–озм≥щенн¤ продуктивних сил > —оц≥альний комплекс ”крањни

* —татистичний щор≥чник ”кра'ши за 1997 р. Ч  .: ”крањнська енциклопед≥¤. 1998, Ч —. 289.

” загальному обс¤з≥ побутових послуг найб≥льша частка припадаЇ на транспортн≥ послуги, ремонт ≥ техн≥чне обслуговуванн¤ [транспортних засоб≥в, ремонт ≥ буд≥вництво житла (квартир), ре-4онт та ≥ндив≥дуальне пошитт¤ од¤гу, ремонт рад≥отелев≥з≥йноњ апаратури, побутових машин ≥ прилад≥в, ремонт ≥ виготовленн¤ металовироб≥в.

«а останн≥ роки нам≥тилас¤ тенденц≥¤ до розширенн¤ сфери таких послуг, ¤к ремонт побутовоњ техн≥ки, ремонт ≥ техн≥чне об≠слуговуванн¤ ≥ндив≥дуальних транспортних засоб≥в.

Ќаданн¤ побутових послуг маЇ ч≥тко виражений локальний характер. Ќайвищий показник щодо наданих послуг на одного жител¤ припадаЇ на ƒн≥пропетровську, «апор≥зьку, ’арк≥вську,  ињвську та п≥вденн≥ област≥ ”крањни. ¬нутр≥обласн≥ в≥дм≥нност≥ зумовлен≥ перш за все особливост¤ми розселенн¤, тобто терито≠р≥альною концентрац≥Їю населенн¤.

ѕ≥дкомплекс побутового обслуговуванн¤ зазнаЇ пост≥йних зм≥н. «'¤вл¤ютьс¤ нов≥ п≥дприЇмства, в тому числ≥ спец≥ал≥зован≥, ство≠рюютьс¤ фабрики, трести, об'Їднанн¤, мережа комплексних прий≠мальних пункт≥в, вдосконалюютьс¤ стар≥ та запроваджуютьс¤ нов≥ форми ≥ види обслуговуванн¤. ” великих транспортних вузлах, у житлових м≥крорайонах, м≥сц¤х масового в≥дпочинку, на великих п≥дприЇмствах розширюютьс¤ д≥юч≥ ≥ з'¤вл¤ютьс¤ нов≥ п≥дприЇм≠ства служби побуту.

 омплекс торг≥вл≥ ≥ громадського харчуванн¤ задовольн¤Ї перш за все особист≥ потреби населенн¤. –оздр≥бний товарооборот ви≠значаЇтьс¤ обс¤гом продажу споживчих товар≥в населенню через роздр≥бну торгову мережу громадського харчуванн¤ ус≥ма д≥ю≠чими п≥дприЇмствами незалежно в≥д форм власност≥, а також промисловими, транспортними та ≥ншими неторговими п≥дпри≠Їмствами безпосередньо населенню через касу п≥дприЇмств. «а≠гальний обс¤г роздр≥бного товарообороту державноњ ≥ кооператив≠ноњ торг≥вл≥ (включаючи громадське харчуванн¤) становив у 1997 р. 19 933,1 млн. грн., в тому числ≥ державноњ торг≥вл≥ Ч 2328,8 млн. грн.; 1833,9 Ч приватноњ ≥ 14 870,4 Ч колективноњ та ≥н. “оварообо≠рот громадського харчуванн¤ в загальному обс¤з≥ роздр≥бного то≠варообороту становив 17435,1 млн. грн.

Ќаприк≥нц≥ 1997 р. в ”крањн≥ нал≥чувалос¤ 1275 тис. п≥дпри≠Їмств роздр≥бноњ торг≥вл≥; на 10 тис. населенн¤ торгова площа п≥дприЇмств роздр≥бноњ торг≥вл≥ становила 1919 м2, а громадсько≠го харчуванн¤ Ч 468 м≥сць.

