–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ’арактеристика транспортно-технолог≥чних схем

’арактеристика транспортно-технолог≥чних схем

“оварорух Ч це д≥¤льн≥сть по плануванню, перетворенню в житт¤ ≥ контролю за ф≥зичним перем≥щенн¤м вантаж≥в в≥д м≥сць њхнього походженн¤ до м≥сць користуванн¤ з метою задоволенн¤ нестатк≥в споживач≥в ≥ з вигодою дл¤ себе.

ƒл¤ перем≥щенн¤ вантаж≥в ф≥рми орган≥зують збереженн¤, вантажну обробку ≥ транспортуванн¤ товар≥в, щоб вони ви¤вилис¤ доступними дл¤ споживача в потр≥бний час ≥ в потр≥бному м≥сц≥ ƒл¤ виконанн¤ ц≥Їњ роботи формуЇтьс¤ система товароруху —истема м≥жнародного товароруху Ч це комплекс, що включаЇ:

техн≥чн≥ засоби, комун≥кац≥њ ≥ пристроњ ус≥х вид≥в транспорту;

складське господарство промислових ф≥рм, њхн≥х ф≥л≥й, торгово-посередницьких ≥ ≥нших компан≥й;

матер≥ально-техн≥чну базу стив≥дорних, брокерських ≥ агентських ф≥рм;

облаштованост≥ транспортно-експедиторських компан≥й дл¤ зд≥йсненн¤ операц≥й по п≥дгруп≥, комплектац≥њ в≥дправлень ≥ т.п.;

матер≥ально-техн≥чну базу л≥зингових компан≥й, що здають в оренду контейнери,

техн≥чн≥ засоби ≥нформац≥йно-керуючих систем.

Ќазвана система охоплюЇ сукупн≥сть технолог≥чних, орган≥зац≥йних, правових, спец≥альних ≥ ≥нших в≥дносин, що виникають у ход≥ транспортного, складського, ≥нформац≥йного й ≥ншого забезпеченн¤ м≥жнародних зв'¤зк≥в —истема товароруху, що виходить за рамки ¤коњ-небудь одн≥Їњ крањни, може бути визначена ¤к м≥жнародна система.

” в≥тчизн¤н≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ найб≥льше часто використовуЇтьс¤ пон¤тт¤ "транспортне забезпеченн¤", що по своњй сут≥ майже ≥дентично вище приведеноњ деф≥н≥ц≥њ ѕ≥д транспортним забезпеченн¤м розум≥Їтьс¤ сукупн≥сть елемент≥в, що знаход¤тьс¤ в т≥сн≥й взаЇмод≥њ ≥ складають Їдин≥й систем≥, що поЇднуЇ операц≥њ, зв'¤зан≥ з виробництвом ≥ звертанн¤м продукц≥њ транспорту "“ранспортне забезпеченн¤ варто розгл¤дати ¤к систему, що представл¤Ї собою сукупн≥сть техн≥чних, технолог≥чних елемент≥в, економ≥чних, комерц≥йно-правових, орган≥зац≥йних вплив≥в, форм ≥ метод≥в керуванн¤ транспортними операц≥¤ми ≥ процесами на вс≥х етапах ≥ р≥вн¤х виробництва, споживанн¤ ≥ звертанн¤ продукц≥њ, що забезпечуЇ сусп≥льне в≥дтворенн¤ ≥ рац≥ональне функц≥онуванн¤ економ≥ки".

¬ даний час в≥дправники вантажу розгл¤дають транспорт ≥ розпод≥л товар≥в ¤к взаЇмозалежн≥ види д≥¤льност≥, що зд≥йснюЇ спец≥ал≥зована компан≥¤. ѕрагненн¤ скоротити до м≥н≥муму запаси маЇ на уваз≥ зб≥льшенн¤ попиту на перевезенн¤, що, кр≥м усього, повинн≥ забезпечити "збереженн¤ на колесах". ÷ьому спри¤Ї прогрес в област≥ спрощенн¤ й автоматизац≥њ обробки великого обс¤гу документ≥в, що супроводжують д≥¤льност≥ в област≥ перевезень јкцент переноситьс¤ з витрат ≥ ¤кост≥ окремих транспортних систем на загальн≥ витрати, ¤к≥сть, над≥йн≥сть ≥ керован≥сть взаЇмозалежних систем у ¤кост≥ Їдиного комплексу перевезень (наприклад, морський ≥ пов≥тр¤ний транспорт в сполученн≥ з зал≥зничним, автомоб≥льним ≥ внутр≥шн≥м вод¤ноњ, а також комб≥нован≥ методи в рамках сухопутних транспортних систем, таких ¤к зал≥знично-автомоб≥льн≥, автомоб≥льно-вод¤н≥ перевезенн¤ й ≥н.). ÷≥ зм≥ни привели до под≥лу транспорту на дв≥ головн≥ галуз≥. ¬елик≥ компан≥њ займаютьс¤ орган≥зац≥Їю перевезень, тобто координують зв'¤зку в рамках системи товароруху ≥ поЇднують процес перевезенн¤ з≥ сполученою д≥¤льн≥стю. Ѕ≥льш др≥бн≥ транспортн≥ компан≥њ спец≥ал≥зуютьс¤ на окремих видах чи перевезень на забезпеченн≥ супутн≥х операц≥й (складськ≥, перевантажувальн≥, стив≥дорн≥, л≥зингов≥, постачальницьк≥ й ≥н.). ” результат≥ таких зм≥н основна увага прид≥л¤Їтьс¤ оптим≥зац≥њ послуг у рамках систем товароруху в ц≥лому, а не ≥нтересам окремих вид≥в транспорту.

