–озм≥щенн¤ продуктивних сил > “елекомун≥кац≥йна галузь ”крањни, проблеми ≥ перспективи конкурентоздатност≥

4. ѕропозиц≥њ до розвТ¤занн¤ проблеми

ѕропозиц≥й до розвТ¤занн¤ проблеми, взагал≥-то, може бути багато, але ми розгл¤немо саме так≥, ¤к≥ Ї прийн¤тними дл¤ тих умов, що склалис¤ на украњнському ринку телекомун≥кац≥й. ÷е так≥ пропозиц≥њ:

ѕ≥двищити технолог≥чний р≥вень галуз≥.

”сунути монопол≥ю на ринку.

—творити належне законодавче п≥дгрунт¤ функц≥онуванн¤ галуз≥.

ѕ≥двищити р≥вень телефон≥зац≥њ по вс≥й територ≥њ крањни.

—творити спри¤тливий ≥нвестиц≥йний кл≥мат дл¤ залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й у галузь.

¬ид≥л¤ти належн≥ кошти на науков≥ досл≥дженн¤ всередин≥ галуз≥.

5. ќбгрунтуванн¤ пропозиц≥й та виб≥р альтернатив

Ќа мою думку, щоб галузь телекомун≥кац≥й ”крањни д≥йсно вийшла на належний р≥вень конкурентоспроможност≥, необх≥дно вт≥лювати в житт¤ ус≥ вищезазначен≥ пропозиц≥њ у комплекс≥. ј ¤к це буде в≥дбуватис¤, залежить вже, насамперед, в≥д пол≥тики держави, а також, в≥д д≥¤льност≥ тих орган≥зац≥й, ¤к≥ мають безпосереднЇ в≥дношенн¤ до галуз≥.

ўодо технолог≥чного розвитку галуз≥, то, взагал≥, можна запропонувати дв≥ альтернативи розвитку. ѕерша: застосовувати б≥льш дешев≥, але й б≥льш застар≥л≥ технолог≥њ Ц виграш у к≥лькост≥, програш в ¤кост≥. ƒруга: брати б≥льш дорог≥, але й сучасн≥ш≥ технолог≥њ. «начно виграЇмо у ¤кост≥, але програЇмо у к≥лькост≥. Ќеобх≥дний розумний компром≥с. “ут важливим Ї мистецтво регулюючого органу, його баченн¤ ≥ передбаченн¤.

Ќа жаль, до тепер≥шнього часу в ”крањн≥ не ≥снуЇ оптимальноњ нормативноњ бази, котра б регулювала в≥дносини у сфер≥ телекомун≥кац≥й та ≥нформац≥йних технолог≥й, а, ¤к в≥домо, без належного законодавчого п≥дірунт¤ жодна галузь економ≥ки не може ефективно функц≥онувати та розвиватис¤. ќтже, основним завданн¤м ур¤ду на сьогодн≥ Ї створенн¤ такоњ законодавчоњ бази, ¤ка б спри¤ла розвитку галуз≥.

ƒуже важливою Ї роль науки. «араз вона щодо телекомун≥кац≥й, на жаль, у катастроф≥чному стан≥. «вТ¤зок держав≥ вид≥л¤Ї приблизно 50 млн.грн. щороку на науку, програма в цьому роц≥ складена на 8,9 млн.грн., видали грошей усього на три угоди. Ќа «аход≥, наприклад, на науку вид≥л¤Їтьс¤ близько 2-2,5%, а в япон≥њ Ц 4%, бо телекомун≥кац≥њ Ц науком≥стка галузь.

6. «д≥йсненн¤ пропозиц≥й ур¤довими та неур¤довими орган≥зац≥¤ми

–озгл¤немо дл¤ початку заходи щодо розвитку телекомун≥кац≥й, зд≥йснюван≥ ур¤дом крањни та ≥ншими ур¤довими орган≥зац≥¤ми.

