–озм≥щенн¤ продуктивних сил > “орговельний потенц≥ал ¬олинськоњ област≥

“орговельний потенц≥ал ¬олинськоњ област≥

«м≥ст

¬ступ

≤сторичний нарис розвитку торг≥вл≥

ѕередумови розвитку ≥ розм≥щенн¤ торг≥вл≥

’арактеристика роздр≥бноњ ≥ оптовоњ ланок торг≥вл≥ област≥

«овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть

Ћ≥тература

¬ступ

¬олинська область розташована на крайньому п≥вн≥чному заход≥ ”крањни. ”творена 4 грудн¤ 1939 року. ѕлоща Ц 20,14 тис. км2. «агальна прот¤жн≥сть меж област≥ Ц 930 км. Ќа п≥вноч≥ вона межуЇ з –еспубл≥кою Ѕ≥лорусь Ц прот¤жн≥сть кордону 205 км. Ќа сход≥ ≥ п≥вденному сход≥ область межуЇ з –≥вненською (410 км), а на п≥вдн≥ Ц з Ћьв≥вською (125км) област¤ми. Ќа заход≥ по р≥чц≥ «ах≥дний Ѕуг проходить державний кордон з –еспубл≥кою ѕольща (190 км).

ѕол≥тико-географ≥чне положенн¤ област≥ Ї перифер≥йним в ”крањн≥, але характеризуЇтьс¤ центральн≥стю в ™вроп≥. ¬олинь розташована в центральн≥й частин≥ св≥тового по¤су найвищого пол≥тичного ≥ соц≥ально-економ≥чного розвитку. ѓѓ центральне положенн¤ в Ївропейськ≥й геопол≥тичн≥й систем≥ Ї виг≥дним дл¤ налагодженн¤ економ≥чних ≥ культурних стосунк≥в з крањнами ™вропи. ѕозитивною стороною Ї сус≥дство з ѕольщею, ≥ Ѕ≥лоруссю, з ¤кими ”крањна п≥дтримуЇ дружн≥ стосунки ≥ область маЇ прот¤жн≥ зони контакту. ¬насл≥док цього ¬олинь маЇ багато вар≥ант≥в розвитку зовн≥шньо-пол≥тичних, культурних та зовн≥шньо-економ≥чних в≥дносин ≥ контакт≥в, можлив≥сть виходу в Ївропейськ≥ крањни.

ќдна ≥з головних рис ≈√ѕ област≥ Ц це њњ прикордонне положенн¤ в зон≥ контактноњ взаЇмод≥њ ≥ стику територ≥ально-господарських структур ”крањни, Ѕ≥лорус≥ ≥ ѕольщ≥, близьк≥сть до Ївропейського ринку. ѕоложенн¤ територ≥њ област≥ в ц≥й ≥нтеграц≥йн≥й зон≥ може ≥ повинно спри¤ти активн≥й участ≥ краю в м≥жнародному ≥ м≥жрайонному под≥л≥ та ≥нтеграц≥њ прац≥, у транзитному транспортному обслуговуванн≥ експортно-≥мпортних перевезень ”крањни.

≤сторичний нарис розвитку торг≥вл≥

«а час≥в  ињвськоњ –ус≥ та ≥снуванн¤ ¬олодимиро-¬олинського ≥ √алицько-¬олинського кн¤з≥вств територ≥¤ знаходилась на перехрест≥ Ївропейських торгових шл¤х≥в, що спри¤ло розвитку господарства ≥ сусп≥льно-пол≥тичних в≥дносин на ¬олин≥. ¬ цю епоху виникаЇ р¤д м≥ст ( ¬олодимир-¬олинський, Ћуцьк, “ур≥йськ, –атне, ќлика,  ам≥нь- аширський, ѕеремиль та ≥н.), ¤к≥ в≥д≥грали значну роль у посиленн≥ економ≥чних, торговельних та культурних звТ¤зк≥в з народами «ах≥дноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи.

¬ центр≥ великих поселень були розташован≥ городища, ¤к≥ виконували не т≥льки оборонн≥ чи адм≥н≥стративн≥ функц≥њ, а й в≥д≥гравали значну роль у торг≥вл≥. ѕро розвиток тогочасноњ торг≥вл≥ св≥дчать численн≥ скарби монет, знайдених в р≥зних районах ¬олин≥. ѓх характер вказуЇ на звТ¤зки волин¤н з ѕрибалтикою, «ах≥дною ™вропою, ѕ≥вн≥чним ѕричорноморТ¤м. „ерез ѕ≥вденну ¬олинь в ’ ст. проходив головний торговельний шл¤х, що зТЇднував –усь-”крањну ≥з «ах≥дною ™вропою. ¬≥н в≥в з  иЇва на  рак≥в, ѕрагу, –егенсбург. ’утра, мед та в≥ск були найважлив≥шими товарами ¬олин≥ у њњ торг≥вл≥ з ≥ншими крањнами.

