–озм≥щенн¤ продуктивних сил > “елекомун≥кац≥йна галузь ”крањни, проблеми ≥ перспективи конкурентоздатност≥

“елекомун≥кац≥йна галузь ”крањни, проблеми ≥ перспективи конкурентоздатност≥

«м≥ст

ћета роботи

ѕостановка проблеми

јнал≥з проблеми

ѕропозиц≥њ до розвТ¤занн¤ проблеми

ќбгрунтуванн¤ пропозиц≥й та виб≥р альтернатив

«д≥йсненн¤ пропозиц≥й ур¤довими та неур¤довими орган≥зац≥¤ми

Ќеобх≥дн≥ умови та ресурси

¬исновки

—писок використаноњ л≥тератури

1. ћета роботи

ќдна з≥ стратег≥чних дл¤ будь-¤коњ крањни галузей Ц галузь телекомун≥кац≥й Ц в≥д≥граЇ величезну роль у збалансованому розвитку глобальноњ та рег≥ональноњ економ≥ки. ¬она Ї зТЇднувальною ланкою ¤к промисловоњ сфери, сфери послуг ≥ споживач≥в, так ≥ р≥зних географ≥чно розр≥знених частин крањни та економ≥чних центр≥в. —тимулюючи людське сп≥лкуванн¤ за допомогою звТ¤зку, сучасн≥ засоби телекомун≥кац≥й стають необх≥дною умовою дл¤ соц≥альноњ згуртованост≥ та культурного розвитку вс≥х крањн.

¬же зараз неймов≥рно зб≥льшен≥ потоки ≥нформац≥њ Ц телефонн≥ розмови, факсим≥льна ≥нформац≥¤, електонна пошта, масиви даних та телебаченн¤ Ц показують, ¤кою м≥рою св≥т стаЇ ще б≥льш залежним в≥д засоб≥в телекомун≥кац≥й, ¤к≥ зм≥нюють б≥знес, стиль житт¤, сусп≥льство вц≥лому. “ак, д≥ти в —≥нгапур≥ застосовуть пейджинг або ст≥льниковий телефон дл¤ п≥дтриманн¤ звТ¤зк≥в з батьками, а аборигени јвстрал≥њ продають св≥й живопис, використовуючи можливост≥ в≥деоконференц≥њ, бразильськ≥ банки пропонують своњ послуги в мереж≥ ≤нтернет, а французьк≥ домогосподарки рад¤тьс¤ з телефонними компан≥¤ми у справ≥ вибору слюсар¤. як бачимо, комун≥кац≥йн≥ послуги стирають кордони м≥ж культурами, мовами та часом.

” багатьох крањнах св≥ту сектор послуг у наш час вже даЇ близько половини њх валового нац≥онального продукту, ≥ ц¤ тенденц≥¤ не обмежуЇтьс¤ лише економ≥чно розвинутими державами. ¬ таких р≥зних крањнах, ¤к наприклад —≥нгапур, √онконг або ”горщина, сектор послуг забезпечуЇ до 60% економ≥чноњ активност≥ крањни. Ќав≥ть у найменш розвинутих крањнах частка сектору послуг (43%) перевищуЇ частку с≥льськогосподарського сектору (37%) або промислового (20%). ѕри цьому вже на початку 90-х рок≥в св≥това частка сфери послуг в економ≥ц≥ становила в середньому близько 60%, а вже прот¤гом наступних рок≥в в≥д 70 до 80% економ≥ки розвинутих крањн знаход¤тьс¤ п≥д значним впливом ≥нформац≥йних технолог≥й.

