—в≥товий ринок > ≤нвестиц≥йний ринок, оц≥нки та прогнозуванн¤

“≥льки структурно переор≥Їнтац≥¤ ≥нвестиц≥й даЇ можлив≥сть безбол≥сно зменшити частину фонду накопиченн¤ в склад≥ нац≥онального прибутку, перебороти застар≥л≥ диспропорц≥њ, збалансувати економ≥ку, дос¤гнути б≥льш високого життЇвого р≥вн¤ населенн¤. ¬ажливо також налагодити ефективний механ≥зм ≥нвестуванн¤ науково-техн≥чного прогресу, щоб не допустити в≥дставанн¤ крањни в≥д св≥тового р≥вн¤.

ќсновними завданн¤ми ≥нвестиц≥йноњ стратег≥њ з точку зору максимальноњ ефективност≥ тепер та в близькому майбутньому Ї:

- покрашенн¤ в≥дтворювальноњ структури кап≥таловкладень, п≥двищенн¤ питомоњ ваги витрат на технолог≥чне переозброЇнн¤ та реконструкц≥ю д≥ючих п≥дприЇмств за рахунок зменшенн¤ питомоњ ваги нового буд≥вництва у виробнич≥й сфер≥;

- удосконаленн¤ технолог≥чноњ структури кап≥тальних вкладень, зб≥льшенн¤ в њх склад≥ питомоњ ваги устаткуванн¤ та скороченн¤, в≥дпов≥дно, буд≥вельно-монтажних роб≥т;

- зм≥на галузевоњ структури кап≥тальних вкладень з точки зору значного п≥двищенн¤ життЇвого р≥вн¤ населенн¤ на користь галузей, ¤к≥ виробл¤ють продукти харчуванн¤ та предмети особового споживанн¤ (с≥льське господарство, переробн≥ галуз≥, легка та харчова промислов≥сть), послуги;

- пр≥оритетне забезпеченн¤ кап≥тальними вкладами прогресивних напр¤мк≥в науково-техн≥чного прогресу, що спри¤ють зниженню ресурсом≥сткост≥ виробництва ≥ п≥двищенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ;

- зб≥льшенн¤ обс¤г≥в кап≥тальних вклад≥в на буд≥вництво житла та ≥нших обТЇкт≥в громадського користуванн¤ ≥ медичного забезпеченн¤;

¬ажливе м≥сце серед складових ефективного ≥нвестуванн¤ займаЇ формуванн¤ тенденц≥й протизатратного розвитку виробництва буд≥вельних конструкц≥й, матер≥ал≥в та вироб≥в в напр¤мку зниженню матер≥алоЇмност≥ та п≥двищенн¤ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ буд≥вництва.

—тан ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥.

ƒосв≥д розвинутих крањн засв≥дчуЇ, що держава ф≥нансуЇ б≥льшу частину фундаментальних (безприбуткових) наукових досл≥джень ≥ науково-техн≥чних розробок. ¬она також вкладаЇ значн≥ кошти у ф≥нансуванн¤ венчурних (ризикових) п≥дприЇмств. ќсобливе м≥сце в систем≥ державного ≥нвестуванн¤ пос≥дають обТЇкти виробничоњ ≥нфраструктури (транспорт ≥ транспортне господарство, л≥н≥њ електропередач, засоби передаванн¤ та опрацюванн¤ ≥нформац≥њ тощо).  р≥м цього значн≥ державн≥ вкладенн¤ робл¤ть у соц≥альну сферу (буд≥вництво обТЇкт≥в охорони здоровТ¤, осв≥ти, культури та ≥нше). ѕ≥сл¤ визначенн¤ джерел ф≥нансуванн¤ вибирають ≥нструменти залученн¤ кап≥талу ≥ визначають тип ф≥нансуванн¤. Ќа мал.1 (додаток 1) показана класиф≥кац≥йна схема способ≥в залученн¤ кап≥талу до ≥нвестиц≥йного процесу.

” зах≥дних крањнах, кр≥м традиц≥йних способ≥в залученн¤ кап≥талу (акц≥онуванн¤, боргове ф≥нансуванн¤, кредитуванн¤, оренда тощо), зТ¤вились нов≥, так ¤к франчайзинг, л≥зинг, форфейтинг, венчурне ф≥нансуванн¤, селенг та ≥нше. ¬иб≥р найспри¤тлив≥шого способу забезпечуЇ ≥нвестору економ≥ю ≥нвестиц≥йних ресурс≥в та запоб≥гаЇ втратам на ус≥х стад≥¤х життЇвого циклу ≥нвестиц≥й.

” перех≥дний пер≥од в основ≥ ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики держави повинне бути гнучке поЇднанн¤ адм≥н≥стративних та економ≥чних метод≥в регулюванн¤.