ѕрийн¤тт¤ христи¤нства у 988 роц≥ призвело до значних зм≥н у сусп≥льному житт≥ волин¤н, в тому числ≥ й в соц≥ально-економ≥чн≥й сфер≥. «Т¤вилис¤ нов≥ м≥ста, швидко розвивалис¤ стар≥, будувалис¤ храми, монастир≥. ѕодальший розвиток старих ≥ нових ремесел спри¤в розширенню внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥.

¬еличезних руйнувань зазнала ¬олинь 1241 року, коли монголо-татарська навала призвела до знищенн¤ б≥льшост≥ м≥ст ≥ с≥л, в тому числ≥ столичного ¬олодимира. «агинуло багато мирних жител≥в. ” своЇму економ≥чному розвитку ¬олинь була в≥дкинута на багато рок≥в назад. Ќа економ≥ц≥ краю негативно позначилось зм≥щенн¤ на п≥вдень ™вропи великого торговельного шл¤ху —х≥д Ц «ах≥д. ÷е було повТ¤зано з пол≥тичною нестаб≥льн≥стю —х≥дноњ ™вропи у ’≤≤-’≤≤≤ ст. Ќатом≥сть, в цей час ¬олинь завТ¤зала нов≥ торговельн≥ звТ¤зки, зокрема з Ћитвою, “евтонським орденом, ƒанц≥гом, а також зм≥цнила стар≥ Ц з ѕольщею, Ќ≥меччиною, ”горщиною. ” ¬олодимир≥ ≥снувала ц≥ла колон≥¤ н≥мецьких купц≥в. “од≥ ж там зТ¤вилась перша митниц¤.

” ’V ст. економ≥чне житт¤ краю набуло знов значного розвитку. ѕочинаючи з ’V ст., магнати й шл¤хта прагнули розшир¤ти своњ орн≥ земл≥, щоб виробл¤ти б≥льше продукт≥в на продаж. ÷е було зумовлено значним розвитком внутр≥шньоњ торг≥вл≥. ¬ цей час отримують розвиток ремесла, р≥зн≥ промисли, торг≥вл≥. Ќа баз≥ ви¤влених тут родовищ зал≥зноњ руди провадилос¤ виробництво зал≥за. ¬се це спри¤ло розвитку внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, зб≥льшенню к≥лькост≥ торг≥в та ¤рмарк≥в. Ћуцьк, ¬олодимир-¬олинський, “орчин, ”стилуг та ≥нш≥ м≥ста стають великими центрами торг≥вл≥. Ќа «ах≥д з ¬олин≥ вивозили хл≥б, л≥с, худобу та ≥нш≥ товари. ѕрот¤гом ’V-XVI ст. переважна б≥льш≥сть волинських м≥ст отримало самовр¤дуванн¤ за магдебурзьким правом, що в≥д≥грало певну позитивну роль у ≥х розвитку.

÷ентром торг≥вл≥ на цей час був Ћуцьк Ц один з центр≥в м≥жнародноњ торг≥вл≥. ¬ м≥ст≥ йшла жвава торг≥вл¤, в≥дбувалис¤ багатолюдн≥ ¤рмарки. ¬ 1552 роц≥ в Ћуцьку було 30 крамниць. Ћуцьк п≥дтримував жвав≥ торговельн≥ звТ¤зки з м≥стами –ос≥йськоњ держави, крањнами «ах≥дноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи. ≤з “уреччини сюди надходили пр¤нощ≥, оксамит, шовков≥ ≥ парчов≥ тканини, збро¤, к≥нська збру¤, кон≥, с≥ль, ≥з ‘ранц≥њ Ц шерст¤н≥ ≥ шовков≥ тканини, вино, цукор, аптекарськ≥ товари; з ”горщини Ц вино, м≥дь, нож≥; з „ех≥њ Ц сукна; з –ос≥йськоњ держави Ц хутра.

„ерез Ћуцьк у зах≥дн≥ крањни вивозилас¤ значна к≥льк≥сть с≥льськогосподарських продукт≥в. ѕор¤д ≥з ¬олодимиром - ¬олинським ≥ Ѕрестом Ћуцьк був одним ≥з головних пункт≥в, через ¤к≥ за кордон вивозили мед ≥ в≥ск, а також хл≥б, худобу, шк≥ру, рибу, хутра тощо.  упц≥ з Ћуцька торгували у багатьох крањнах, зокрема бували у ћоскв≥.

¬ середин≥ XVII ст. торг≥вл¤ пог≥ршилас¤, оск≥льки п≥сл¤ визвольноњ в≥йни 1648-1654рр. ¬олинь вийшла дуже розореною. Ѕ≥льш≥сть населених пункт≥в було спалено, зруйновано.  ≥льк≥сть населенн¤ дуже зменшилась. –озвиток м≥ст, ремесел ≥ торг≥вл≥ спов≥льнивс¤, економ≥ц≥ ¬олин≥ перешкоджали част≥ в≥йни що тривали до середини XVII ст.

