—в≥товий ринок > ≤нвестиц≥йний ринок, оц≥нки та прогнозуванн¤

≤нвестиц≥йний ринок, оц≥нки та прогнозуванн¤

¬изначенн¤ сутност≥ пон¤тт¤ У≥нвестиц≥йФ

¬ систем≥ в≥дтворенн¤, безв≥дносно до його сусп≥льноњ форми, ≥нвестиц≥¤м належить найважлив≥ша роль в справ≥ в≥дновленн¤ ≥ зб≥льшенн¤ виробничих ресурс≥в, а, в≥дпов≥дно, ≥ забезпеченн¤ в≥дпов≥дних темп≥в економ≥чного росту. якщо у¤вити сусп≥льне в≥дтворенн¤ ¤к систему виробництва, розпод≥лу, обм≥ну та споживанн¤, то ≥нвестиц≥њ, головним чином, стосуютьс¤ першоњ ланки Ц виробництва, ≥, можна сказати, складають матер≥альну основу його розвитку.

—аме пон¤тт¤ ≥нвестиц≥њ (в≥д лат. Investio - од¤гаю) значить вкладенн¤ кап≥талу в галуз≥ економ≥ки ¤к в сам≥й крањн≥ так ≥ за њњ межами.

≤нвестиц≥њ Ц це грошов≥, майнов≥, ≥нтелектуальн≥ ц≥нност≥, ¤к≥ вкладають в обТЇкти п≥дприЇмницькоњ та ≥нших вид≥в д≥¤льност≥ з метою отриманн¤ прибутку. ѓх можна робити в основн≥ (буд≥вл≥, споруди, машини и й устаткуванн¤ тощо) та оборотн≥ (дл¤ формуванн¤ виробничих запас≥в товарно Ц матер≥альних ц≥нностей тощо) фонди, у нематер≥альн≥ ресурси й активи (ц≥нн≥ папери. патенти, л≥ценз≥њ тощо).

≤нвестиц≥њ Ц це те, що Ув≥дкладаютьФ на завтрашн≥й день, дл¤ того щоб мати можлив≥сть б≥льше споживати в майбутньому. ќдна частина ≥нвестиц≥й Ц це споживч≥ блага, ¤к≥ не застосовуютьс¤ в поточному пер≥од≥, а в≥дкладаютьс¤ в запас (≥нвестиц≥њ на зб≥льшенн¤ запас≥в). ≤нша частина Ц це ресурси, ¤к≥ направл¤ютьс¤ на розширенн¤ виробництва (вклади в споруди, машини то буд≥вл≥).

“аким чином, ≥нвестиц≥¤ми вважаютьс¤ т≥ економ≥чн≥ ресурси, ¤к≥ направлен≥ на зб≥льшенн¤ реального кап≥талу сусп≥льства, тобто на розширенн¤ чи модерн≥зац≥ю виробничого апарату. ÷е може бути повТ¤зано з придбанн¤м нових машин, будинк≥в, транспортних засоб≥в, а також з буд≥вництвом дор≥г, мост≥в та ≥нших ≥нженерних споруд. —юди також треба включити витрати на осв≥ту, науков≥ досл≥дженн¤ та п≥дготовку кадр≥в. ÷≥ витрати представл¤ють собою ≥нвестиц≥њ в Улюдський кап≥талФ, ¤к≥ на сучасному розвитку економ≥ки набувають все б≥льшого ≥ б≥льшого значенн¤, тому що на сам к≥нець результатом людськоњ д≥¤льност≥ виступають ≥ будинки, ≥ споруди, ≥ машини, ≥ устаткуванн¤, ≥ саме головне, основний фактор сучасного економ≥чного розвитку Ц ≥нтелектуальний продукт, ¤кий визначаЇ економ≥чне положенн¤ крањни в св≥тов≥й ≥Їрарх≥њ держав.