«ниженн¤ податкового тиску на п≥дприЇмства може створити умови дл¤ формуванн¤ у них власних ф≥нансових джерел ≥нвестиц≥й Ц амортизац≥йних фонд≥в ≥ ре≥нвестованоњ частини прибутку.  р≥м того, використанн¤ доход≥в в≥д продажу акц≥й п≥дприЇмств дасть змогу припинити спад виробництва ≥ перейти в≥д стагнац≥њ до економ≥чного зростанн¤. ќднак таких ресурс≥в недостатньо дл¤ того, щоб зробити глибоку структурну перебудову економ≥ки ≥ забезпечити стаб≥льне економ≥чне зростанн¤ .“ому ”крањн≥ потр≥бно залучати ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ, зокрема таких ≥нвестор≥в, ¤к ќќЌ, ™вропейський —оюз,

група ¬сесв≥тнього банку, ™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку (≈Ѕ––), ћ≥жнародний валютний фонд (ћ¬‘) та ≥н.  ожна з цих орган≥зац≥й ставить перед потенц≥йними ≥нвесторами певн≥ вимоги до оформленн¤ перед≥нвестиц≥йноњ документац≥њ з зазначенн¤м пр≥оритетних напр¤м≥в.

ѕриоритетними напр¤мами ≥нвестиц≥йноњ активност≥ ¬сесв≥тнього банку Ї проекти в галуз≥ с≥льського господарства, енергетики, промисловост≥, охорони здоровТ¤, розвитку м≥ського господарства, водопостачанн¤, звТ¤зку.

ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ та розвитку надаЇ позики т≥льки на виробнич≥ ц≥л≥ п≥сл¤ ретельного анал≥зу можливостей њх погашенн¤ боржником та, ¤к звичайно, п≥д державн≥ гарант≥њ.

Ќа особливу увагу заслуговуЇ ™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку, що Ї м≥жнародним ≥нститутом з кап≥талом 10 млрд. у.о. „ленами Ѕанку Ї 40 крањн. ” його робот≥ беруть участь ™вропейський ≥нвестиц≥йний банк, представники ¤ких вход¤ть до –ади ƒиректор≥в.

ѕриоритетними напр¤мками д≥¤льност≥ Ѕанку Ї: ѕайов≥ кап≥таловкладенн¤, наданн¤ консультац≥й, позик дл¤ реал≥зац≥њ проект≥в, повТ¤заних з розвитком демократичних ≥нститут≥в та ринково-ор≥Їнтованих економ≥к, спри¤нн¤ розвитку приватного п≥дприЇмництва у крањнах ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи. Ѕ≥льше половини кошт≥в, ¤к≥ надаЇ Ѕанк цим крањнам, адресован≥ п≥дприЇмствам приватного сектора та на реал≥зац≥ю програм приватизац≥њ державних п≥дприЇмств.

Ќадаючи позики комерц≥йним п≥дприЇмствам, Ѕанк не вимагаЇ ур¤дових гарант≥й, однак обовТ¤зковим Ї повне поверненн¤ позичених кошт≥в. ѕричому сума платежу м≥стить у соб≥ виплати не повТ¤зан≥ з ризиком банку у раз≥ наданн¤ позики.

¬ ”крањн≥ ™Ѕ–– ф≥нансуЇ проекти реконструкц≥њ аеропорту УЅорисп≥льФ, створенн¤ Їдиного плодоовочевого ринку в  иЇв≥, а також вид≥л¤Ї кошти на п≥дтримку малих та середн≥х приватних п≥дприЇмств.

ѕожвавленн¤ процесу залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й доручено безпосередньо  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, Ќац≥ональному агентству

реконструкц≥њ та економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ.

«агалом чинники, що формують ≥нвестиц≥йний кл≥мат крањни, показано на мал. 2 (додаток 2)

≈фективн≥сть сп≥вроб≥тництва з ≥ноземними ≥нвесторами значно залежить в≥д вдалого вибору його форм. ѕроте дл¤ ”крањни важлив≥шим Ї питанн¤ ефективност≥ використанн¤ цих ≥нвестиц≥й. јдже, ¤к засв≥дчив досв≥д останн≥х рок≥в, ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ скеровують, в першу чергу, на л≥кв≥дац≥ю державноњ заборгованост≥ минулих рок≥в, а не дл¤ безпосереднього ≥нвестуванн¤ в економ≥ку крањни.

Ѕ≥льш≥сть в≥тчизн¤них п≥дприЇмств функц≥онуЇ завд¤ки довготерм≥новим кредитам ƒержавного ≥нвестиц≥йного банку.