ѕрот¤гом 1999 Ц 2001 рок≥в ¬ерховною –адою ”крањни було розгл¤нуто та ухвалено так≥ важлив≥ закони, ¤к Уѕро особливост≥ приватизац≥њ ¬ј“ Ђ”кртелекомїФ, Уѕро поштовий звТ¤зокФ, Уѕро рад≥очастотний ресурсФ. ÷≥ла низка под≥бних закон≥в роками перебувала в парламент≥ на розгл¤д≥, але ƒержкомзвТ¤зку ”крањни спром≥гс¤ забезпечити усп≥шне њх затвердженн¤. “акож ƒержком≥тет розробив законопроекти Уѕро телекомун≥кац≥њФ, Уѕро електронний цифровий п≥дписФ, Уѕро електронний документФ.

Ќайважлив≥шим, зв≥сно, Ї проект закону Уѕро телекомун≥кац≥њФ, ¤кий повинен стати своЇр≥дною Уконституц≥ЇюФ у сфер≥ телекомун≥кац≥й та ≥нформац≥йних технолог≥й. √отуючи такий важливий закон, спец≥ал≥сти ƒержкомзвТ¤зку провели ц≥лу низку Укруглих стол≥вФ та обговорень, врахували думки заруб≥жних та в≥тчизн¤них експерт≥в, потенц≥альних та д≥ючих ≥нвестор≥в, спец≥ал≥ст≥в м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й ≥ т.п. Ќещодавно проект закону було подано на розгл¤д до ¬ерховноњ –ади. ¬≥н пропонуЇ законодавчим шл¤хом врегулювати питанн¤ веденн¤ д≥¤льност≥ у сфер≥ телекомун≥кац≥й в крањн≥, л≥цензуванн¤ телекомун≥кац≥йноњ д≥¤льност≥ та визначити права та обовТ¤зки оператор≥в звТ¤зку.

ўодо л≥цензуванн¤, то тут сл≥д зазначити, що, за думкою експерт≥в ƒеркомзвТ¤зку, одним з найб≥льш д≥Ївих важел≥в регулюванн¤ Ї саме л≥цензуванн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ оператор≥в з врахуванн¤м особливостей сфери д≥¤льност≥. «акон ”крањни Уѕро л≥цензуванн¤ де¤ких вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥Ф, ¤кий вступив у силу з вересн¤ минулого року, не враховуЇ особливостей д≥¤льност≥ у галуз≥ звТ¤зку ≥ нав≥ть пр¤мо заборон¤Ї враховувати њх в ≥нших законах. ¬ивченн¤ м≥жнародного досв≥ду з законодавчого регулюванн¤ д≥¤льност≥ у сфер≥ звТ¤зку (закон≥в про телекомун≥кац≥њ Ќ≥меччини, ‘ранц≥њ, ѕольщ≥, –ос≥њ та ≥н.) засв≥дчуЇ, що пол≥тика л≥цензуванн¤ у сфер≥ звТ¤зку законодавчо визначаЇтьс¤ окремими законами про регулюванн¤ саме в ц≥й досить специф≥чн≥й галуз≥. “ому лише п≥дтримка та ухваленн¤ законопроекту Уѕро телекомун≥кац≥њФ, ¤кий передбачаЇ особливост≥ л≥цензуванн¤ д≥¤льност≥ у сфер≥ звТ¤зку, можуть розвТ¤зати проблему.

