–озм≥щенн¤ продуктивних сил > —таб≥льний ф≥нансовий сектор Ц базова умова побудови економ≥ки ринкового типу

—таб≥льний ф≥нансовий сектор Ц базова умова побудови економ≥ки ринкового типу

¬ступ

 ≥нець двадц¤того стол≥тт¤ ознаменувавс¤ по¤вою на пол≥тичн≥й карт≥ св≥ту ц≥лоњ низки нових держав, економ≥ки ¤ких дуже скоро отримали назви перех≥дних. Уѕерех≥дФ в≥дображавс¤ зазвичай в трансформац≥њ економ≥чноњ системи в≥д командно-плановоњ до ринковоњ.

ѕерех≥д супроводжувавс¤ по¤вою ц≥лком нових, нев≥домих критер≥њв ≥снуванн¤ УринкуФ. «окрема, централ≥зована планова економ≥ка розгл¤дала роль грошей т≥льки ¤к ≥нструменту перерахунку ≥ контролю, тод≥ ¤к роль грошей в умовах ринку маЇ центральне значенн¤. √рош≥ з њх р≥зними функц≥¤ми, ¤к загальний екв≥валент обм≥ну, одиниц¤ вим≥ру, а також ¤к зас≥б дл¤ передач≥ й збереженн¤ вартост≥, - це кров економ≥ки.

≤нша характерна риса сучасного розвитку перех≥дних економ≥к Ц зростанн¤ ф≥нансового сектору та його впливу на р≥зн≥ сторони сусп≥льного бутт¤. ѕо¤ва грошей започатковуЇ формуванн¤ ф≥нансового сектора, а в≥дтак ≥ ринковоњ економ≥ки. ¬иникненн¤ грошей, а пот≥м ≥ ≥нших ф≥нансових ≥нструмент≥в були викликан≥ потребами розвитку продуктивних сил. ¬они рац≥онували господарське житт¤, спри¤ли п≥двищенню продуктивноњ д≥¤льност≥ реального сектора економ≥ки.

«авданн¤ будь-¤коњ ринковоњ економ≥ки Ц ефективний розпод≥л ресурс≥в, п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва. ”с≥ субТЇкти такоњ системи сполучаютьс¤ за допомогою засобу обм≥ну Ц грошей. —аме ф≥нансова система повинна вдосконалити, оптим≥зувати рух грошей м≥ж економ≥чними агентами.

‘≥нансова система пронизуЇ всю нац≥ональну економ≥чну систему, починаючи в≥д домогосподарств, ≥ндив≥дуальних ≥ партнерських п≥дприЇмств, корпоративних п≥дприЇмств ≥ зак≥нчуючи державою. ƒос¤гненн¤ ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ спри¤Ї розвТ¤занню багатьох проблем реформуванн¤ перех≥дних економ≥к. ¬≥дпов≥дно створенн¤ м≥цного ф≥нансового сектору стаЇ необх≥дним елементом процесу ринковоњ трансформац≥њ у перех≥дних економ≥ках.

‘≥нанси. ‘≥нансова система.

¬ економ≥чн≥й л≥тератур≥ визначенн¤ слова Уф≥нансиФ досить неоднозначне. ¬ рад¤нськ≥й л≥тератур≥ найтипов≥шим було њх трактуванн¤ ¤к сукупност≥ економ≥чних в≥дносин, ¤к≥ утворюютьс¤ м≥ж державою, п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми, галуз¤ми та рег≥онами, окремими громад¤нами у звТ¤зку з рухом кошт≥в.

ѕон¤тт¤ Уф≥нансиФ у крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою все б≥льше ускладнюЇтьс¤ ≥ все б≥льше повТ¤зуЇтьс¤ з розширеним в≥дтворенн¤м сусп≥льного продукту.

