–озм≥щенн¤ продуктивних сил > —≥льськ≥ трудов≥ ресурси, њх використанн¤
—≥льськ≥ трудов≥ ресурси, њх використанн¤—тор≥нка: 1/2
ѕЋјЌ “рудов≥ ресурси села, њх сутн≥сть та соц≥альна структура. –озпод≥л трудових ресурс≥в села за сферами зайн¤тост≥. 3. “еритор≥альний та м≥жгалузевий перерозпод≥л трудових ресурс≥в села. ‘ормуванн¤ та ¤к≥сть трудових ресурс≥в аграрноњ сфери. ¬икористанн¤ трудових ресурс≥в у —ѕ. «айн¤т≥сть в особистому п≥дсобному господарств≥. —езонна зайн¤т≥сть. —амозайн¤т≥сть Цальтернатива безроб≥тт¤ на сел≥. –егулюванн¤ ринку робочоњ сили. “рудов≥ ресурси села, њх сутн≥сть та соц≥альна структура “рудов≥ ресурси села - це частина с≥льського населенн¤, що волод≥Ї зд≥бност¤ми до сусп≥льне корисноњ прац≥ в ус≥х сферах людського бутт¤, включаючи демограф≥чний аспект, тобто здатн≥сть сел¤н до самов≥дтворенн¤. ритер≥Їм к≥льк≥сного визначенн¤ трудових ресурс≥в виступають встановлен≥ законодавством меж≥ працездатного в≥ку населенн¤. «г≥дно з чинним законодавством, за в≥ковим критер≥Їм до трудових ресурс≥в належать чолов≥ки в≥ком 16-59 рок≥в ≥ ж≥нки в≥ком 16Ч54 рок≥в, за вин¤тком ≥нвал≥д≥в ≤ ≥ II груп цього в≥ку. « 1992 р. ¬ерховна –ада ”крањни встановила дл¤ тракторист≥в-машин≥ст≥в, до¤рок ≥ свинарок нижчу на 5 рок≥в верхню в≥кову межу працездатност≥. “ака ж п≥льга надаЇтьс¤ ж≥нкам, що народили ≥ виховали п'¤теро ≥ б≥льше д≥тей. ” законодавчому пор¤дку на 5-ё рок≥в (залежно в≥д групи ≥нвал≥дност≥) знижена верхн¤ межа працездатност≥ дл¤ учасник≥в л≥кв≥дац≥њ „орнобильськоњ авар≥њ та дл¤ ос≥б, що проживають на забруднених рад≥онукл≥дами територ≥¤х ”крањни. ¬иход¤чи з цього дл¤ визначенн¤ абсолютноњ к≥лькост≥ трудових ресурс≥в с≥льського населеного пункту, с≥льськоњ ради, адм≥н≥стративного району, област≥, крањни в ц≥лому за в≥ковим критер≥Їм необх≥дно чисельн≥сть чолов≥к≥в ≥ ж≥нок працездатного в≥ку, що пост≥йно проживають у с≥льськ≥й м≥сцевост≥, зменшити на к≥льк≥сть ≥нвал≥д≥в ≤ ≥ II груп, тракторист≥в-машин≥ст≥в в≥ком 55-59 рок≥в, до¤рок ≥ свинарок в≥ком 50-54 рок≥в, учасник≥в авар≥њ на „орнобильськ≥й ј≈—, що мають п≥льгов≥ умови виходу на пенс≥ю. ≤нформац≥йною базою дл¤ визначенн¤ абсолютного розм≥ру трудових ресурс≥в села на м≥крор≥вн≥ (населений пункт Ц с≥льська рада Ч адм≥н≥стративний район) виступаЇ с≥льрад≥вська зв≥тн≥сть (форма є 9 "с") про чисельн≥сть на¤вного с≥льського населенн¤ станом на 1 с≥чн¤ року, а також дан≥ оперативного обл≥ку населенн¤ в с≥льських радах, п≥дприЇмствах ≥ орган≥зац≥¤х, розташованих у с≥льськ≥й м≥сцевост≥, про чисельн≥сть прац≥вник≥в. –озпод≥л трудових ресурс≥в села за сферами зайн¤тост≥ «а сферами зайн¤тост≥ трудов≥ ресурси села под≥л¤ютьс¤ на дв≥ основн≥ групи: зайн¤т≥ в ус≥х сферах економ≥чноњ д≥¤льност≥ та зайн¤т≥ поза сусп≥льним виробництвом (особи ≥ндив≥дуальноњ трудовоњ д≥¤льност≥, служител≥ рел≥г≥йних культ≥в та ≥н.). «айн¤т≥ в ус≥х сферах економ≥чноњ д≥¤льност≥ у свою чергу под≥л¤ютьс¤ на зайн¤тих у галуз¤х економ≥ки ≥ зайн¤тих в ≥нших сферах економ≥чноњ д≥¤льност≥. ѕерш≥ включають прац≥вник≥в сфери матер≥ального виробництва та невиробничоњ сфери. ƒо зайн¤тих у сфер≥ матер≥ального виробництва належать прац≥вники промисловост≥, с≥льського та л≥сового господарства (включаючи особисте п≥дсобне с≥льське господарство), буд≥вництва, транспорту ≥ зв'¤зку, торг≥вл≥, громадського харчуванн¤, матер≥ально-техн≥чного постачанн¤, збуту ≥ загот≥вл≥. ƒо зайн¤тих у невиробнич≥й сфер≥ належать прац≥вники житлово-комунального господарства та невиробничих вид≥в побутового обслуговуванн¤ населенн¤, охорони здоров'¤, ф≥зкультури ≥ соц≥ального забезпеченн¤, осв≥ти, культури, мистецтва, науки ≥ наукового обслуговуванн¤, ф≥нансуванн¤, кредитуванн¤ ≥ страхуванн¤, апарату орган≥в державного та господарського управл≥нн¤ кооперативних ≥ громадських орган≥зац≥й. “еритор≥альний та м≥жгалузевий перерозпод≥л трудових ресурс≥в села “еритор≥альний перерозпод≥л зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом м≥грац≥њ населенн¤. ¬≥н може бути стац≥онарним, ¤кщо мешканц≥ села зм≥нюють пост≥йне м≥сце проживанн¤, сезонним - за умов тимчасового (сезонного) перем≥щенн¤ сел¤н з метою сезонноњ трудовоњ д≥¤льност≥ без зм≥ни пост≥йного м≥сц¤ проживанн¤. якщо к≥льк≥сть трудових ресурс≥в одного населеного пункту зб≥льшуЇтьс¤ або зменшуЇтьс¤ за рахунок нос≥њв робочоњ сили ≥нших населених пункт≥в, але в межах с≥льськоњ ради, - це внутр≥шньос≥льрад≥вський перерозпод≥л, ¤кщо м≥ж населеними пунктами району (район≥в) Ч внутр≥шньорайонний (м≥жрайонний), м≥ж населеними пунктами област≥ (областей) - внутр≥шньообласний (обласний), м≥ж населеними пунктами зони (рег≥ону) - внутр≥шньозональний (м≥жзональний), або внутр≥шньорег≥ональний (м≥жрег≥ональний) перерозпод≥л трудових ресурс≥в. якщо зм≥на к≥лькост≥ трудових ресурс≥в села стосуЇтьс¤ територ≥њ ≥нших крањн - це м≥ждержавний перерозпод≥л трудових ресурс≥в. ¬≥н пов'¤заний з м≥ждержавною м≥грац≥Їю сел¤н. “еритор≥альний перерозпод≥л трудових ресурс≥в села - важливий критер≥й рег≥онального розм≥щенн¤ продуктивних сил. ћ≥жгалузевий перерозпод≥л трудових ресурс≥в характеризуЇтьс¤ к≥льк≥сною зм≥ною нос≥њв робочоњ сили р≥зних галузей. ¬≥н, ¤к ≥ територ≥альний перерозпод≥л, зд≥йснюЇтьс¤ на вс≥х р≥вн¤х управл≥нн¤ народним господарством. Ќа макрор≥вн≥ - коли прац≥вники одн≥Їњ галуз≥ переход¤ть працювати в ≥ншу галузь, наприклад, прац≥вники аграрноњ сфери переход¤ть працювати в не-с≥льськогосподарськ≥ галуз≥ народного господарства. ћ≥жгалузевий перерозпод≥л на макрор≥вн≥ з≥ зм≥ною пост≥йного м≥сц¤ проживанн¤ прац≥вник≥в ≥ без нењ, а на м≥крор≥вн≥ -к≥льк≥сною зм≥ною прац≥вник≥в р≥зних галузей в межах одного господарства, наприклад, к≥льк≥сною зм≥ною прац≥вник≥в рослинництва, тваринництва, п≥дсобних п≥дприЇмств ≥ промисл≥в. ¬≥н зд≥йснюЇтьс¤, в основному, без зм≥ни м≥сц¤ проживанн¤ прац≥вник≥в. ћ≥жгалузевий перерозпод≥л трудових ресурс≥в села -важливий ≥нструмент оптим≥зац≥њ забезпеченост≥ галузей робочою силою. ‘ормуванн¤ та ¤к≥сть трудових ресурс≥в аграрноњ сфери ѕриродною основою формуванн¤ трудових ресурс≥в аграрноњ сфери Ї с≥льське населенн¤. «а рахунок молодого покол≥нн¤ (ос≥б, що дос¤гли працездатного в≥ку) воно, в основному, наповнюЇ трудовий потенц≥ал с≥льського господарства. р≥м с≥льського населенн¤, джерелом формуванн¤ трудових ресурс≥в аграрноњ сфери виступають квал≥ф≥кован≥ роб≥тнич≥ кадри ≥ спец≥ал≥сти с≥льського господарства, що проходили профес≥йну п≥дготовку в ѕ“”, на курсах, у середн≥х спец≥альних та вищих навчальних закладах, включаючи вих≥дц≥в з м≥ста. як≥сть трудових ресурс≥в аграрноњ сфери характеризуЇтьс¤ такими основними показниками: ф≥зичним здоров'¤м прац≥вник≥в, середньою тривал≥стю њх житт¤, статево-в≥ковою структурою, загальноосв≥тн≥м та профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йним р≥вн¤ми, м≥грац≥йною та соц≥альною моб≥льн≥стю та ≥н. ожний з цих показник≥в вим≥рюЇтьс¤ в≥дпов≥дними величинами. ¬икористанн¤ трудових ресурс≥в у —ѕ ƒо основних показник≥в, що характеризують використанн¤ трудових ресурс≥в у колективних с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах, належать так≥; коеф≥ц≥Їнт залученн¤ член≥в —ѕ до громадського господарства (в≥дношенн¤ к≥лькост≥ прац≥вник≥в —ѕ до на¤вноњ њх чисельност≥), трудова активн≥сть прац≥вник≥в (к≥льк≥сть дн≥в, що працюЇ член —ѕ в громадському господарств≥ прот¤гом певного пром≥жку часу: р≥к, квартал, м≥с¤ць). ƒан≥ показники доц≥льно обчислювати щодо основноњ робочоњ сили —ѕ - ос≥б працездатного в≥ку. Ќа основ≥ цих показник≥в обчислюютьс¤ пох≥дн≥ вим≥рники використанн¤ ресурс≥в живоњ прац≥ в —ѕ, зокрема коеф≥ц≥Їнт сезонност≥ використанн¤ фонду робочого часу прот¤гом року, м≥с¤ц¤, зм≥ни, продуктивн≥сть прац≥ та ≥нш≥ показники, що в сукупност≥ та взаЇмозв'¤зку становл¤ть систему використанн¤ трудових ресурс≥в. ѓх можна обчислювати ¤к стосовно вс≥х прац≥вник≥в, так ≥ щодо њх статево-в≥кових ≥ профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йних груп. Ќа њх основ≥ можна визначити невикористан≥ ц≥лор≥чн≥ або сезонн≥ резерви робочоњ сили п≥дприЇмства, галуз≥ в результат≥ неповного залученн¤ член≥в —ѕ до громадського господарства або неповного використанн¤ фонду њх робочого часу. ўо стосуЇтьс¤ маломоб≥льних дл¤ сусп≥льного виробництва груп трудових ресурс≥в - п≥дл≥тк≥в та ос≥б похилого в≥ку, то так≥ показники - допом≥жна характеристика використанн¤ трудових ресурс≥в у —ѕ. ≤нформац≥йною базою дл¤ визначенн¤ показник≥в використанн¤ трудових ресурс≥в у —ѕ на м≥крор≥вн≥ Ї оперативний обл≥к та зв≥тн≥сть цих п≥дприЇмств, на макрор≥вн≥ - матер≥али оф≥ц≥йноњ статистики. «айн¤т≥сть в особистому п≥дсобному господарств≥ ќск≥льки домашн≥м господарством зайн¤те практично все с≥льське населенн¤, особливо ж≥нки, необх≥дно незалежно в≥д њх участ≥ в громадському господарств≥ вид≥л¤ти к≥льк≥сть ос≥б, зайн¤тих т≥льки домашн≥м господарством. ќстанн≥ належать до населенн¤ невиробничоњ сфери. ѕрац¤ в домашньому господарств≥ ос≥б, що працюють в —ѕ, ≥нших п≥дприЇмствах (орган≥зац≥¤х) та т≥льки в ќѕ√, виступаЇ складовою ("третьою зм≥ною") сукупноњ сусп≥льне необх≥дноњ зайн¤тост≥ с≥льського населенн¤ у виробнич≥й ≥ с≥мейно-побутов≥й сферах. —езонна зайн¤т≥сть ќсновними показниками сезонноњ зайн¤тост≥ с≥льського населенн¤ та прац≥вник≥в аграрноњ сфери виступають: коеф≥ц≥Їнт сезонност≥ залученн¤ сел¤н або прац≥вник≥в аграрноњ сфери до сусп≥льного виробництва, що визначаЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ к≥лькост≥ зайн¤тих у сусп≥льному виробництв≥ в пер≥од "п≥к" до середньор≥чноњ њх чисельност≥. ¬≥н може бути обчислений ≥ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ к≥лькост≥ в≥дпрацьованих сел¤нами або прац≥вниками-аграр≥¤ми людино-дн≥в у сусп≥льному виробництв≥ в≥дпов≥дно до њх середньор≥чних показник≥в. –озмах (ампл≥туда) сезонноњ зайн¤тост≥ с≥льського населенн¤ (прац≥вник≥в аграрноњ сфери) -це р≥зниц¤ м≥ж чисельн≥стю зайн¤тих або к≥льк≥стю в≥дпрацьованих людино-дн≥в у сусп≥льному виробництв≥ в пер≥од "п≥к" та у пер≥од м≥н≥мального трудонапруженн¤. ¬она вим≥рюЇтьс¤ натуральними величинами - к≥льк≥стю ос≥б або в≥дпрацьованих людино-дн≥в ≥з урахуванн¤м коеф≥ц≥Їнта нер≥вном≥рноњ зайн¤тост≥ сел¤н (прац≥вник≥в аграрноњ сфери), що визначаЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ к≥лькост≥ зайн¤тих або в≥дпрацьованих людино-дн≥в у зв≥тному пер≥од≥ до попереднього. Ќа основ≥ цих показник≥в необх≥дно розробл¤ти й реал≥зувати заходи щодо пом'¤кшенн¤ сезонноњ зайн¤тост≥ с≥льського населенн¤ та прац≥вник≥в аграрноњ сфери, спр¤мован≥ на зниженн¤ коеф≥ц≥Їнта сезонност≥ та зменшенн¤ ампл≥туди сезонност≥ використанн¤ прац≥.
Ќазва: —≥льськ≥ трудов≥ ресурси, њх використанн¤ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1477 прочитано) |