ќтже, наприк≥нц≥ ’’ ст. Ц початку ’’≤ ст. св≥т перебуваЇ в стан≥ ≥нформац≥йноњ революц≥њ, вплив ¤коњ можна пор≥вн¤ти з впливом ≥ндустр≥альноњ революц≥њ минулого стол≥тт¤. ™ вс≥ п≥дстави вважати, що обробка ≥нформац≥њ Ц одна з найвагом≥ших складових економ≥чноњ активност≥. “ому можна стверджувати, що розвиток телекомун≥кац≥й ¤к важлива складова ≥нформатизац≥њ сусп≥льства та забезпеченн¤ населенн¤ високо¤к≥сними послугами звТ¤зку Ї одним з найважлив≥ших напр¤м≥в нац≥онального та економ≥чного розвтку будь-¤коњ держави, ≥, зокрема, ”крањни.

” дан≥й робот≥ спробуЇмо досл≥дити реальний стан галуз≥ телекомун≥кац≥й в ”крањн≥, позитивн≥ та негативн≥ фактори, що визначають розвиток украњнських телекомун≥кац≥й, проблеми такого розвитку, а також пропозиц≥њ та заходи, спр¤мован≥ на подоланн¤ проблем, дл¤ того, щоб оц≥нити конкурентоспроможн≥сть ”крањни у ц≥й галуз≥.

2. ѕостановка проблеми

«агальнов≥домим Ї той факт, що телекомун≥кац≥њ ”крањни значно в≥дстають в≥д телекомун≥кац≥й розвинутих крањн ¤к за обс¤гами, так ≥ за р≥внем технолог≥й. –инок телекомун≥кац≥й ”крањни Ц достатньо в≥дкритий та л≥берал≥зований за останн≥ 8 рок≥в. Ќаведемо де¤к≥ цифри. “елефонна щ≥льн≥сть у розвинутих крањнах складаЇ б≥л¤ 60 телефонних номер≥в на 100 чолов≥к, тод≥ ¤к в ”крањн≥ Ц 20, а, наприклад, у ѕольщ≥, ¤ка так само, ¤к ≥ ”крањна, вважаЇтьс¤ крањною, що розвиваЇтьс¤, Ц 24,6. ≤нтернетом у розвинутих крањнах користуютьс¤ 15-20% населенн¤, в ”крањн≥ Ц 1%, а у ѕольщ≥ Ц близько 5%. ўодо моб≥льного звТ¤зку, то у розвинутих крањнах Ц близько 30 телефон≥в на 100 чолов≥к, в ”крањн≥ - 0,3, а у ѕольщ≥ близько 7. ѕо м≥жнародних та м≥жм≥ських розмовах спостер≥гаЇтьс¤ в≥дставанн¤ ”крањни в≥д ѕольщ≥ десь у 5 раз≥в. ѕослуги звТ¤зку в р≥к на одну особу у розвинутих крањнах складають 254 дол., в ”крањн≥ Ц 20,6, а у ѕольщ≥ Ц 65,7. «агалом розвинут≥ крањни вкладають у розвиток звТ¤зку до 20% в≥д њњ доходу, крањни, що розвиваютьс¤ Ц близько 31%, слаборозвинен≥ Ц 68,5%, тод≥ ¤к в ”крањн≥ - 18,1%, а у ѕольщ≥ Ц 42,2%. «в≥дси й в≥дпов≥дн≥ результати.

¬загал≥, галузь телекомун≥кац≥й в ”крањн≥ под≥л¤Їтьс¤ на два крупних сегменти: електрозвТ¤зок та поштовий звТ¤зок. ≈лектрозвТ¤зок маЇ два основн≥ напр¤ми: наземний (ф≥ксований чи дротовий) та рад≥озвТ¤зок. ƒо першоњ групи, ¤к правило, включають телефонний, телефонний м≥ський, телефонний с≥льський, телефонний м≥жм≥ський, телефонний м≥жнародний звТ¤зок. —юди ж можна в≥днести ≤нтернет (хоча зараз ≤нтернет перем≥щуЇтьс¤ й у рад≥озвТ¤зок). ƒо другоњ групи належать супутниковий, ст≥льниковий, пейджинговий, транк≥нговий звТ¤зок.