” 1795 роц≥ за трет≥м под≥лом ѕольщ≥ майже вс¤ ¬олинь в≥д≥йшла до –ос≥њ. ÷е спри¤ло економ≥чному ≥ культурному розвитку краю. « 1861 року по 1900 р≥к потужного розвитку набула промислов≥сть. Ќайб≥льш поширен≥ були цукров≥, млинарськ≥, деревообробн≥, гор≥лчан≥ п≥дприЇмства. «начний вплив на розвиток народного господарства мало буд≥вництво зал≥зниць, шосейних шл¤х≥в. ’оча промисловий розвиток к≥нц¤ XIX Ц початку ’’ ст. не оминув ≥ ¬олинь, все ж вона ≥ надал≥ лишалас¤ глухою аграрною пров≥нц≥Їю у склад≥ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ.

ѕерша св≥това в≥йна ≥ революц≥¤ принесла багато руйнувань та збитк≥в народному господарству ¬олин≥. ¬осени 1920 року, з утвердженн¤м польськоњ влади, наступив 20-ти р≥чний пер≥од мирного розвитку економ≥ки. ¬ажливе м≥сце в економ≥ц≥ ¬олин≥ того часу займали вив≥з л≥су ≥ деревообробка. ѕо вс≥й ¬олин≥ поширен≥ були л≥сопилки, пилорами, меблев≥ фабрики. „исленними були цегельн≥. ” м≥стах найб≥льш численною категор≥Їю населенн¤ були рем≥сники ≥ др≥бн≥ торговц≥.

—труктура зайн¤тост≥ населенн¤ в народному господарств≥ ¬олин≥ в 1920-1930-х роках зм≥нювалась дуже пов≥льно. ” 1921 роц≥ в с/г було зайн¤то 81% волин¤н, а в 1931 Ц 79%, у промисловост≥ в≥дпов≥дно 7 ≥ 9%, у торг≥вл≥ Ц 6 ≥ 5%. ќтже, ¤к ≥ в попередн≥ роки ¬олинь залишалась аграрним рег≥оном з тенденц≥Їю до пов≥льного розвитку ≥нших галузей економ≥ки.

—учасний розвиток економ≥ки област≥ характеризуЇтьс¤ тим, що на ¬олин≥ отримали розвиток б≥льш≥сть галузей матер≥ального виробництва ≥ невиробничоњ сфери.

ѕередумови розвитку ≥ розм≥щенн¤ торг≥вл≥

—учасний розвиток економ≥ки област≥ характеризуЇтьс¤ тим, що на ¬олин≥ отримали розвиток б≥льш≥сть галузей матер≥ального виробництва ≥ невиробничоњ сфери. «а окремими видами продукц≥њ область вносить де¤кий внесок у загальнодержавне виробництво. ¬загал≥, ¬олинська область спец≥ал≥зуЇтьс¤ на л≥сов≥й ≥ деревообробн≥й, легк≥й, харчов≥й промисловост≥, машинобудуванн≥, на виробництв≥ цукрових бур¤к≥в, зернових культур, картопл≥, мТ¤со-молочному тваринництв≥.

јнал≥з виконанн¤ завдань ѕрограми економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку област≥ на 2003 р≥к св≥дчить про те, що промисловий комплекс ¬олин≥ продовжуЇ динам≥чно розвиватись.

ѕрот¤гом с≥чн¤-червн¤ поточного року обс¤ги промислового виробництва зросли на 14,2% ≥ перевищили 801 млн. гривень.

ѕонад 54 % промислових п≥дприЇмств зб≥льшили обс¤ги промислового виробництва.

¬насл≥док вжитт¤ заход≥в по п≥двищенню ефективност≥ роботи д≥ючих шахт та торфобрикетних п≥дприЇмств, прир≥ст обс¤г≥в виробництва у добувн≥й промисловост≥ у першому п≥вр≥чч≥ 2003 року становив 18,9 %.

ќсобливо динам≥чно розвиваютьс¤ пр≥оритетн≥ галуз≥ промислового комплексу. «окрема, у х≥м≥чн≥й промисловост≥ прир≥ст виробництва за с≥чень-червень 2003 року становив 34,3 %, у машинобудуванн≥ Ц 24,3 %, у виробництв≥ будматер≥ал≥в Ц 8,2 %.

¬ област≥ набули подальшого розвитку позитивн≥ зрушенн¤ у вдосконаленн≥ структури промислового виробництва, розвитку соц≥ально-ор≥Їнтованих галузей, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на випуску товар≥в народного споживанн¤.

Ќа 7,6 % зросли обс¤ги виробництва у харчов≥й та переробн≥й промисловост≥, на 2,7 %Ц у легк≥й промисловост≥.

¬насл≥док цього виробництво товар≥в народного споживанн¤ в ц≥лому по област≥ зб≥льшилось на 7,2 %.

ќсновним завданн¤м агропромислового комплексу област≥ в 2003 роц≥ залишаЇтьс¤ стаб≥льне нарощуванн¤ виробництва продукц≥њ с≥льського господарства, харчовоњ та переробноњ промисловост≥, створенн¤ ефективного конкурентного середовища, розвиток ≥нфраструктури аграрного ринку.

1	2	3	4

Ќазва: “орговельний потенц≥ал ¬олинськоњ област≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1522 прочитано)