ўодо д≥й неур¤дових орган≥зац≥й у напр¤мку розвитку галуз≥ телекомун≥кац≥й, сл≥д в≥дм≥тити особливий внесок у цей розвиток найб≥льшого в ”крањн≥ оператора з наданн¤ послуг звТ¤зку ¬ј“ У”кртелекомуФ. ƒл¤ усп≥шного розвитку будь-¤ких систем звТ¤зку необх≥дно забезпечити створенн¤ потужноњ транспортноњ системи на основ≥ оптико-волоконних л≥н≥й, ¤к≥ повинн≥ доповнюватис¤ рад≥орелейними та супутниковими л≥н≥¤ми. Ѕез њњ формуванн¤, в тому числ≥ на р≥вн≥ зони (област≥) та на р≥вн≥ найб≥льших м≥ст, неможливо ефективно розвивати ≥нш≥ мереж≥ звТ¤зку. Ќад створенн¤м саме такоњ системи ≥ працюЇ зараз У”кртелекомФ.

¬ останн≥ роки У”кртелекомФ вже зд≥йснив перш≥ кроки щодо побудови транспортноњ мереж≥, заснованоњ на технолог≥¤х ј“ћ, Frame Relay та IP. Ќа баз≥ ц≥Їњ мереж≥ багатофункц≥онального використанн¤ вже будуЇтьс¤ корпоративна мережа, мережа ≤нтернет та мережа Frame Relay У”кртелекомуФ. ÷¤ мережа допоможе У”кртелекомуФ перевести наданн¤ послуг звТ¤зку на принципово новий технолог≥чний р≥вень без пог≥ршенн¤ ¤кост≥ та розширити можливост≥ впровадженн¤ широкого перел≥ку послуг у перспектив≥.

ƒл¤ подальшого усп≥шного просуванн¤ у напр¤мку п≥двищенн¤ технолог≥чного р≥вн¤ у галуз≥ телекомун≥кац≥й необх≥дно також вир≥шити низку складних питань, що стосуютьс¤ шл¤х≥в забезпеченн¤ взаЇмод≥њ ≥снуючих мереж у в≥тчиз¤них телекомун≥кац≥¤х. “ут ¤вно вид≥л¤ютьс¤ дек≥лька основних проблем. ўодо техн≥чного аспекту њх розвТ¤занн¤, то ”кртелеком, пор¤д з ≥ншими орган≥зац≥¤ми та установами, спр¤мовуЇ зусилл¤ на зд≥йсненн¤ таких заход≥в:

Х розробка ≥ стандартизац≥¤ нових ун≥версальних протокол≥в, сум≥сних з≥ св≥товими стандартами, ≥з врахуванн¤м питанн¤ взаЇмод≥њ з ≥снуючою аналого-цифровою мережею електрозвТ¤зку;

Х вир≥шенн¤ р¤ду принципових мережевих питань, таких ¤к нумерац≥¤ на мультисер≥всних мережах, сигнал≥зац≥¤ в них дл¤ р≥зноман≥тних служб, забезпеченн¤ динам≥чного керуванн¤ вс≥ма ресурсами мереж≥;

Х розробка та реал≥зац≥¤ ≥нтерфейс≥в мереж нового типу з традиц≥йними мережами та службами електрозвТ¤зку;

Х розробка ≥ масове впровадженн¤ сучасних недорогих метод≥в доведенн¤ сигнал≥в р≥знор≥дних служб електрозвТ¤зку до багатофункц≥ональних к≥нцевих терм≥нал≥в користувач≥в з урахуванн¤м географ≥чних та демограф≥чних особливостей крањни.

7. Ќеобх≥дн≥ ресурси та умови

якщо проанал≥зувати необх≥дн≥ умови дл¤ подальшого усп≥шного розвитку телекомун≥кац≥й, то можна прийти до висновку, що так≥ умови взагал≥-то на¤вн≥ на теренах нашоњ держави. ÷е:

1. ƒосить висока Їмн≥сть ринку Ц 49 млн. чолов≥к.

2. Ќизький р≥вень телекомун≥кац≥й Ц отже, досить низьке насиченн¤ ринку телекомун≥кац≥йних послуг.

3. “ранзитне положенн¤ крањни на основних комун≥кац≥¤х з ™вропи в јз≥ю, висока ≥нтенсивн≥сть зовн≥шн≥х товарних, ф≥нансових, транспортних, людських поток≥в.