ѕроцес матер≥ально-техн≥чного постачанн¤ також зм≥нивс¤. ¬иробництво, покупка ≥ чи продаж постачанн¤ товар≥в уже не мають на уваз≥ використанн¤ створених заздалег≥дь запас≥в. ѕостачанн¤ чи сировини готових вироб≥в у сьогоденн¤ час зд≥йснюютьс¤ саме в той момент, коли вони необх≥дн≥. ѕри цьому запаси скорочуютьс¤ до м≥н≥муму ≥ на транспортних оператор≥в л¤гаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за забезпеченн¤ необх≥дних запас≥в.

ќск≥льки розм≥ри парт≥й вантаж≥в зменшуютьс¤, а частота в≥дправлень зб≥льшуЇтьс¤, перев≥зники змушен≥ прагнути забезпечити в≥дпов≥дний р≥вень використанн¤ вантажоп≥дйомност≥ своњх транспортних засоб≥в. ƒл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети найчаст≥ше приходитьс¤ збирати й укрупнювати парт≥њ вантажу з в≥дносно великих по площ≥ район≥в. “аким чином, у даний час вантаж≥ в основному поЇднуютьс¤ в чи парт≥њ розд≥л¤ютьс¤ в центрах розпод≥лу. –езультати досл≥джень св≥дчать про економ≥чну рентабельн≥сть такоњ системи товароруху. ¬она маЇ конкретн≥ переваги з погл¤ду економ≥њ енерг≥њ й охорони навколишнього середовища. ќск≥льки сфера д≥¤льност≥ транспортн≥ компан≥њ розширюЇтьс¤, вони займають дом≥нуюче положенн¤ в рамках системи товароруху ≥ беруть на себе в≥дпов≥дальн≥сть за њњ орган≥зац≥ю в ц≥лому. ” результат≥ матер≥ально-техн≥чне постачанн¤ ус≥ в б≥льшому ступен≥ переходить у функц≥њ транспортних компан≥й.  р≥м своњх перв≥сних функц≥й по забезпеченню перевезень, ц≥ компан≥њ пропонують послуги загального користуванн¤, що включають складуванн¤, обробку вс≥Їњ перев≥зноњ документац≥њ орган≥зац≥ю розпод≥лу, ф≥нансов≥ й адм≥н≥стративн≥ питанн¤, зв'¤зан≥ з товарорухом.

”р¤д не маЇ пр¤мого в≥дношенн¤ до конкретних елемент≥в систем товароруху. ѓхн¤ увага в б≥льшому ступен≥ зосереджено на розвитку рамок, у межах ¤ких може бути створена така система. “имчасов≥ рамки ур¤дових р≥шень в област≥ товароруху Ї б≥льш тривалими, чим у п≥дприЇмств, що особливо справедливо в област≥ транспорту ≥ матер≥ально-техн≥чноњ ≥нфраструктури. ƒл¤ спри¤нн¤ б≥льш широкому поширенню концепц≥њ товароруху ур¤ди змушен≥ враховувати аспекти, що виход¤ть за меж≥ сфери транспортного сектора. Ќаприклад, питанн¤ структурноњ пол≥тики в промисловост≥ ≥ торг≥вл≥ зважуютьс¤ за допомогою застосуванн¤ концепц≥њ лог≥стичних систем товароруху. ”р¤ду несуть особливу в≥дпов≥дальн≥сть за забезпеченн¤ сум≥сност≥ ≥ взаЇмозв'¤зку транспортних систем сус≥дн≥х крањн, що забезпечуЇ основу дл¤ максимального використанн¤ переваг концепц≥њ м≥жнародних систем товароруху.

Ќа р≥вн≥ п≥дприЇмств пост≥йно починаютьс¤ зусилл¤, спр¤мован≥ на рац≥онал≥зац≥ю своЇњ д≥¤льност≥ за допомогою оптим≥зац≥њ запас≥в, скороченн¤ часу обробки матер≥ал≥в, автоматизац≥њ ≥ введенн¤ робототехн≥ки, подальшого под≥лу прац≥ ≥ т.д. «д≥йснюючи ц≥ м≥ри, п≥дприЇмство приймаЇ р≥шенн¤ ¤к на стратег≥чному р≥вн≥ (охоплюЇ принципи, ¤к≥ варто дотримувати прот¤гом тривалого пер≥оду часу), так ≥ на оперативному, коли розгл¤даютьс¤ питанн¤ орган≥зац≥йного характеру, вплив ¤ких у час≥ обмежений.