” загальному обс¤з≥ роздр≥бного товарообороту продовольч≥ товари становили 64%, непродовольч≥ Ч 36%. “оварооборот на одну людину у 1997 р. становив 374 грн., в тому числ≥ продово≠льчих товар≥в Ч 238 грн., непродовольчих Ч 136 грн. ” м≥ських поселенн¤х товарооборот становив 489 грн., а в с≥льськ≥й м≥сцевост≥ Ч 130 грн. —≥льське населенн¤ значну к≥льк≥сть товар≥в ку≠пуЇ в м≥ських магазинах.

Ўирокого розповсюдженн¤ набуваЇ продаж непродовольчих товар≥в в ком≥с≥йних ≥ комерц≥йних магазинах, на аукц≥онах.

“оварооборот роздр≥бноњ торг≥вл≥ в≥дображаЇ один з аспект≥в р≥вн¤ житт¤ населенн¤ Ч куп≥вельну спроможн≥сть. ƒиференц≥а≠ц≥¤ товарообороту, що припадаЇ на одну людину, по¤снюЇтьс¤ перш за все функц≥ональною роллю поселень, особливим еконо-м≥ко-географ≥чним положенн¤м окремих м≥ст, густотою населен≠н¤ тощо. Ќайвищ≥ показники роздр≥бного товарообороту на одну людину характерн≥ дл¤ м.  иЇва, јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, ƒонецькоњ, ’арк≥вськоњ, «апор≥зькоњ, ќдеськоњ ≥ Ћьв≥вськоњ облас≠тей. Ќа цей показник значний вплив мають неоднаков≥ доходи населенн¤ в р≥зних област¤х та м≥стах, нер≥вном≥рний розпод≥л торговоњ мереж≥, неоднакове споживанн¤ продовольчих товар≥в тощо. ” селах, наприклад, реал≥зуЇтьс¤ значно менше продукт≥в хар≠чуванн¤ у зв'¤зку з на¤вн≥стю п≥дсобних присадибних господарств.

—труктуру продовольчих товар≥в представл¤ють переважно м'¤со ≥ м'¤сопродукти, кондитерськ≥ вироби, хл≥б ≥ хл≥бобулочна продукц≥¤, цукор, молоко ≥ молочна продукц≥¤, а в структур≥ не≠продовольчих товар≥в найб≥льшу питому вагу становл¤ть товари культурно-побутового ≥ господарського призначенн¤ (мебл≥, од¤г, б≥лизна, трикотаж, взутт¤, тканини, легков≥ автомоб≥л≥). ƒещо знизивс¤ продаж товар≥в культурно-побутового ≥ господарського призначенн¤ (годинники, рад≥оприймач≥, п≥ан≥но, фотоапарати, холодильники, пральн≥ ≥ швейн≥ машини тощо).

√оловним джерелом товарних ресурс≥в г промислов≥сть. ќп≠тов≥ контори ≥ бази зд≥йснюють основн≥ торгов≥ зв'¤зки з промис≠лов≥стю, купують с≥льськогосподарську продукц≥ю ≥ направл¤ють њњ в роздр≥бну мережу, створюють товарн≥ запаси.

–озм≥щенн¤ об'Їкт≥в громадського харчуванн¤ часто не зб≥гаЇ≠тьс¤ з розм≥щенн¤м об'Їкт≥в торг≥вл≥. —л≥д пам'¤тати, що п≥дпри≠Їмств громадського харчуванн¤ нал≥чуЇтьс¤ значно менше. ќднак останн≥м часом р≥зко зросла мережа кафе, ресторан≥в, буфет≥в, закусочних, розм≥щених уздовж головних вулиць м≥ст ≥ с≥л, у м≥с≠ц¤х њх перетину, на автостанц≥¤х ≥ вокзалах, центральних частинах населених пункт≥в, в район≥ функц≥онуванн¤ ринк≥в та б≥л¤ трас.