‘≥нанси Ц це економ≥чн≥ в≥дносини, повТ¤зан≥ ≥з формуванн¤м, розпод≥лом ≥ використанн¤м централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих фонд≥в грошових засоб≥в в ц≥л¤х виконанн¤ функц≥й, завдань держави ≥ забезпеченн¤ умов розширеного в≥дтворенн¤.

ѕ≥д централ≥зованими ф≥нансами розум≥ють економ≥чн≥ грошов≥ в≥дносини, повТ¤зан≥ ≥з формуванн¤м ≥ використанн¤м фонд≥в державних грошових засоб≥в, ¤к≥ акумулюютьс¤ в державн≥й бюджетн≥й систем≥.

ƒецентрал≥зован≥ фонди Ц грошов≥ в≥дносини, ¤к≥ формують грошовий оборот п≥дприЇмства.

‘≥нанси в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д грошей ¤к за зм≥стом, так ≥ за виконаними функц≥¤ми. ƒо основних функц≥й ф≥нанс≥в в≥днос¤ть розпод≥льчу, контрольну ≥ функц≥ю формуванн¤ грошових доход≥в. –озпод≥льча ≥ контрольна функц≥њ зд≥йснюютьс¤ ф≥нансами одночасно, але контрольна функц≥¤ виступаЇ окремо. –озпод≥льча функц≥¤ про¤вл¤Їтьс¤ при розпод≥л≥ нац≥онального доходу.

—л≥д в≥др≥зн¤ти пон¤тт¤ Угрошово-кредитн≥ коштиФ ≥ Уф≥нансов≥ ресурсиФ. ѕерше пон¤тт¤ Ї ширшим ≥ м≥стк≥шим за друге. ‘≥нансов≥ ресурси, хоч ≥ виступають завжди у грошов≥й форм≥, стають ними тод≥, коли накопичуютьс¤ у в≥дпов≥дних фондах. Ќа в≥дм≥ну в≥д грошово-кредитних кошт≥в, вони виражають не зм≥ну форм вартост≥, а ф≥нансовий результат в≥дтворювального процесу.

” ширшому розум≥нн≥ ф≥нансова система охоплюЇ не лише ф≥нансов≥ потоки, а також в≥дпов≥дну ≥нфраструктуру ≥ включаЇ вс≥ ф≥нансово-кредитн≥ аспекти економ≥чного розвитку через розвинуту мережу ф≥нансово-банк≥вських установ. ‘≥нансова система Ц це не просто сукупн≥сть, а певним чином впор¤дкован≥, скоординован≥ ≥ субординован≥ ¤вища економ≥чного житт¤. —истема Ц це комплекс взаЇмоповТ¤заних елемент≥в на р≥зних р≥вн¤х: народногосподарському, крањни в ц≥лому, структурних частин народного господарства Ц територ≥й, п≥дприЇмств, ≥нших виробничих структур. ќзнаки системи Ц ц≥л≥сн≥сть, складн≥сть економ≥чного обТЇкта, можлив≥сть його под≥лу на складов≥ частини. —аме в систем≥ окрем≥ елементи виконують функц≥њ, ор≥Їнтован≥ на дос¤гненн¤ узагальнених ц≥лей. –≥зна складов≥ можуть обТЇднуватись в ц≥ле, але ще не можуть бути системою, поки не буде сформований механ≥зм њхнього взаЇмозвТ¤зку.