3. јнал≥з проблеми

ќдним з найдинам≥чн≥ших за останн≥ роки сегмент≥в украњнського телекомун≥кац≥йного ринку Ї моб≥льний звТ¤зок. ѕричому ¤к з точки зору зовн≥шн≥х вплив≥в на галузь, так ≥ з точки зору взаЇмов≥дношень м≥ж субТЇктами ринку. јле довготривала економ≥чна криза та нестаб≥льн≥сть в≥тчизн¤ного законодавства суттЇво пригальмувала розвиток украњнського ринку моб≥льного звТ¤зку. ќднак, ¤к ≥ ≥нших галузей економ≥ки. Ѕ≥льш того, моб≥льний звТ¤зок, ¤к один з найприбутков≥ших напр¤м≥в д≥¤льност≥, потрапив п≥д пильну увагу контролюючих, ≥нспектуючих та ≥нших под≥бних УекспроприюючихФ орган≥в. «а останн≥ роки спостер≥галис¤ спроби накласти ¤к на субТЇкт≥в ринку, так ≥ на його споживач≥в р≥зного роду додатков≥ збори, податки, акцизи ≥ т.д. ÷е аж н≥¤к не спри¤Ї розвитку галуз≥. јле все ж таки на сьогодн≥шн≥й день можна сказати, що украњнський ринок моб≥льного звТ¤зку поступово набуваЇ цив≥л≥зованих рис, незважаючи на активну боротьбу (а, можливо, ≥ завд¤ки њй) пТ¤ти моб≥льних оператор≥в звТ¤зку (UMC, KyivStar GSM, DCC, Wellcom, Golden Telecom GSM) за невелику частину платоспроможноњ кл≥Їнтури.

“акож пор≥вн¤но динам≥чною сферою украњнських телекомун≥кац≥й можна назвати ≤нтернет. «агальна к≥льк≥сть користувач≥в ≤нтернетом в ”крањн≥ на початок 1999 року становила приблизно 100-120 тис. ” в≥дношенн≥ до загальноњ к≥лькост≥ користувач≥в у св≥т≥ вона складаЇ менше 0,1% або, точн≥ше, 0,065%. јле в середньому за кожн≥ ш≥сть м≥с¤ц≥в к≥льк≥сть користувач≥в зб≥льшуЇтьс¤ в 1,67 раза, що вище середн≥х темп≥в зростанн¤ у св≥т≥ в ц≥лому. «араз мають м≥сце так≥ прогнозн≥ коеф≥ц≥Їнти росту к≥лькост≥ украњнських користувач≥в ≤нтернетом: 2002 р. Ц 1,5; 2003 р. Ц 1,5; 2004 р. Ц 1,4; 2005 р. Ц 1,4. Ќеобх≥дно зазначити, що ск≥льки ≥снуЇ та розвиваЇтьс¤ в≥тчизн¤ний сегмент ≤нтернету, впадаЇ в око один не дуже приЇмний факт Ц складаЇтьс¤ враженн¤, що У≥снуЇ та розвиваЇтьс¤Ф в≥н т≥льки у  иЇв≥. ¬ ≥нш≥ рег≥они прот¤гнено лише невеличк≥ джерела вид≥лених канал≥в в≥д крупних кињвських провайдер≥в. јле не сл≥д забувати, що перш≥ вид≥лен≥ канали, наприклад, зТ¤вились не в  иЇв≥, а в ’арков≥, що пом≥тна частина найкращих ≥нформац≥йних ресурс≥в ”крањни знаходитьс¤ не т≥льки у  иЇв≥, але й в ќдес≥, ƒонецьку, ƒн≥пропетровську.

