–озм≥щенн¤ продуктивних сил > —таб≥льний ф≥нансовий сектор Ц базова умова побудови економ≥ки ринкового типу

–озгл¤немо основн≥ види ф≥нансовоњ пол≥тики ¤к способи формуванн¤ ≥ контролю ф≥нансовоњ системи.

¬иди ф≥нансовоњ пол≥тики ≥ механ≥зми њњ реал≥зац≥њ

Ќеобх≥дн≥сть у розробц≥ ≥ систематичному проведенн≥ ф≥нансовоњ пол≥тики виникла з розвитком кап≥тал≥зму. Ѕезпосередн≥й поштовх до створенн¤ ≥ реал≥зац≥њ програм ф≥нансовоњ пол≥тики дала економ≥чна криза 1929-1933, ¤ка поставила п≥д сумн≥в здатн≥сть ринковоњ системи до саморегулюванн¤ без активного втручанн¤ держави до економ≥чного житт¤. ¬ 30-40 роки завданн¤ ф≥нансовоњ пол≥тики переважно зводились до послабленн¤ впливу криз перевиробництва на економ≥ку, п≥дтриманн¤ високоњ господарчоњ активност≥ та розширенн¤ куп≥вельного попиту. ƒо 60-их рок≥в цей акцент зм≥стивс¤, ≥ головним њњ завданн¤м стаЇ дос¤гненн¤ високоњ зайн¤тост≥ та стимулюванн¤ зб≥льшенн¤ темп≥в економ≥чного зростанн¤. « 70-их рок≥в включаючи сучасну ф≥нансову пол≥тику, пр≥оритетним напр¤мком стала боротьба з ≥нфл¤ц≥Їю в сукупност≥ з попередн≥ми задачами : забезпеченн¤м високоњ зайн¤тост≥, стимулюванн¤м економ≥чного зростанн¤, вир≥внюванн¤м плат≥жного балансу тощо.

¬иход¤чи ≥з завдань, поставлених перед ф≥нансовою пол≥тикою, пров≥дн≥ економ≥сти д≥л¤ть њњ на три види : пол≥тика економ≥чного зростанн¤, пол≥тика стаб≥л≥зац≥њ ≥ пол≥тика обмеженн¤ д≥ловоњ активност≥.

ѕеред першою, тобто пол≥тикою економ≥чного зростанн¤, розум≥ють систему ф≥нансових заход≥в, спр¤мованих на зб≥льшенн¤ фактичних обТЇм≥в валового нац≥онального продукту ≥ п≥двищенн¤ р≥вн¤ зайн¤тост≥. ÷¤ стимулююча ф≥нансова пол≥тика включаЇ в себе зб≥льшенн¤ державних видатк≥в, зменшенн¤ податкового т¤гар¤.

≤ншими словами, ¤кщо зараз Ї збалансований бюджет, ф≥нансова пол≥тика повинна рухатис¤ у напр¤мку бюджетного деф≥циту в пер≥од спаду або депрес≥њ.

якщо ж ур¤д використовуЇ заходи ф≥скальноњ пол≥тики ≥ пол≥тик державних видатк≥в, намагаючись втримати обТЇм випуску продукц≥њ на його типовому дл¤ даноњ крањни р≥вн≥ ≥ п≥дтримати стаб≥льн≥сть ц≥н, то вважаЇтьс¤, що держава проводить пол≥тику стаб≥л≥зац≥њ. ѕри цьому нев≥рним було б вважати, що пол≥тика стаб≥л≥зац≥њ зам≥нюЇ стимулюючу ≥ стримуючу ф≥нансову пол≥тику в њх прагненн≥ до вир≥внюванн¤ економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥, оск≥льки м≥ж даними пон¤тт¤ми ≥снують певн≥ в≥дм≥нност≥. Ќаприклад, пол≥тика економ≥чного зростанн¤ може проводитись державою ≥ в пер≥од, коли властивий крањн≥ обТЇм виробництва вже перевищено, ≥ виробництво т¤ж≥Ї до його потенц≥ального р≥вн¤, в той час ¤к стаб≥л≥зац≥йна пол≥тика не маЇ права пересл≥дувати так≥ ц≥л≥.

¬ свою чергу пол≥тика обмеженн¤ д≥ловоњ активност≥ навпаки спр¤мована на зменшенн¤ реального обТЇму ¬¬ѕ у пор≥вн¤нн≥ з його потенц≥йним р≥внем, ≥ застосовуЇтьс¤ ур¤дом в пер≥од або буму з метою уникнути кризи перевиробництва, та ≥нфл¤ц≥њ, ¤ка виникаЇ разом з надлишковим попитом.

—тримуюча пол≥тика передбачаЇ :

зменшенн¤ ур¤дових видатк≥в;

зб≥льшенн¤ податк≥в;

≤накше кажучи, ф≥нансова пол≥тика повинна ор≥Їнтуватис¤ на позитивне сальдо державного бюджету, ¤кщо перед економ≥кою стоњть завданн¤ контролю над ≥нфл¤ц≥Їю.

–озгл¤немо механ≥зми впливу ф≥нансовоњ пол≥тики на господарство крањни.

–еал≥зац≥¤ ф≥нансовоњ пол≥тики провадитьс¤ в три етапи :

¬≥дпрацюванн¤ науково обірунтованих концепц≥й розвитку ф≥нанс≥в, ¤ке формуЇтьс¤ на основ≥ вивченн¤ вимог економ≥чних закон≥в, всеб≥чного анал≥зу перспектив вдосконаленн¤ виробництва ≥ стану вимог населенн¤.

¬изначенн¤ основних напр¤мк≥в використанн¤ ф≥нанс≥в в перспектив≥ ≥ на поточний пер≥од, тобто в≥дпрацюванн¤ стратег≥њ ≥ тактики ф≥нансовоњ пол≥тики. “ут враховуютьс¤ можливост≥ росту ≥ пад≥нн¤ ф≥нансових ресурс≥в, а також зовн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥ пол≥тико-економ≥чн≥ фактори.

Ѕезпосередньо виконанн¤ практичних д≥й, спр¤мованих на дос¤гненн¤ поставлених ц≥лей.

«вичайно, пр¤мий вплив ф≥нансовоњ пол≥тики на економ≥ку починаЇтьс¤ т≥льки на третьому етап≥, але в≥н визначаЇтьс¤ зм≥стом двох попередн≥х крок≥в.

¬≥домо, що ≥снуЇ два види ф≥нансовоњ пол≥тики :

а) дискрец≥йна пол≥тика або пол≥тика, ¤ка проводитьс¤ безпосередньо ур¤дом;

б) недискрец≥йна ф≥нансова пол≥тика, або пол≥тика вбудованих стаб≥л≥затор≥в.

ќписаний вище спос≥б реал≥зац≥њ ф≥нансовоњ пол≥тики, безперечно стосуЇтьс¤ першого його типу. ƒл¤ другого типу в≥н буде абсолютно неправильним, що по¤снюЇтьс¤ його особливост¤ми.

ѕ≥д не дискрец≥йною пол≥тикою розум≥ють р¤д зд≥бностей податковоњ системи до самост≥йноњ стаб≥л≥зац≥њ, тобто де¤к≥ њњ особливост≥, ¤к≥ дозвол¤ють регулювати економ≥чну д≥¤льн≥сть в крањн≥ без безпосереднього втручанн¤ ¤ких-небудь кер≥вних орган≥в.

ќкр≥м податкового Ї дек≥лька ≥нших стаб≥л≥затор≥в, ¤к≥ разом вр≥вноважують економ≥чну систему крањни.

ќбидв≥ ф≥нансов≥ пол≥тики, мають р¤д своњх недол≥к≥в. «астосуванн¤ т≥Їњ або ≥ншоњ супроводжуЇтьс¤ соц≥альними, пол≥тичними, економ≥чними барТЇрам, оск≥льки за њх прийн¤тт¤м стоњть розробка, обговоренн¤, затвердженн¤ р≥шенн¤ законодавчим органом крањни.

ѕ≥двод¤чи п≥дсумок, хот≥лос¤ б п≥дкреслити, що у будь-¤кому випадку держава, маючи можлив≥сть застосовувати вс≥ елементи ф≥нансовоњ пол≥тики, маЇ потужний ≥нструмент, ¤кий дозвол¤Ї досить ефективно боротис¤ з будь-¤кими труднощами, ¤к≥ б не пересл≥дували перех≥дн≥ економ≥ки. ¬ажливим Ї обТЇктивн≥сть використанн¤ метод≥в регулюванн¤.

—писок використаноњ л≥тератури

—тепанкова “.ћ., ‘≥нанси в умовах перех≥дноњ економ≥ки// ‘≥нанси ”крањни. 1998, є2.

Ѕашн¤нин √.≤. ‘≥нансов≥ системи в економ≥ц≥ держави// ‘≥нанси ”крањни, 1999, є2.

¬овчак ќ.ƒ. –оль банк≥в в економ≥ц≥ ”крањни// ‘≥нанси ”крањни, 1999.є10.

¬ащишин ј.ћ., яремко Ћ.ј., ‘≥нансова система ≥ соц≥ально-економ≥чна стаб≥льн≥сть, // ‘≥нанси ”крањни, 1999.є10.

ќпар≥н ¬.ћ. ‘≥нансова система: теоретичн≥ засади ≥ практичн≥ аспекти в ”крањн≥// ‘≥нанси ”крањни, 1998.є2.

1	2

Ќазва: —таб≥льний ф≥нансовий сектор Ц базова умова побудови економ≥ки ринкового типу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1924 прочитано)