–озм≥щенн¤ продуктивних сил > —≥льське господарство ”крањни
—≥льське господарство ”крањни—тор≥нка: 1/4
«ћ≤—“ ≤ ¬ступ_______________________________________________________ ≤≤ —≥льське господарство ”крањни________________________________ «наченн¤ та структура с≥льського господарства____________ ќсновн≥ риси землеробства___________________________ ќсновн≥ риси рослинництва__________________________ ќсновн≥ риси тваринництва__________________________ 2.ѕродуктивн≥сть прац≥ та рентабельн≥сть с≥льського господарства_______________________________________________ ≈колог≥¤ ≥ с≥льське господарство___________________________ ‘≥нансов≥ в≥дносини в с≥льському господарств≥______________ —≥льське госпдарство на початку XXI стол≥тт¤______________ ≤≤≤ ¬исновок____________________________________________________ IV Ћ≥тература___________________________________________________ V ƒодаток_____________________________________________________ ¬—“”ѕ ѕрактично у всьому св≥т≥ д≥¤льн≥сть, пов¤зана ≥з забезпеченн¤м населенн¤ продуктами харчуванн¤ ≥ продуктами споживанн¤, вийшла за меж≥ власне с≥льського господарства ≥ утворюЇ нин≥ систему взаЇмозалежних галузей, в ¤к≥й взаЇмод≥ють с≥льське господарство, переробна промислов≥сть,складське та холодильне господарство, оптов≥ та роздр≥бн≥ торгов≥ п≥дприЇмства, с≥льськогосподарськоњ х≥м≥њ с≥льсьогосподарськоњ науки, агробанки. ¬ аграрному сектор≥ виникають складн≥ виробнич≥ в≥дносини, певна система земельних в≥дносин власност≥ у процес≥ виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, њњ розпод≥лу, обм≥ну та використанн¤. «в≥дси випливаЇ основна мета теми -- зФ¤сувати особливост≥ с/г виробництва в ”крањн≥, його роль в соц≥ально-економ≥чному процес≥, розкрити сутн≥сть орендних в≥дносин ≥ основн≥ тенденц≥њ та перспективи р≥зних форм господарюванн¤ у с/г за умов соц≥ально-ор≥Їнтованоњ ринковоњ економ≥ки ”крањни. —≥льське господарство Ї одн≥Їю з основних галузей народнго господарства, оск≥льки виробництво продукт≥в харчуванн¤ Ц перша умова житт¤ безпосередн≥х виробник≥в. ¬одночас воно Ї сировинною базою легкоњ та харчовоњ промисловост≥. ѕопит на с/г продукц≥ю пост≥йно зростаЇ, оск≥льки зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть населенн¤, особливо м≥ського. ” с≥льському господарств≥ ¤к ≥ в ≥нших галуз¤х сусп≥лного виробництва, в≥дбуваЇтьс¤ пост≥йний розвиток ≥ вдосконаленн¤ продуктивних сил ≥ на ц≥й основ≥ зростаЇ ефективн≥сть с/г прац≥, що даЇ змогу з меншою к≥льк≥стю робочоњ сили виробл¤ти б≥льш виробництва. ” с/г велике значенн¤ маЇ фактор часу, зокрема своЇчасне й ¤к≥сне виконанн¤ польових роб≥т. ƒл¤ отриманн¤ високого врожаю, виконати весь агроном≥чний комплекс роб≥т у коротк≥ строки. ÷е вимагаЇ повного забезпеченн¤в≥ в≥дпов≥дним набором , комплексом р≥зноњ с≥льськогосподарськоњ техн≥ки. ўоб вона не простаювала м≥жсезонний пер≥од, то маЇ бути ун≥версальною. ≤ншою особлив≥стю землеробства Ї нерегул¤рний характер виробництва. “ут маЇ м≥сце розрив м≥ж робочим пер≥одом ≥ к≥нцевим результатом. ѕрац¤ витрачаЇтьс¤ з перервами , повТ¤заними ≥з зростанн¤м ≥ визр≥ванн¤м рослин, прот¤гом року. ¬ с/г ≥снуЇ велика залежн≥сть результат≥в виробництва в≥д погодн≥х умов, зокрема у п≥вденн≥й частин≥ ”крањни част≥ посушлив≥ роки Ц врожай