ўодо сегмента електрозвТ¤зку, то р≥вень телефон≥зац≥њ в ”крањн≥ на сьогодн≥ у два рази нижчий, н≥ж у крањнах ÷ентральноњ та «ах≥дноњ ™вропи. ≤з загальноњ к≥лькост≥ д≥ючих у телефонн≥й мереж≥ ј“— 21,1% належать електронним та кваз≥електронним, решта Ц морально застар≥лим аналоговим. ў≥льн≥сть телефонного звТ¤зку, ¤к вже зазначалос¤, становить близько 20,1 телефон≥в на 100 ос≥б.  ≥льк≥сть основних телефонних номер≥в складаЇ в ”крањн≥ близько 9 млн., з ¤ких 86,6% встановлено у м≥ських телефонних мережах, 13,4% - у с≥льських. ѕодальша телефон≥зац≥¤ населених пункт≥в з низьким показником к≥лькост≥ телефонних номер≥в через низьку платоспроможн≥сть у таких рег≥онах триваЇ пов≥льно Ц в ц≥лому по крањн≥ показники телефон≥зац≥њ зростають за рахунок, знову ж таки,  иЇва та ≥нших великих м≥ст.

¬загал≥, характерною особлив≥стю украњнськоњ телекомун≥кац≥йноњ галуз≥ Ї значне в≥дставанн¤ за часом по застосуванню нових технолог≥й м≥ж  иЇвом та ≥ншими рег≥онами крањни. Ќаприклад, моб≥льний звТ¤зок у ’арков≥ зТ¤вивс¤ через 2-3 роки п≥сл¤ його по¤ви у  иЇв≥, а в де¤ких великих м≥стах з населенн¤м в 25 ≥ б≥льше тис. людей в≥н в≥дсутн≥й ≥ дос≥. ћоб≥льним звТ¤зком покрито усього б≥л¤ 25% територ≥њ ”крањни.

—л≥д зазначити також, що ринок телекомун≥кац≥й в ”крањн≥ характеризуЇтьс¤ високим р≥внем монопол≥зму. У”кртелекомФ, У”телФ, Uћ—, У”крпоштаФ Ц њх сумарна частка у структур≥ даних послуг становить 90 %. як вважаЇ ≤нтернет јсоц≥ац≥¤ ”крањни, зараз практично вс≥ недержавн≥ учасники телекомун≥кац≥йного ринку у т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥ потерпають в≥д монопольного становища ¬ј“ У”кртелкомФ.

ƒл¤ св≥тового телекомун≥кац≥йного ринку характерн≥ процеси ≥нтеграц≥њ та глобал≥зац≥њ, тому що в ц≥лому св≥товий ринок стаЇ все б≥льш ≥нтегрованим. ј ”крањна, нажаль, часто не може налагодити роум≥нг у масштабах крањни. ”крањна повинна мати стратег≥чних партнер≥в. ÷≥ партнери повинн≥ бути у ™вроп≥, јмериц≥, јз≥њ. Ѕажаним дл¤ ”крањни Ї входженн¤ до одного з глобальних обТЇднань.

ѕроблемою розвитку телекомун≥кац≥й в ”крањн≥ також Ї на¤вн≥сть близько 70% аналогових ј“— в≥д њхньоњ загальноњ к≥лькост≥. Ќа модерн≥зац≥ю в≥тчизн¤них комун≥кац≥й потр≥бно близько 19 млрд. дол. ¬ ”крањн≥ кап≥тальн≥ ≥нвестиц≥њ в розвиток телекомун≥кац≥й складають лише 0,3% ¬¬ѕ. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤, у Ќ≥меччин≥ Ц 4,8%, у ‘ранц≥њ Ц 3,1%.

ќтже, ¤к бачимо, стан галуз≥ телекомун≥кац≥й ”крањни особливо не вражаЇ, але оск≥льки, ¤к було зазначено ран≥ше, розвиток телекомун≥кац≥й маЇ величезну роль у загальному економ≥чному розвитку крањни, то ¤к ур¤довим, так ≥ неур¤довим орган≥зац≥¤м необх≥дно вживати ус≥х можливих заход≥в щодо спри¤нн¤ такому розвитку, зокрема, аби п≥двищити конкурентоспроможн≥сть ”крањни в ц≥й галуз≥.

1	2	3

Ќазва: “елекомун≥кац≥йна галузь ”крањни, проблеми ≥ перспективи конкурентоздатност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1982 прочитано)