–озвиваЇтьс¤ мережа не т≥льки спец≥ал≥зованих магазин≥в (ф≥р≠мових, магазин≥в-склад≥в, ком≥с≥йних), а й п≥дприЇмств громадсь≠кого харчуванн¤, особливо швидкого обслуговуванн¤.

ќсобливо важливе соц≥альне ≥ економ≥чне значенн¤ набуваЇ |транспорт (зокрема, послуги пасажирського транспорту). Ќа сучасному етап≥ його роль швидко продовжуЇ зростати в м≥ру роз≠ширенн¤ масштаб≥в сусп≥льного виробництва, подальшого поглиб≠ленн¤ територ≥ального под≥лу сусп≥льноњ прац≥, розвитку продук≠тивних сил окремих рег≥он≥в.

—еред ус≥х вид≥в транспортних послуг основною ознакою вдо≠сконаленн¤ њх структури Ї неперервне зростанн¤ питомоњ ваги послуг автомоб≥льного та пов≥тр¤ного пасажирського транспорту й ст≥йкого зниженн¤ зал≥зничного ≥ водного.

¬ результат≥ планом≥рного розширенн¤ мереж≥ п≥дприЇмств зв'¤зку в ”крањн≥ значно зросла забезпечен≥сть населенн¤ р≥зними видами зв'¤зку. «ростанн¤ цього показника св≥дчить про п≥дви≠щенн¤ ступен¤ доступност≥ послуг ц≥Їњ галуз≥. “енденц≥¤ до зни≠женн¤ середнього навантаженн¤ на одне п≥дприЇмство, найб≥льш ≥мов≥рно, позитивно вплине на ¤к≥сть обслуговуванн¤ п≥дприЇмст≠вами галуз≥.

ѕ≥дкомплекс зв'¤зку складаЇтьс¤ ≥з взаЇмопов'¤заних пункт≥в ≥ п≥дприЇмств, л≥н≥й ≥ вузл≥в, ¤к≥ забезпечують процес передач≥ ≥н≠формац≥њ. ѕункти зв'¤зку представлен≥ в≥дд≥ленн¤ми зв'¤зку ≥ те≠лефонними станц≥¤ми. ” в≥дд≥ленн¤х зв'¤зку, ¤к правило, розм≥≠щен≥ пошта, телеграф, телефон.

¬ ”крањн≥ функц≥онуЇ широка мережа (понад 17 тис.) п≥дпри≠Їмств зв'¤зку та њх в≥дд≥лень. “елефонно-телеграфний зв'¤зок Ч основний вид зв'¤зку м≥ж населеними пунктами. ќсновних до≠машн≥х телефонних апарат≥в загального користуванн¤ у 1997 р. нал≥чувалось 6479, у тому числ≥ у м≥ських поселенн¤х Ч 5592. “елефон≥зован≥ вс≥ п≥дприЇмства ≥ установи, багато квартир у м≥с≠тах ≥ частина в селах. ¬ б≥льшост≥ м≥ст Ї автоматизован≥ пункти зв'¤зку, ¤ких нараховувалось 12880, 2467 з ¤ких Ч м≥ськ≥. «абез≠печен≥сть населенн¤ домашн≥ми телефонними апаратами стано≠вить 37 на 100 с≥мей, м≥жм≥ськими таксофонами Ч 27 на 100 тис. населенн¤.

 омплекс зв'¤зку включаЇ вс≥ види зв'¤зку, рад≥омовленн¤ ≥ телебаченн¤, спец≥ал≥зован≥ п≥дприЇмства по ремонту ≥ монтажу устаткуванн¤. ѕ≥дприЇмствами зв'¤зку у 1997 р. було надано по≠слуги у вигл¤д≥ 1270 млн. в≥дправлених газет ≥ журнал≥в, 359 млн. лист≥в, 17 млн. телеграм, 2 млн. посилок, надано м≥жм≥ських те≠лефонних переговор≥в (включаючи м≥жнародн≥) Ч 1081 млн.