≤нвестиц≥њ в≥д≥грають центральну роль в економ≥чному процес≥, вони визначають загальний р≥ст економ≥ки. ¬ результат≥ ≥нвестуванн¤ засоб≥в в економ≥ку зб≥льшуютьс¤ обс¤ги виробництва, росте нац≥ональний прибуток, розвиваютьс¤ та йдуть в перед в економ≥чн≥й конкуренц≥њ галуз≥ та п≥дприЇмства, що в найб≥льшому степен≥ задовольн¤ють попит на т≥ чи ≥нш≥ товари та послуги. ќтриманий прир≥ст нац≥онального прибутку частково знову накоплюЇтьс¤, проходить подальше зб≥льшенн¤ виробництва, процес повторюЇтьс¤ безперервно. “аким чином ≥нвестиц≥њ, що утворюютьс¤ за рахунок нац≥онального прибутку, в результат≥ його розпод≥лу, сам≥ обумовлюють його р≥ст, розширене в≥дтворенн¤. ѕри чому, чим ефективн≥ше ≥нвестиц≥њ, тим б≥льше р≥ст нац≥онального прибутку, тим значн≥ш≥ абсолютн≥ розм≥ри накопиченн¤ (при дан≥й його частц≥), ¤к≥ можуть бути знову вкладеними в виробництво. ѕри достатньо висок≥й ефективност≥ ≥нвестиц≥й прир≥ст нац≥онального прибутку може забезпечити п≥двищенн¤ частки накопиченн¤ при абсолютному рост≥ споживанн¤.

 ласиф≥кац≥¤ ≥нвестиц≥й

≤нвестиц≥й в≥д≥грають важливу роль у розвитку ≥ функц≥онуванн≥ п≥дприЇмства. –озр≥зн¤ють валов≥ та чист≥ ≥нвестиц≥њ.

¬алов≥ ≥нвестиц≥њ (¬≤) Ц це сукупний обс¤г ≥нвестиц≥й за конкретний пер≥од, спр¤мованих на буд≥вництво, придбанн¤ засоб≥в прац≥ ≥ прир≥ст товарно Ц матер≥альних ц≥нностей.

„ист≥ ≥нвестиц≥њ („≤) Ц це сума нових ≥нвестиц≥й, зменшена на суму амортизац≥йних в≥драхувань (ј) за де¤кий пер≥од часу.

ƒинам≥ка показника чистих ≥нвестиц≥й в≥дображаЇ економ≥чне становище п≥дприЇмства. Ќаприклад, ¤кщо сума „≤<0, тобто ¬≤0, тобто ¬≤>ј, то випуск продукц≥њ на ф≥рм≥ зростаЇ, оск≥льки виробничий потенц≥ал п≥дприЇмства розширюЇтьс¤.

«а обТЇктами вкладанн¤ засоб≥в ≥нвестиц≥њ под≥л¤ютьс¤ на реальн≥ та ф≥нансов≥.

–еальн≥ ≥нвестиц≥њ Ц це вкладанн¤ грошових кошт≥в у реальн≥ активи (матер≥альн≥ ≥ нематер≥альн≥). ¬кладанн¤ засоб≥в у нематер≥альн≥ реальн≥ активи, повТ¤зан≥ з Ќ“ѕ, називають ≥нновац≥йними ≥нвестиц≥¤ми..

‘≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ Ц це вкладанн¤ грошових кошт≥в у р≥зн≥ ф≥нансов≥ активи, передус≥м у ц≥нн≥ папери дл¤ придбанн¤ прав на участь у д≥¤льност≥ ≥нших ф≥рм, боргових прав тощо.

«а характером участ≥ в ≥нвестуванн≥ бувають пр¤м≥ та не пр¤м≥ ≥нвестиц≥њ.

ѕр¤м≥ ≥нвестиц≥њ Ц це безпосередн¤ участь ≥нвестора у вибор≥ обТЇкта ≥нвестуванн¤ ≥ вкладанн≥ кошт≥в.

Ќепр¤м≥ ≥нвестиц≥њ Ц це опосередкована участь у вибор≥ обТЇкта ≥нвестуванн¤ ≥ вкладанн¤ кошт≥в ≥ншими способами (ф≥нансовими посередниками). ≤нвестор купуЇ ц≥нн≥ папери ф≥нансових посередник≥в,

наприклад, ≥нвестиц≥йн≥ сертиф≥кати ≥нвестиц≥йних компан≥й.

