–озм≥щенн¤ продуктивних сил > —оц≥альний комплекс ”крањни
* —татистичний щор≥чник ”крањни за 1997 р. Ч .: ”крањнська енциклопед≥¤, 1998. Ч —. 283. –оль соц≥ального комплексу у сусп≥льному розвитку визначаЇ≠тьс¤ двома головними функц≥¤ми. ѕерша пол¤гаЇ в тому, що зав≠д¤ки його функц≥онуванню створюЇтьс¤ комплекс життЇвих благ, необх≥дних дл¤ нормального розширеного в≥дтворенн¤ робочоњ сили, а друга Ч в тому, що заклади ≥ п≥дприЇмства цього комплек≠су забезпечують п≥двищенн¤ р≥вн¤ житт¤ член≥в сусп≥льства. «ростанн¤ соц≥ально-економ≥чного значенн¤ послуг соц≥альноњ сфери обумовлюЇтьс¤ перш за все глибокою трансформац≥Їю ха≠рактеру самоњ прац≥, њњ ≥нтелектуал≥зац≥Їю. ѕриродно, переважан≠н¤ творчих начал у будь-¤кому вид≥ трудовоњ д≥¤льност≥ об'Їк≠тивно визначають необх≥дн≥сть оволод≥нн¤ людиною глибокими та всеб≥чними знанн¤ми, не т≥льки безпосередньо пов'¤заними з њњ профес≥йною д≥¤льн≥стю. –озширенн¤ масштаб≥в ≥ покращанн¤ ¤кост≥ робочоњ сили пракично Ї пост≥йно д≥ючим фактором, що визначаЇ потенц≥йн≥ мож.ивост≥ щодо високих темп≥в поступового руху сусп≥льства. „им б≥льш≥й мас≥ робочоњ сили соц≥альна сфера забезпечить в≥дпов≥дний квал≥ф≥кац≥йний р≥вень ≥ чим глибшим буде його загальнотеретичний фундамент, тим вищими будуть темпи оволод≥нн¤ роботою силою нових трудових функц≥й, новоњ технолог≥њ та техн≥ки. ’арактер, зм≥ст ≥ напр¤ми розвитку соц≥альноњ сфери п≥дпо-¤дкован≥ потребам розвитку ¤к матер≥ального виробництва, так ≥ ематер≥ального. ¬она не т≥льки бере участь у в≥дтворенн≥ голов-оњ продуктивноњ сили сусп≥льства Ч людини ≥ тим самим актив-о впливаЇ на створенн¤ сукупного продукту, а й визначаЇ сам≥ вмпи соц≥ально-економ≥чного прогресу. ¬ умовах високого р≥вн¤ розвитку продуктивних сил, поглиб-ренн¤ сусп≥льного под≥лу прац≥ на баз≥ науково-техн≥чного прог-есу ускладнюютьс¤ виробнич≥ зв'¤зки, ¤к≥ вимагають в≥д кожно-) учасника виробництва глибоких знань у будь-¤к≥й сфер≥ при≠паданн¤ прац≥. ¬исокий р≥вень загальних ≥ спец≥альних техн≥чних та гуман≥тарних знань, а також культури ≥ широкого св≥тогл¤ду в сучасних умовах практично перетворюЇтьс¤ не лише у фактор подальшого удосконаленн¤ продуктивних сил, а й приско≠ренн¤ соц≥ально-економ≥чного прогресу. —оц≥альна сфера, задовольн¤ючи потреби населенн¤ в культурних ц≥нност¤х, осв≥т≥, охорон≥ здоров'¤, комунальному обслуго-руванн≥ тощо все б≥льше впливаЇ на виробництво матер≥ально-ечового багатства через прискоренн¤ науково-техн≥чного прог-есу, створенн¤ необх≥дних передумов дл¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ зайн¤тост≥ у сусп≥льному виробництв≥ та рац≥онального використанн¤ трудових ресурс≥в, забезпеченн¤ розширеного в≥дтворенн¤ ро-рочоњ сили, удосконаленн¤ структури в≥льного часу працюючих. ќдночасно з цим розвиток соц≥альноњ сфери спри¤Ї розв'¤занню аких соц≥альних завдань, ¤к формуванн¤ гармон≥йно розвиненоњ собистост≥, л≥кв≥дац≥¤ культурно-побутових розб≥жностей м≥ж м≥стом ≥ селом, м≥ж соц≥альними групами населенн¤ ≥ районами крањни. 