¬ перспектив≥ сл≥д розвивати телефонний зв'¤зок в першу чергу в с≥льськ≥й м≥сцевост≥, п≥двищувати р≥вень автоматизац≥њ, запроваджувати б≥льш досконалу апаратуру, електронну та сор≠тувальну техн≥ку. ¬се це спри¤тиме не лише зб≥льшенню обс¤г≥в та асортименту послуг, а й п≥двищенню њх ¤кост≥.

3. ¬»–ќЅЌ»÷“¬ќ “ќ¬ј–≤¬ Ќј–ќƒЌќ√ќ —ѕќ∆»¬јЌЌя: —”„ј—Ќ»… —“јЌ “ј ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤ –ќ«ћ≤ў≈ЌЌя

—еред галузей промисловост≥, ¤к≥ забезпечують виробництво товар≥в народного споживанн¤, пров≥дне м≥сце займаЇ легка про≠мислов≥сть, њњ виробничий потенц≥ал включаЇ 25 п≥дгалузей, б≥льш ¤к 600 п≥дприЇмств та орган≥зац≥й. ” 1998 р. пор≥вн¤но з 1990 р. обс¤ги виробництва продукц≥њ ц≥Їњ галуз≥ становили лише 25%, у тому числ≥: тканин ус≥х вид≥в Ч 7,4%, взутт¤ Ч 4,5%, трикотаж≠них вироб≥в Ч 2%. ÷е пов'¤зано з ц≥лим р¤дом причин: порушен≠н¤м зв'¤зк≥в по кооперац≥њ, незахищен≥стю в≥тчизн¤ного спожив≠чого ринку, низькою куп≥вельною спроможн≥стю населенн¤ та ≥н.

Ћегка промислов≥сть ”крањни охоплюЇ текстильну, трикотаж≠ну, швейну, шк≥р¤ну, взуттЇву, хутрову та ≥нш≥ галуз≥, п≥дприЇмст≠ва ¤ких у розм≥щенн≥ ор≥Їнтуютьс¤ переважно на споживача, на≠¤вн≥сть трудових ресурс≥в та сировини.

ѕров≥дною галуззю легкоњ промисловост≥ с текстильна проми≠слов≥сть, ¤ка представлена бавовн¤ними, вовн¤ними та лл¤ними виробництвами. ¬ структур≥ бавовн¤ноњ промисловост≥ вид≥л¤ють пр¤дильне, ткацьке, крутильно-ниткове ≥ фарбу вал ьнообробне ви≠робництво. Ќайб≥льш потужн≥ бавовн¤н≥ п≥дприЇмства знаход¤≠тьс¤ у ’ерсон≥ ≥ “ернопол≥ (бавовн¤н≥ комб≥нати), ƒонецьку (ба-вовн¤нопр¤дильний комб≥нат), Ќ≥копол≥ (пр¤дильно-нитковий ком≠б≥нат), а також у  иЇв≥, ’арков≥, „ерн≥вц¤х, ≤вано-‘ранк≥вську, Ћьвов≥, ѕолтав≥,  оломињ,  оростишев≥ та –одомишл≥. ” 1998 р. бавовн¤на промислов≥сть ”крањни забезпечувала 62,5% загально≠го виробництва тканин.

¬овн¤на промислов≥сть представлена первинною обробкою вов≠ни, виготовленн¤м пр¤ж≥, тканин та вироб≥в. ѕ≥дприЇмства галуз≥ розташован≥ у „ерн≥гов≥, ’арков≥,  иЇв≥, ƒонецьку,  ривому –оз≥, ќдес≥, Ћуганську, —умах, „еркасах, Ѕогуслав≥, м≥стах „ерн≥вець≠коњ та «акарпатськоњ областей. ” структур≥ виробництва тканин ус≥х вид≥в на вовн¤н≥ тканини припадаЇ 7,8%.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Ќазва: —оц≥альний комплекс ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (6966 прочитано)