–озм≥щенн¤ продуктивних сил > “еритор≥ально-виробнич≥ комплекси ”крањни
” крањн≥ спостер≥гаЇтьс¤ значна рег≥ональна диференц≥ац≥¤ у показниках розм≥щенн¤ та розвитку продуктивних сил галуз≥. “ак, у в≥дправленн≥ газет та журнал≥в на столицю ”крањни припадаЇ майже 40%. ÷е по¤снюЇтьс¤ пом≥тною територ≥альною диференц≥ац≥Їю до≠ход≥в населенн¤, а також тим, що ињв Ї найб≥льшим д≥ловим та культурним центром крањни. «начною Ї частка иЇва ≥ в розвитку нових вид≥в зв'¤зку Ч електронноњ пошти, ≤нтернету, моб≥льного зв'¤зку, пейджингу. Ќа ињв припадаЇ 11,3% телефонних апарат≥в домашнього користуванн¤. Ќа частку ƒонецькоњ, ƒн≥пропетровськоњ та ’арк≥вськоњ областей припадаЇ в≥дпов≥дно 8,3%, 7,8% та 6,7% до≠машн≥х телефонних апарат≥в. “аким чином найб≥льш розвинут≥ про≠мислов≥ област≥ припадаЇ б≥льше третини вс≥Їњ к≥лькост≥ телефонних апарат≥в. ƒл¤ зв'¤зку ”крањни характерними Ї вс≥ недол≥ки розвитку продуктивних сил ≥нфраструктури у трансформац≥йному пер≥од≥: нер≥вном≥рна щ≥льн≥сть охопленн¤ територ≥њ послугами, ф≥зичний знос ≥ моральне за стар≥нн¤ обладнанн¤, низький р≥вень розвитку цифровоњ первинноњ мереж≥, недостатн¤ к≥льк≥сть телев≥з≥йних ка≠нал≥в дл¤ потреб державного ≥ комерц≥йного мовленн¤ на б≥льшост≥ географ≥чноњ територ≥њ крањни, висока питома вага ручноњ прац≥ в поштов≥й галуз≥, а також низька ¤к≥сть поштових послуг, пом≥тн≥ територ≥альн≥ диспропорц≥њ у р≥вн≥ розвитку галуз≥ в ц≥лому в ≥ндустр≥альних рег≥онах та на перифер≥њ. Ќа початок 2000 -х рок≥в ≥снуюча в ”крањн≥ первинна мережа, а також найб≥льш розгалужен≥ вторинн≥ мереж≥ телефонного ≥ теле≠графного зв'¤зку оснащен≥ переважно достатньо застар≥лими анало≠говими системами передач≥ ≥ таким же комутац≥йним обладнанн¤м. ÷им системам притаманна низька ¤к≥сть канал≥в зв'¤зку, особливо пом≥тна при передаванн≥ дискретних сигнал≥в. ѕр≥оритетним на≠пр¤мком розвитку первинноњ мереж≥ Ї буд≥вництво маг≥стральних цифрових волоконно-оптичних (¬ќЋ«) та рад≥орелейних (÷––Ћ) л≥н≥й зв'¤зку, ¤к≥ забезпечують значно б≥льшу пропускну спро≠можн≥сть л≥н≥й зв'¤зку (на два-три пор¤дки). ƒл¤ систем персонального рад≥о виклику (рад≥о пейджингу), оптимальних дл¤ використанн¤ у службах оперативного виклику, перспективними Ї стандарти ≈ .ћ≈8 та –№≈’. ћереж≥ ст≥льникового зв'¤зку, ¤к≥ поступово вит≥сн¤ють з ринку комун≥кац≥й рад≥о пейджинг, дл¤ п≥двищенн¤ ¤кост≥ та зб≥ль≠шенн¤ асортименту послуг, розвиваютьс¤ через використанн¤ нових д≥апазон≥в рад≥очастот та способ≥в доступу до мереж, а також впро≠вадженн¤ сучасн≥ших, пор≥вн¤но з широко вживаними зараз в ”к≠рањн≥, стандарт≥в. Ќа даний час в ”крањн≥ поки що найб≥льшу територ≥ю покрит≠т¤ мають мереж≥ аналогового ст≥льникового зв'¤зку достатньо за≠стар≥лого стандарту NN4^450, доступ до ¤ких надаЇ компан≥¤ Uћ—. “ому в ”крањн≥, зг≥дно з концепц≥Їю розвитку рухомих мереж зв'¤зку, б≥льш перспективними визнано цифров≥ стандарти другого покол≥нн¤ —8ћ-900 (≈—8ћ-900) та ќ—8-1800 (05ћ-1800), ¤к≥ вже впроваджуютьс¤ переважною к≥льк≥стю оператор≥в ≥ мають ц≥лу низку переваг, зокрема Ч широк≥ можливост≥ м≥жнародного роум≥нгу (доступу до мереж≥ ст≥льникового зв'¤зку в≥дпов≥дного стан≠дарту поза межами покритт¤ власного оператора за кордоном ”к≠рањни). ѕоки що обмеженими в ”крањн≥ Ї можливост≥ розвитку стан≠дарту ќјћ–5, доступ до мереж≥ ¤кого переважно у л≥вобережн≥й ”крањни надаЇ компан≥¤ ќ—— (найближчим часом вона в≥дкриваЇ доступ до мереж≥ ст≥льникового зв'¤зку також у стандарт≥ 08ћ-1800). ƒостатньо прогресивним Ї розвиток мереж≥ стац≥онарного ст≥льникового зв'¤зку в стандарт≥ —ќћј, причому не виключеним Ї ≥ впровадженн¤ цього стандарту дл¤ доступу у мережу моб≥льного зв'¤зку. ” найближч≥ дес¤ть рок≥в передбачаЇтьс¤ впровадженн¤ системи моб≥льного зв'¤зку третього покол≥нн¤ ≤Ћ”1“5, ¤ка зможе забезпечувати передаванн¤ ≥нформац≥њ на певних д≥л¤нках з≥ швидк≥стю до 2 ћб≥т/с. ѕерспективним дл¤ роботи в ≤нтернет≥ комплексноњ безпроводовоњ системи "персональний комп'ютер-моб≥льний телефон" Ї впровадженн¤ високошвидк≥сного протоколу доступу до мереж≥ та; передач≥ даних ќ– 8. ¬икористанн¤ транк≥нгових систем (персо≠нальних рад≥останц≥й з виходом у телефонну мережу) в ”крањн≥, внасл≥док низькоњ ефективност≥ використанн¤ рад≥очастот, Ї доц≥ль≠ним, в першу чергу, дл¤ в≥домчого зв'¤зку, а також у невеликих на≠селених пунктах, де розгортанн¤ ст≥льниковоњ мереж≥ не Ї виправда≠ним з точки зору в≥дшкодуванн¤ витрат. « точки зору орган≥зац≥њ транзитних ≥нформац≥йних маршрут≥в на шл¤ху ≥з ™вропи в јз≥ю Ї виг≥дним географ≥чне розташуванн¤ ”крањни, чим ≥ зумовлена њњ участь в багатьох м≥жнародних телеко≠мун≥кац≥йних проектах. ƒл¤ вир≥шенн¤ питанн¤ ≥нформатизац≥њ ”крањни необх≥дно провести значн≥ структурн≥ зм≥ни у зв'¤зку, насл≥дком ¤ких маЇ ста≠ти: Х демонопол≥зац≥¤ галуз≥, Х залученн¤ в≥тчизн¤ного та заруб≥жного приватного кап≥талу, Х створенн¤ сучасного регульованого ринку телекомун≥кац≥й. ƒл¤ розв'¤занн¤ вказаних завдань необх≥дно знайти компром≥с м≥ж ≥нтересами держави, ¤ка в≥дпов≥даЇ за ≥нфраструктурн≥ системи життЇзабезпеченн¤ сусп≥льства, та ≥нтересами приватних власник≥в, ¤к≥ забезпечують надходженн¤ ≥нвестиц≥й та ≥нновац≥й у галузь. ќсновним напр¤мом розвитку техн≥ко-технолог≥чноњ основи галуз≥ Ї реконструкц≥¤ та розширенн¤ Їмност≥ мереж, а також ѓх цифров≥зац≥¤. ÷ифров≥ системи передач≥ у поЇднанн≥ з волоконно-оптичними кабел¤ми дозвол¤ють значно зб≥льшувати Їмн≥сть станц≥й телефонного зв'¤зку. “акож вони дають змогу створювати комб≥нован≥ станц≥њ, ¤к≥ використовуютьс¤ на м≥сцевих, м≥жм≥ських та м≥жнародних мережах зв'¤зку. 2. ‘ќ–ћ”¬јЌЌя “≈–»“ќ–≤јЋ№Ќќ-¬»–ќЅЌ…„»’ ќћѕЋ≈ —≤¬ ” –јѓЌ» √осподарство кожноњ незалежноњ держави ¤вл¤Ї собою структуровану систему, в ¤к≥й ус≥ галуз≥ матер≥ального виробництва ≥ сфери гос≠подарськоњ д≥¤льност≥ орган≥зац≥йно, економ≥чно ≥ технолог≥чно взаЇмо≠зв'¤зан≥, а њњ функц≥онально-компонентна ≥ територ≥альна структури п≥д≠пор¤дкован≥ максимальному забезпеченню населенн¤ продовольчими ≥ промисловими товарами, пост≥йному п≥двищенню його життЇвого р≥вн¤, розширеному в≥дтворенню в природ≥ й сусп≥льному виробництв≥, рац≥о≠нальному використанню природних багатств. —труктурна перебудова господарського комплексу постаЇ першочер≠говим ≥ головним завданн¤м нашоњ держави. « огл¤ду на це, ≥стотно зро≠стають роль ≥ значенн¤ конструктивноњ та рег≥ональноњ економ≥к. ѕер≠ша з них маЇ бути нац≥лена на конструюванн¤ ≥ моделюванн¤ нових те≠ритор≥ально-виробничих комплекс≥в, а друга Ч на розробку конкретних практичних заход≥в, спр¤мованих на п≥двищенн¤ економ≥чноњ ефектив≠ност≥ њх функц≥онуванн¤. ‘ормуванн¤ територ≥ально-виробничих комп≠лекс≥в (“¬ ) Ч це складний ≥ тривалий процес, ¤кий