2. —”„ј—Ќ»… —“јЌ “ј ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤ –ќ«ћ≤ў≈ЌЌя √јЋ”«≈… —ќ÷≤јЋ№Ќќѓ —‘≈–» ” –јѓЌ» —оц≥альна сфера складаЇтьс¤ з двох комплекс≥в: соц≥ально-куль-урного ≥ матер≥ально-побутового. —оц≥ально-культурний комплекс включаЇ галуз≥, пов'¤зан≥ з в≥дтворенн¤м головноњ продуктивноњ сили сусп≥льства, в≥дновленн¤м њњ працездатност≥ ≥ зм≥цненн¤м здоров'¤, з формуванн¤м людського кап≥талу. ƒл¤ цього комплек≠су характерним Ї переважанн¤ безплатних послуг та њх загально≠доступн≥сть. √алуз≥ цього комплексу Ї важливим фактором п≥д≠вищенн¤ продуктивност≥ прац≥ в ус≥х сферах господарського ≥ культурного житт¤. ќсв≥та. «абезпечуЇ п≥двищенн¤ загального р≥вн¤ знань ≥ куль≠тури населенн¤ та вс≥ галуз≥ народного господарства квал≥ф≥ко≠ваними кадрами, а тому виступаЇ важливим елементом в≥дтво≠ренн¤ робочоњ сили. ѕершою осв≥т¤нською ланкою Ї дошк≥льн≥ заклади. Ќаприк≥н≠ц≥ 1997р. в ”крањн≥ нал≥чувалось понад 18 тис. пост≥йних дошк≥ль≠них заклад≥в, у ¤ких перебувало близько 1,2 млн. д≥тей, що ста≠новило 33% загальноњ чисельност≥ д≥тей. «начна частина д≥тей дошк≥льного в≥ку не в≥дв≥дуЇ ц≥ заклади. ¬ищий р≥вень забезпе≠ченост≥ д≥тей дошк≥льними закладами спостер≥гаЇтьс¤ у п≥вден≠них та сх≥дних област¤х ”крањни, нижчий Ч у зах≥дних рег≥онах. —п≥вв≥дношенн¤ р≥вн≥в охопленн¤ д≥тей дошк≥льного в≥ку сус≠п≥льним вихованн¤м, наприклад м≥ж такими област¤ми, ¤к ¬о≠линська, –≥вненська, „ерн≥г≥вська, з одного боку, ≥ јвтономна –еспубл≥ка рим та ƒн≥пропетровська область Ч з ≥ншого, ста≠новить 1:3. «бер≥гаютьс¤ розб≥жност≥ ≥ в розр≥з≥ груп населенн¤ з р≥зними прибутками. “ак, за даними соц≥олог≥чних досл≥джень, р≥вень охопленн¤ д≥тей цими закладами у б≥льш забезпечених с≥м'¤х у 1,5Ч3 рази вищий, н≥ж у менш забезпечених. –≥зке скороченн¤ темп≥в спорудженн¤ дошк≥льних заклад≥в в окремих с≥льських районах стало головною причиною того, що тут ще не повною м≥рою задовольн¤ютьс¤ потреби населенн¤ в послугах дошк≥льного вихованн¤. ÷е негативно впливаЇ на закр≥п≠ленн¤ кадр≥в на сел≥, на продуктивн≥сть прац≥ с≥льськогосподар≠ських прац≥вник≥в. “ому подальше розширенн¤ мереж≥ дит¤чих садк≥в у с≥льськ≥й м≥сцевост≥, створенн¤ необх≥дних умов дл¤ до≠шк≥льник≥в у кожному населеному пункт≥ не втрачаЇ свого соц≥≠ально-економ≥чного значенн¤. ƒосв≥д роботи ’мельницькоњ, ƒн≥≠пропетровськоњ та р¤ду ≥нших областей показав, що в≥дкритт¤ в невеликих населених пунктах дит¤чих дошк≥льних заклад≥в ¤к самост≥йного об'Їкта чи в комплекс≥ з≥ школою даЇ позитивн≥ ре≠зультати. «б≥льшенн¤ показника охопленн¤ д≥тей пост≥йними ди≠т¤чими садками ≥ ¤слами продовжуЇ залишатис¤ актуальною проблемою, особливо в зах≥дних рег≥онах. «окрема, у Ћьв≥вськ≥й, ≤вано-‘ранк≥вськ≥й област¤х лише 16% д≥тей охоплено пост≥йними дошк≥льними закладами осв≥ти. ÷е найнижчий показник по ”крањн≥, майже втрич≥ нижчий, н≥ж у „еркаськ≥й област≥. ќсновним видом навчально-виховних заклад≥в