4. ¬исокий р≥вень осв≥ченост≥ населенн¤: за к≥льк≥стю ос≥б з вищою осв≥тою на 1000 мешканц≥в ”крањни Ц серед перших 20 крањн св≥ту.

5. ¬исокий р≥вень урбан≥зац≥њ Ц б≥льше 70% населенн¤ ”крањни мешкаЇ у м≥стах, та значне розкиданн¤ великих м≥ських центр≥в та агломерат≥в по територ≥њ крањни.

6.  ультурна та споживча ор≥Їнтац≥¤ значноњ частини населенн¤ на Ївропейськ≥ стандарти та умови житт¤ внасл≥док високоњ ≥нтенсивност≥ культурного, м≥грац≥йного та господарського обм≥ну з крањнами «ах≥дноњ ™вропи, де р≥вень телекомун≥кац≥й значно вищий, н≥ж в ”крањн≥.

7. ƒосить високий р≥вень розвитку орган≥зац≥й та установ сфер громадського житт¤ та тих галузей, ¤к≥ Ї найб≥льш ≥нтенсивними споживачами телекомун≥кац≥йних послуг, в першу чергу, ф≥нансовоњ сфери та сфери державного правл≥нн¤. ќднак њх г≥пертрофоване розширенн¤, особливо останньоњ, в ”крањн≥ р≥зко контрастуЇ ≥з занепадом в ≥нших сферах громадськоњ д≥¤льност≥, особливо в науц≥ та виробництв≥.

ќднак розвиток телекомун≥кац≥й в ”крањн≥ суттЇво гальмуЇтьс¤, що у свою чергу гальмуЇ розвиток ≥нших перспективних галузей економ≥ки. ќсновним негативним фактором Ї дуже низький р≥вень житт¤ населенн¤ . –≥вень грошових доход≥в приблизно 50% населенн¤ ”крањни достатн≥й лише дл¤ задоволенн¤ елементарних потреб. ≤снуЇ ≥ подальша тенденц≥¤ зниженн¤ р≥вн¤ та ¤кост≥ житт¤, що Ї основною причиною в≥дмови населенн¤ в≥д ц≥лого спектра телекомун≥кац≥йних послуг з причини њх в≥дносноњ дороговизни дл¤ б≥дноњ категор≥њ громад¤н. —об≥варт≥сть введенн¤ одного телефонного номера у с≥льськ≥й м≥сцевост≥ складаЇ понад 1000 дол., тобто телефон≥зац≥¤ с≥льськоњ м≥сцевост≥ Ї збитковою, оск≥льки траф≥к с≥льських абонент≥в через њхнЇ, зазвичай, дуже низьке матер≥альне становище невисокий.

¬исновки

” дан≥й робот≥ було зд≥йснено спробу досл≥дити реальний стан галуз≥ телекомун≥кац≥й в ”крањн≥, позитивн≥ та негативн≥ фактори, що визначають розвиток украњнських телекомун≥кац≥й, проблеми такого розвитку, а також пропозиц≥њ та заходи, спр¤мован≥ на подоланн¤ проблем.

як бачимо, з одного боку, в ”крањни у галуз≥ телекомун≥кац≥й на¤вн≥ ус≥ передумови подальшого розвитку, а, з ≥ншого боку, маЇмо низку проблем, ¤к≥ значно гальмують цей розвиток ≥ не дозвол¤ють ”крањн≥ вийти на належний р≥вень конкурентноздатност≥ у дан≥й галуз≥. “ому, ¤к вже зазначалос¤, д≥йсно необх≥дно по можливост≥ вживати належних заход≥в щодо поступового розвТ¤занн¤ цих проблем.

1	2	3

Ќазва: “елекомун≥кац≥йна галузь ”крањни, проблеми ≥ перспективи конкурентоздатност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1982 прочитано)