ірунтуЇтьс¤ на за≠коном≥рност¤х територ≥ального под≥лу прац≥. ожний “¬ повинен ¤в≠л¤ти собою збалансовану та ≥нтегровану систему, в≥дзначатис¤ комп≠лексн≥стю, Їдн≥стю, виробничою ц≥л≥сн≥стю ≥ в≥дносною самост≥йн≥стю функц≥онуванн¤. як ц≥л≥сна система “¬ виступаЇ складовою господар≠ського комплексу держави, основною ланкою територ≥ального под≥лу прац≥. ќдним з головних завдань теор≥њ та практики комплексоутворенн¤ е розробка принципово нових методичних положень територ≥ального пла≠нуванн¤, проектуванн¤ ≥ моделюванн¤ територ≥ально-виробничих утво≠рень р≥зних ≥Їрарх≥чних р≥вн≥в. ” цьому ≥ пол¤гаЇ весь науково-практич≠ний зм≥ст територ≥альноњ орган≥зац≥њ сусп≥льного виробництва. —творен≠н¤ њњ високоефективних форм в умовах самост≥йност≥ украњнськоњ дер≠жави ≥ розвитку ринковоњ економ≥ки пов'¤зане з необх≥дн≥стю переходу до конструюванн¤ ≥ моделюванн¤ ¤к ус≥Їњ господарськоњ системи, так ≥ “¬ , ≥ нав≥ть окремих ≥нтеграц≥йних утворень. ўоб забезпечити високу економ≥чну ефективн≥сть њњ функц≥онуванн¤, сл≥д розпочати конструю≠ванн¤ ≥ моделюванн¤ Ђсистеми системї, а дл¤ цього потр≥бне досить ч≥т≠ке њњ трактуванн¤. ¬она повинна ¤вл¤ти собою комплекс економ≥чно, ор≠ган≥зац≥йно ≥ технолог≥чно взаЇмозв'¤заних головних, допом≥жних ≥ об≠слуговуючих галузей, ¤к≥ збалансован≥ м≥ж собою ≥ утворюють Їдину ≥н≠теграц≥йну систему. ƒл¤ того, щоб забезпечити њњ ефективне функц≥онуванн¤, необх≥дним Ї њх комплексно - пропорц≥ональний розвиток. ¬ажливо п≥дкреслити, що –ада по вивченню продуктивних сил ”к≠рањни ЌјЌ ”крањни, ¤ка вже багато рок≥в займаЇтьс¤ прогнозуванн¤м розвитку ≥ розм≥щенн¤ продуктивних сил на перспективу, фактично про≠гнозувала розвиток не комплекс≥в, а суми галузей на територ≥њ республ≥≠ки та њњ окремих район≥в. ’оча в умовах плановоњ економ≥ки так≥ прог≠нози ≥ створювали певну наукову основу дл¤ розвитку продуктивних сил, але комплексно - пропорц≥ональне забезпеченн¤ вс≥Їњ господарськоњ сис≠теми та њњ збалансован≥сть не вдавались. як насл≥док, ми одержали структурно незавершене, незбалансоване, нескомплексоване господарство, що не в≥дпов≥даЇ умовам ≥ параметрам високоефективного господар≠ського комплексу. ќсновною причиною такоњ ситуац≥њ стало те, що тео≠р≥Їю комплекс≥в ≥ комплексоутворенн¤ займалис¤ переважно економгеографи, ¤к≥ не брали участ≥ у проектуванн≥, моделюванн≥ та прогнозу≠ванн≥ њх функц≥онально-територ≥альноњ структури на перспективу, у ви≠бор≥ територ≥й ≥ майданчик≥в дл¤ розм≥щенн¤ п≥дприЇмств ≥ господарств. ј саме проектна д≥¤льн≥сть створюЇ ≥нформац≥йну базу дл¤ теоретичних узагальнень ≥ формуванн¤ наукових основ орган≥зац≥њ “¬ . ƒо остан≠нього часу маЇ м≥сце значний орган≥зац≥йний розрив м≥ж теор≥Їю ≥ прак≠тикою реального проектуванн¤ комплекс≥в. ƒл¤ л≥кв≥дац≥њ такого роз≠риву до розробки теоретичних основ комплексоутворенн¤, конструюван≠н¤ ≥ прогнозуванн¤ њх розвитку на далеку перспективу необх≥дно залуча≠ти спец≥ал≥ст≥в конструктивноњ та рег≥ональноњ економ≥к з науково-дос≠л≥дних ≥ проектних ≥нститут≥в, ¤к≥ б могли розробл¤ти орган≥зац≥йн≥ та технолог≥чн≥ модел≥ перв≥сних комплекс≥в, довод¤чи њх до ¤к≥сних ≥ к≥ль≠к≥сних параметр≥в складн≥ших ≥ масштабн≥ших ≥нтеграц≥й.
Ќазва: “еритор≥ально-виробнич≥ комплекси ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5818 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