‘≥нансова система включаЇ три основн≥ складов≥: державн≥ ф≥нанси, ф≥≠нанси п≥дприЇмств ≥ ф≥нанси домашн≥х господарств. ƒержавн≥ ф≥нанси Ч це сукупн≥сть грошових фонд≥в, сконцентрованих у державних ф≥нансових уста≠новах ≥ призначених дл¤ зд≥йсненн¤ властивих держав≥ функц≥й, а також форм ≥ метод≥в, за допомогою, ¤ких ц≥ функц≥њ реал≥зуютьс¤. ‘≥нанси п≥дприЇмств Ч це сукупн≥сть грошових, фонд≥в, що використовуютьс¤ дл¤ орга≠н≥зац≥њ виробничого ≥ в≥дтворювального процесу, в межах даного об'Їкта п≥д≠приЇмницькоњ д≥¤льност≥, та сукупн≥сть форм ≥ метод≥в њхнього формуванн¤ ≥ витрачанн¤. ‘≥нанси домашн≥х господарств Ч це кошти населенн¤, що складаютьс¤ з кошт≥в громад¤н, отриманих на п≥дстав≥ трудовоњ, господарсь≠коњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥, або спадщини. ƒл¤ глибшого анал≥зу ф≥нансовоњ сис≠теми необх≥дно розгл¤дати њњ складов≥ з позиц≥й структурного п≥дходу.

≈коном≥чн≥ структури Ї не т≥льки ц≥л≥сними, а динам≥чними утворенн¤ми, що розвиваютьс¤ п≥д впливом р≥зних за своњми значенн¤м ≥ впливом фактор≥в, умов зовн≥шнього середовища, ступен¤ зр≥лост≥ всього сусп≥льного ладу. —истемно-структурний п≥дх≥д до анал≥зу соц≥ально-економ≥чних процес≥в передбачаЇ застосуванн¤ системного анал≥зу, ¤кий ірунтуЇтьс¤ на таких пров≥дних принципах, ¤к ц≥л≥сн≥сть.  омплексн≥сть, динам≥чн≥сть взаЇмод≥њ, взаЇмозалежност≥ та взаЇмозвТ¤зку елемент≥в.

—истемно-структурний анал≥з передбачаЇ ц≥лу ≥Їрарх≥ю систем р≥зного пор¤дку.  ожна система, будучи ц≥л≥сним утворенн¤м, може бути п≥дсисте≠мою ≥ншоњ системи вищого пор¤дку. “ак, зокрема, ф≥нансова система Ї п≥д≠системою системи функц≥онуванн¤ продуктивних сил ≥ виробничих в≥дно≠син, виробництва ≥ споживанн¤ на вс≥х етапах економ≥чного об≥гу.

як вже зазначалос¤, ф≥нансов≥ в≥дносини за своњм зм≥стом мають виконувати регулюючу, стимулюючу, контролюючу ≥ ф≥скальну функц≥њ. ќднак велик≥ функц≥ональн≥ можливост≥ ф≥нансових в≥дносин сьогодн≥ використовуютьс¤ м≥н≥мально ≥ за≠лишаютьс¤ нерозкритими. “ому ¤к ланка загальноеконом≥чноњ системи вони значною м≥рою випадають ≥з макроеконом≥чного регулюванн¤, що ≥ Ї одн≥Їю з основних причин наростанн¤ ф≥нансовоњ кризи.  урс на регулюванн¤ еко≠ном≥чних в≥дносин лише ф≥скально-монетарними методами не на кожному етап≥ себе виправдовуЇ ≥ часто призводить до з≥ткненн¤ економ≥чних ≥нтере≠с≥в держави ≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤. ƒл¤ того щоб м≥н≥м≥зувати оп≥р ла≠нок системи, необх≥дно дотримуватись в економ≥чн≥й пол≥тиц≥ узгодженн¤ р≥зних функц≥й ф≥нансових в≥дносин у процес≥ сусп≥льного в≥дтворенн¤ на вс≥х його стад≥¤х, враховуючи головне завданн¤ ф≥нанс≥в Ц спри¤нн¤ п≥двищенню ефективност≥ виробництва, стимулюванн¤ його розвитку, економ≥њ витрат уречевленоњ та живоњ прац≥. ‘≥нанси мають впливати на весь процес кругооб≥гу кап≥талу, спри¤ти його прискоренню, стимулювати ефективне використанн¤ матер≥альних, трудових ≥ грошово-кредитних ресурс≥в.