зменшуЇтьс¤. р≥м того у с/г не маЇ того монопол≥зму у виробництв≥, ¤кий Ї у п≥дприЇмств≥. ¬ ”крањн≥ с/г продукц≥ю виробл¤ють 8,6 тис. колгосп≥в , 2,6 тис. радгосп≥в , сотн≥ тис¤ч особистих п≥дсобних господарств. ÷¤ обставина маЇ ≥сторичне значенн¤ дл¤ умов формуванн¤ соц≥ально-орендованоњ ринковоњ економ≥ки, оск≥льки створюЇ кращ≥ можливост≥ дл¤ конкуренц≥њ р≥зних форм власност≥, а тим самим дл¤ зростанн¤ ефективност≥ виробництва. —≤Ћ№—№ ≈ √ќ—ѕќƒј–—“¬ќ ” –јѓЌ» 1 «наченн¤ та структура с≥льського господарства 1.1. ќсновн≥ риси землеробства ќсновною рисою в розвитку с/г Ї земл¤, природна родюч≥сть ¤коњ Ї дуже висока. ¬ ”крањн≥ ≥сторично сформувавс¤ тип сел¤нина, ¤кий успадкував у себе багатов≥ковий досв≥д обробл¤ти землю та розведенн¤ худоби , любов до с/г прац≥, бажанн¤ ≥ вм≥нн¤ працювати. ≤ в продовж тривалого ≥стричного часу в ”крањн≥ переважало с≥льське населенн¤ , в основному зайн¤те землеробською працею, допом≥жними промислами, виготовленн¤м простих сел¤нських знар¤дь. «а рахунок сел¤нських роб≥т Ц основних нос≥њв нац≥онально-культурноњ св≥домст≥ та духовност≥ народу, його звичањв, традиц≥й поповнювалос¤ швидко-зростаюче м≥ське населенн¤. ¬≥дрив в≥д традиц≥йного нац≥онально-культурного ≥ мовного середовища в умовах посиленн¤ Уперем≥щуванн¤Ф народ≥в. ѕроведенн¤ в сх≥дн≥й ”крањн≥ в 30-х роках колектив≥зац≥њ ≥ посиленн¤ Укласовоњ боротьбиФ проти середн≥х ≥ заможних сел¤н, бильш≥сть ¤ких одержали землю лише на початку 20-х рок≥в, негативно вплинуло на загальний розвиток села, духовн≥сть села, призвело до в≥дпливу його жител≥в у м≥ста, в ≥нш≥ рег≥они, до втрати набутого стол≥тт¤ми виробничого досв≥ду, творчоњ ≥н≥ц≥ативи ≥ бажанн¤ трудитис¤ на земл≥. ѕрац¤ в с/г стала непрестижною, а р≥вень њњ оплати був дуже низьким , часто лише символ≥чним, сел¤ни жили переважно з невеликих присадибних д≥л¤нок , сплачували висок≥ податки( в тому числ≥ прот¤гом тривалого часу за кожне фруктове дерево). Ќизьким р≥внем розвитку з≥ збереженн¤м натуральних форм господарюванн¤ на¤вн≥стю великих пом≥щецьких землеволод≥нь ≥ малоземельних сел¤н, њх ≥нтенсивною пост≥йною та сезонною м≥грац≥Їю характеризувалис¤ зах≥дно-украњнськ≥ села, ¤к≥ на початку 50-х рок≥в, тобто п≥сл¤ колектив≥зац≥њ, пройшли приблизно такий же шл¤х, ¤к у св≥й час села сх≥дноњ ”крањни. ѕ≥сл¤ земельноњ реформи 1861 року загальна площа сел¤нських господарств. «а рахунок продажу пом≥щецькоњ земл≥ за 1860-1916рр. зросла на 41%. Ќа сх≥дно-украњнських етн≥чних земл¤х землезабезпеченн≥сть була значно вищою н≥ж на заход≥. ѕерерозпод≥л земл≥ проводивс¤ вкрай неровном≥рно серед сел¤нських госпродарств (вони волод≥ли 65% земл≥),10% господарств,¤к≥ волод≥ли б≥льш н≥ж 10 дес¤тинами (1 дес¤тина Ц 1,0925 га)зосереджували в своњх господарствах лише 6% земл≥. √еограф≥¤ землеволод≥нн¤ маЇ своњ особливост≥. –одгоспи переважно створен≥ приблизно поблизу великих м≥ст, а також п≥вденних районах республ≥ки. ¬ ус≥х ≥нших районах переважають колгоспи. ¬ ус≥х ≥нших област¤х оч≥куютьс¤ найближчим часом корд≥ональн≥ зм≥ни в структур≥ землеволод≥нн¤. Ќа к≥нець 1989 року в ”крањн≥ нараховувалос¤ 8234 колгоспи, 2581 родгоспи, 1964 м≥жгосподарськи п≥дприЇмства та орган≥зац≥њ, в 49,9 тис. господарств учасник≥в(колгоп≥в, родгосп≥в та ≥нших державних та коперативних