як бачимо, залученн¤ масштабних зовн≥шн≥х ≥нвестиц≥йних ресурс≥в та формуванн¤ ефективноњ —ѕ  в ”крањн≥ передбачаЇ необх≥дну ≥стотну трансформац≥ю економ≥чних, пол≥тичних та соц≥альних чинник≥в ≥нвестиц≥йного кл≥мату нашоњ держави в напр¤м≥ њх л≥берал≥зац≥њ. ” такому звТ¤зку викликають серйозн≥ нар≥канн¤ з боку ¤к науковц≥в, так ≥ безпосередн≥х ≥ноземних ≥нвестор≥в, непосл≥довн≥сть ≥, в≥дпов≥дно, непередбачуван≥сть правових начал ≥ноземного ≥нвестуванн¤. «а роки незалежност≥ в ”крањн≥ 6 раз≥в зм≥нювалис¤ умови ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ дл¤ нерезидент≥в.

1) «акон ”крањни Уѕро ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њФ (в≥д 13 березн¤ 1992р.);

2) ƒекрет  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є 55-93 Уѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤Ф (в≥д 20 травн¤ 1993р);

3) «акон ”крањни Уѕро державну програму заохоченн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањн≥Ф (в≥д 17 грудн¤ !993г.);

4) «акон ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ (в≥д 31 травн¤ 1995р.);

5) ѕостанова ¬ерховноњ ради ”крањни є 184/95 Уѕро застосуванн¤ ст.28 «акону ”крањни Уѕро державний бюджет ”крањни на 1994р.ФФ (в≥д 31 травн¤ 1995р.).

6) «акон ”крањни Уѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤Ф (в≥д 19 березн¤ 1996р.).

як бачимо, тут сл≥д п≥дкреслити нев≥дпрацьован≥сть та не в≥длагоджен≥сть правовоњ сфери. „асто новий закон скасовуЇ або зводить на вн≥вець попередн≥й; законодавч≥ акти, що продуктуютьс¤ р≥зними ур¤довими структурами, частково дублюютьс¤; ≥снуЇ р≥зновекторн≥сть д≥й ключових г≥лок влади. ¬≥дбуваютьс¤ перманентна зм≥на законодавства та внесенн¤ коректив≥в до нього, ¤к≥ призвод¤ть до дестаб≥л≥зац≥њ в економ≥ц≥ та ф≥нансах ≥ зумовлюють збитки п≥дприЇмств. «агалом маЇ м≥сце ман≥пулюванн¤ правовим полем, ¤кого не визнаЇ цив≥л≥зований ринок.

”крайн≥ дл¤ створенн¤ оточенн¤, ¤ке б спри¤ло пр¤мим ≥ноземним ≥нвестиц≥¤м, перш за все бракуЇ зор≥Їнтованоњ на ринок законодавчоњ бази. ≈фективна юридична система, що грунтуЇтьс¤ на фундаментальних принципах приватноњ власност≥ та ринковоњ економ≥ки, надаЇ могутнього стимулу дл¤ кап≥таловкладень ≥, навпаки, неефективне правове оточенн¤ в≥двертаЇ ≥нвестор≥в. ѕривабливе правове оточенн¤ повинно ≥ в≥дпов≥дати трьом умовам. ѕо-перше, приватн≥ ≥нвестори, ¤к ≥ноземн≥, так ≥ внутр≥шн≥, мають бути впевнен≥, що њх ≥нвестиц≥њ над≥йно захищен≥ добре розвинутою системою закон≥в. ѕо-друге, ≥нвестори повинн≥ бути переконан≥, що закони впроваджуютьс¤ в житт¤: найб≥льш досконале законодавство не маЇ н≥¤коњ ц≥нност≥, ¤кщо не вт≥люЇтьс¤ в практиц≥. « цього вит≥каЇ, що ≥ноземн≥ ≥нвестори зац≥кавлен≥ також в реал≥зац≥њ законодавства Ц д≥Їздатност≥ судовоњ системи та юридичних процедур. ѕо- третЇ, ≥нвестори потребують стаб≥льност≥ та передбаченост≥ системи юриспруденц≥њ. ѕост≥йн≥ зм≥ни в законодавств≥ серйозно п≥дривають дов≥ру ≥нвестор≥в.

«алишаЇтьс¤ невир≥шеною проблема забезпеченн¤ заруб≥жних ≥нвестор≥в ≥нформац≥Їю про чинне законодавство, стосовно ≥ноземних ≥нвестиц≥й. тексти закон≥в та ≥нструкц≥й недос¤жн≥ дл¤ ознайомленн¤. ѕрактично нема Їдиного п≥дходу до статусу та в≥дм≥ни попередн≥х закон≥в, тому важко визначити, ¤к≥ закони збер≥гають чинн≥сть, а ¤к≥ були анульован≥. ўоб дати заруб≥жним ≥нвесторам у¤вленн¤ про правовий режим в ”крањн≥ стосовно ≥ноземного кап≥талу, потр≥бно орган≥зувати регул¤рний випуск бюлетен¤, що м≥стить в≥дпов≥дну ≥нформац≥ю к≥лькома мовами.

1	2	3

Ќазва: ≤нвестиц≥йний ринок, оц≥нки та прогнозуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5805 прочитано)