«агалом ф≥нансовий сектор економ≥ки включаЇ ф≥нансов≥ операц≥њ, адек≠ватн≥ економ≥чному об≥гу в сектор≥ п≥дприЇмств, держави ≥ домашн≥х госпо≠дарств. ƒержавний ф≥нансовий сектор включаЇ ф≥нансов≥ операц≥њ центральних ≥ м≥сцевих орган≥в виконав≠чоњ влади з виконанн¤ функц≥й державного управл≥нн¤, соц≥ального забезпе≠ченн¤, розвитку невиробничоњ сфери, забезпеченн¤ незалежност≥ та захисту державност≥.

ѕон¤тт¤ Удержавний секторФ означаЇ сектор економ≥ки, ¤ким керують органи державного управл≥нн¤ ≥ ¤кий забезпечуЇ дос¤гненн¤ ц≥лей держави щодо наданн¤ неринкових послуг ≥ зд≥йсненн¤ перерозпод≥лу доходу, ф≥нан≠сованого податками, на ≥нш≥ сектори економ≥ки. ‘≥нансов≥ ≥нститути, що контролюютьс¤ державою, не вход¤ть до орган≥в державного управл≥нн¤, але розгл¤даютьс¤ ¤к державн≥ ф≥нансов≥ ≥нститути. Ќеф≥нансов≥ державн≥ п≥д≠приЇмства, що виробл¤ють та продають товари ≥ послуги (нац≥онал≥зован≥ або заснован≥ ур¤дом п≥дприЇмства), вход¤ть до визначенн¤ Удержавний секторФ. ¬ адм≥н≥стративн≥й економ≥ц≥ ц≥ п≥дприЇмства Ї основною складовою про≠дуктивного сектора економ≥ки, ≥ бюджет в≥д≥граЇ роль основного моб≥л≥зуючого ≥ розпод≥льного ф≥нансового ≥нструменту. ÷е призводило до значного перерозпод≥лу ресурс≥в через державний бюджет (на 20Ч25% вище, н≥ж у крањнах з ринковою економ≥кою), а також визначало структуру державних доход≥в ≥ видатк≥в. Ѕ≥льша частина доход≥в держави забезпечувалас¤ за раху≠нок податкових надходжень корпоративного сектора економ≥ки. Ќадходжен≠н¤ в≥д ≥ндив≥дуальних доход≥в громад¤н залишалис¤ низькими пор≥вн¤но з м≥жнародними стандартами. ќподаткуванн¤ особистих доход≥в громад¤н об≠межувалос¤ низьким р≥внем зароб≥тноњ плати соц≥ал≥зованого сектора ≥ уста≠новкою, що первинний розпод≥л трудових доход≥в Ї достатн≥м ≥ не погребуЇ додатковоњ корекц≥њ.

¬ умовах ринковоњ економ≥ки, коли основну роль у забезпеченн≥ еконо≠м≥чного зростанн¤ в≥д≥граЇ приватний сектор економ≥ки, а державний сектор в≥д≥граЇ роль п≥дтримуючого середовища, бюджетна пол≥тика концентруЇтьс¤ на дос¤гненн≥ макроеконом≥чноњ стаб≥льност≥ та ефективност≥ розпод≥лу ф≥≠нансових ресурс≥в. ‘≥нанси виконують контролюючу ≥ стимулюючу роль: во≠ни спр¤мовуютьс¤ на формуванн¤ ефективноњ структури виробництва, сти≠мулюванн¤ науково-техн≥чного прогресу, ресурсозбереженн¤ та п≥двищенн¤ ефективност≥ прац≥. ѕри цьому бюджетна пол≥тика орган≥чно пов'¤зана з функц≥онуванн¤м ≥нших ф≥нансових ≥нструмент≥в ≥ в≥д≥граЇ роль њхнього ко≠ординатора на макроеконом≥чному (загальнодержавному) р≥вн≥.

1	2

Ќазва: —таб≥льний ф≥нансовий сектор Ц базова умова побудови економ≥ки ринкового типу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1924 прочитано)