п≥дприЇмств та орган≥зац≥й). ќсновн≥ риси рослинництва. „орноземн≥ грунти ≥ спри¤тливий кл≥мат, велика густота населенн¤, землеробськ≥ навички, ¤к≥ здавна склалис¤ в нього, ≥ зручне економ≥ко-географ≥чне положенн¤ зробили рослинництво базовою галузю с/г. ”крањна щодо виробництва озимоњ пшениц≥, кукурудзи, цукрових бур¤к≥в пос≥даЇ 1, а щодо пос≥в≥в сон¤шнику Ц 2 м≥сце м≥ж державами —Ќƒ. Ќа п≥вноч≥ та ѕол≥сс≥ ѕ≥вденно-зах≥дного району прохолодний, вологий кл≥мат ≥ п≥дзолист≥ грунти. “ут дуже добре ростуть льон ≥ с≥¤н≥ трави. р≥м с≥¤них трав дл¤ молочноњ худоби використовують заплавн≥ луги та л≥сов¤ пасовища. Ѕ≥льше н≥ж в ≥нших районах вирощують картоплю. ≤з зернових культур род¤ть жито та овес, а також гречка. ” л≥состепу склавс¤ найважлив≥ший в ”крањн≥ район виробництва цукрових бур¤к≥в та озимоњ пшениц≥. ѓх вирощуванню спри¤ють пом≥рна к≥льк≥сть опад≥в ≥ чорноземн≥ грунти. ” район≥ багато сад≥в, а в «акарпатт≥ Ц виноградник≥в. ” ѕ≥вденно-«ах≥дному район≥ на в≥дм≥ну в≥д ƒонецько-ѕриднепровського, б≥льше значенн¤ маЇ харчова промислов≥сть, особливо цукрова. ¬она даЇ крањн≥ понад 40% цукру. ” ѕ≥вденному район≥ де мало опад≥в ≥ висок≥ л≥тн≥ температури, на чорноземних та каштанових грунтах с≥ють озиму пшеницю, ¤чм≥нь , сон¤шик, на поливних земл¤х Ц рис. Ќа узбережж≥ „орного мор¤ ≥ в риму багато сад≥в, виноградник≥в, а в степах Ц бахчан≥в. Ќайважлив≥шим основним засобом ≥ тер≥тор≥альноњ базою функц≥онуванн¤ виробничих процес≥в у с/г Ї земл¤. ”крањна маЇ значний земельний фонд ,¤кий перебуваЇ у розпор¤джен≥ с/г п≥дприЇмств ≥ господарств. ѕлоща цих земель становила 48,6 млн.га при загальн≥й територ≥њ ”крањни 60,3 млн.га. ¬ держав≥ зосереджен≥ велик≥ (41,7 млн.га) масиви с/г уг≥дь, ¤к≥ знаход¤тьс¤ у в≥ддан≥ с/г п≥дприЇмств ≥ господарств (33,8 млн. га займають орн≥ земл≥, 4,7 млн. га пасовища ≥ 2,1 млн. га с≥ножат≥). ¬ ц≥лому ”крањна характеризуЇтьс¤ великою розорен≥стю (питома вага р≥лл≥ становить понад половину њњ територ≥њ), в≥дносно низькою питомою вагою природних кормових уг≥дь, певною просторовою в≥дм≥нн≥стю структури земл¤них уг≥дь. Ќайвищу питому вагу мають орн≥ уг≥дд¤ в степов≥й частин≥ (68,8% площ≥). ѕос≥вн≥ площ≥ украњнських земель розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж двома основними ≥ найб≥льшими землекористувачами Ц колгоспами ≥ родгоспами, ¤к≥ розпор¤джаютьс¤ 31 млн. га ус≥х пос≥в≥в, у тому числ≥ на головного землекористувача Ц колгоспи припадаЇ 23,3 млн. га або 75% ус≥х пос≥вних площ республ≥ки. ѕос≥ви, ¤к≥ належать м≥жгосподарським та ≥ншим виробничим с/г п≥дприЇмством. ѕров≥дне м≥сце в структур≥ пос≥в≥в займають близько 50% зернов≥ культури. ѕлоща озимих та ¤рих культур становила 15,5 млн. га. «а останн≥ роки њх плош≥ приблизно стали однаковими. —≥ють, ¤к правило , б≥льше озимих культур, бо вони дають вищи врожањ. ќднак дуже часто неспри¤тлив≥ природн≥ умови призвод¤ть до загибел≥ пос≥в≥в озимих культур. ÷≥нною продоволдьчою культурою Ї озиме жито. ÷≥й культур≥ належить 2 м≥сце за розм≥рами пос≥вних площ озимих культур (п≥сл¤ пшениц≥). ѓњ врожайн≥сть в р≥зн≥ роки р≥зна ≥ становить приблизно 15-24 ц/га.
Ќазва: —≥льське господарство ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5006 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
