–озм≥щенн¤ продуктивних сил > —≥льськ≥ трудов≥ ресурси, њх використанн¤

’арактерними напр¤мами пом'¤кшенн¤ сезонноњ зайн¤тост≥ сел¤н та прац≥вник≥в-аграр≥њв б≥льшост≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤ виступають: оптимальне поЇднанн¤ галузей с≥льськогосподарського ≥ нес≥льськогосподарського виробництва (п≥дсобних п≥дприЇмств, промисл≥в тощо); оптимальне з огл¤ду на використанн¤ трудових ресурс≥в поЇднанн¤ рослинництва ≥ тваринництва з урахуванн¤м виробничих ресурс≥в та ефективност≥ виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ цих галузей; оптимальна структура с≥льськогосподарських культур у рослинництв≥ з точки зору незб≥ганн¤ затрат живоњ прац≥ на њх вирощуванн¤; створенн¤ в с≥льськ≥й м≥сцевост≥ сезонних робочих м≥сць шл¤хом наближенн¤ переробних галузей с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ до с≥льськоњ м≥сцевост≥, розм≥щенн¤ тут цех≥в, ф≥л≥й великих промислових п≥дприЇмств з такими сезонними затратами прац≥, що не зб≥гаютьс¤ ≥з сезонн≥стю с≥льськогосподарського виробництва; розширенн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в с≥льськ≥й м≥сцевост≥; застосуванн¤ нетрадиц≥йних форм зайн¤тост≥ та орган≥зац≥њ прац≥, особливо дл¤ ж≥нок (неповного робочого тижн¤, гнучких граф≥к≥в трудовоњ д≥¤льност≥, надомництва, контракт≥в за наймом та ≥н.).

—амозайн¤т≥сть - альтернатива безроб≥ттю на сел≥

—амост≥йно зайн¤те населенн¤ - це певн≥ категор≥њ людей, що самост≥йно забезпечують себе роботою, тобто зайн¤т≥ ≥ндив≥дуальною трудовою д≥¤льн≥стю, роботодавц≥ та безкоштовно працююч≥ члени с≥м'њ.

 ризов≥ ¤вища, що охопили с≥льську м≥сцев≥сть, орган≥чно пов'¤зан≥ з≥ станом ≥ процесами на ринку прац≥ та зайн¤тост≥ населенн¤. ¬ цих умовах важливе м≥сце належить формуванню самост≥йноњ зайн¤тост≥ населенн¤. ќсобливо актуальне це питанн¤ в с≥льськогосподарський галуз≥, де вона найб≥льше поширена. “ак, у 1997 р. категор≥¤ ос≥б, що самост≥йно забезпечувала себе роботою, становила четверту частину усього зайн¤того економ≥чною д≥¤льн≥стю с≥льського населенн¤. Ќайб≥льше поширений цей вид трудовоњ д≥¤льност≥ в особистому п≥дсобному господарств≥ (ќѕ√).

Ќин≥ ќѕ√ вир≥шуЇ комплекс соц≥альних проблем: закр≥плюЇ людей на сел≥, поглинаЇ надлишок робочоњ сили, стримуЇ переливанн¤ людей з аграрноњ сфери в ≥нш≥ галуз≥.  р≥м того, воно не потребуЇ значних кап≥тальних вкладень, даЇ певний доход найб≥льш соц≥альне незахищеним верствам населенн¤. ƒл¤ спри¤нн¤ його розвитку на м≥сцевому р≥вн≥ необх≥дно вир≥шити комплекс таких заход≥в: орган≥зувати наданн¤ допомоги самозайн¤тим на сел≥ з придбанн¤ корм≥в, нас≥нн¤ та садивного матер≥алу високо¤к≥сних та високопродуктивних сорт≥в рослин, молодн¤ку худоби ≥ птиц≥ (в тому числ≥ пол≥пшених пор≥д ≥ продуктивних ¤костей), засоб≥в захисту рослин та тварин, забезпеченн¤ потреб у с≥ножат¤х та пасовищах, ¤к≥сному агроном≥чному, зоотехн≥чному, ветеринарному обслуговуванн≥; забезпечити буд≥вельними матер≥алами, малогабаритною техн≥кою, устаткуванн¤м, тарою, садово-городн≥м ≥нвентарем; з метою сум≥сного використанн¤ земельних д≥л¤нок, ¤к≥сн≥шого оброб≥тку грунту, своЇчасного збиранн¤, переробки врожаю та реал≥зац≥њ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ всеб≥чно спри¤ти кооперуванню ќѕ√ з с≥льськогосподарськими п≥дприЇмствами; створити мережу закуп≥вельних пункт≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, ¤ка виробл¤Їтьс¤ в ќѕ√ населенн¤; використовувати догов≥рне тваринництво, субп≥др¤д чи ≥нш≥ аналог≥чн≥ форми зайн¤тост≥, особливо у великих с≥льськогосподарських п≥дприЇмствах. ƒосв≥д св≥дчить, що передача в ќѕ√ населенн¤ збитковоњ та трудом≥сткоњ нин≥ галуз≥ тваринництва може суттЇво пол≥пшити економ≥чний стан п≥дприЇмств; створити на баз≥ п≥дприЇмств сусп≥льного сектора систему служб п≥дтримки с≥льських п≥дприЇмц≥в, ¤к≥ займатимутьс¤ консультац≥йною та навчальною роботою, залучивши до цих служб юрист≥в, аграрних менеджер≥в, бухгалтер≥в, ф≥нансист≥в, податк≥вц≥в, маркетолог≥в тощо.

–егулюванн¤ ринку робочоњ сили

–егулюванн¤ ринку робочоњ сили ¤вл¤Ї собою систему соц≥ально-економ≥чних заход≥в, спр¤мованих на оптим≥зац≥ю сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж попитом на робочу силу з боку роботодавц≥в ≥ пропозиц≥Їю њњ власник≥в та запоб≥ганн¤ або зменшенн¤ на ц≥й основ≥ безроб≥тт¤. “аке регулюванн¤ може мати просторовий (територ≥альний) внутр≥шньогалузевий, м≥жгалузевий та ≥нший характер. “ому регулюванн¤ ринку робочоњ сили в с≥льськ≥й м≥сцевост≥ - це система вищенаведених заход≥в просторового (територ≥ального) характеру щодо с≥льськоњ агломерац≥њ. Ќезалежно в≥д р≥вн¤ управл≥нн¤ розвитком с≥льських територ≥й в систем≥ заход≥в регулюванн¤ ринку робочоњ сили основним заходом маЇ бути забезпеченн¤ д≥ючих та створенн¤ нових робочих м≥сць, насамперед дл¤ молод≥ й ж≥нок, з урахуванн¤м реструктуризац≥њ економ≥чних ≥ трудових в≥дносин в умовах переходу до ринку, розширенн¤ сфери зайн¤тост≥ сел¤н шл¤хом зниженн¤ сезонност≥ с≥льськогосподарського виробництва, розвитку п≥дсобних промислових, переробних п≥дприЇмств ≥ промисл≥в, докор≥нного пол≥пшенн¤ соц≥альноњ ≥нфраструктури села та п≥дтримки ≥ розвитку фермерства, п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, застосуванн¤ ≥нших нетрадиц≥йних форм зайн¤тост≥ та орган≥зац≥њ прац≥ с≥льського населенн¤, породжених ринковими умовами господарюванн¤.

1	2

Ќазва: —≥льськ≥ трудов≥ ресурси, њх використанн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1477 прочитано)