ≥ натуральних волокон (вовна, льон, бавовна), штучних волокон (в≥скозний шовк, пол≥ам≥дн≥ ≥ пол≥еф≥рн≥ волокна, а також так званих зм≥шаних тканин, виготовлених з комб≥нац≥њ синтетичних ≥ натуральних волокон.

„еська скл¤на, керам≥чна ≥ порцел¤нова промисловост≥ здавна одержали св≥тову попул¤рн≥сть. ¬иробництво скла сконцентроване головним чином у м≥стах яблонец-на-Ќ≥се, Ќов≥ Ѕор, ѕодебради,  арлови ¬ари. ÷ентри керам≥чноњ ≥ порцел¤новоњ промисловост≥ знаход¤тьс¤ в ѕ≥вденн≥й ћорав≥њ ≥ «ах≥дн≥й „ех≥њ. ќсобливу св≥тову попул¤рн≥сть придбало так називане "чеське" скло випускаЇтьс¤ на скл¤ному завод≥ "Ѕогем≥¤" у м≥ст≥ ѕодебради. ÷е велике п≥дприЇмство, що спец≥ал≥зуЇтьс¤ вин¤тково на виробництв≥ оброблюваного вручну свинцевого кришталю.

«давна в крањн≥ розвите пивоварство. —еред усього р≥зноман≥тт¤ сорт≥в пива, що вар¤тьс¤ в броварн¤х „ех≥њ, ѕльзенское пиво "ѕраздрой" користаЇтьс¤ високою репутац≥Їю ще ≥з середн≥х стол≥ть. ” багатьох крањнах намагалис¤ робити своЇ "пльзенское пиво", але це не вдавалос¤. “≥льки сполученн¤ високо¤к≥сного хмелю, ¤чм≥нного солоду й особою води з артез≥анських шпар дозвол¤ють зварити д≥йсний "ѕраздрой".

ѕиво з давн≥х час≥в було в чех≥в улюбленим народним напоЇм, ≥ виготовл¤лос¤ воно в точн≥й в≥дпов≥дност≥ з≥ строго встановленими правилами, за дотриманн¤м ¤ких стежили м≥ськ≥ радники. як≥сть пива перев≥р¤лос¤ досить своЇр≥дно. ѕиво виливалос¤ на в≥дпол≥ровану дубову лаву. Ѕроварник с≥дав на розлите пиво у своњх "ф≥рмових" шк≥р¤них штан¤х ≥ сид≥в доти, поки пиво не висохне. ѕот≥м в≥н уставав, ≥ ¤кщо лава п≥дн≥малас¤ разом з ним, то визнавалос¤, що пиво гарноњ ¤кост≥.

—учасна економ≥ка крањни висуваЇ зростаюч≥ вимоги до транспорту.

ќснову транспортноњ системи „ех≥њ складають зал≥зниц≥, що забезпечують масов≥ перевезенн¤ вантаж≥в на далек≥ в≥дстан≥. «ал≥знична мережа „ех≥њ одна ≥з самих густих у св≥т≥. ¬ даний час б≥льш≥сть зал≥зничних л≥н≥й електрофицировани ≥ мають друг≥ шл¤хи. ¬ажливу роль у вантажоперевезенн¤х граЇ й автомоб≥льний транспорт, на частку ¤кого приходитьс¤ б≥л¤ чверт≥ загального вантажооб≥гу.  рањна покрита густою мережею шосейних дор≥г ≥ продовжуЇтьс¤ буд≥вництво нових автострад.

ѕо територ≥њ крањни проходить р¤д трубопровод≥в, по ¤ких у „ех≥ю ≥ дал≥ в крањни «ах≥дноњ ™вропи поставл¤Їтьс¤ природний газ ≥ нафта з –ос≥њ.

ѕом≥тну роль у внутр≥шн≥м ≥ м≥жнародному пасажирському перевезенн¤х граЇ пов≥тр¤ний транспорт.

« 1990 року в „ех≥њ зд≥йснюютьс¤ радикальн≥ перетворенн¤ з метою виходу на параметри ринковоњ економ≥ки. ќсобливий акцент робитьс¤ на роздержавленн¤ власност≥ ≥ формуванн¤ конкурентного середовища. ѕрактично довершена "мала" приватизац≥¤, у ход≥ ¤коњ на аукц≥онах була продано переважна б≥льш≥сть п≥дприЇмств торг≥вл≥ ≥ сфери послуг. Ќа частку приватного сектора в 1996 роц≥ в „ех≥њ приходилос¤ близько 15% товарного промислового виробництва, 44% обс¤гу буд≥вельних роб≥т, 55% роздр≥бного товарооб≥гу.

1	2	3

Ќазва: –озм≥щенн¤ продуктивних сил „ех≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (2397 прочитано)