 онцепц≥¤ м≥жнародних лог≥стичних систем товароруху охоплюЇ транспортну систему в ц≥лому ¤к таку, але окрем≥ види транспорту. ” нењ також вход¤ть питанн¤ матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤, що, у свою чергу, охоплюють ус≥ види д≥¤льност≥, зв'¤зан≥ з потоками матер≥альних ц≥нностей (перевезенн¤, збереженн¤, передача ≥нформац≥њ ≥ виробництво).

ќдним з основних напр¤мк≥в ≥нновац≥й м≥жнародного транспортного процесу Ї удосконалюванн¤ структури м≥жнародних транспортних систем. ѕри створенн≥ лог≥стичноњ системи товароруху в м≥жнародному масштаб≥ виникають наступн≥ проблеми:

регулюванн¤ ≥ спрощенн¤ митних ≥ технолог≥чних процедур при переход≥ матер≥альних поток≥в через границ≥;

ун≥ф≥кац≥¤ вимог, правил, тариф≥в, параметр≥в ≥ стандарт≥в до технолог≥њ ≥ техн≥чних засоб≥в при збереженн≥ суверен≥тет≥в ≥ визнанн≥ державами пр≥оритет≥в м≥жнародних угод, що регулюють принципи лог≥стики;

акцент на ¤к≥сн≥ показники (доставка "точно п≥д час") при забезпеченн≥ ≥ схоронност≥ вантаж≥в ≥ на одержанн¤ високого економ≥чного ефекту;

значн≥ ≥нвестиц≥њ в транспортн≥ ≥нфраструктури, зв'¤зан≥ з керуванн¤м матер≥альними й ≥нформац≥йними потоками;

ор≥Їнтац≥¤ на в≥льн≥ ринков≥ в≥дносини в сфер≥ економ≥ки ≥ при формуванн≥ ринку транспортних послуг.

ѕри переход≥ в≥д нац≥ональних до наднац≥ональних систем лог≥стики б≥льш ефективно використовуютьс¤ ран≥ше закрит≥ "просторов≥" потенц≥али економ≥к крањн-член≥в об'Їднаного ринку. ” под≥бн≥ процеси ≥нтеграц≥њ за умови переходу до в≥льноњ ринковоњ економ≥ки можуть включатис¤ крањни ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи.

¬≥дсутн≥сть м≥жнац≥ональних лог≥стичних систем товароруху приводить до багаторазових перевантажувальних операц≥й, тривалим затримкам вантаж≥в ≥ транспортних засоб≥в на прикордонних станц≥¤х ≥, ¤к насл≥док, до порушенн¤ терм≥н≥в постачанн¤, тобто негативно впливаЇ на кон'юнктуру збуту.

—творенн¤ лог≥стичних м≥жнародних систем товароруху зв'¤зано з дорогими заходами. “оварний ринок багатономенклатурноњ продукц≥њ вимагаЇ створенн¤ мереж≥ рег≥ональних пром≥жних розпод≥льних центр≥в у р≥зних крањнах. ‘ах≥вц¤ми п≥драховано, що збитки унасл≥док в≥домоњ автоном≥њ ≥ завз¤того захисту економ≥чного суверен≥тету в крањнах ™— до к≥нц¤ 80-х рр. складали близько 400 млрд. дол. у р≥к.

ƒо основних бар'Їр≥в у лог≥стичних системах товароруху в≥днос¤тьс¤ прикордонн≥ переходи. ¬ умовах «агального ринку практично скасовуЇтьс¤ прикордонний контроль, скорочуютьс¤ витрати за рахунок зменшенн¤ штату прикордонних служб, знижуютьс¤ витрати, обумовлен≥ затримками вантаж≥в у процес≥ виконанн¤ прикордонних процедур. —умарна економ≥¤ в≥д цих заход≥в складаЇ до 15 млрд. дол. у р≥к.

ѕри побудов≥ лог≥стичних систем товароруху в рамках загального економ≥чного простору гармон≥зуютьс¤ технолог≥чн≥ ≥ техн≥чн≥ системи в сфер≥ перевезень. ƒо них в≥днос¤тьс¤: граничн≥ навантаженн¤ ≥ довжина вагон≥в, автомоб≥л≥в, контейнер≥в, п≥ддон≥в, пров≥зн≥ спроможност≥ зал≥зничних ≥ автомоб≥льних маг≥стралей.

1	2

Ќазва: ’арактеристика транспортно-технолог≥чних схем
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1009 прочитано)