 р≥м того, Ї також коротко терм≥нов≥ ≥ довготерм≥нов≥ ≥нвестиц≥њ.

 ороткотерм≥нов≥ ≥нвестиц≥њ Ц це вкладенн¤ кап≥талу на пер≥од не б≥льше одного року.

ƒовготерм≥нов≥ ≥нвестиц≥њ Ц це вкладанн¤ кап≥талу на пер≥од понад один р≥к. ” практиц≥ великих ≥нвестиц≥йних компан≥й довготерм≥нов≥ ≥нвестиц≥њ детал≥зують так:

а) до двох рок≥в;

б) в≥д двох до трьох рок≥в;

в) в≥д трьох до пТ¤ти рок≥в;

г) понад пТ¤ть рок≥в.

«а формою власност≥ ≥нвестиц≥њ под≥л¤ютьс¤ на приватн≥, державн≥, ≥ноземн≥ та сп≥льн≥.

ѕриватн≥ ≥нвестиц≥њ Ц це вкладанн¤ кошт≥в ¤к≥ робл¤ть громад¤ни та приватн≥ п≥дприЇмства.

ƒержавн≥ ≥нвестиц≥њ Ц це вкладанн¤ кап≥талу ¤ке провад¤ть центральн≥ та м≥сцев≥ органи влади й управл≥нн¤ бюджетних, позабюджетних фонд≥в ≥ позичених кошт≥в.

≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ Ц це вкладанн¤ кап≥талу ≥ноземних громад¤н, юридичних ос≥б ≥ держав.

—п≥льн≥ ≥нвестиц≥њ Ц це вкладанн¤ юридичних ос≥б та громад¤н крањни та ≥ноземних держав.

–озр≥зн¤ють також пон¤тт¤ Упр¤ме ≥нвестиц≥йне п≥дприЇмствоФ та У≥ноземна пр¤ма ≥нвестиц≥¤Ф.

ѕр¤ме ≥нвестиц≥йне п≥дприЇмство Ц це акц≥онерне чи неакц≥онерне п≥дприЇмство, у ¤кому ≥ноземний ≥нвестор Ї власником не менше 10% звичайних акц≥й або њхнього екв≥валента в неакц≥онерному п≥дприЇмств≥, або ж маЇ право голосу в акц≥онерному п≥дприЇмств≥.

≤ноземна пр¤ма ≥нвестиц≥¤ Ц вкладенн¤ кап≥талу, ¤ке передбачаЇ контроль ≥нвестора над закордонними п≥дприЇмствами чи компан≥¤ми.

≈коном≥сти розд≥л¤ють також ≥нвестиц≥њ з огл¤ду на спр¤мован≥сть д≥й, вид≥л¤ючи чотири њхн≥ види: нетто-≥нвестиц≥й, екстенсивн≥ ≥нвестиц≥њ, ре≥нвестиц≥њ, брутто-≥нвестиц≥њ.

Ќетто-≥нвестиц≥њ Ц це ≥нвестиц≥њ на заснуванн¤ проекту (початков≥ ≥нвестиц≥њ).

≈кстенсивн≥ ≥нвестиц≥њ Ц це ≥нвестиц≥њ на розширенн¤ (зб≥льшенн¤) виробничого потенц≥алу.

–е≥нвестиц≥њ Ц повторн≥ ≥нвестиц≥њ за рахунок використанн¤ прибутку, отриманого в≥д первинного вкладенн¤ кап≥талу.

Ѕрутто-≥нвестиц≥њ Ц це нетто-≥нвестиц≥њ плюс ре≥нвестиц≥њ.

≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть та њњ основн≥ завданн¤

ƒ≥йсн≥сть ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, ¤к на м≥кро так ≥ на макрор≥вн≥, визначаЇтьс¤ ефективн≥стю використанн¤ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в. ¬ цьому план≥ вир≥шальне значенн¤ мають результати господарськоњ д≥¤льност≥ ≥нвестиц≥йних галузей. ѓх техн≥чний р≥вень, орган≥зац≥¤ виробництва, розвиток п≥дприЇмництва, здатн≥сть до засвоЇнн¤ ≥нновац≥њ зд≥йснюють основний вплив на ≥нвестиц≥йний цикл, окупн≥сть ≥ в≥ддачу ≥нвестиц≥йних ресурс≥в.

—еред ≥нвестиц≥йних галузей центральне м≥сце займаЇ буд≥вництво. “ому, по лог≥ц≥, досл≥дженн¤ ефективност≥ ≥нвестиц≥й потр≥бно розпочати саме з ц≥Їњ галуз≥. ќдразу хочу зауважити, що в звТ¤зку з пог≥ршенн¤м ситуац≥њ в економ≥ц≥ ”крањни в найб≥льш кризовому становищ≥ опинилось кап≥тальне буд≥вництво. ¬ 1993р. обс¤ги кап≥тальних вклад≥в ≥ буд≥вельно монтажних роб≥т зменшилис¤ (в пор≥вн¤нн≥ з 1990р.), в≥дпов≥дно, на 54% ≥ 48%, а в 1997р. 74% ≥ 80%.

—троки буд≥вництва перевищуютьс¤ в 2,5 - 3,0 рази, понаднормовим залишаЇтьс¤ р≥вень незавершеного буд≥вництва. ќдн≥Їю з причин цього виступаЇ нерац≥ональн≥сть структури ≥нвестиц≥йного циклу в буд≥вництв≥, в≥дпов≥дно з ¤ким стад≥¤ п≥дготовки займаЇ т≥льки близько 3% його загальноњ вартост≥. ¬ цей же час, в процес≥ перерозпод≥лу кап≥тальних вкладень, на стад≥ю п≥дготовки буд≥вництва перерозпод≥л¤ютьс¤ сукупна прац¤ вс≥х прац≥вник≥в ≥нвестиц≥йного процесу Ц в сферу з високим ≥нтелектуальним потенц≥алом Ц науки та проектуванн¤. ѕ≥дсиленн¤ стад≥њ п≥дготовки ≥нвестиц≥йного циклу в буд≥вництв≥ повинно призвести до п≥двищенн¤ науково Ц техн≥чного р≥вн¤ всього процесу розширеного в≥дтворенн¤.

¬ недалекому минулому надм≥рне нарощуванн¤ потенц≥алу затратних галузей ≥ виробництво ототожнювалось з усп≥хами в економ≥чному розвитку. як показала св≥това практика найб≥льш ефективний шл¤х розвитку економ≥ки прол¤гаЇ через ресурсозбер≥гаючу ≥нвестиц≥йну стратег≥ю. ћаЇтьс¤ на уваз≥ не т≥льки матер≥ально Ц техн≥чн≥, трудов≥ та ф≥нансов≥ ресурси, але такий занадто важливий ресурс, ¤к час. ¬играш в час≥ даЇ багато переваг ≥ в≥дкриваЇ велик≥ можливост≥ в умовах ≥нтегрованого розвитку св≥тового господарства .

ƒл¤ подоланн¤ економ≥чного спаду потр≥бно зм≥нити акценти в пр≥оритетах ≥ формах ≥нвестуванн¤. ѕотр≥бно зм≥нити структуру економ≥ки крањни, зменшити питому вагу галузей важкоњ та воЇнноњ промисловост≥, ¤к≥ великих обс¤гах споживають природн≥ ресурси, пог≥ршують еколог≥чну ситуац≥ю, а продукц≥¤ њх в значн≥й м≥р≥ вивозитьс¤ за меж≥ ”крањни та не впливаЇ на р≥вень житт¤ населенн¤. ≤, навпаки, необх≥дно зб≥льшувати питому вагу наукоЇмких галузей з еколог≥чно чистими технолог≥¤ми, легкоњ та харчовоњ промисловост≥, переробних галузей с≥льського господарства, сфери послуг.

1	2	3

Ќазва: ≤нвестиц≥йний ринок, оц≥нки та прогнозуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5805 прочитано)