в ”крањн≥ Ї се≠редн¤ загальноосв≥тн¤ школа трьох ступен≥в: перший Ч початко≠ва, другий Ч основна, трет≥й Ч старша школа, ¤к≥ в≥дпов≥дно за≠безпечують початкову, неповну середню ≥ повну загальну середню осв≥ту. ” 1998 р. њх нал≥чувалось 21246*. ƒл¤ розвитку природноњ обдарованост≥ д≥тей створюютьс¤ спец≥ал≥зован≥ школи ≥ проф≥≠льн≥ класи. ‘ормуванн¤ шк≥льноњ мереж≥ в ”крањн≥ в≥дпов≥даЇ основним принципам системи народноњ осв≥ти, сформульованим у «акон≥ ”крањни Ђѕро осв≥туї, Ђѕро загальну середню осв≥туї та ≥нших законодавчих документах. Ќа початок 1999/2000 навчального року в ”крањн≥ функц≥ону≠вало 21,9 тис. шк≥л, у ¤ких навчалос¤ помад 7 млн учн≥в. Ѕ≥льше половини учн≥в денних шк≥л (55,2%) навчаЇтьс¤ украњнською мо≠вою, решта Ч вивчаЇ украњнську мову ¤к предмет. 44,5% учн≥в денних шк≥л навчаютьс¤ рос≥йською мовою, г також школи чи класи з молдавською, угорською, румунською, польською, сло≠вацькою, англ≥йською, болгарською та кримсько-татарською мо≠вами навчанн¤. ќстанн≥м часом активно розвиваютьс¤ нов≥ види навчальних заклад≥в Ч г≥мназ≥њ, л≥цењ та колег≥уми, де пор¤д ≥з загальноосв≥т≠н≥ми поглиблено вивчаютьс¤ техн≥чн≥ та гуман≥тарн≥ предмети. ” 1998 р. в ”крањн≥ функц≥онувало 224 г≥мназ≥њ, 206 л≥цењв, у тому числ≥ 20 колег≥ум≥в, де навчалось понад 200 тис. учн≥в. —еред денних загальноосв≥тн≥х шк≥л майже половину (48%) становл¤ть середн≥, третину (33%) Ч неповн≥ середн≥, 14% Ч початков≥ ≥ 2% Ч школи дл¤ д≥тей з вадами розумового ≥ ф≥зич≠ного розвитку та загальноосв≥тн≥ школи соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ. ¬ одну зм≥ну працюють лише 80% шк≥л; чначна частина учн≥в в≥дв≥дуЇ зан¤тт¤ у другу зм≥ну. ” 1998 р. таких учн≥в нал≥чува≠лось понад 653 тис., що становило 9,7% до њх загальноњ к≥лькост≥. Ќайб≥льше в≥дв≥дувань школи у другу зм≥ну в јвтономн≥й –еспуб≠л≥ц≥ рим, Ћуганськ≥й, ƒонецьк≥й, «апор≥зьк≥й, ’арк≥вськ≥й, –≥в≠ненськ≥й област¤х, найменше Ч у „еркаськ≥й, ¬≥нницьк≥й, ’ме≠льницьк≥й, “ерноп≥льськ≥й та ≤вано-‘ранк≥вськ≥й област¤х. ” 1998 р. в ”крањн≥ працювало 246 веч≥рн≥х (зм≥нних) шк≥л, у ¤ких навчалос¤ майже 140 тис. учн≥в. –озгалуженою Ї мережа дит¤чих музичних шк≥л, а також мис≠тецьких, художн≥х та хореограф≥чних шк≥л, у ¤ких навчаЇтьс¤ б≥льш ¤к 300 тис. учн≥в. ” осв≥т¤нських закладах ”крањни працюЇ понад 500 тис. учител≥в (включаючи кер≥вник≥в шк≥л). « них ви≠щу осв≥ту мають 83%, незак≥нчену вищу Ч 3%, середню педаго≠г≥чнуЧ 13%. ѕ≥сл¤ переходу до загальноњ середньоњ осв≥ти в ”крањн≥ скоро≠тилас¤ мережа малокомплектних початкових ≥ неповних середн≥х шк≥л, ¤к≥ не забезпечували належноњ ¤кост≥ навчанн¤ ≥ були низькоефективними з економ≥чноњ точки зору. ” 1998 р. профес≥йно-техн≥чна осв≥та нараховувала 995 закла≠д≥в (Ќа виконанн¤ ѕостанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 29 травн¤ 1997 р. є 526 в≥дбу≠лось вдосконаленн¤ мереж≥ профес≥йно-техн≥чних заклад≥в осв≥ти шл¤хом об'Їднанн¤ одно-проф≥льних та малокомплектних заклад≥в ≥ створенн¤ на њх баз≥ спец≥ал≥зованих ѕ“”.), чисельн≥сть учн≥в у ¤ких становила 526,5 тис. чол. ѕрофе≠с≥йно-техн≥чн≥ училища працюють на баз≥ неповноњ середньоњ ≥ середньоњ осв≥ти. ѕрактично вс≥ профтехучилища готують квал≥≠ф≥кованих роб≥тник≥в з середньою осв≥тою. ” 1997 р. випуск ро≠б≥тник≥в в училищах становив 263,6 тис. чол. ѕрофтехучилища готують роб≥тнич≥ кадри дл¤ машинобуд≥в≠ноњ, рад≥оелектронноњ, нафтогазовоњ, вуг≥льноњ, х≥м≥чноњ, дерево≠обробноњ, легкоњ ≥ пол≥граф≥чноњ промисловост≥, зал≥зничного транс≠порту, зв'¤зку, буд≥вництва, комунального господарства, водного господарства, с≥льського господарства, галузей сфери послуг. “еритор≥ально училища розосереджен≥ переважно в м≥ських посе≠ленн¤х ≥ великих селах. ћаксимальна к≥льк≥сть училищ знаходи≠тьс¤ в обласних центрах та ≥нших великих м≥стах. ѕрофес≥йно-техн≥чн≥ навчальн≥ заклади с≥льськогосподарського проф≥лю роз≠м≥щен≥, ¤к правило, у малих та середн≥х м≥стах; навчальн≥ заклади з спец≥альностей г≥рничоњ, нафтовоњ, х≥м≥чноњ промисловост≥ Ч у районах видобутку г≥рничо-х≥м≥чноњ сировини. –еформа загальноосв≥тньоњ ≥ профес≥йноњ школи передбачаЇ перегл¤д проф≥лю п≥дготовки масових роб≥тничих профес≥й, зб≥ль≠шенн¤ числа училищ з п≥дготовки квал≥ф≥кованих роб≥тник≥в, на≠самперед дл¤ малого ≥ середнього п≥дприЇмництва та галузей со≠ц≥альноњ сфери. ¬ища осв≥та ”крањни представлена 660 навчальними заклада≠ми ≤ЧII р≥вн≥в акредитац≥њ, в ¤ких навчаЇтьс¤ близько 526 тис. сту≠дент≥в, з них на денному в≥дд≥ленн≥ Ч близько 400 тис. (табл. 4). ќ—Ќќ¬Ќ≤ ѕќ ј«Ќ» » –ќ«¬»“ ” ¬»ў»’ «ј Ћјƒ≤¬ ќ—¬≤“» ¬ ” –јѓЌ≤ у 1985Ч1998 pp.* “аблиц¤ 4 ѕоказники | ≤ Ч II р≥вн≥в акредитац≥њ | III Ч IV р≥вн≥в акредитац≥њ | 1985/86 | 1990/91 | 1996/97 | 1997/86 | 1985/96 | 1990/91 | 1996/97 | 1997/98 | ≥льк≥сть заклад≥в | 731 | 742 | 790 | 660 | 146 | 149 | 274 | 280 | ¬ них студент≥в, тис. чол. | 808,9 | 757,0 | 595,0 | 526,4 | 853,1 | 881,3 | 970,9 | 1110,0 | у тому числ≥ навчалис¤ на в≥дд≥ленн¤х денних | 517,5 | 510,7 | 448,5 | 399,8 | 457,6 | 520,0 | 656,2 | 732,6 | веч≥рн≥х | 74,0 | 44,9 | 14,1 | 7,6 | 97,0 | 66,5 | 19,5 | 16,7 | заочних | 217,4 | 201,4 | 132,4 | 119,0 | 298,5 | 294,8 | 301,2 | 360,7 | ѕрийн¤то, тис. чол. | 264,6 | 241,0 | 183,4 | 166,2 | 181,7 | 174,5 | 221,5 | 264,7 | у тому числ≥ на в≥дд≥ленн¤ денн≥ | 166,3 | 155,8 | 139,0 | 123,3 | 106,8 | 110,9 | 158,1 | 171,8 | веч≥рн≥ | 20,4 | 13,6 | 2,4 | 1,0 | 19,6 | 12,6 | 1,3 | 1,8 | заочн≥ | 77,9 | 71,6 | 42,0 | 41,9 | 55.3 | 51,0 | 62,1 | 91,1 | ¬ипущено, тис. чол. | 236.9 | 228,7 | 185.8 | 162,2 | 150,6 | 136,9 | 155,7 | 186,7 | у тому числ≥ тих, ¤к≥ навчалис¤ на в≥дд≥ленн¤х денних | 146,7 | 143,9 | 129,8 | 118,3 | 94.5 | 73,3 | 101,3 | 124,4 | веч≥рн≥х | 18,5 | 14,3 | 5,9 | 4.0 | 14,3 | 11,7 | 5,0 | 5,0 | заочних | 71,1 | 70,5 | 50,1 | 39,9 | 41,8 | 51,9 | 49,4 | 57,3 |
Ќазва: —оц≥альний комплекс ”крањни ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (6966 прочитано) |